Рішення № 140190004, 22.09.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

22 вересня 2026 року Справа № 926/2112/26

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Чернівецької окружної прокуратури (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В. Сімовича, 15, код ЄДРПОУ 0291012023) в інтересах держави

в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (60435, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Тереблече, вул. Головна, 12, код ЄДРПОУ 04418423)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» (46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Оболоня, 3А, код ЄДРПОУ 40578642)

про стягнення орендної плати за землю в сумі 422 520,95 грн,

представники:

від позивача не з`явився;

від відповідача адвокат Фольчик А.С.;

прокурор Кацап-Бацала Ю.М.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Чернівецька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 422 520,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачу з 20.07.2016 на праві власності належать об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди загальною площею 40,4 кв.м (будівля нафтобази літ. «А», склад ПММ літ. «Б», огорожа № 1), що розташовані на території Тереблеченської сільської ради за адресою: вул. Головна, 2і, с. Тереблече, Чернівецький район Чернівецької області. Вказані об`єкти нерухомого майна розміщені на земельній ділянці комунальній власності площею 0,3438 га кадастровий номер 7321085400:01:004:0559, цільове призначення для комерційної діяльності (обслуговування господарсько обслуговуючого комплексу).

02.06.2010 між Тереблеченською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Прогрес» як власником об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці, було укладено договір оренди землі без номеру, за яким СТОВ «Агро-Прогрес» надано у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3438 га з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559, строком на 49 років.

З інформації Головного управління ДПС у Чернівецькій області № 2592/5/24 13-04-01-04 від 24.04.2026 встановлено, що згідно поданих декларацій з плати за землю за 2016-2017 роки ТОВ «Агроцентр-Буковина» задекларувало земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559, площею 0,3438 га, яка знаходиться за адресою: вул. Головна 2і, с. Тереблече, Чернівецький район, Чернівецька область.

Рішенням Тереблеченської сільської ради №103-39/19 від 18.09.2019 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Тереблече, яка введена в дію з 01.01.2020. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 23.01.2020 № 128/0/193-20, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3438 га з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559 становить 1 034 047,26 грн.

У зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки Тереблеченською сільською радою здійснено перерахунок орендної плати, згідно з яким заборгованість відповідача з орендної плати за період з 2020 по травень 2026 складає 422 520,95 грн, що й просить стягнути прокурор.

У відзиві на позов відповідач, посилаючись на рішення Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024(59/24) (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді), яким окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), просить залишити позовну заяву Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради без розгляду як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Також зазначає, що Чернівецька окружна прокуратура звернулась до суду з позовом без дотримання цих приписів закону та правових позицій Верховного Суду, не надавши Тереблеченській сільській раді розумного строку самостійно звернутися до суду з позовом, тобто безпідставно підмінивши цей орган місцевого самоврядування і звернувшись до суду з позовом з порушенням приписів ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», тобто за відсутності передбачених законом підстав для представництва інтересів держави у суді.

Відповідач вказує, що до позовної заяви не долучено доказів, які б свідчили про набрання чинності рішенням Тереблеченської сільської ради №103-39/19 від 18.09.2019, а саме коли відбулось його офіційне оприлюднення у визначеному законом порядку. При цьому, навіть у разі офіційного опублікування цього рішення, враховуючи дату його прийняття, це не могло відбутись до 15.07.2019, а відповідно, в силу приписів п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, затверджена нормативна грошова оцінка земель не могла застосовуватись у 2020 бюджетному році. Отже, розрахунок заборгованості з орендної плати за 2020 рік з урахуванням оновленої нормативної грошової оцінки землі є безпідставним.

У надісланій Тереблеченською сільською радою на адресу ТОВ «Агроцентр-Буковина» за №169 від 02.07.2025 вимозі про сплату заборгованості за оренду землі за період з 2017 по 01.07.2025 на загальну суму 10 263,94 грн розрахунок зроблено із нормативної грошової оцінки земельної ділянки 11 782,03 грн. Разом з тим, вказана у зазначеній вимозі сільської ради сума заборгованості за оренду землі у розмірі 10 263,94 грн була сплачена відповідачем ще 18.07.2025, що підтверджується у т.ч. долученим до позовної заяви розрахунком заборгованості з орендної плати, а також платіжною квитанцією ТВБВ 10019/018. При цьому, як свідчить розрахунок заборгованості за орендну плату, долучений до вказаної вимоги №169 від 02.07.2025, заборгованість у сумі 10 263,94 грн охоплює весь період, починаючи з 2017 р. (2017 2020 р.р. по 1 117,64 грн, 2021 р. 1 229,41 грн., 2022 р. 1 413,82 грн., 2023 р. 1 485, 92 грн., 2024 р. 1 664,23 грн.). Отже, віднесення вказаної оплати до погашення заборгованості лише за 2025 рік, як це зазначено у розрахунку заборгованості, долученому до позовної заяви, є безпідставним і додатково свідчить про необгрунтованість цього розрахунку. Окрім цього, платіжними інструкціями № ВХ15-7264-НР32-Е4КР та № СН75 Р6Т6-06ТХ-ХА21 від 29.05.2026 на рахунок Тереблеченської сільської ради, згідно з вимогою №169 від 02.07.2025, сплачено орендну плату відповідно за 2025 р у сумі 1 797,37 грн та за 2026 р у сумі 1 941,16 грн. Таким чином, відповідачем погашено заборгованість з орендної плати за весь період, зазначений у позовній заяві, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Згідно заяви Чернівецької обласної прокуратури від 10.08.2026 (в порядку ст. 46 ГПК України), прокурор просить:

1) вважати правильним та викласти п. 2 прохальної частини в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 371 936,23 грн на користь держави в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області».

2) вважати правильним та викласти п. 3 прохальної частини в наступній редакції: «Судовий збір в сумі 4 463,23 грн стягнути з відповідача на користь Чернівецької обласної прокуратури».

3) з урахуванням зменшення розміру позовних вимог сплачений судовий збір в сумі 607,02 повернути на рахунок Чернівецької обласної прокуратури.

Заява обґрунтована тим, що рішенням сесії Тереблеченської сільської ради №103-39/19 від 18.09.2019 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Тереблече. Вказане рішення відповідно до вимог законодавства опубліковано органом місцевого самоврядування на офіційному сайті Тереблеченської громади (https://tereblechenska-gromada.gov.ua/rishennya-sesij-silskoi radi-15-09-35-16-03-2017/). Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 23.01.2020 № 128/0/193-20, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3438 га з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559 становить 1 034 047,26 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 271.2 Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У зв`язку з зазначеним виникла необхідність у зменшенні суми позовних вимог. Враховуючи п. 271.2 Податкового кодексу України позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати, за період з 01.01.2020 по 01.05.2026, з урахуванням коефіцієнту індексації, складають 371 936,23 грн. Відповідно, враховуючи фактичну сплату орендної плати товариством в 2025 році в сумі 10 263,92 грн, заборгованість з орендної плати за Договором за період з 2020 по травень 2026 складає 371 936,23 грн.

В свою чергу Тереблеченська сільська рада подала заяву про зменшення розміру позовних вимог від 11.08.2026, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 371 936,23 грн. В обґрунтування заяви зазначає, що у розрахунку, наданому Тереблеченською сільською радою у відповідь на запит Чернівецької окружної прокуратури, при визначенні розміру заборгованості ТОВ «Агроцентр-Буковина» за договором оренди землі у 2020 році помилково використано нову технічну документацію. Натомість у 2020 році розмір орендної плати за користування земельною ділянкою визначався на підставі нормативної грошової оцінки, яка станом на дату укладення договору оренди складала 11 782,03 грн, із подальшим застосуванням до неї щорічних коефіцієнтів індексації.

У відзиві на заяву про зміну позовних вимог відповідач стверджує, що за вказаним прокурором у заяві про зменшення розміру позовних вимог посиланням у мережі Інтернет, де опубліковано рішення сесії Тереблеченської сільської ради №103-39/19 від 18.09.2019, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Тереблече, відповідно до вимог законодавства опубліковано органом місцевого самоврядування на офіційному сайті Тереблеченської громади (https://tereblechenska-gromada.gov.ua/rishennya-sesij silskoiradi-15-09-35-16-03-2017/ ), сторінки не існує.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою від 27.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 18.06.2026 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу та прокурору запропонував надати пояснення по суті позовних вимог та відповідь на відзив.

17.06.2026 відповідачем через систему «Електронний суд» подано заяву, вх. №2539, про направлення справи № 926/2112/26 за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 18.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» вх. №2539 про направлення справи № 926/2112/26 за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області, відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 29.07.2026.

22.07.2026 відповідач звернувся до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

Судом надано доступ представнику відповідача до матеріалів електронної справи.

Ухвалою від 27.07.2026 судове засідання за участю представника відповідача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

28.07.2026 відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідачем погашено заборгованість з орендної плати за весь період, зазначений у позовній заяві, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення. Просить залишити позовну заяву Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради без розгляду як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Ухвалою від 29.07.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 11.08.2026, судове засідання за участю представника відповідача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

04.08.2026 Чернівецькою обласною прокуратурою через систему «Електронний суд» подано заперечення на клопотання (заяву) вих. № 15-351вих-26, в якому просить відзив ТзОВ «Агроцентр-Буковина» від 28.07.2026 на позовну заяву Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області у справі № 96/2112/26 залишити без розгляду, оскільки він поданий з пропуском процесуального строку на його подання та відсутня вмотивована заява про його поновлення.

10.08.2026 Чернівецька обласна прокуратура через систему «Електронний суд» подала заяву (в порядку ст. 46 ГПК України), в якій просить:

1) вважати правильним та викласти п. 2 прохальної частини в наступній редакції: «Стягнути з ТОВ «Агроцентр-Буковина» заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 371 936,23 грн на користь держави в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області».

2) вважати правильним та викласти п. 3 прохальної частини в наступній редакції: «Судовий збір в сумі 4 463,23 грн стягнути з відповідача на користь Чернівецької обласної прокуратури».

3) з урахуванням зменшення розміру позовних вимог сплачений судовий збір в сумі 607,02 повернути на рахунок Чернівецької обласної прокуратури.

Ухвалою суду від 11.08.2026 прийнято до розгляду заяви Чернівецької обласної прокуратури від 10.08.2026, вх. № 3285, та Тереблеченської сільської ради від 11.08.2026, вх. № 3293 про зменшення розміру позовних вимог; продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 20.08.2026; судове засідання за участю представника відповідача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

19.08.2026 представник відповідача через систему «Електронний суд» подав відзив на заяву про зміну позовних вимог, в якій просить:

1) визнати поважними причини пропуску та поновити процесуальний строк, встановлений законом, на подання відзиву на заяви Чернівецької обласної прокуратури від 10.08.2026, вх. № 3285, та Тереблеченської сільської ради від 11.08.2026, вх. № 3293 про зменшення розміру позовних вимог, та доданих до відзиву доказів, якими обґрунтовуються викладені у ньому доводи та заперечення, а саме: копії вимоги про сплату заборгованості за оренду землі №169 від 02.07.2025; копії платіжної квитанції ТВБВ 10019/018 від 18.07.2025; копії платіжної інструкції № ВХ15-7264-НР32-Е4КР від 29.05.2026; копії платіжної інструкції № СН75-Р6Т6-06ТХ-ХА21 від 29.05.2026; скріншоту сторінки сайту Тереблеченської громади;

2) долучити відзив на заяви Чернівецької обласної прокуратури від 10.08.2026, вх. № 3285, та Тереблеченської сільської ради від 11.08.2026, вх. № 3293 про зменшення розміру позовних вимог і додані до нього докази до матеріалів справи та врахувати їх при ухваленні рішення у справі;

3) залишити позовну заяву Чернівецької окружної прокуратури, в редакції заяв про зменшення розміру позовних вимог, в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради без розгляду як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 20.08.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17.09.2026, судове засідання за участю представника відповідача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів.

16.09.2026 ТОВ «Агроцентр-Буковина» через систему «Електронний суд» звернулось із клопотанням про зупинення провадження у справі № 926/2112/26 до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі № 600/5074/26-5 за позовом ТОВ «Агроцентр-Буковина» до Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправним та нечинним пункту першого рішення Тереблеченської сільської ради №103-39/19 від 18.09.2019 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів с. Тереблече, Горбівці, Верхні Синівці, Нижні Синівці» щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Тереблече, розроблену ТОВ «Глобус Ко», та базової вартості 1 кв. м. земель.

17.09.2026 Тереблеченська сільська рада через систему «Електронний суд» подала клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів, які підтверджують, що рішення XXXIX сесії Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області VII скликання від 18 вересня 2019 року №103-39/19 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів с. Тереблече, Горівці, Верхні Синівці, Нижні Синівці» було опубліковано 26.11.2019 на офіційному веб сайті Тереблеченської сільської ради на сторінці за посиланням https://gromada.org.ua/gromada/tereblechenska/rishennya-sesij-silskoi-radi 15-09-35-16-03-2017/.

Причини пропуску строку на подання доказів обґрунтовує тим, що 19.08.2026 представник відповідача подав до суду відзив на заяву про зміну позовних вимог, у якому виклав свої заперечення. Вказаний відзив було відправлено в електронний кабінет Тереблеченської сільської ради 19.08.2026, тобто вже в неробочий час. Підготовче засідання у даній справі було призначено на 20.08.2026, тобто на наступний ранок після подання представником відповідача відзиву відтак Тереблеченська сільська рада була позбавлена можливості ознайомитися із запереченнями відповідача та надати до суду докази на їх спростування. Ухвалою суду від 20.08.2026 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до розгляду по суті, однак в судовому засіданні представник сільської ради зазначила про те, що до початку розгляду справи сільською радою будуть долучені докази.

В судовому засіданні 17.09.2026 представник позивача адвокат Поляк М.В. просила поновити Тереблеченській сільській раді строк на подання доказів та долучити подані позивачем докази до матеріалів справи, прокурор та представник відповідача проти долучення доказів заперечував, оскільки вони подані з пропуском строку на їх подання.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку та долучення доказів, суд приходить до висновку про його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд констатує, що в підготовчому судовому засіданні 20.08.2026 представник позивача заявила, що у зв`язку із запереченнями представника відповідача щодо набрання чинності рішенням Тереблеченської сільської ради №103-39/19 від 18.09.2019 та його офіційного оприлюднення у визначеному законом порядку нею будуть надані відповідні докази на спростування вказаних тверджень до початку розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача обґрунтувала неможливість подання доказів, а саме: копії листа від 05.08.2026 на адресу ПП «Метастудія»; копії відповіді ПП «Метастудія» №56 від 11.08.2026 р.; копії адвокатського запиту адвоката Фольчика А.С. від 10.08.2026 №02/06/26-пд/2; копії відповіді Тереблеченської сільської ради листа від 18.08.2026 №200 на адвокатський запит; роздруківки з веб сайту Тереблеченської сільської ради щодо оприлюднення рішення; копії рішення ХХХХІ сесії Тереблеченської сільської ради VII скликання №155-41/19 від 13.12.2019, разом із позовом, оскільки вказані документи були сформовані лише в серпні 2026 року, а тому суд вирішив поновити позивачу строк на подання вказаних доказів та долучити їх до матеріалів справи.

В свою чергу представник відповідача просив задовольнити подане ним клопотання про зупинення провадження у справі № 926/2112/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 600/5074/26. Прокурор та представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечили.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Зупинення провадження у справі це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовані положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.08.2026 закрито підготовче провадження у справі № 926/2112/26 та призначення розгляд справи по суті на 17.09.2024.

Відповідач просить суд зупинити провадження у даній справі з підстави, визначеної п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Згідно приписів частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справі по суті, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1- 3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, тобто зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті виключає підставу передбачену п.5 ст. 277 ГПК України на яку покликається відповідач у поданому клопотанні.

В контексті викладеного, враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, після закриття підготовчого засідання та призначення справи по суті суд має право зупинити провадження у справі виключно з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України, які розширеному тлумаченню не підлягають, отже у суду відсутні процесуально-правові підстави для зупинення провадження у цій справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

В судовому засіданні 17.09.2026 оголошено перерву у розгляді справи по суті до 22.09.2026, судове засідання за участю представника відповідача вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Позивач явку свого представника в судове засідання 22.09.2026 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника позивача.

В судовому засідання суд заслухав вступне слово прокурора, яка просила закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 3 738,53 грн, стягнути з відповідача на користь Тереблеченської сільської ради заборгованість з орендної плати за землю в сумі 368 197,70 грн, стягнути з відповідача на користь Чернівецької обласної прокуратури 4 463,23 грн судового збору, повернути Чернівецькій обласній прокуратурі з Державного бюджету України 607,02 грн судового збору у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

У зв`язку з відсутністю представника Тереблеченської сільської ради суд оголосив позицію сільради, викладену в заяві від 11.08.2026, відповідно до якої позивач позовні вимоги прокурора (з у рахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) підтримує.

Представник відповідача просив залишити позов прокурора без розгляду з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи та судових дебатів.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державномого реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 476231334 від 07.05.2026, Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» з 20.07.2016 на праві власності належать об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди загальною площею 40,4 кв.м (будівля нафтобази літ. «А», склад ПММ літ. «Б», огорожа № 1), що розташовані на території Тереблеченської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на будівлі та споруди за адресою: вул. Головна, 2і, с. Тереблече, зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 15544502.

Підставою виникнення у ТОВ «Агроцентр-Буковина» права власності на вищезазначені об`єкти нерухомого майна, є: протокол загальних зборів засновників ТОВ «Агроцентр-Буковина» № 1 від 15.06.2016 щодо створення товариства; статут від 15.06.2016; протокол загальних зборів засновників ТОВ «Агроцентр-Буковина» № 2 від 04.07.2016, згідно якого вирішено зареєструвати за Товариством особисте майно засновника Німіжан- ОСОБА_1 , яке належить їй на підставі ухвали Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2016 про визнання права власності, зокрема і на будівлі та споруди загальною площею 40,4 кв.м (будівля нафтобази літ. «А», склад ПММ літ. «Б», огорожа № 1), що розташовані на території Тереблеченської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,3438 га з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559; акт приймання-передачі нерухомого майна від 04.07.2016 та технічний паспорт 356/15 від 01.08.2011.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 18.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» (ідентифікаційний код 40578642) зареєстроване 16.06.2016 з основним видом діяльності змішане сільське господарство.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, с. Тереблече, вул. Головна, 2і, перебуває у комунальній власності Тереблеченської сільської ради, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 476248576 від 07.05.2026.

02 червня 2010 року між Тереблеченською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Прогрес» як власником об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці було укладено договір оренди землі, за умовами якого СТОВ «Агро-Прогрес» надано у строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,3438 га з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559, яка знаходиться в межах населеного пункту по вул. Головна в с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області.

Згідно з пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 782,03 грн, що підтверджується витягом з технічної документації по нормативно-грошовій оцінці земель населеного пункту с. Тереблече Глибоцького району Чернівецької області № 371 від 22.03.2010, виданого відділом Держукомзему у Глибоцькому районі.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на той самий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 Договору).

Відповідно до пунктів 9, 10 Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в сумі 589,10 грн, тобто 5% нормативної грошової оцінки в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та індексів інфляції.

За умовами пункту 13 Договору розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених цим Договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Орендна плата за земельну ділянку, яка є предметом цього договору, може переглядатися один раз на три роки. При цьому, орендна плата не може бути збільшеною більше ніж на 15 % від суми, встановленої у пункті 9 цього Договору.

Відповідно до пунктів 15, 16 Договору земельна ділянка передається в оренду для комерційної діяльності, цільове призначення земельної ділянки 1.11.6 згідно УКФВЗ для оптової торгівлі та складського господарства (згідно реєстраційної справи).

Пунктом 37 Договору визначено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи- орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Невід`ємними частинами цього Договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом (пункт 43 Договору).

З інформації Головного управління ДПС у Чернівецькій області № 2592/5/24 13-04-01-04 від 24.04.2026 встановлено, що згідно поданих декларацій з плати за землю за 2016-2017 роки ТОВ «Агроцентр-Буковина» задекларувало земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559, площею 0,3438 га, яка знаходиться за адресою вул. Головна 2і, с.Тереблече, Чернівецький район, Чернівецька область. За 2018-2026 роки ТОВ «Агроцентр-Буковина» не подавало Декларацій за вищезазначену земельну ділянку. За 2016-2026 роки ТОВ «Агроцентр-Буковина» за Договором оренди землі від 02.06.2010 року сплатило орендної плати у сумі 21 149,49 грн, зокрема в 2017 році 8 933,55 грн, в 2018 1 952,00 грн та в 2025 10 263,94 грн.

Рішенням XXXIX сесії Тереблеченської сільської ради VII скликання №103 39/19 від 18.09.2019 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів с. Тереблече, Горівці, Верхні Синівці, Нижні Синівці» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Тереблече Глибоцького району, розроблену ТОВ «Глобус Ко».

На виконання вимог частини 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення Тереблеченської сільської ради від 18 вересня 2019 року №103-39/19 було опубліковано 26 листопада 2019 року на офіційному веб сайті Тереблеченської сільської ради на сторінці за посиланням https://gromada.org.ua/gromada/tereblechenska/rishennya-sesij-silskoi-radi 15-09-35-16-03-2017/ .

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 23.01.2020 № 128/0/193-20, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3438 га з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559 становить 1 034 047,26 грн.

Відповідно до уточненого розрахунку заборгованості за договором оренди від 02.06.2010 ТОВ «Агроцентр-Буковина», наданим Тереблеченською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області, у зв`язку із введенням в дію з 01.01.2021 нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Тереблече, затвердженої рішенням сесії Тереблеченської сільської ради №103-39/19 від 18.09.2019, та коефіцієнта індексації, заборгованість з орендної плати за договором оренди, враховуючи фактичну сплату орендної плати товариством в 2025 році в сумі 10 263,92 грн, за період з 01.01.2020 по 01.05.2026 складає 371 936,23 грн.

Судом встановлено, що після звернення з позовом до суду відповідачем частково погашено заборгованість з орендної плати в сумі 1 797,37 грн та в сумі 1 941,16 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № ВХ15-7264-НР32-Е4КР та № СН75 Р6Т6-06ТХ-ХА21 від 29.05.2026.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом, відповідачу з 20.07.2026 на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці з кадастровим № 7321085400:01:004:0559 площею 0,3438 га, з цільовим призначенням для комерційної діяльності (обслуговування господарсько обслуговуючого комплексу), що перебуває на даний час у комунальній власності Тереблеченської сільської ради.

Вказана земельна ділянка була надана Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Прогрес» як власнику об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці в оренду за договором оренди землі від 02.06.2010 строком на 49 років.

Частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у редакції Закону, чинного станом на 20.07.2016 (дату набуття у власність відповідачем нерухомого майна) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналогічним чином перехід прав власності або користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Оскільки ТОВ «Агроцентр-Буковина» 20.07.2016 набуло у власність будівлі та споруди загальною площею 40,4 кв.м, то, відповідно, до останнього як до набувача перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559, на якій розміщено об`єкт нерухомості на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у СТОВ «Агро-Прогрес», за договором оренди землі від 02.06.2010.

Отже, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі від 02.06.2010.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 8 вказаної норми).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України Про оренду землі).

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунально власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до абз. 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель».

Частинами 1, 3 та 4 цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України.

Пунктом 271.2 статті 271 ПК України унормовано, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Врахувавши вказані норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 виснувала, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість урахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. Подібна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №911/1583/23.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 106 постанови).

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми (п. 109 постанови).

У пункті 110 постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням XXXIX сесії Тереблеченської сільської ради VII скликання №103 39/19 від 18.09.2019 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів с. Тереблече, Горівці, Верхні Синівці, Нижні Синівці» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Тереблече Глибоцького району, розроблену ТОВ «Глобус Ко», яка введена в дію з 01.01.2020.

Пунктом 1 вищевказаного рішення вирішено ввести в дію нормативну грошову оцінку земель населених пунктів Тереблеченської сільської ради з 01.01.2020 року.

Вказане рішення доведено до відома населення шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Тереблеченської сільської ради на сторінці за посиланням https://gromada.org.ua/gromada/tereblechenska/rishennya-sesij-silskoi-radi 15-09-35-16-03-2017/ 26 листопада 2019 року.

Таким чином, враховуючи вимоги п. 271.2 Податкового кодексу України щодо оприлюднення рішень рад про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, річний розмір орендної плати визначається за нормами Податкового кодексу України та обчислюється відповідно до рішення Тереблеченської сільської ради VII скликання №103 39/19 від 18.09.2019 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів с. Тереблече, Горівці, Верхні Синівці, Нижні Синівці», починаючи з 2021 року.

Суд зазначає, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» оформлюється як витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі, який видається центральним органом виконавчої влади.

Згідно з наявним у матеріалах справи витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 23.01.2020 № 128/0/193-20, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3438 га з кадастровим номером 7321085400:01:004:0559 становить 1 034 047,26 грн.

Положеннями пункту 289.1 ст.289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 289.3. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Як убачається з інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на даний час виконує Держгеокадастр, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 рік становить 1,0; за 2021 1,1; за 2022 1,15; за 2023 рік 1,051; за 2024 1,12; за 2025 1,08 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якою користується відповідач, з урахуванням відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зазначених у витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 23.01.2020, із застосуванням коефіцієнту індексації, у 2020 році становила 22 352,94 грн, у 2021 році 1 137 451,99 грн, у 2022 році 1 308 069,79 грн, у 2023 році 1 374 781,35 грн, у 2024 році 1 539 755,11 грн, у 2025 році 1 662 935,52 грн, у січні-квітні 2026 1 795 970,36 грн.

Відповідно до пунктів 9, 10 Договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в сумі 589,10 грн, тобто 5% нормативної грошової оцінки в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та індексів інфляції.

За розрахунком позивача, наведеним у заяві про зменшення позовних вимог, за період з 01.01.2020 до 01.05.2026 сума недоотриманої орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає 371 936,23 грн.

Разом з тим, як встановлено судом, після звернення з позовом до суду відповідачем частково погашено заборгованість з орендної плати в сумі 1 797,37 грн та в сумі 1 941,16 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № ВХ15-7264-НР32-Е4КР та № СН75 Р6Т6-06ТХ-ХА21 від 29.05.2026.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, у частині стягнення 3 738,53 грн основної заборгованості провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмету спору.

З урахуванням того, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є безумовною підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін договору оренди земель комунальної власності про можливість такої зміни, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «Агроцентр-Буковина» на користь Тереблеченської сільської ради заборгованості з орендної плати за землю в сумі 368 197,70 грн.

V. Наявність підстав для звернення прокурора за захистом інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до приписів статті 23 Закону України «Про прокуратуру»:

- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);

- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).

Відповідно до частини 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина 4 статті 53 ГПК України).

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні», первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з положеннями частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Підпунктом 1 п. «б» ч. 1 ст. 33 даного Закону передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, не житлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

На виконання зазначених вимог керівником Чернівецької окружної прокуратури пред`являється позовна заява в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій у даних правовідносинах, а саме Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Чернівецькою окружною прокуратурою на адресу Тереблеченської сільської ради прокуратурою направлені листи № 52/1-241вих-26 від 19.03.2026 та № 52/-371вих-26 від 05.05.2026, якими повідомлено про порушення земельного законодавства та запропоновано надати інформацію про вжиття органом місцевого самоврядування заходів щодо стягнення в судовому порядку з ТОВ «Агроцентр-Буковина» заборгованості з орендної плати за землю.

На вказані листи Тереблеченська сільська рада надала відповіді № 83 від 07.04.2026 та № 115 від 12.05.2026, в яких повідомила окружну прокуратуру про те, що рада до суду з метою стягнення з ТОВ «Агроцентр-Буковина» заборгованості з орендної плати не зверталась у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Суд вважає, що дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Тереблеченська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області є органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, як орган, який наділений повноваженнями щодо розпорядження землями комунальної власності та реалізації повноважень щодо ефективного використання бюджетних коштів.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства у сфері земельних відносин, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2019 року по справі № 903/129/18 сформувала правову позицію, відповідно до якої сам факт незвернення до суду органу місцевого самоврядування з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (п. 6.43).

Суд врахував, що несплата належної орендної плати створює перешкоди суб`єкту владних повноважень для реалізації програми соціально- економічного розвитку громади, оскільки плата за землю є одним з основних джерел доходу до місцевого бюджету. Такі обставини безумовно порушують інтереси територіальної громади, як складової держави, оскільки бюджет недоотримує кошти.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявні достатні підстави для звернення Чернівецької окружної прокуратури з позовною заявою в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до суду з метою захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважені органи не здійснюють належним чином свої повноваження.

Щодо клопотання ТОВ «Агроцентр-Буковина» про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Господарський суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р (ІІ)/2025 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у тій частині, в якій вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Мотивуючи наведений висновок, Конституційний Суд України виходив, зокрема, з оцінного характеру понять «не здійснює» та «неналежним чином здійснює», відсутності в законі чітко встановлених критеріїв визначення відповідних випадків та, як наслідок, надмірної дискреції прокурора і суду під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Водночас правові наслідки встановленої неконституційності Конституційний Суд України визначив безпосередньо у резолютивній частині зазначеного Рішення, встановивши, що відповідні приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», визнані неконституційними, втрачають чинність з 01.01.2027.

Крім того, пунктом 4 резолютивної частини Рішення від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України окремо встановив, що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності визнаних неконституційними приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Аналогічне розуміння темпоральної дії Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 відображене Великою Палатою Верховного Суду в пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18, у якому, звернувши увагу на визнання відповідних положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» неконституційними, Велика Палата водночас прямо відтворила застереження Конституційного Суду про непоширення його Рішення на правовідносини щодо представництва, які виникли під час чинності цих приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таким чином, визнання окремих приписів ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» неконституційними саме по собі не є тотожним їх негайній втраті чинності з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України. Вирішуючи питання про наслідки встановленої неконституційності, Конституційний Суд України скористався наданим йому Конституцією України повноваженням визначити інший момент втрати чинності відповідними положеннями закону та прямо відтермінував його до 01.01.2027.

Відтак до настання визначеного Конституційним Судом України моменту втрати чинності відповідні приписи формально залишаються складовою чинного законодавчого регулювання, а оцінка правовідносин, які виникли в цей період, не може здійснюватися без врахування встановленого самим Конституційним Судом темпорального режиму дії його Рішення.

