Ухвала суду № 140191431, 23.09.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7051/26

Справа № 754/4625/26

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Юхименко А. Є.,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в особі свого представника - адвоката Гончарука С. С., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 27.03.2026 року вказану цивільну справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року було задоволено клопотання представника позивача та витребувано від П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи №317/2025, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26.05.2026 року на адресу суду надійшла витребувана копія матеріалів спадкової справи.

Судом було здійснено запит для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо ОСОБА_2 .

Згідно із відповіддю, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків № НОМЕР_1 від 01.07.2026 особу ОСОБА_2 ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито/серія та номер паспорта знято з обліку, у зв`язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року було витребувано від Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином посвідчену копію актового запису про смерть відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

30.07.2026 року на адресу суду від Київського відділу державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла копія актового запису про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до висновку про закриття провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до копії актового запису про смерть відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно зі ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, який на час звернення позивача до суду вже помер.

Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй постанові від 16.05.2018 року по справі № 183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві.

При цьому, не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Разом з тим, суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі необхідно закрити на підставі ст. 255 ЦПК України.

Обираючи підстави для закриття провадження в частині позовних вимог суд вважає за необхідне застосувати норми пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так, нормами п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим, спірні правовідносини, щодо стягнення заборгованості за договором про надання кредиту допускають правонаступництво. Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника.

Загальні правила пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається нормами ст. 1281 ЦК України.

Однак, як вже зазначалося вище, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною по справі, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред`явленні до осіб, що померли на момент пред`явлення позовів, висловлена Верховним судом у постановах від 16.05.2018 року, у справі №183/4229/14-ц, 07.03.2018 року у справі №320/13096/13-ц, 14.02.2018 року у справі №310/10284/15 та 16.01.2018 року у справі №654/3928/15.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відтак провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 256, 260, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту - закрити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали суду виготовлено 30.09.2026.

Суддя: Т. А. Зотько