Рішення № 140194350, 30.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 вересня 2026 р. Справа № 120/15000/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що є отримувачем пенсії за вислугу років як колишній льотчик цивільної авіації, яка відповідно до підпункту «в» пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 підлягає щорічному перерахунку з 1 березня у зв`язку зі зростанням середньої заробітної плати. Послався на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі № 120/4483/21, яким встановлено право позивача на такий перерахунок. Вказав, що з 01.03.2025 відповідач не здійснив перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,23116, унаслідок чого розмір пенсії залишився без змін.

За наведених обставин позивач вважає такі дії протиправними, в зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати такі дії протиправними та зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії з березня 2025 року із виплатою недоплаченої суми.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що позивач не звертався до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії у порядку, визначеному Порядком № 22-1, а долучені до позову листи мають інформаційний характер та не є рішеннями суб`єкта владних повноважень.

Також, представник відповідача вказав, що на виконання рішення суду у справі №120/4483/21 пенсію позивача перераховано без обмеження максимальним розміром, унаслідок чого з 01.03.2024 її розмір становить 40397,08 грн.

На переконання відповідача, оскільки зазначений розмір перевищує встановлений Законом № 3668 максимальний розмір пенсії, правові підстави для проведення чергового перерахунку з 01.03.2025 відсутні. З огляду на наведене відповідач вважає, що права позивача не порушені, та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотного складу цивільної авіації відповідно до Закон № 1788-ХІІ.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №120/4483/21-а, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022, ГУ ПФУ у Вінницькій області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2021 згідно з "Порядком призначення та виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713) без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням уже виплачених сум пенсії.

Розмір пенсії позивача з 01.03.2021 становив 26846,49 грн, з 01.03.2022 - 32458,75 грн, з 01.03.2023 - 34388,10 грн, з 01.03.2024 40397,08 грн.

Як повідомив представник відповідача у відзиві на позовну заяву, зміни в розмірі пенсії розрахованої на виконання рішення суду здійснювались ГУ ПФУ у Вінницькій області з урахуванням правових висновків, викладених судами першої та апеляційної інстанцій в межах адміністративної справи №120/4483/21-а впродовж 2021-2024 років, в тому числі і з урахуванням ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 29.07.2024.

Втім, як зазначив позивач у позовній заяві, у зв`язку із зростанням заробітної плати в минулому році, по всій Україні для обчислення пенсій льотному складу відповідно до Постанови для перерахунку пенсій з 01.03.2025 було застосовано коефіцієнт 1,23116.

В зв`язку з цим позивач стверджує, що в відповідача виникли підстави та обов`язок для проведення перерахунку отримуваної ним пенсії з врахуванням відповідного коефіцієнту. Однак, перерахунку не відбулось і розмір моєї пенсії залишився без змін в сумі 40397,08 грн., в той час як за підрахунками позивача мав би дорівнювати 49735,27 грн.

Не погоджуючись з такими діями (бездіяльністю) відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії відповідно до підпункту «в» пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законами України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-VI) та Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Згідно з п. а ч. 1 ст. 54 Закону України № 1788 право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992 (далі - Порядок № 418).

Відповідно до п. 7 Порядку №418 року пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків понад 30 років і у жінок понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом а статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

З аналізу наведених норм вбачається, що працівники льотного і льотно-випробного складу мають право на призначення пенсії за окремими законодавчими нормами, застосування яких дозволяється за наявності, зокрема, у чоловіків 25 років вислуги на посадах, що віднесені льотного і льотно-випробного складу.

При цьому, спеціальними законодавчими актами (в даному випадку ст.ст. 51, 54 Закону України № 1788 та Порядком № 418) передбачено не тільки особливості визначення середнього заробітку для призначення пенсії, а й запроваджено починаючи з березня 2005 року спеціальний механізм щорічного перерахунку вже призначеної пенсії з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати.

Отже, позивач має право на щорічний перерахунок раніше призначеної йому пенсії відповідно до п. 7 Порядку № 418 з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати.

Також, згідно положень п. 7 Порядку № 418 максимальний розмір пенсій за вислугу років працівників льотно-випробного складу не може перевищувати 85 процентів заробітку. Крім того, працівникам льотно-випробного складу до пенсії за вислугу років нараховуються надбавки та підвищення, передбачені статтями 21 та 77 Закону.

Статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3688) встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказаним законом внесено зміни до низки інших законів, зокрема до ч. 3 ст. 85 Закону України № 1788.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 85 Закону України № 1788 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Суд звертає увагу, що ч. 3 ст. 85 Закону України № 1788 викладена в редакції Закону України № 3668; із змінами, внесеними згідно із Законами від 24.12.2015 № 911-VIII та від 06.12.2016 № 1774-VIII.

Так само, ч. 3 ст. 27 Закону України №1058 (у редакції зазначених вище законів) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Водночас, як визначено абзацами 1 та 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3668, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Із системного аналізу наведених норм суд доходить таких висновків.

По-перше, працівники льотно-випробного складу мають право на щорічний перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до п. 7 Порядку № 418 з урахуванням коефіцієнтів зростання середньої заробітної плати. Це право випливає зі спеціального законодавства і не залежить від загальних правил перерахунку, встановлених Законом № 1058-VI.

По-друге, право на перерахунок не скасовує обмежень, встановлених законодавством щодо максимального розміру пенсії.

Частина 3 ст. 85 Закону № 1788-ХІІ та ч. 3 ст. 27 Закону № 1058-VI (у редакції Закону №3668-VI) визначають максимальний розмір пенсії з урахуванням усіх надбавок, підвищень, індексації та інших доплат. Цей розмір становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, що станом на березень 2025 року дорівнювало 30280 грн (3028 * 10).

По-третє, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI встановлює для пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності цим Законом, особливий режим. Обмеження максимальним розміром на них не поширюється, тобто вже призначена пенсія не зменшується. Якщо ж її розмір перевищує максимальний, вона виплачується без індексації і без інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли її розмір відповідатиме максимальному. Це положення захищає раніше набуті пенсійні права, а не надає таким пенсіонерам переваги в подальшому підвищенні пенсії понад встановлену межу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером, який отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробного складу цивільної авіації. Пенсію йому призначено до набрання чинності Законом № 3668-VI (01.10.2011). На час виникнення спірних правовідносин, тобто з 01.03.2024, розмір його пенсії з урахуванням надбавок, підвищень та інших доплат становив 40397,08 грн, що перевищує максимальний розмір, встановлений ч. 3 ст. 85 Закону № 1788-ХІІ.

Оскільки пенсію призначено до 01.10.2011, максимальний розмір до неї не застосовується, і виплата здійснюється в раніше призначеному розмірі.

Разом з тим за приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI перерахунки пенсії, зокрема на підставі п. 7 Порядку № 418, у такому випадку не проводяться, а пенсія виплачується без підвищення до того часу, коли її розмір відповідатиме максимальному.

Право позивача на перерахунок за п. 7 Порядку № 418 є, але його реалізація в частині виплати підвищеної суми обмежена цією нормою. При цьому, суд зазначає, що відповідне обмеження є тимчасовим, а не скасуванням права. Воно діятиме, доки розмір пенсії перевищує максимальний.

Відтак, з огляду на те, що розмір пенсії позивача, визначений на виконання рішення суду у справі №120/4483/21-а, станом на 01.03.2025 перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений частиною третьою статті 85 Закону №1788-ХІІ, положення абзацу другого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI виключають можливість фактичного збільшення розміру пенсійної виплати за рахунок проведення чергового перерахунку.

При цьому суд враховує, що положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI не передбачають припинення права особи на щорічний перерахунок пенсії як такого, а визначають порядок реалізації відповідного права у випадку, коли розмір призначеної пенсії перевищує встановлений законом максимальний розмір.

Таким чином, сам по собі факт неврахування відповідачем коефіцієнта 1,23116 при визначенні розміру пенсії позивача з 01.03.2025 не свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки застосування такого коефіцієнта не могло призвести до збільшення фактично виплачуваного позивачу розміру пенсії з огляду на приписи абзацу другого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI.

Посилання позивача на те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №120/4483/21-а встановлено його право на щорічний перерахунок пенсії, не спростовує наведеного висновку суду, оскільки вказаним судовим рішенням не скасовано та не визнано нечинними положення Закону №3668-VI щодо обмеження проведення подальших перерахунків пенсії у випадку перевищення її розміру встановленої законом максимальної величини.

Водночас суд зазначає, що виконання відповідачем судового рішення у справі №120/4483/21-а передбачало проведення перерахунку пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром у межах установлених цим рішенням правовідносин. Зазначене не означає, що після проведення такого перерахунку до пенсії позивача не підлягають застосуванню чинні на час виникнення нових правовідносин норми законодавства, які регулюють порядок подальшої виплати пенсії.

При цьому, як встановлено судом, станом на 01.03.2024 розмір пенсії позивача становив 40397,08 грн, тобто перевищував визначений на відповідний період десятикратний розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році така різниця не була усунута.

За таких обставин суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для збільшення фактичного розміру пенсійної виплати позивача з 01.03.2025 на коефіцієнт 1,23116.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не звертався до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, суд зазначає, що вказані доводи не мають визначального значення для вирішення спору, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу щорічного перерахунку пенсії, передбаченого спеціальним нормативно-правовим регулюванням, а не за результатами індивідуального звернення пенсіонера із заявою про призначення чи перерахунок пенсії. Водночас відсутність заяви позивача сама по собі не є підставою для відмови у позові, однак з огляду на встановлені судом обставини не впливає на кінцевий висновок у справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому суд перевіряє, чи прийняті рішення, чи вчинені дії або допущена бездіяльність суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Судом не встановлено, що бездіяльність відповідача щодо незбільшення фактичного розміру пенсії позивача з 01.03.2025 призвела до порушення його прав, свобод чи інтересів, оскільки така виплата здійснюється у розмірі, визначеному за результатами попереднього перерахунку, без зменшення раніше набутого розміру пенсії.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про визнання протиправними дій (бездіяльності) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта 1,23116 та про зобов`язання провести відповідний перерахунок і виплату недоотриманих сум задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна