Рішення № 140195182, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Справа №160/12416/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Боженко Н.В.

за участі секретаря судового засідання: Сватко Є.А.

за участі:

представника позивача: Беззубкіна С.М.

представника відповідача: Губського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/12416/26 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

11 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) форми «С» № 0598422407 від 03.11.2025р., яким нарахована пеня фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 854540,03 грн.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача, яке є предметом оскарження. Позивач зазначає, що після укладення зовнішньоекономічного контракту відповідного товару не виявилося у постачальника, в зв`язку з чим за іншим договором поставлено інший товар, поставка проведена в межах граничного строку розрахунків.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/12416/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12416/26, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано додаткові докази від відповідача.

10 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що саме по первісному контракту товар позивачу не поставлено, при цьому контрактами передбачено поставку різних товарів.

22 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач зазначає, що обмін листами з іноземним постачальником фактично призвів до зарахування оплати по новому контракту як оплати по первісному контракту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив у справі до дати її фактичного подання. Прийнято відповідь на відзив представника фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у справі №160/12416/26.

24 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що документи, які позивач долучив до відповіді на відзив та які стосується зарахування оплати між контрактами, під час перевірки відповідачу не надавалися.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року призначено розгляд адміністративної справи №160/12416/26 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим. Підготовче засідання призначено на 25 серпня 2026 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 вересня 2026 року.

22 вересня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучені запити, направлені позивачу в ході перевірки.

В судове засідання, призначене на 29 вересня 2026 року, представники сторін з`явились, надали пояснення по суті справи та виступили з промовами в судових дебатах.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та об`єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

Наказом відповідача від 22.07.2025 року №4715-п призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, у зв`язку з надходженням на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації Національного банку України від 18.04.2025 №25-0009/29723 щодо фактів порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 норм валютного законодавства України.

24 вересня 2026 року відповідачем складено Акт №4088/04-36-24-07/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.09.2024 № 2409-01 за період з 24.09.2024 по 11.09.2025 (далі Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення ч.3 ст. 13 Закону № 2473, при виконанні умов зовнішньоекономічного Інвойс/Контракт № 2409-01 від 24.09.2024 за період з 24.09.2024 по 11.09.2025, в частині не надходження товару на митну територію України на загальну суму 41620,00 Доларів США та у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону №2473 нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Відповідне порушення визначено наступним чином: ФОП ОСОБА_1 (Покупець) підписав Інвойс/Контракт від 24.09.2024 № 2409-01 укладений з нерезидентом UAB Renota, Литва (Продавець) в особі директора Дрозд Анастасії (код 304258428), Номер платника ПДВ LT100016560414 Згідно Інвойс/Контракту від 24.09.2024 № 2409-01 ФОП ОСОБА_1 придбає товар на загальну суму 41 620,00 Доларів США в асортименті. 02.10.2024 на виконання умов зовнішньоекономічного Інвойс/Контракту від 24.09.2024 № 2409-01 ФОП ОСОБА_1 перераховує грошові кошти нерезиденту UAB Renota, Литва з розрахункового рахунку відкритого в АТ КБ "ПриватБанк", номер НОМЕР_2 в сумі 41 620,00 Долар США, що підтверджено банківською випискою (граничний термін надходження товару на митну територію України 30.03.2025). Станом на 11.09.2025 по Інвойс/Контракту від 24.09.2024 № 2409-01 укладеного з нерезидентом UAB Renota, Литва товар на митну території України згідно Інвойс/Контракту від 24.09.2024 № 2409-01 не зайшов, рахується непогашена дебіторська заборгованість в сумі 41 620,00 Доларів США.

Додатково до перевірки ФОП ОСОБА_1 надав документи по Інвойс/Контракт від 24.09.2024 №2409-02 укладений з нерезидентом UAB Renota, Литва (Продавець) в особі директора Дрозд Анастасії (код 304258428), Номер платника ПДВ LT100016560414 на загальну суму 39800,00 Доларів США Згідно Інвойс/Контракту від 24.09.2024 № 2409-02 ФОП ОСОБА_1 придбає товар - Інвертор потужністю 12 кВт, Модель: SUN-12K-SG04LP3-EU, марка - DEYE, 20 шт., загальна сума - 39800,00 Доларів США. На виконання Інвойс/Контракт від 24.09.2024 № 2409-02 UAB Renota, Литва відвантажує товар на адресу ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 39800,00 Доларів США, що підтверджено митною декларацією від 27.11.2024 № 24UA11013002737309, Пакінг листом до Контракт/інвойс від 24.09.2024 № 2409-02 та Міжнародною товарно-транспортною накладною № ALC 20240400097, під митним контролем від 26.11.2024. Товар - трансформатори електричні, статичні перетворювачі електричні (наприклад, випрямлячі), котушки індуктивності та дроселі: - перетворювачі статичні: - інвертори: - потужністю понад 7,5 кВА Inverter 12KW, SUN-12K-SG04LP3-EU (12кВА/макс. -13.2 кВА) -20шт. Станом на 11.09.2025 по Інвойс/Контракту від 24.09.2024 № 2409-02 укладеного з нерезидентом UAB Renota, Литва рахується кредиторська заборгованість в сумі 39 800,00 Доларів США.

03 листопада 2025 року відповідачем щодо позивача сформовано податкове повідомлення-рішення № 0598422407 на суму 854540,03 грн пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне

Згідно з пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.157, 14.1.162 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 14.1.162. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України.

За пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 42.1., 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України встановлено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п. 86.3. ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

За п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII).

Частинами 1-5 ст. 3 Закону № 2473-VIII передбачено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов`язки для суб`єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили.

У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Згідно з ч. 1, 2, 4-8 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Пунктом 14-2 Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 року №18 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Передусім суд вважає за необхідне надати правову оцінку наданим позивачем разом з відповіддю на відзив документам. Відповідач зазначив, що в ході перевірки ці документи не надавалися.

Надані до перевірки документи відображені в п. 2.9. Акту перевірки. Серед них документи, долучені до відповіді на відзив (стосуються зарахування оплати по одному контракту в якості оплати по іншому контракту), не вказані. Доказів надання цих документів в ході перевірки позивачем не надано. Змістовні пояснення щодо надання до суду документів, датованих 03-05.10.2024 року, без надання їх в ході перевірки, проведеної у вересні 2025 року, відсутні, в т.ч. з огляду на зміст цих документів (листування в межах господарських відносин та угода за участі позивача).

Питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19.

Зважаючи на природу відповідної обставини справи (ненадання документів в ході перевірки), саме позивач як сторона, яка стверджує про існування фактичної обставини, мав довести таку обставину.

За таких обставин суд констатує, що згадані документи щодо зарахування оплати між різними контрактами в ході перевірки не надавалися.

Правомірність оскаржуваних дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд оцінює на момент їх вчинення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.07.2021 року у справі №826/17810/18.

Згідно п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В порушення вказаної норми права позивач не надав відповідачу в ході перевірки документи, які в подальшому надав до суду, без будь-яких розумних пояснень такої поведінки.

Отже, як на дату проведення перевірки, так і на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідні документи у відповідача були відсутні, при цьому зазначене є результатом усвідомленої поведінки самого позивача.

З огляду на визначені нормами Податкового кодексу України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Платник податків має право на подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених Податкового кодексу України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю

Ненадання у повному обсязі документів, що стосується предмету перевірки під час проведення та до її завершення, не позбавляло можливості платнику податків подати такі документи, які на думку податкового органу не було надано до перевірки, до прийняття податкового повідомлення-рішення, після його прийняття при оскаржені в адміністративному порядку, чи до суду.

Нехтування таким своїм обов`язком з боку платника податків та не скориставшись такою можливістю під оскарження, тоді, коли на думку платника мова йде про безпідставне не прийняття, неврахування контролюючим органом усіх необхідних документів у випадку їх надання під час перевірки, прийняття рішення за її наслідками, не дає можливості вважати за таких обставин, що позивач у повному обсязі належним чином виконало свій обов`язок та спростував сам факт порушення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.08.2025 року у справі №380/26019/23 (п. 111).

В даній справі неврахування відповідних документів контролюючим органом в повному обсязі є наслідком поведінки позивача: як сторона листування та угоди з іноземним контрагентом позивач, маючи в своєму розпорядженні матеріали такого листування та угоди, які при цьому мали істотне значення для перевірки і стосувалися її предмету, не надав такі документи. Більш того, такі документи не були долучені навіть до позовної заяви, а надані лише з відповіддю на відзив.

Для висновку про неможливість урахування певних документів суд має з`ясувати, чи належали такі документи до предмета перевірки, чи були вони належним чином витребувані контролюючим органом, чи мав платник реальну можливість їх надати, чи зафіксовано у встановленому порядку факт відмови від надання документів або їх ненадання.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.06.2026 року у справі №520/17811/24.

Згідно наданих відповідачем запитів у позивача запитувалося:

1) листом від 01.05.2025 року №40227/6/04-36-24-05-09 зокрема, зовнішньоекономічний контракт від 24.09.2024 року №2409-01 (разом із додатковими угодами та іншими супровідними документами у разі їх наявності), а також інші пояснення та посилання на документи, що стосуються взаємовідносин з іноземним контрагентом по даному контракту;

Вищевказаний запит позивачу направлено рекомендованим листом від 0601141552744 та ним отримано 06.05.2025 року;

2) листом від 09.12.2025 року №98490/6/04-36-24-05-09 зокрема, повторний запит по тим ж документам.

