Ухвала суду № 140191121, 30.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9079/21

н/п2/490/2371/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - Гуденко О.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПП "Вега-Груп" про примусове виконання обов`язку в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2021 року позивач звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва 11.11.2021 року з позовом до Приватного підприємства «Вега-Груп» про здійснення примусового виконання зобов`язання в натурі, зобов`язання передати позивачу у власність товар та документи на нього, зазначені у договорі купівлі-продажу майновий прав № 2/Н, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 5 000 000 грн 00 коп., 6 255 250 грн 00 коп. матеріального збитку, 583 550 грн 57 коп. неустойки, 3% річних 114 335 грн 68 коп., інфляційні витрати 284 507 грн 17 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 року визначено головуючого суддю Чулупа О.С.

Ухвалою суду від 29.12.2021 року прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 02.10.2024 року відведено суддю Чулупа О.С. від розгляду вказаної цивільної справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 року визначено головуючого суддю Шолох Л.М.

Ухвалою від 10.10.2024 року відведено суддю Шолох Л.М. від розгляду вказаної цивільної справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2024 року визначено головуючого суддю Черенкову Н.П.

Ухвалою від 17.10.2024 року відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду вказаної цивільної справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 року визначено головуючого суддю Чаричанського П.О.

Ухвалою від 24.10.2024 року прийнято до свого провадження вказану справу та призначено підготовче судове засідання на 26.11.2024 року .

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 22.12.2025 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10.02.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 22.12.2025 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.02.2026 року визначено головуючого суддю Чаричанського П.О.

Розпорядженням керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва № 378 від 15.09.2026 року та №382 від 29.09.2026 року призначено повторний автоматизований розподіл справи - в зв`язку з припиненням суддею ОСОБА_2, здійснення правосуддя у Центральному районному суді м.Миколаєва..

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підстави для відводу (самовідводу) передбачені статтею 36 ЦПК України, відповідно до якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Статею 37 ЦПК України закріалено загальний принцип недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Оскільки стаття 36 ЦПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов`язкових підстав, визначених, зокрема, у частинах першій-четвертій вказаної статті), належить до повноважень Суду. В свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Зі змісту позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що спір виник з приводу невиконання відповідачем ПП "ВегаГруп" цивільно-правових зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав № 2/н від 18.10.2018 року щодо передання позивачеві у власність нежитлових приміщеннь по АДРЕСА_1 з наступними характеристиками : загальна площа 156,40, поверх 1, секція 3.

Так, в провадженні судді Гуденко О.А. перебувала цивільна справа № 490/577/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вега-Груп» про визнання майнових прав по договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Вега-Груп» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року .

Під головуванням судді Гуденко О.А. ухвалено рішення по даній справі від 08.12.2023 року, яке набрало законної сили після оскарження в апеляційному порядку позивачем, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вега-Груп» про визнання майнових прав по договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року - відмовлено . Зустрічний позов Приватного підприємства «Вега-Груп» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року - задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року, укладений між Приватним підприємством «Вега-Груп» та ОСОБА_1 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Приватного підприємства «Вега-Груп» грошові кошти у розмірі 2 045 712 (два мільйони сорок п`ять тисяч сімсот дванадцять) гривень, сплачених за догово ром купівлі-продажу майнових прав №2/Н від 18 жовтня 2018 року .

Так, як вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення суду, суддею надана певна оцінка дій обох сторін ( як ОСОБА_1 так і ПП "Вега Груп") Договору № 2/Н від 18 жовтня 2018 року щодо виконання його умов щодо передання ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 з наступними характеристиками : загальна площа 156,40, поверх 1, секція 3.

А саме, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 , ".... достовірно знаючи про фактичну неможливість виконання договору купівлі-продажу майнових прав № 2/Н від 18.01.2018 через зміну істотних обставин - а саме зміну геометричних розмірів приміщень секції 3 першого поверху у будинку АДРЕСА_1 при введенні його в експлуатацію ( а саме, що фізично не існує нежитлове приміщення, площею 156,4 кв.м. у тому вигляді, яке воно визначалася згідно проектного планування станом на 2018 рік) - ОСОБА_1 продовжував вимагати виконання первісних умов договору, незважаючи на різні пропозиції ПП «Вега-Груп» в тому числі і щодо повернення сторін в первісний стан, що було висловлено ще на підготовчому судовому засіданні в листопаді 2021 року...."

Також, враховуючи осбставини справи та дійсні правовідносини сторін , принципи добросовісності та розумності цивільного судочинства, принцип верховенства права, суд прийшов до висновку про необхідність захисту порушених прав ОСОБА_1 у найбільш ефективний та прийнятний спосіб, який на думку суду, з урахуванням зміни істотних обставин, що існують на час вирішення справи, найбільш повно сприятиме відновленню прав обох сторін договору та забезпечить відновлення прав ОСОБА_1 - а саме шляхом розірвання договору купівлі-продажу майнових прав № 2/Н від 18.10.2018 року з одночасним поверненням сторін у первісний стан, а саме повернення на користь покупця ОСОБА_1 від ПП «Вега-Груп» отриманих за договором грошових коштів у розмірі 2 045 712 грн. - при цьому зробвши висновок про відсутність об`єктивної можливості та підстав для викогнання відповдіачем своїх обов`язків в натурі - за тим самим договром, який і є предметом позовних вимог у цій справі.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

У рішенні від 9 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" суб`єктивний критерій - це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об`єктивний критерій - це факти, що можуть бути перевірені,які породжують сумніви у безсторонності суддіта оцінка того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).

ЄСПЛ нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. (За Кодексом суддівської етики).

Згідно ч. 1ст. 39 ЦПК, з підстав, зазначених у ст. 36 ЦПК України суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Враховуючи суд приходить до висновку про необхідність заявити про самовідвід від розгляду даної справи, оскільки суддею Гуденко О.А, вже висловлена думка щодо вирішення позовних вимог між тими самими сторонами і з приводу виконання того самого договору - що є прямо пов`язаним з предметом позовних вимог у даній справі, суддею викладена чітка позиція щодо правовідносин позивача з юридичною особою ПП "Вега Груп" щодо виконання усіх умов договору купівлі-продажу майнових прав.

За такого, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, з метою зняття «зайвої» напруги у відносинах судді з сторонами справи , надання впевненості учасникам цивільного процесу у реалізації їх права на справедливий суд, що, безпосередньо, в свою чергу, сприятиме підвищенню авторитету судової влади загалом - суддя Гуденко О.А. заявляє собі самовідвід від розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст.36, 39, 258, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задвольнити самовідвід та відвести суддю Гуденко О.А. від розгляду цивільної справи № 490/9079/21 за позовом ОСОБА_1 до ПП "Вега-Груп" про примусове виконання обов`язку в натурі .

Передати справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскаржується в порядку ст.ст. 352-355 ЦПК України.

Суддя О.А. Гуденко