Рішення № 140189822, 23.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2124/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

за участі секретаря судового засідання Крамарової Н.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Уманської окружної прокуратури Черкаської області в особі 1) Відділу освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради Черкаської області 2) Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний альянс" про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення коштів за участю представників:

прокурор: Ковальова І.І.;

позивача-1: не з`явився;

позивача-2: Гришко І.А., самопредставництво;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Уманська окружна прокуратура Черкаської області звернулась в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради Черкаської області, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний альянс" в якій просить:

- Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 14.12.2021, № 2 від 15.12.2021, №3 від 16.12.2021, № 4 від 20.12.2021, № 5 від 21.12.2021, № 9 від 19.01.2022 до договору № ЕЕ 2021 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 25.10.2021, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради Черкаської області з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» (ЄДРПОУ 43766172);

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» (вул. Велозаводська, будинок 2, місто Харків, Харківська область, 61082, ЄДРПОУ 43766172) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради (вул. Шевченка, 19, сел. Маньківка, Уманський район, Черкаська область, 20101, ЄДРПОУ 44118951) кошти у сумі 159 785, 15 грн.

Позов обґрунтований тим, що після укладення договору № ЕЕ 2021 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 25.10.2021 сторонами були укладені додаткові угоди, якими безпідставно збільшено ціну за одиницю товару та зменшено обсяг закупівлі. При цьому прокурор вважає, що додаткова угода № 1 від 14.12.2021 укладена за відсутності фактичного зростання ринкової ціни електричної енергії, тоді як додаткові угоди № 2, 3, 4, 5, 9 укладені з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки передбачають збільшення ціни понад встановлений законом 10-відсотковий поріг. У зв`язку з цим прокурор вважає зазначені додаткові угоди недійсними, а сплачені на їх підставі бюджетні кошти в сумі 159 785,15 грн такими, що підлягають поверненню на користь замовника.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/2124/26 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.07.2026 об 11:30.

Протокольною ухвалою від 15.07.2026 на підставі ст.183 та 202 ГПК України відкладено підготовче засідання на 05.08.2026 о 12:30.

31.07.2026 від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області надійшли Додаткові пояснення у справі (вх.№ 18783) за змістом яких підтримало позовні вимоги у повному обсязі та зазначило, що за результатами проведеної ревізії встановлено порушення вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні додаткових угод № 15, 9 до договору № ЕЕ-2021 від 25.10.2021. Вказує, що надані на обґрунтування зміни ціни довідки Харківської торгово-промислової палати не підтверджують належним чином коливання ціни електричної енергії у відповідні періоди між укладенням договору та внесенням кожної наступної зміни, а окремі з них охоплюють періоди, які вже враховувалися при попередньому підвищенні ціни. При цьому внаслідок послідовного укладення додаткових угод ціна електричної енергії була збільшена понад установлений законом 10-відсотковий ліміт, що, за твердженням Управління, призвело до зайвої сплати бюджетних коштів.

Протокольною ухвалою від 05.08.2026 на підставі ч.3 статті 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; на підставі ст.183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 26.08. о 11.30.

Протокольною ухвалою від 26.08.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на на 09.09.2026 об 11:00.

Протокольною ухвалою від 09.09.2026 на підставі ст.216 ГПК України оголошено перерву у судовому засіданні на 23.09.2026 о 13:00.

У судовому засіданні 23.09.2026 прокурор та представник Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Відділ освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради Черкаської області у судове засідання 23.09.2026 свого повноважного представника не направив, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до його електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач явку свого представника в призначене судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, причину неявки суд не повідомив.

Оскільки відповідач, всупереч вимогам ст.6 ГПК України, як юридична особа не зареєстрований в Електронному кабінеті Електронного суду, копії ухвал суду направлялись відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену у позовній заяві, що кореспондується із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі №910/18480/20 дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 30.03.2023 у справі №910/2654/22.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 14.06.2024 у справі №910/8002/23, від 11.06.2024 у справі №922/1988/23).

