Ухвала суду № 140194002, 30.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

30 вересня 2026 р. Справа № 120/3863/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні заяву відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЮІССТАР" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товару, картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЮІССТАР" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товару, картки відмови.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача щодо класифікації товару від 25.08.2025 року №25UA40100000023-КТ, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2025/000760.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача подано заяву про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем не дотримано встановлений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з заявленими позовними вимогами.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці щодо класифікації товару від 25.08.2025 №25UA40100000023-КТ, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2025/000760.

Отже, шестимісячний строк звернення до суду для оскарження вказаних рішення та картки відмови закінчився 25.02.2026 року.

Водночас, позовну заяву сформовано в системі "Електронний суд" 23.03.2026, тобто з пропуском встановленого строку менше ніж на один місяць.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові № 500/7006/24 від 21 листопада 2025 року.

Матеріалами справи підтверджено, що після прийняття оскаржуваних актів позивач послідовно вживав заходів, спрямованих на захист своїх прав: отримав контрольні зразки товару, забезпечив проведення їх незалежного дослідження та звернувся до Державної митної служби України з метою перегляду спірного рішення.

Відповідь Державної митної служби України позивач отримав 23.02.2026, а 23.03.2026 звернувся до суду з цим позовом.

Наведені обставини свідчать про вчинення позивачем активних і послідовних дій, спрямованих на захист своїх прав, та спростовують наявність з його боку бездіяльності або безпідставного зволікання із зверненням до суду.

При цьому, фактичний пропуск строку звернення до суду становить менше одного місяця, а вчинені позивачем упродовж цього часу дії були безпосередньо пов`язані із захистом його прав та підготовкою до судового оскарження рішення митного органу.

Також, суд звертає увагу, що положення процесуального закону щодо строків звернення до суду мають застосовуватися з урахуванням принципу пропорційності та забезпечення особі ефективного доступу до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним, однак обмеження такого права не повинні застосовуватися надмірно формально та мають переслідувати легітимну мету із дотриманням розумного співвідношення між використаними засобами та поставленою метою.

Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та признАченню цього положення".

Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відтак, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, застосування правила пропуску строку звернення до суду залежить від обставин справи. Під цим слід розуміти вагомість права, про захист якого особа звернулася до суду.

Аналогічних висновків дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/72/26 від 20 травня 2026 року.

Враховуючи незначну тривалість пропуску строку звернення до суду та послідовність дій позивача, безпосередньо пов`язаних із захистом його прав і підготовкою до судового оскарження спірного рішення, суд визнає причини пропуску цього строку поважними.

За таких обставин підстави для залишення позову без розгляду відсутні, а заява представника відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Вінницької митниці про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Свентух Віталій Михайлович