Ухвала суду № 140191027, 29.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/7895/26

н\п 6/490/289/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатін О.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті», заінтересовані особи: боржниця - ОСОБА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області - Парфьонов Георгій Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2026 року ТОВ «Сонаті», в особі своєї представниці, звернулося до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні №67875604, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, відкритому 13.12.2021 року на підставі виконавчого напису №2468, виданого 23.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.

В обґрунтування підсудності поданої заяви Центральному районному суду міста Миколаєва заявник посилається на приписи статті 446 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі №183/4196/21, за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

31.08.2026 року матеріали справи передано для розгляду судді.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК України судом 01.09.2026 року було направлено відповідні запити щодо встановлення місця проживання (перебування) боржниці ОСОБА_1 .

Відповідно правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

За нормою частини другої статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Згідно положень пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

За змістом частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відтак, місцем виконання виконавчих документів є місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, або місцезнаходженням майна боржника.

Таким чином, місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем та місце виконання виконавчого документа можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Як вбачається з відповіді №3242178 від 01.09.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, за параметрами запиту: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , особу не знайдено.

Крім того, як вбачається з адресної картки програмного забезпечення Реєстру територіальної громади м. Миколаєва адресу реєстрації ОСОБА_1 не знайдено.

При цьому, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії постанови про відкриття виконавчого провадження №67875604 від 13.12.2021 року, адресою боржниці ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .

Вказане також підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією про виконавче провадження, в якій зазначено, що місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

На вищезазначену територію місця проживання боржниці розповсюджується територіальна юрисдикція Приморського районного суду м. Одеси.

Судом встановлено, що на території Центрального району міста Миколаєва відсутнє, як місце проживання, перебування боржника - фізичної особи так і не встановлено знаходженння майна боржниці ОСОБА_1 .

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують Європейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «незалежний і безсторонній суд, встановлений законом», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду.

Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним незалежним і неупередженим.

Відповідно до ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Тобто, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Розгляд справи судами з порушенням правил підсудності є порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі №369/238/15-ц).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно пункту 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Оскільки місце проживання боржниці знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали заяви слід передати до Приморського районного суду м. Одеси.

Спори між судами про підсудність, згідно ст. 32 ЦПК України, не допускаються.

Керуючись ч. 1 ст. 31, 32, ч. 2 ст. 446, ст. 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті», заінтересовані особи: боржниця - ОСОБА_1 , Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області - Парфьонов Георгій Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», про заміну сторони виконавчого провадження - передати за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси (65029, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 33).

Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Саламатін