Ухвала суду № 140191022, 25.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/4941/25

н\п 2-с/490/189/2026

У Х В А Л А

25 вересня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Миколаїв Чулуп О.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою про скасування судового наказу, виданого 23.06.2025 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Миколаївконтранс» заборгованості за послуги з у правління (поводження) побутовими відходами за період з 01.02.2022 року по 31.05.2025 року у сумі 7462,60 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі по 60,56 грн. з кожного.

В обгрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що місце її реєстрації не є місцем фактичного отримання послуг. Послуги з управління (поводження) побутовими відходами заявник належним чином сплачує за місцем її фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки є власником даного нерухомого майна. Вказала, що за місцем її фактичного проживання та споживання послуг на її ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким вона у повному обсязі оплачує за послуги з правління побутовими відходами. Вказане підтверджується актом про фактичне місце проживання, квитанціями АТ КБ «ПриватБанк», а також довідкою КП «Миколаївкомунтранс» про відсутність заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи вищевикладене, вважає, що заява про скасування судового наказу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки в даному випадку вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Розглянувши заяву про скасування судового наказу та доводи в її обґрунтування, перевіривши матеріали справи, суд дійшоввисновку про наявність підстав для задоволення зазначеної заяви з наступних підстав.

24.05.2023 року Центральним районним судом м. Миколаєва було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» заборгованість за послуги з розподілу природнього газу у сумі 10355,39 грн., 3% річних у сумі 98,61 грн., інфляційні збитки у сумі 362,51 грн. та судовий збір у сумі 268,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 2 статті 171 ЦПК України встановлено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

ОСОБА_1 просила про поновлення пропущеного строку, в якому вказує, що судовий наказ рекомендованим листом із повідомленням про вручення вона не отримувала, а дізналася про наявність судового наказу та відкритого виконавчого провадження лише тоді, коли державним виконавцем було заблоковано її банківські рахунки. Копію судового наказу №490/4941/25 отримала у суді 14.09.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що наведені заявником обставини щодо пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу є обгрунтованими та наявні підстави для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу.

З наданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що боржник має заперечення проти заявлених вимог, тобто між сторонами існує спір про право, а тому заявлені вимоги можуть бути розглянуті лише в позовному провадженні.

За таких обставин, оскільки спірний наказ видано без врахування наведених у заяві про скасування судового наказу обставин та фактів, зважаючи на те, що боржник оспорює наявність заборгованості, суд доходить висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню.

За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.170,171 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про поновлення пропущеного строку - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для подачі заяви про скасування судового наказу.

Заяву про скасування судового наказу - задовольнити.

Судовий наказ від 23.06.2025 року, виданий Центральним районним судом м. Миколаєва по справі № 490/4941/25 за заявою Комунального підприємства «Миколаївконтранс» про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління (поводження) побутовими відходами за період з 01.02.2022 року по 31.05.2025 року у сумі 7462,60 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі по 60,56 грн. з кожного скасувати.

Роз`яснити стягувачу його право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя