Рішення № 140191140, 30.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/4407/2026 Справа № 490/6049/26

.

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Романовій К.Т., без участі сторін,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Південна 1» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2026 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Південна 1» (код ЄДРПОУ 43487477) заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком з 01.08.2020 року по 01.07.2026 року у загальному розмірі 12 458, 65 грн. з яких: 10 074, 72 грн. основний борг; 1 897, 96 грн. інфляційні втрати; 485, 97 грн. 3% річних; судові витрати у розмірі 3 328,00 грн. (судовий збір) та 144, 00 грн за послуги АТ «УКР ПОШТА»,111, 04 грн. за отримання інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката Фрідмана Володимира Володимировича в розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 07.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, призначено судове засідання на 30.09.2026 року

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив про задвролення позову, на заочний розгляд справи згоден.

Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.

Відповідача повідомлено про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви на адресу його реєстрації, а також, відповідно до ч.10 ст. 187 ЦПК України, шляхом надання оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Керуюча Компанія «Південна 1» в особі директора Пагава Н.В., що діяла на підставі Статуту та співвласники багатоквартирного будинку, що діяли на підставі Протоколу від 03.03.2020 року уклали типовий Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 серпня 2020 року .

Отже, позивач є управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Загальними положеннями пункту 1 Договору про надання послуг передбачено, що Управитель зобов`язується надавати співвласникам послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований за вищезазначеною адресою, а співвласники зобов`язуються оплатити управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору. Пунктом 10 Договору про надання послуг визначено, що ціна послуги з управління становить 3,60 грн. на місяць за 1 (один) квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (оригінал Договору про надання послуг знаходиться у Позивача). Плата за послуги з управління нараховується щомісяця управителем та вноситися кожним співвласником не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунком (пункт 11 Договору про надання послуг). У співвласників кожного з них виникає обов`язок згідно загальних положень пункту 6 Договору про надання послуг, а саме оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені. Крім того, у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги з управління сплачується пеня.

В свою чергу слід зауважити, що також покладається обов`язок інформувати управителя про зміну власника жита (іншого об`єкта нерухомості майна) та фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі.

Ззгідно з інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо об`єкта нерухомого майна (ідентифікаційний номер довідки 483858445 від 30.06.2026 ), у полі «актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна» (реєстраційний номер майна: 13381214) зазначено, що нерухоме майно квартира загальною площею 45.3 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності: ОСОБА_1 - на підставі договору купівлі- продажу від 28.01.2006 року.

Також матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою з 27.12.2013 року і на час звернення до суд з цим позовом.

Як зазначає позивач, відповідачу щомісяця надавалися платіжні квитанції для оплати нарахувань за послуги з управління будинком та прибудинковою територією, він належним чином повідомлялися про наявність заборгованості за спожиті послуги, що за своєю суттю є претензіями щодо стану боргу та необхідності його погашення.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритим за адресою: АДРЕСА_2 , виходячи із загальної площі об`єкта нерухомості 45,3 кв. м., за період з 01.08.2020 року по 01.07.2026 року у відповідача виникла заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком перед позивачем.

Станом на 01.07.2026 року загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 19 344,36 грн., з яких: основний борг - 12 458, 65 грн., з яких: основний борг - 10074,72 грн., інфляційні втрати 1897,96 грн. та 3% річних 485, 97 грн. - що підтверджується наданим до матеріалів справи деталізованого помісячного розрахунку за вказаною адресою.

Розрахунки здійснювалися за період з 01.08.2020 року по 01.05.2025 року за ціною 3,60 грн за 1 кв. м., а в подальшому - по 5,60 грн за 1 кв.м. як це передбачено в Додатковій угоді № 1 від 01.05.2025 до типового Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 серпня 2020 року.

Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ «КК Південна-1» (управитель) зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються сплачувати управителю послугу з управління згідно з умовами законодавства та умовами цього договору.

Приписами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з дій осіб, які породжують цивільні права та обов`язки. Обов`язок сплатити вартість спожитих послуг випливає з самого факту користування послугою.

Відповідно до положень ст.ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (частина перша статті 2 вказаного Закону).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 417-VIII, управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) (частина перша статті 9 Закону № 417-VIII). За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа-підприємець або юридична особа-суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (пункт 7 частини першої статті 1 Закону № 417-VIII).

Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів ОСББ) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

Частиною 2 статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 385 ЦК України визначено, що власники квартир та не житлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та не житловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відносини, що виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», згідно зі статтею 10 якого вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року).

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (частина 3 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже обов`язок з утримання кв. АДРЕСА_3 за вказаною адресою законом покладено на відповідача, як на споживача вказаних послуг.

Згідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості щодо сплати внесків на утримання будинку у добровільному порядку, а також жодних заперечень щодо наведеного позивачем розрахунку заборгованості.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не виконано зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком, то суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за надані послуги в розмірі 10074,72 грн. за період з 01.08.2020 року по 01.07.2026 року.

У відповідності до частини другої статті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскількистатті 625 ЦК Українирозміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК Українинарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що за період з 01.08.2020 по 01.07.2026 заборгованість відповідача по сплаті за послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території складає 10074,72 грн., отже за вказаний період позивачем правильно нараховано інфляційні втрати 1897,96 грн. та 3% річних 485,97 грн.

Заперечень щодо суми вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Здійснюючи розподіл судових витрат суді виходить з такого.

Відповідно дост. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 328,00 грн. та 144,00 грн витрат на поштові послуги та 111,04 грн за отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна .

Крім того позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу за договором про надання правової допомоги адвоката Фрідмана Володимира Володимировича 29/06/8 від 29 червня 2026 року, яким встановлено , що розмір гонорару враховувався беручи до уваги складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан позивача та інші істотні обставини та вираховується погодинно та становить 3 000,00 грн. за 1 годину роботи, а загалом просить стягнути 6000,00 грн. Так представником позивача надано вказаний договір про надання правової допомоги , акт приймання-передачі № 1 наданої правової допомоги згідно Договору № 29/06/8 від 29.06.2026 року.

Суду надано докази, що позивачем сплачено витрати на професійну правничу допомогу на рахунок кошти в розмірі 6000 грн.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічний висновок викладено у постанові ВС від 12.01.2026 року у справі №642/716/22.

В даній справі судом враховано незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, спірні правовідносини не є новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних затрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Крім того, суд враховує, що суть надання позивачу адвокатом правничої допомоги зводилась до написання та направлення позовної заяви до суду, розгляд справи проведено без участі сторін у справі, позовна заява є абсолютно типовою та анлогічною до інших позовів, які направлені в інтересах позивача до Центрального районного суду м.Миколаєва.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 6000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 3000,00 грн.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов протиУкраїни", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст.12-13, 76-81, 141, 259,263-265,279,280, 354,355 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Південна 1» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Південна 1» (код ЄДРПОУ 43487477) заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком у загальному розмірі 12 458, 65 грн, з яких: 10074, 72 грн. основний борг; 1897,96 грн. інфляційні втрати; 485,97 грн. 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Південна 1» (код ЄДРПОУ 43487477) 3 328,00 грн. судового збору , 144, 00 грн за послуги АТ «УКР ПОШТА» та 111,04 грн судових витрат, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.А. Гуденко