Господарський суд при цьому враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25, в якій за обставин тієї справи суд касаційної інстанції погодився з висновком про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, зокрема, з огляду на те, що звернення прокурора до компетентних органів та подання позову відбулися після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 та з урахуванням положень ч.ч. 6, 7 ст. 11 ГПК України.

Разом з тим наведений висновок підлягає застосуванню з урахуванням конкретних обставин справи, в якій його сформульовано, та не усуває необхідності врахування правових наслідків, безпосередньо визначених Конституційним Судом України у резолютивній частині Рішення № 6-р(ІІ)/2025, а також правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18.

При цьому, положення частини 6 статті 11 ГПК України, за змістом яких суд у разі висновку про суперечність закону Конституції України не застосовує такий закон, не можуть тлумачитися відокремлено від положень Конституції України про юридичну силу та обов`язковість рішень Конституційного Суду України і застосовуватися у спосіб, який фактично змінює визначений самим Конституційним Судом момент втрати чинності положеннями закону, конституційність яких уже була предметом конституційного контролю.

Інше тлумачення фактично означало б надання суду загальної юрисдикції можливості самостійно змінити встановлені Конституційним Судом України темпоральні наслідки його рішення та прирівняти дату визнання норми неконституційною до дати втрати нею чинності всупереч прямій вказівці пункту 3 резолютивної частини Рішення № 6-р(ІІ)/2025.

Тому сам по собі факт ухвалення 03.12.2025 Рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2025, за умови що визнані неконституційними приписи відповідно до прямо визначеного Конституційним Судом порядку втрачають чинність лише з 01.01.2027, не є безумовною та самодостатньою підставою для висновку про відсутність у прокурора представницьких повноважень у кожній справі, розпочатій до вказаної дати, а вирішення такого питання потребує оцінки конкретних обставин виникнення відповідних правовідносин, характеру інтересу держави, статусу компетентного органу та фактичної поведінки цього органу щодо захисту відповідного інтересу.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що підстави для застосування п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України відсутні, а тому у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову прокурора без розгляду необхідно відмовити.

VІ. Висновки суду.

За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що зміна грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розміру орендної плати за землю, відтак позовні вимоги є обґрунтованими.

Разом з тим, відповідач після звернення до суду з позовом погасив частину заборгованості в сумі 3 738,53 грн, а тому в цій частині провадження у справі слід закрити.

Отже, стягненню підлягає заборгованість з орендної плати за землю в сумі 368 197,70 грн.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Чернівецькою обласною прокуратурою за подання позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 5 070,25 грн згідно платіжної інструкції № 856 від 21.05.2026.

Порядок розподілу та відшкодування судового збору регламентується виключно ГПК України та Законом України «Про судовий збір».

Розподіл судових витрат у господарській справі здійснює суд, який ухвалював судове рішення у справі, відповідно до вимог ст. ст. 129, 130 ГПК України.

Прокурор просила у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог вирішити питання щодо повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору в сумі 607,02 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи зменшення прокурором розміру позовних вимог суд вирішив повернути Чернівецькій обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір в сумі 607,02 грн.

Згідно із частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судом враховується, що відповідачем після пред`явлення позову сплачено частину заборгованості, відтак витрати зі сплати судового збору в сумі 4 463,23 грн у відповідності до статті 129 ГПК України слід стягнути з відповідача.

Про понесення інших судових витрат сторони не заявляли.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 3 738,53 грн.

2. В решті позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» (46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Оболоня, 3А, код ЄДРПОУ 40578642) на користь Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (60435, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, село Тереблече, вул. Головна, 12, код ЄДРПОУ 04418423, розрахунковий рахунок UА938999980334179812000024329, Чернів. ГУК/Тереблеченська ТГ/18010600, МФО 899998, призначення платежу: надходження коштів орендна плата з юридичних осіб) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 368 197,70 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроцентр-Буковина» (46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Оболоня, 3А, код ЄДРПОУ 40578642) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, Чернівецька область, місто Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UА378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету 2800, призначення платежу: повернення судового збору) 4 463,23 грн судового збору.

5. Повернути Чернівецькій обласній прокуратурі (58002, Чернівецька область, місто Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UА378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету 2800, призначення платежу: повернення судового збору) з Державного бюджету України 607,02 грн судового збору, сплаченого за подання позову згідно з платіжною інструкцією № 856 від 21 травня 2026 року.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 30 вересня 2026 року.

Суддя І.В. Марущак