Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 490/2239/26
н\п 2/490/2632/2026
Центральний районний суд м. Миколаєва
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (далі - ТОВ «Споживчий Центр», позивач) звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №08.02.2025-100001671 від 08.02.2025 року в розмірі 6 862,50 грн, з яких: 4 500,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 945,00 грн заборгованість по відсотках; 1 417,50 грн неустойка.
Відповідач подав до суду відзив, у якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Представником позивача, ОСОБА_2 , була подана відповідь на відзив у якій остання просила задовольнити позов в повному обсязі.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
08.02.2025року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) предметом якого є надання кредиту позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається протягом 3 робочих днів з дня дати прийняття пропозиції позичальником на умовах зазначених у Заявці, яка є невід`ємною частиною оферти.
Цього ж дня, 08.02.2025року ОСОБА_1 підписав заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти). З якою позичальник ознайомилась за посиланням https://sgroshi.com.ua/faq/, згідно ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію». В цій заяві ОСОБА_1 підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якого є заявка до кредитного договору №08.02.2025-100001671 від 08.02.2025року, з яким попередньо уважно ознайомилась.
За умовами вказаними в цій заявці ОСОБА_1 погодився на отримання кредитних коштів на таких умовах: сума кредиту 4 500,00 грн; строк, на який надається кредит 189 днів; процентна ставка «Стандарт» 1% за кожен день користування кредитом, «Економ» - 0,5% за кожен день користування кредитом.
Підписання договору №08.02.2025-100001671 від 08.02.2025року про надання кредиту здійснено електронним підписом позичальника, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора Е475, відповідно до умов цього договору.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про всі умови кредитування, а саме: сукупну вартість кредиту, сплату відсотків та умови повернення кредитних коштів.
Судом досліджена довідка №1-0403 від 04.03.2026, згідно якої відповідачу на його картковий рахунок було перераховано кредитні кошти у розмірі 4 500,00 грн.
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №08.02.2025-100001671 від 08.02.2025року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 6862,50 грн, з яких: 4 500,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 945,00 грн заборгованість по відсотках; 1 417,50 грн неустойка.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абз. 2 ч.2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
У своєму відзиві відповідач вказує на необґрунтованість позову та зазначає, що сплачував заборгованість, просить долучити квитанції про сплату та відмовити у стягненні штрафних санкцій та додаткових нарахувань, оскільки він є військовослужбовцем.
Слід зазначити, що посилання відповідача щодо необґрунтованості позову під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження. Доводи відповідача, які зазначені ним у відзиві на позовну заяву, не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Судом досліджено графік платежів, відповідно до якого відповідач сплачував кошти у період з 28.02.2025 по 04.07.2025, що підтверджується наданими ОСОБА_1 квитанціями. Проте відповідачем не були сплачені кошти за 25.07.2025 в розмірі 472,50 грн та 15.08.2025 в розмірі 4 972,50 грн.
Однак, суд погоджується з позицією відповідача щодо неправомірності нарахування неустойки.
В позовній заяві позивачем викладено вимогу про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1 417,50 грн.
Разом з тим, загальновідомим є та обставина, що з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX.
Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було доповнено розділ «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК пунктом 18 наступного змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За такого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №08.02.2025-100001671 від 08.02.2025року у розмірі 5 445,00 грн, з яких: 4 500,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 945,00 грн заборгованість по відсотках.
Крім того, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 112,34 грн.
На підставі наведеного, керуючись 12,13, 18, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №08.02.2025-100001671 від 08.02.2025року у розмірі 5 445,00 грн, з яких: 4 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 945,00 грн заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір в сумі 2 112,34 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», адреса: 01032,м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.М. Шолох
Судове рішення № 140191000, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 29.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/2239/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: