Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 471/560/26
Провадження №2/471/462/26
Номер рядка звіту 40
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"29" вересня 2026 р. Братський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Жили Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Холоденко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 12.06.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії №267333153 (далі Кредитний договір) на суму 7055,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Перед укладанням Кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www/moneyveo.ua., зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору, відповідач надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладення Кредитного договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Згідно умов Кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 7055,00 грн, проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 14900 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до цього Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії вказаного Договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №297 від 13.08.2024, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимог.
30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №30/0925-01. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЮНІТ КАПІТАЛ» на виконання цього Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №2 від 30.09.2025 до Договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 р., за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №267333153 від 12.06.2024 становить 55 222,75 грн, яка складається з наступного: заборгованість по тілу кредиту 14900 грн; заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом -32872,75 грн, заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штафи) - 7450,00 грн.
Просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором №267333153 від 12.06.2024 року в розмірі 47772,75 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн..
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника позивача, підтримує позовні вимоги, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, причину неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками, надісланими йому рекомендованими листами з повідомленням за зареєстрованим місцем проживання, однак листи повернулися на адресу суду з зазначенням на конвертах причини повернення «адресат відсутній» за вказаною адресою, що відповідно до пункту 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення повісток в день проставлення у поштовому повідомленні таких відміток (а.с.№ 127, 154). За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Така правова позиція викладена у постанові ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22).
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; в судове засідання не з`явилася без повідомлення причин неявки, не подала відзив на позовну заяву, представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити у вищевказаній цивільній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Під час розгляду справи по суті встановлено, що 12.06.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії № 267333153 у форі електронного документа з використанням електронного підпису (а. с. № 12-29). Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора.
Відрповідно до п. 2.1 Кредитного договору кредитодавекць зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 14900 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот грн. нуль коп.)на умовах строковості. зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Згідно п. 2.3. п. 2.4 Кредитного договору кредитодавець надав позичальнику перший транш за Договором в сумі 7055 грн 12.06.2024, другий та решта траншів за Договором надаються позивачу протягом дисконтного періоду на умовах передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору на момент укладення цього Договоруу строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.
Згідно п. 8.5.1, п. 8.5.2 Кредитного договору за період від дати видачі першого Траншу до 12.07.2024 р. (включно) розрахунок витрат за кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою 0,55 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 200,75 (двісті нуль цілих сімдесят п`ять сотих) відсотків річних. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення Дисконтного періоду, на період після 12.07.2024 р. розрахунок витрат за кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою 1,38 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 503,31 (п`ятсот три цілих тридцять одна сотих) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на індивідуальну процентну ставку.
Відповідно п. 5.1 Кредитного договору кожен окремий Транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5375-41ХХ-ХХХХ-3575, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.
12.06.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 7055 грн., 14.06.2024 р. - 6003,00грн, та 21.06.2024 р. -1842 грн. на його банківську карту, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. № 43-48).
Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати відповідачу грошові кошти виконало в повному обсязі, що також підтверджується рухом коштів по картці (а. с. № 138).
На ім`я ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було емітовано карту (а. с. № 136).
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року (а. с. № 62-71).
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2019 р. продовжено до 31.12.2020 року, всі інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії цього договору факторингу до 31 грудня 2021 року. В цій додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.
31.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року (а. с. № 74).
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги №297 від 13.08.2024 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за Кредитним договором №267333153 (а.с. №75).
30.09.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) укладено Договір факторингу №30/0925-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язався відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах права вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а. с. № 78-81).
Відповідно Реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 до Договору факторингу №30/0925-01 від 30.09.2025 р., до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №267333153 від 12.06.2024 в сумі 55222,75 грн (зворотня сторона а.с № 83).
Відповідач не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, не повернув кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Заборгованість відповідача перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за Договором кредитної лінії №267333153 від 12.06.2024 р. станом на 18.03.2026 (включно) складає 55222,75грн, з яких:
- прострочена заборгованість за сумою кредиту 14 900 грн;
- прострочена заборгованість за процентами 32 872,75 грн;
- заборгованість за штрафними санкціями 7450,00 грн що підтверджується Випискою з особового рахунку (а. с. № 91).
Представник позивача зазначає в позовній заяві, що вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах цього позову позивачем не заявляються у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 47 772,75 грн.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.
Так, згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань за кредитними договорами та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем, заперечень щодо розрахунку суми заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 виклала правову позицію щодо змісту понять «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з ч. 2 цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.
Відтак, у межах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повертати кредитодавцю кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.
Припис абз. 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Строк кредитування за Договором кредитної лінії №267333153 від 12.06.2024 встановлено 30 календарних днів, тобто до 12.07.2024 р.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Також, зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 23.10.2019 у справі №723/304/16-ц, від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, тобто дана судова практика є сталою.
За умовами укладеного 12.06.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 . Договору кредитної лінії №267333153 сторони визначили строк кредитування тривалістю 30 днів.
Відтак, зі спливом вказаного строку право кредитодавця нараховувати передбачені Кредитним договором проценти за користування кредитом припинилося.
Відповідно до п. 8.5.2 Кредитного договору сторони погодили, у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення Дисконтного періоду, на період після 12.07.2024 р. розрахунок витрат за кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою 1,38 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 503,31 (п`ятсот три цілих тридцять одна сотих) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір індивідуальної процентної ставки у наступних періодах пролонгації, зокрема у разі отримання позичальником від кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку.
Позивачем не надано доказів пролонгації строку кредитування.
З урахуванням викладеного, сума відсотків, яку відповідач має сплатити за користування кредитом за Договором кредитної лінії №267333153 від 12.06.2024 р. за 30 днів становить 2301,29 грн.
Отже, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 17201,29 грн, яка включає:
- заборгованість по тілу кредиту 14 900 грн;
- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 2301,29 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно платіжної інструкції в національній валюті № 39487 від 22.05.2026 року при зверненні до суду з вищевказаним позовом позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 гривень (а. с. № 7).
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Витрати позивача на професійну правничу становлять 7 000 грн та складаються з наступного:
- складання позовної заяви до позичальника 5000,00 грн;
- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника 1000,00 грн;
- підготовката подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 500,00 грн;
- підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 500,00 грн, що підтверджується Договором №20/01/26-02 про надання правничої допомоги від 20.01.2026 року, Додатковою угодою №25771278663 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 р., Актом прийому-передачі надання послуг від 20.03.2026, копії яких надано представником позивча (а.с. № 92-93, 94, 95).
У зв`язку з частковим задоволенням позову (36,01%) до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 958,73 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 2520,7 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 205, 207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 133, 137, 141, 229, 258, 259, 263 -265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Договором кредитної лінії №267333153 від 12 червня 2024 р. в розмірі 17201,29 грн (сімнадцять тисяч двісті одна гривня двадцять дев`ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір в сумі 958,73 грн (дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень сімдесят три копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2520,70 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять гривень сімдесят копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовити
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач маєправооскаржитизаочнерішеннявзагальномупорядку.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Жила Н. М.
Судове рішення № 140190420, Братський районний суд Миколаївської області було прийнято 29.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 471/560/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: