Ухвала суду № 140191945, 25.09.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13751/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання представника власника майна ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000254 від 20.07.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364-1 ч.1, 209 ч.1, 263 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000254 від 20.07.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364-1 ч.1, 209 ч.1, 263 ч.1 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2023 (справа №758/1444/23) на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889), які належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянці України (уродженці РФ), яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка діяла в інтересах ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженеця м. Москва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин рф) шляхом заборони учасникам ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889), іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю) відчужувати вищевказані корпоративні права.

В обгрунтування клопотання зазначає, що на даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за ч. 1 ст.209, ч.1 ст.263, ст.364-1 КК України, жодній посадовій особі товариства не повідомлено про підозру, тому відпала потреба на даний час у подальшому збереженні арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки корпоративні права не відповідають вимогам речових доказів в розумінні ст.98 КПК України. Наголошує на тому, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває понад чотири роки. Вказує, що ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» є молодою компанією, створеною під час війни з метою підтримання державної економіки та забезпечення громадян робочими місцями, та не зважаючи на тиск з боку правоохоронних органів прожовжує працювати та сплачувати відповідні податки і збори до державного бюджету України.

Представник власника майна подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив скасувати арешт.

Прокурор подав письмову заяву про розгляд клопотання у його відсутності, просив відмовити у задоволенні клопотання, вказав, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, тому скасування арешту на даній стадії є передчасним.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені на його обґрунтування докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 20.07.2022 СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві розпочато досудове розслідування, за матеріалами правоохоронних органів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364-1 ч. 1 КК України (№ з Єдиного реєстру досудових розслідувань - № 42022102070000254 від 20.07.2022 р.), за фактом зловживання наданих повноважень службові особи ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА» та ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» всупереч інтересам вказаних юридичних осіб, вчиняють дії спрямовані на завдання істотної шкоди охоронюваним законом державних інтересів.

В межах даного кримінального провадження 16.01.2023 СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві було розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст.209 ч.1 КК України, за фактом того, що бенефіціарний власник (громадянин рф) та службові особи ТОВ «ДУБЛЬ В УКРАЇНА» ( код ЄДРПОУ 37727020) та ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» (код ЄДРПОУ 44853889) використовують та розпоряджаються майном підприємств щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом , у тому числі шляхом здійснення фінансових операцій таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним.

В межах даного кримінального провадження 07.02.2023 СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві було розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України.

На даний час у провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102070000254 від 20.07.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2023 (справа №758/1444/23) накладено арешт на корпоративні права у вигляді 100% статутного капіталу ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889), які належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянці України (уродженці РФ), яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка діяла в інтересах ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженеця м. Москва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин рф) шляхом заборони учасникам ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889), іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю) відчужувати вищевказані корпоративні права.

Арешт на майно обґрунтовано необхідністю збереження речових доказів, оскільки матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що корпоративні права ТОВ «ПОЛІГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44853889) дають право на управління вказаним товариством, яке може використовуватись в злочинних цілях, тобто можуть відповідати ознакам, наведеним в ст. 98 КПК.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.

Таким чином, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту, а тому доводи представника власника майна щодо процесуальних рішень, прийнятих слідчим суддею в ході розгляду клопотання про арешт майна не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Як вбачається з ухвали слідчого судді від 10.02.2023 слідчий суддя, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

При цьому, слідчим суддею встановлено, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні на вказаній стадії досудового розслідування.

Окрім того, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).

Слідчий суддя вважає, що вищевказане майно не перестало бути речовими доказами в рамках кримінального провадження, досудове розслідування по якому ще не закінчено, а тому накладення арешту на майно у кримінальному провадженні забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

При цьому, доводи заявника про те, що на даний час досудове розслідування здійснюється за ч.1 ст. 209, ч.4 ст.191 КК України, та жодній особі товариства не повідомлено про підозр, не є безумовною та беззаперечною підставою для скасування арешту майна, оскільки на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Посилання представника власника майна на те, що арешт майна обмежує безпідставно діяльність товариства, на думку слідчого судді, не може бути самостійною підставою для скасування арешту, оскільки хоча застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешту майна, є втручанням у права і свободи особи, проте воно можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце на даній стадії досудового розслідування.

Таким чином, враховуючи те, що представником власника майна не доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, оскільки арештоване майно є речовим доказом в кримінальному провадженні, відсутні підстави для визнання накладеного арешту таким, в якому відпала потреба на даній стадії досудового розслідування, не доведено необґрунтованість накладеного арешту, а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 170-173,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника власника майна ТОВ «Поліграфічні матеріали Україна» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000254 від 20.07.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364-1 ч.1, 209 ч.1, 263 ч.1 КК України залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1