Рішення № 140194391, 30.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 вересня 2026 р. Справа № 120/17046/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" (вул. Закревського, 16, м. Київ, 02232)

до: Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" (далі - позивач) з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо примусового стягнення з позивача суми адміністративно господарського штрафу за постановою №000039, до набрання законної сили судового рішення у справі № 120/6901/25.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем 14.03.2025 прийнято постанова про накладення на нього адміністративно-господарського штрафу №000039 у розмірі 170 000,00 грн, яка на разі оскаржується позивачем в судовому порядку. Позивач зауважує, що, попри судове оскарження постанови №000039, відповідач направив її до виконання, що, в свою чергу, стало підставою для відкриття виконавчого провадження №79683574 та накладення арештів на рахунки товариства. З огляду на викладене, позивач вважає дії відповідача щодо направлення постанови на примусове виконання до моменту судового вирішення спору протиправними, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 15.12.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.12.2025 за вх.№81949/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію, відповідач зазначає, що під час здійснення повноважень у сфері державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції було прийнято постанову про накладення штрафу від 14.03.2025 № 0000039, яка була надіслана на адресу позивача та отримана ним 21.03.2025. Відповідач наголошує, що положеннями Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про виконавче провадження» факт судового оскарження суб`єктом господарювання постанови про накладення штрафу не визначено обставиною, яка зупиняє її дію чи обов`язок щодо сплати. З огляду на те, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не зупинявся, а відповідні заходи забезпечення позову не застосовувалися, 10.11.2025 відповідачем скеровано заяву про примусове виконання постанови до державної виконавчої служби.

02.01.2026 за вх.№124/26 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Суд зауважує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 №647-р «Про реорганізацію територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області реорганізовано шляхом перетворення на Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

14.03.2025 відповідачем винесено постанову №000039 про накладення на позивача штрафу в розмірі 170 000 грн за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, якій здійснюють ринковий нагляд).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач 20.05.2025 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання її протиправною та скасування.

Однак, попри судове оскарження постанови №000039, відповідач направив її до виконання, що, в свою чергу, стало підставою для відкриття виконавчого провадження №79683574 (постанова від 26.11.2025) та накладення арештів на рахунки товариства.

Вважаючи дії відповідача щодо направлення постанови №000039 від 14.03.2025 на примусове виконання до моменту судового вирішення спору протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 №2735-VІ (далі - Закон №2735-VІ).

Приписами ч. 4 ст. 4 Закону № 2735-VІ врегульовано, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

При цьому, положеннями чинного законодавства, зокрема Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» покладено на суб`єктів господарювання обов`язок щодо забезпечення безпечності продукції, тобто здійснення заходів з метою забезпечення відповідності продукції, що введена в обіг на ринку України, загальній вимозі щодо безпечності нехарчової продукції.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону №2735-VІ до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить вжиття у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Загальний порядок форм здійснення нагляду за дотриманням вимог Закону №2735-VІ визначено у статті 23.

Так, ч. 3 ст. 23 Закону №2735-VІ передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки (ч. 4 с.23 Закону №2735-VІ).

За змістом ч. 5, 6 ст. 23 Закону №2735-VІ перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання;

2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України;

5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Таким чином, планова перевірка органами державного ринкового нагляду проводиться не стосовно суб`єкта господарювання, а стосовно продукції, характеристики якої перевіряються.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VІ передбачено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

За наслідками розгляду справи про накладення штрафу за порушення вимог Закону №2735-VІ оформлюється постанова.

При цьому, суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В ході розгляду справи судом встановлено, що 14.03.2025 відповідачем винесено постанову №000039 про накладення на позивача штрафу в розмірі 170 000 грн за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, якій здійснюють ринковий нагляд).

20.05.2025 позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання вказаної постанови протиправною та її скасування (адміністративна справа №120/6901/25).

03.11.2025 позивачем у справі №120/6901/25 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті вчиняти будь-які дії спрямовані на виконання постанови про накладення штрафу №000039 від 14.03.2025 до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №120/6901/25.

Ухвалою суду від 04.11.2025 у забезпеченні позову відмовлено.

26.11.2025 Деснянським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №79683574 з примусового виконання постанови №000039 від 14.03.2025.

На переконання позивача, відповідач протиправно направив до виконавчої служби заяву про примусове виконання постанови, яка оскаржується в судовому порядку.

Позивач доводить, що норма ст. 44 №2735-VІ про сплату штрафу після судового рішення виключає передачу постанови на примусове виконання до вирішення спору.

Суд критично оцінює такі посилання позивача, адже ця норма визначає момент, з якого суб`єкт господарювання сплачує штраф у разі оскарження, але не містить заборони направляти постанову до виконавчої служби, не покладає на орган ринкового нагляду обов`язку утриматися від цього, не визначає оскарження підставою зупинення дії постанови і не встановлює, що строк її пред`явлення до виконання не спливає.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідних заходів забезпечення позову.

Тлумачення ст. 44 Закону №2735-VI як такої, що автоматично зупиняє виконання постанови за наслідками факту звернення до суду, суперечило б ч. 4 ст. 150 КАС України, яка пов`язує зупинення лише з рішенням суду про забезпечення позову, і нівелювало б значення цього інституту.

Заходів забезпечення позову у справі №120/6901/25 не вжито, дію постанови не зупинено, тож вона залишалася чинною та підлягала виконанню.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Штраф за постановою органу ринкового нагляду зараховується до Державного бюджету України, а стягувачем виступає державний орган, тому діє саме цей короткий строк.

Законодавство не пов`язує зупинення чи переривання цього строку з самим лише оскарженням постанови в суді за відсутності судового рішення про зупинення її дії.

За таких умов направлення постанови на виконання було реалізацією повноважен, встановлених законом.

З огляду на наведене, суд констатує, що відповідачем не допущено порушення права позивача.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" до Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" (вул. Закревського, 16, м. Київ, 02232, код ЄДРПОУ 37141112)

Відповідач: Управління державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021)

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 30.09.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна