Рішення № 140190309, 30.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13141/26

Провадження 2/127/3691/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 31.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 30649202, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів, передбачених кредитним договором.

Позивач зазначив, що відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без отримання одноразового ідентифікатора, входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не був би укладений.

Позивач указав, що після укладення кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, а кредитні кошти перераховано шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника. Відповідач належним чином не виконав умови кредитного договору, кредитні кошти не повернув, проценти та інші платежі не сплатив, у зв`язку із чим утворилась заборгованість.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за договором про споживчий кредит № 30649202 від 31.12.2024 становить 15221,98 грн, яка складається з: 3000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 10271,98 грн - прострочена заборгованість за процентами; 450,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 1500,00 грн - прострочена заборгованість за штрафами.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.05.2026 позовну заяву прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також цією ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази, виклик відповідача в судове засідання постановлено здійснювати шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У серпні 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він позовні вимоги у заявленому розмірі не визнав. Відповідач зазначив, що з повним змістом матеріалів справи ознайомився у суді 24.06.2026, тому просив прийняти відзив до розгляду та врахувати наведені у ньому заперечення.

Заперечуючи проти позову, відповідач указав, що заявлена до стягнення сума процентів 10271,98 грн не підтверджена зрозумілим та відтворюваним розрахунком і проценти можуть бути нараховані лише в межах строку кредитування. Комісію у розмірі 450,00 грн оспорив, посилаючись на відсутність доказів фактичного надання окремої послуги. Щодо штрафу у розмірі 1500,00 грн зазначив, що він підлягає списанню відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Також відповідач просив перевірити факт укладення електронного договору та перерахування 3000,00 грн за первинними доказами, а у разі недостатності наданих копій - витребувати оригінали електронних документів, підтвердження направлення одноразового ідентифікатора, первинний платіжний документ та детальний розрахунок заборгованості. Крім того, заявив клопотання про зменшення заявлених позивачем 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн або іншого мінімального розумного розміру, посилаючись на незначну складність справи та типовий характер виконаної адвокатом роботи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково - у частині стягнення 3000,00 грн заборгованості за тілом кредиту. Проти стягнення процентів, комісії, штрафу та заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу заперечив з підстав, наведених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 31.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 30649202.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіка платежів, сплатити комісію за наявності та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах і в строки, визначені договором.

Згідно з п. 1.2 договору сума кредиту становить 3000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору кредит надається 31.12.2024 загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіка платежів. Строк надання окремої частини кредиту встановлюється графіком платежів.

Згідно з п. 1.3.1 договору, якщо товариство здійснює перерахування коштів не у день укладення договору, а в наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом заміщення дат повернення кредиту, нарахування процентів та сплати комісії, визначених у п. 1.3 договору, виходячи з фактичної дати видачі кредиту.

Відповідно до п. 1.4.1 договору позичальник зобов`язаний здійснити оплату грошових коштів за договором в останній день строку кредитування, який є датою остаточного повернення кредиту, а саме 26.12.2025.

Відповідно до п. 1.4.2 договору сторони погодили, що плата за надання кредиту є економічною суттю комісії за надання кредиту, при цьому базою розрахунку комісії є сума кредиту у розмірі 3000,00 грн. Комісія за надання кредиту розраховується як фіксований відсоток від суми кредиту. У цьому ж пункті договору прямо зазначено, що комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу кредитодавця.

Згідно з п. 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, та становлять 10750,80 грн.

Відповідно до п. 1.5.1 договору пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 0,8 % в день. Особливості нарахування пільгової процентної ставки визначені п.п. 2.2.1, 2.2.3 договору.

Згідно з п. 1.6 договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 350,4 % річних, що складає 0,96 % в день. Особливості нарахування стандартної процентної ставки визначені п.п. 2.2.2, 2.2.3 договору.

Відповідно до п. 1.7 договору пільговий період становить 14 календарних днів, а стандартний період становить 346 календарних днів. У таблиці, яка міститься в договорі, визначено, що пільговий період триває з 31.12.2024 до 14.01.2025, а стандартний період - з 15.01.2025 до 26.12.2025.

Відповідно до п. 1.10.2 договору комісія за надання кредиту дорівнює 15 % та розраховується за формулою: комісія = ЗРК ? %, де ЗРК - загальний розмір кредиту, % - розмір, зазначений у п. 1.5.2 договору.

Згідно з п. 1.10.3 договору штрафи розраховуються виходячи із суми кредиту та погодженого договором відсоткового розміру штрафної санкції.

Відповідно до п. 1.11 договору розрахунок реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та графік платежів наведені в додатку № 1 до договору.

Згідно з п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію у розмірах, зазначених у п.п. 1.5.1, 1.5.2, 1.6 договору.

Згідно з п. 2.2.3 договору за користування кредитом нараховуються проценти: пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,8 % за один день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду; стандартна процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,96 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом стандартного періоду.

Згідно з п. 2.2.4 договору протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Супровідні послуги кредитодавця чи третіх осіб, що надаються під час укладення та під час дії кредитного договору, відсутні.

Відповідно до п. 2.3 договору строк кредитування та термін повернення кредиту, встановлені договором, можуть бути змінені шляхом укладення додаткового договору, підписаного сторонами в спосіб, визначений договором.

Згідно з п. 2.3.1 договору позичальник за наявності відповідної пропозиції кредитодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на погоджених умовах. Відповідно до п. 2.3.5 договору пролонгація за договором про споживчий кредит може бути здійснена шляхом застосування одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації такого права.

Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі та строки, що встановлені у графіку платежів.

Згідно з п. 2.4.6 договору усі платежі за кредитним договором здійснюються позичальником шляхом переказу коштів товариству у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 2.4.8 договору позичальник доручає товариству ініціювати списання коштів з відповідного рахунку позичальника для сплати прострочених кредиту, процентів та інших платежів за договором у сумі, що не перевищує фактичної заборгованості позичальника на день списання.

Згідно з п. 3.3.2 договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені договором, у порядку, строки та терміни, передбачені п.п. 1.1-1.6 договору та графіком платежів.

Відповідно до п. 3.4.4 договору протягом 14 календарних днів з дня укладення договору позичальник має право відмовитися від договору, зокрема шляхом подання повідомлення в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням електронного підпису.

Згідно з п. 4.6 договору сукупна сума неустойки, штрафу, пені та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань за договором про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4.7 договору у разі прострочення строку повернення кредиту на один календарний день позичальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту.

Згідно з п. 4.7.1 договору у разі прострочення строку повернення кредиту на десять календарних днів позичальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 40 % від суми отриманого кредиту.

Згідно з п. 5.1 договору позичальник підтвердив, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено законодавством України, у тому числі інформацію, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Згідно з п. 7.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, - з моменту отримання кредиту, який видається згідно з п. 2.1 договору.

Відповідно до п. 7.2 договору усі зміни та доповнення до договору вчиняються у будь-якій формі, що не заборонена законодавством, зокрема в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Згідно з п. 8.2.1 договору заходи досудового врегулювання простроченої заборгованості здійснюються у порядку, передбаченому Законом України «Про споживче кредитування» та іншими нормами законодавства, за умови настання прострочення.

Згідно з п. 11.1 договору цей кредитний договір є самостійним кредитним договором, що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства.

У розділі «Реквізити сторін» договору зазначено дані позичальника ОСОБА_1 , реквізити електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 та одноразовий ідентифікатор GSA7v4rg.

Додаток № 1 до договору про споживчий кредит № 30649202 від 31.12.2024 становить графік платежів за договором. Згідно з графіком загальна вартість кредиту складає 13750,80 грн, у тому числі: 3000,00 грн - сума кредиту за договором; 10300,80 грн - проценти за користування кредитом; 450,00 грн - комісія за надання кредиту. Графік передбачає пільговий період тривалістю 14 днів, за який нараховано 336,00 грн процентів, стандартний період тривалістю 346 днів, а також остаточне повернення кредиту 26.12.2025.

Паспорт споживчого кредиту продукту 30649202 містить переддоговірну інформацію щодо умов кредитування.

На підтвердження укладення договору позивач надав довідку вих. № 1023/1 від 09.03.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 30649202 від 31.12.2024, ідентифікований ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс». У цій довідці зазначено, що акцепт договору підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором GSA7v4rg, який 31.12.2024 о 07:19:34 направлено на номер телефону НОМЕР_3 .

Відповідно до листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 16.02.2026 вих. № 143784-1535013787-16022026 про підтвердження успішної оплати, 31.12.2024 проведено платіжну операцію з перерахування 3000,00 грн на картку № НОМЕР_4 . Платником зазначено ТОВ «ФК «Тайгер фінанс», призначення платежу - «Видача кредитних коштів», статус операції - виконано.

Позивач надав розрахунок заборгованості за договором № 30649202, відповідно до якого 31.12.2024 відповідачу перераховано 3000,00 грн та нараховано комісію за надання кредиту у розмірі 450,00 грн. У розрахунку відображено 14 щоденних нарахувань процентів за пільговою ставкою по 24,00 грн та 345 щоденних нарахувань процентів за стандартною ставкою по 28,80 грн, останнє з яких здійснено 25.12.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 25.12.2025 залишок заборгованості становить 15221,98 грн, у тому числі: 3000,00 грн - тіло кредиту; 10271,98 грн - проценти; 450,00 грн - комісія; 1500,00 грн - штраф. У підсумковому рядку розрахунку загальна сума нарахованих процентів зазначена у розмірі 10272,00 грн.

Позивач скерував претензію вих. № 1023/24105124 від 02.03.2026 ОСОБА_1 , у якій ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» вимагало погасити заборгованість за договором № 30649202 від 31.12.2024 у розмірі 15221,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив виконання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, а кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Договір про споживчий кредит може укладатися у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом. Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки, штрафу, пені та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви в електронній формі або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями і підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин підписується, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Суд установив, що кредитний договір № 30649202 від 31.12.2024 укладено в електронній формі. Договір містить істотні умови кредитування, анкетні дані відповідача, реквізити його платіжного засобу № НОМЕР_1 та одноразовий ідентифікатор GSA7v4rg. Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» вих. № 1023/1 від 09.03.2026 підтверджено направлення цього одноразового ідентифікатора 31.12.2024 о 07:19:34 на номер телефону відповідача НОМЕР_3 . Листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 16.02.2026 вих. № 143784-1535013787-16022026 підтверджено виконання 31.12.2024 о 07:20 платіжної операції у розмірі 3000,00 грн на картку № 5168752097282027 з призначенням платежу «Видача кредитних коштів».

Наведені докази узгоджуються між собою за датою, сумою кредиту, даними позичальника та реквізитами платіжного засобу. Відповідач не заперечував належність йому зазначених у договорі номера телефону та платіжної картки, не посилався на використання його персональних даних іншою особою, а в судовому засіданні визнав вимогу про повернення 3000,00 грн тіла кредиту. За таких обставин суд вважає доведеними факт укладення сторонами кредитного договору та факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Заперечення відповідача щодо недостатності паперових копій електронних документів самі по собі наведених висновків не спростовують. Подані позивачем документи у сукупності дозволяють ідентифікувати правочин, особу позичальника, спосіб його підписання та операцію з перерахування коштів, а конкретних обставин, які б ставили під сумнів достовірність цих відомостей, відповідач не навів. Тому підстав для витребування додаткових оригіналів або інших доказів суд не встановив.

Перевіряючи розмір заявленої заборгованості, суд ураховує, що відповідач визнав обов`язок повернути 3000,00 грн тіла кредиту, а доказів його погашення матеріали справи не містять. Тому вимога про стягнення 3000,00 грн заборгованості за кредитом підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 10271,98 грн також підлягає задоволенню з огляду на таке.

У відзиві відповідач, перевіряючи розрахунок процентів, виходив із пільгової ставки 0,01 % та стандартної ставки 0,99 % на день. Однак такі ставки умовам укладеного сторонами договору не відповідають. Пунктами 1.5.1, 1.6 та 2.2.3 договору встановлено пільгову процентну ставку 0,8 % на день та стандартну процентну ставку 0,96 % на день.

За пільговою ставкою 0,8 % від суми кредиту 3000,00 грн розмір процентів становить 24,00 грн за один день, а за стандартною ставкою 0,96 % - 28,80 грн за один день. У наданому розрахунку відображено 14 нарахувань по 24,00 грн, що становить 336,00 грн, та 345 нарахувань по 28,80 грн, що становить 9936,00 грн. Загальна сума таких нарахувань становить 10272,00 грн, що відповідає підсумковому рядку розрахунку. Позивач заявив до стягнення 10271,98 грн, тобто на 0,02 грн менше.

Крім того, графіком платежів до договору за весь 360-денний строк кредитування погоджено 10300,80 грн процентів: 336,00 грн за пільговий період та 9964,80 грн за стандартний період. Натомість у розрахунку заборгованості останнє нарахування здійснено 25.12.2025, тобто до визначеної договором дати остаточного повернення кредиту 26.12.2025, а заявлений до стягнення розмір процентів є меншим за суму, передбачену графіком. Отже, доводи відповідача про неможливість перевірити суму процентів та про можливе нарахування їх поза строком кредитування не знайшли підтвердження.

Також суд ураховує, що договір укладено 31.12.2024, після набрання чинності змінами, внесеними Законом України № 3498-IX до Закону України «Про споживче кредитування». Загальні витрати позичальника за кредитом за умовами договору становлять 10750,80 грн, загальний розмір кредиту - 3000,00 грн, строк кредитування - 360 днів. Отже, денна процентна ставка, розрахована за формулою, встановленою ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», становить 0,9954 % ((10750,80 грн / 3000,00 грн) / 360 днів ? 100), а в договорі її наведено як 1 %. Такий розмір не перевищує встановлену ч. 5 ст. 8 цього Закону граничну денну процентну ставку 1 %.

Вимога про стягнення комісії у розмірі 450,00 грн також підлягає задоволенню. Комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, тобто 450,00 грн, прямо та окремо визначено у п.п. 1.4.2, 1.5.2, 1.10.2 договору та у графіку платежів. Вона включена до загальних витрат за споживчим кредитом і врахована при визначенні денної процентної ставки. При цьому п. 1.4.2 договору прямо передбачає, що така комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу кредитодавця. Тому доводи відповідача про необхідність доведення окремої фактично наданої послуги не спростовують погодженого сторонами обов`язку зі сплати цієї комісії. Заявлена комісія є визначеним договором платежем, який включено до вартості кредиту та до розрахунку денної процентної ставки, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд звертає увагу, що у паспорті споживчого кредиту у графі «Загальні витрати за кредитом» зазначено 10300,80 грн, водночас у цьому ж паспорті окремо визначено комісію 450,00 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту 13750,80 грн. Натомість у підписаному сторонами договорі загальні витрати за кредитом визначено у розмірі 10750,80 грн, а у графіку платежів окремо враховано 10300,80 грн процентів і 450,00 грн комісії. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 зазначив, що паспорт споживчого кредиту є способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця щодо надання споживачу інформації та не є складовою кредитного договору. Тому наведена розбіжність у паспорті не змінює змісту погоджених сторонами умов договору та графіка платежів.

Щодо вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1500,00 грн суд зазначає таке.

З розрахунку заборгованості встановлено, що позивач нарахував відповідачу штрафи у загальному розмірі 1500,00 грн: 300,00 грн та 1200,00 грн.

Штрафи нараховано у січні 2025 року, тобто під час дії в Україні воєнного стану. Тому до цих правовідносин підлягає застосуванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки заявлені до стягнення 1500,00 грн штрафу є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит та нараховані у період дії воєнного стану, вони підлягають списанню кредитодавцем і стягненню з відповідача не підлягають. У цій частині заперечення відповідача є обґрунтованими.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 13721,98 грн, що складається з: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10271,98 грн - заборгованість за процентами; 450,00 грн - заборгованість за комісією. У задоволенні вимоги про стягнення 1500,00 грн штрафу необхідно відмовити.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» та АО «Апологет», свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги, акт наданих послуг № 1023 від 09.03.2026 та детальний опис наданих послуг до акта № 1023.

Згідно з актом наданих послуг № 1023 від 09.03.2026 АО «Апологет» надало позивачу правничу допомогу щодо боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 30649202 від 31.12.2024, а сума наданих послуг складає 8000,00 грн.

У детальному описі наданих послуг зазначено такі послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт. Загальний час становить 6 год. 30 хв.

Відповідач у відзиві заявив клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн або іншого мінімального розумного розміру. Вирішуючи це клопотання та розподіляючи витрати відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України, суд ураховує ціну позову, часткове задоволення вимог, незначну складність справи, типовий характер кредитного спору, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, обсяг поданих позивачем матеріалів, а також те, що представник позивача участі у розгляді справи не брав. Разом з тим позивачем документально підтверджено надання правничої допомоги, зокрема опрацювання матеріалів кредитної справи та підготовку позовної заяви. За сукупністю цих обставин суд вважає співмірним та обґрунтованим розміром витрат, які підлягають стягненню з відповідача, 2000,00 грн. Підстав для зменшення цих витрат до 1000,00 грн суд не встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки суд задовольняє позов частково - у розмірі 13721,98 грн із заявлених 15221,98 грн, що становить 90,15 % від заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2400,04 грн, виходячи з такого розрахунку: 2662,40 грн ? 13721,98 грн / 15221,98 грн = 2400,04 грн.

Керуючись ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 536, 610-612, 626-629, 634, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 8, 12, 13, 21 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 30649202 від 31.12.2024 у розмірі 13721 (тринадцять тисяч сімсот двадцять одна) гривня 98 копійок, яка складається з: 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10271,98 грн - заборгованість за процентами; 450,00 грн - заборгованість за комісією.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» судовий збір у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень 04 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті або закриття апеляційного провадження чи прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 30 вересня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс», ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк