Ухвала суду № 140195031, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2026 рокуСправа №160/30222/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Врони О.В., розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору і матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної державі шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 , заподіяну шкоду в розмірі 286728,22 грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст.160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову.

В позовній заяві позивач звертається з клопотанням про відстрочення йому сплати судового збору, посилаючись на неналежне фінансування і необхідність часу для його отримання.

При розгляді клопотання суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону № 3674-VI, згідно до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З указаного вбачається, що заявник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Застосування вищенаведених норм підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.

Крім того, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання позовної заяви є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду.

Обов`язок сплати судового збору є гарантуванням принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Суд також зазначає, що на підтвердження існування фінансових труднощів позивачем не надані належні докази. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в них коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року №4695-ІХ, визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

286728,22 грн. (сума позову) х 1,5%=4300,92 грн.

Позовна заява подана в електронній формі через систему «Електронний суд».

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач мав сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 3440,73 грн. (4300,92 грн. х 0,8) за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

За ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Разом з тим за правилами ч. 9 ст. 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів) (п. 2 розділу І Загальних положень Положення).

Відповідно до п.29 розділу 2 Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі з використанням сервісу «Електронний суд». При цьому, позивачем вказано про відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету.

Позивачем не дотримано вищенаведених норм при поданні позовної заяви через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим позивачу слід надати докази надсилання відповідачу копії позову та долучених до нього документів листом з описом вкладення.

Згідно ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору у справі №160/30222/26 -відмовити.

Позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фермерського господарства «НАДЕЖДІВСЬКЕ» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Усунути недоліки, встановлені в ухвалі суду шляхом подання:

доказу докази надсилання відповідачу копії позову та долучених до нього документів листом з описом вкладення ;

документу про сплату судового збору у сумі 3440,73 грн. у встановленому законом порядку.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Врона