Ухвала суду № 140195273, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 вересня 2026 рокуСправа №160/30616/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

28.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби (далі відповідач-2), в якій просить:

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання, податкову накладну №3 від 05.01.2024р. виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА» (індивідуальний податковий номер 342170408156) на суму ПДВ 10 216,25 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №11040637/2667421292 від 14.05.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 10.02.2024 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання, податкову накладну №5 від 10.02.2024 виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІЙНИЙ ДІМ» (індивідуальний податковий номер 351913604182) на суму ПДВ 139 718,03 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №11036879/2667421292 від 13.05.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної №14 від 28.03.2024 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання, податкову накладну №14 від 28.03.2024 виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-Р УКРАЇНА» (індивідуальний податковий номер 453167514022) на суму ПДВ 64 635,30 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №11040639/2667421292 від 14.05.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 03.04.2024 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання, податкову накладну №18 від 03.04.2024 виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-Р УКРАЇНА» (індивідуальний податковий номер 453167514022) на суму ПДВ 18 376,85 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №11040638/2667421292 від 14.05.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 06.04.2024 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання, податкову накладну №19 від 06.04.2024 виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-Р УКРАЇНА» (індивідуальний податковий номер 453167514022) на суму ПДВ 38 791,69 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання, податкову накладну №9 від 09.02.2025 виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕТЕХНІКА» (індивідуальний податковий номер 342170408156) на суму ПДВ 32 475,20 грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання, податкову накладну №13 від 07.03.2025 виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІАНЕКС-АГРО» (індивідуальний податковий номер 355674917166) на суму ПДВ 99 083,33 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13083383/2667421292 від 16.07.2025, про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 10.06.2025 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою подання, податкову накладну №17 від 10.06.2025р. виписану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІЙНИЙ ДІМ» (індивідуальний податковий номер 351913604182) на суму ПДВ 69 374,59 грн;

- стягнути на користь Позивача документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина четверта цієї статті).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі № 813/2897/16.

Конституційний Суд України в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

Такі висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У наведеній справі № 500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду вважає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач скористався правом на досудовий порядок вирішення спору і звернувся зі скаргами на Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- №11040637/2667421292 від 14.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 10.02.2024;

- №11040639/2667421292 від 14.05.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 03.04.2024;

- №11040638/2667421292 від 14.05.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 06.04.2024;

- №13083383/2667421292 від 16.07.2025, про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 10.06.2025.

Рішення Комісії центрального рівня № 34947/2667421292/2 від 06.06.2024 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня №11040637/2667421292 від 14.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 10.02.2024 отримано позивачем 06.06.2024, тому останнім днем строку звернення до суду з позовною заявою є 06.09.2024, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 28.09.2026, тобто зі спливом двох років після закінчення граничного строку звернення до суду.

Рішення Комісії центрального рівня № 32219/2667421292/2 від 22.05.2024 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня № 11040639/2667421292 від 14.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №18 від 03.04.2024 отримано позивачем 22.05.2024, тому останнім днем строку звернення до суду з позовною заявою є 22.08.2024, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою зі спливом двох років після закінчення граничного строку звернення до суду.

Рішення Комісії центрального рівня № 32218/2667421292/2 від 22.05.2024 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня № 11040638/2667421292 від 14.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 06.04.2024 отримано позивачем 22.05.2024, то останнім днем строку звернення до суду з позовною заявою є 22.08.2024, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою зі спливом двох років після закінчення граничного строку звернення до суду.

Рішення Комісії центрального рівня № 30942/2667421292/2 від 29.07.2025 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня 13083383/2667421292 від 16.07.2025, про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 10.06.2025 отримано позивачем 29.07.2025, тому останнім днем строку звернення до суду з позовною заявою є 29.10.2025, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою зі спливом 11 місяців після закінчення граничного строку звернення до суду.

У суду відсутня інформація чи подавалась скарга на Рішення Комісії регіонального рівня № 11036879/2667421292 від 13.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 28.03.2024.

Таким чином, виходячи з положень ч. 2 ст. 122 КАС України кінцевою датою звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 11036879/2667421292 від 13.05.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 14 від 28.03.2024 є 13.11.2024, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 28.09.2026, тобто через 22 місяці після закінчення граничного строку звернення до суду.

Квитанцію від 09.04.2024 про зупинення реєстрації податкової накладної № 3 від 05.01.2024 отримано позивачем 09.04.2024, тому останнім днем строку звернення до суду з позовною заявою щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 3 від 05.01.2024 є 09.10.2024, а позивач звернувся до суду з даною позовною заявою зі спливом 21 місяця після закінчення граничного строку звернення до суду.

Квитанцію від 03.03.2025 про зупинення реєстрації податкової накладної № 9 від 09.02.2025 отримано позивачем 03.03.2025, тому останнім днем строку звернення до суду з позовною заявою щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 9 від 09.02.2025 є 03.09.2025, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою зі спливом 12 місяців після закінчення граничного строку звернення до суду.

Квитанцію від 01.04.2025 про зупинення реєстрації податкової накладної № 13 від 07.03.2025 отримано позивачем 01.04.2025, тому останнім днем строку звернення до суду з позовною заявою щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 13 від 07.03.2025 є 01.10.2025, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою зі спливом 11 місяців після закінчення граничного строку звернення до суду

Тобто позивач звернувся із позовною заявою із порушенням строків передбачених ч.2 та ч. 4 ст. 122 КАС України.

Суд звертає увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Доказів існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивачем не надано.

Суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідачів. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати нову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску понад встановлений законодавством строк звернення до суду.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд зазначає, що позивачем до суду в електронній формі поданий адміністративний позов немайнового характеру.

Позивач зазначає про витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 8519,68 грн, однак не надає доказів сплати судового збору.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 8 вимог немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 8 519,68 грн (1331,20 х 8 х 0,8).

Вказаний недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання доказів скрутного матеріального становища або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 8 519,68 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання ухвали надати суду:

- нову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску понад встановлений законодавством строк звернення до суду;

- оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 8 519,68 грн (вісім тисяч п`ятсот дев`ятнадцять грн 68 коп.).

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Т.В. Смішлива