Вищевказаний запит позивачу направлено рекомендованим листом від R068034909591 та ним отримано 15.12.2025 року.

Перший запит позивачем отримано завчасно до проведення перевірки.

При цьому перевірка проводилася щодо умов виконання Контракту №2409-01.

Серед наданих позивачем нових документів лист іноземного контрагента від 03.10.2024 року та лист-відповідь позивача від 04.10.2024 року, які за змістом очевидно стосуються виконання Контракту №2409-01.

При цьому позивач очевидно розумів, що Контракт №2409-02 істотно пов`язаний з виконанням Контракту №2409-01, адже в ході перевірки надав Контракт №2409-02. Однак не вважав за необхідне надати листування щодо проведення зарахування зобов`язань між цими контрактами.

Підсумовуючи суд констатує, що за змістом такі документи витребовувалися та реально могли бути надані, їх ненадання є результатом виключно поведінки позивача, яка жодним розумним чином не пояснена.

Прикладом правозастосування вищевказаних нормативних положень є постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.04.2024 року у справі № 380/5557/22, в якій вказано:

«Оскільки на виконання завдань адміністративного судочинства при перевірці правомірності рішення суб`єкта владних повноважень суд має враховувати лише ті обставини та документи, на підставі яких таке рішення було прийнято, а при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 02 лютого 2022 року №1715/13-01-07-01, №1716/13-01-07-01 документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, відповідачем не досліджувались, і це стало наслідком недобросовісної поведінки самого позивача, то підстав для дослідження та врахування таких первинних документів під час судового розгляду цієї справи не було».

Зважаючи на вказані обставини суд констатує, що у позивача затребувано документи в тому обсязі, що очевидно передбачав надання в т.ч. матеріалів листування та угоди з іноземним контрагентом. Відповідно, саме за обставин даної справи належить виходити з того, що такі документи не підлягають врахуванню в ході судового розгляду.

Окремо слід зауважити, що позивач надав до суду примірник Акту перевірки, в якому відсутня сторінка №4, на якій і відображено п. 2.9 з переліком документів, досліджених в ході перевірки, а також інформацією про запити контролюючого органу про надання документів. Такі дії позивача суд визнає узгодженими з ненаданням контролюючому органу документів, які долучені до відповіді на відзив та оцінює їх в сукупності.

Також зважаючи на характер поведінки позивача (ненадання документів в ході перевірки, ненадання їх з позовом, надання з позовом Акту перевірки без сторінки, на якій містяться істотні для цієї частини справи обставини) суд також констатує недостовірний характер таких документів.

Згідно ч. 1 ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, під час вирішення даної справи суд не бере до уваги листи від 03.10.2024 року, 04.10.2024 року, а також контракт від 05.10.2024 року, долучені до відповіді на відзив.

В іншій частині в ході перевірки встановлено, що позивач уклав зовнішньоекономічний контракт, по якому сплачено кошти, що сторонами не заперечувалося, а також підтверджується наданою відповідачем банківською випискою. В ній у призначенні платежу вказано посилання саме на первісний контракт (№2409-1). Також в наявності відповідний платіжний документ в іноземній валюті.

При цьому сам позивач у позовній заяві визнав, що по цьому контракту йому не поставлено товар.

Дійсно, позивач надавав в ході перевірки матеріали поставки іншого товару згідно іншого контракту на іншу суму (№2409-2).

При цьому при імпорті такого товару митному органу надавалися виключно документи щодо цієї поставки, без її зв`язку з первісним контрактом (№2409-1). Вказане додатково підтверджує недостовірність стверджуваної позивачем обставини про те, що здійснена поставка стосувалася первісного договору.

Як наслідок, суд констатує повну непов`язаність поставленого товару з первісним контрактом (№2409-1). Як наслідок, така поставка не впливає на завершеність імпортної операції по первісному контракту (№2409-1) та не закриває граничний термін розрахунків по зовнішньоекономічній операції згідно контракту №2409-1.

Період нарахування пені закрито датою початку перевірки (11.09.2025 року). Будь-яких інших доводів щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення позивач на наводив.

Судом з власної ініціативи перевірено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в усіх інших існуючих аспектах та констатується його законність та обґрунтованість.

Враховуючи викладене у сукупності, оскільки висновки відповідача про порушення позивачем вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту є обґрунтованими та підтверджені належними доказами податкове повідомлення-рішення, що є предметом оскарження прийняте правомірно, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Отже в задоволенні позову слід відмовити.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 вересня 2026 року.

Суддя Н.В. Боженко