Судом також враховано, що за приписами частини 1статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Зокрема, у справі Осіпов проти України, суд нагадав, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

В ході розгляду справи судом, відповідно до п. 4 ч. 5ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

У судовому засіданні 23.09.2026, відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив таке.

25.10.2021 за результатами проведення процедури закупівлі між Відділом освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради та переможцем торгів Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» договір про постачання електричної енергії споживачу №ЕЕ-2021.

За умовами договору Постачальник зобов`язується постачати Споживачу код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.(п.2.1 договору)

Договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором визначені в Додатку №1 до Договору. (п.2.2 Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено строк поставки товарів до 31.12.2021.

Згідно пункту 5.1. Договору, загальна вартість цього Договору становить 494 490,00 грн, крім того ПДВ 98 898 грн, разом з ПДВ 593 388,00 гривень.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що Ціна за 1 кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 23325 грн. без ПДВ. ПДВ 0,4665 гри., разом з ПДВ 2.799 грн. (Дві гривні 799 коп.) та складається з:

-закупівельної ціни на ринку електричної енергії;

-регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку, - тарифу (маржі)постачальника електричної енергії.

- тарифу (маржі)постачальника електричної енергії.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/ внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного палива, природного газу та електричної енергії;

- покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми визначеної в договорі про закупівлю;

- продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, і спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

- зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів, нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю поряд зміни ціни;

- зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону № 922.

У подальшому Сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу №ЕЕ-2021 від 25.10.2021.

Так, Додатковою угодою №1 від 14.12.2021, укладеною з посиланням на пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку з коливанням та зміною ціни за одиницю товару, сторони погодили збільшення вартості 1 кВт·год електричної енергії з 2,799 грн до 3,076 грн з ПДВ, одночасно зменшивши обсяг закупівлі до 199 430,630 кВт·год. Зазначені зміни сторони погодили застосовувати з 01.12.2021. Порівняно з первісною ціною договору вартість одиниці товару збільшено на 9,9 %.

Надалі сторонами укладено Додаткову угоду №2 від 15.12.2021, якою ціну електричної енергії збільшено від первісної на 20,75 % до 3,38 грн за 1 кВт·год з ПДВ та відповідно зменшено обсяг закупівлі до 188 007, 278 кВт/год . Дана додаткова угода №2 набирає чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.12.2021 року та до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Додатковою угодою №3 від 16.12.2021 ціну за 1 кВт·год електричної енергії збільшено від первісної на 32,55 % до 3,71 грн з ПДВ зі зменшенням обсягу товару до 177 726,019 кВт/год. Дана додаткова угода №3 набирає чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.12.2021 року та до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

У подальшому Додатковою угодою №4 від 20.12.2021 сторонами збільшено ціну за одиницю товару у зв`язку з коливанням та зміною ціни за одиницю товару на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» на 46,66 %. Відповідно вартість 1 кВт*год почала становити 4, 077 грн з ПДВ при цьому обсяг зменшено до 168246, 759 кВт/год. Дана додаткова угода №4 набирає чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.12.2021 року та до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Додатковою угодою №5 від 21.12.2021 сторонами збільшено ціну за одиницю товару у зв`язку з коливанням та зміною ціни за одиницю товару на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» на 60 %. Відповідно вартість 1 кВт*год почала становити 4, 48 грн з ПДВ при цьому обсяг зменшено 159 626, 719 кВт/год . Дана додаткова угода №5 набирає чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.12.2021 року та до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Додатковою угодою №6 від 29.12.2021 сторони погодили зменшення загальної суми договору на 72 014,74 грн та виклали пункт 5.1 договору в новій редакції, визначивши його загальну вартість у розмірі 521 373,26 грн з ПДВ. Додаток №1 до договору викладено в новій редакції, відповідно до якої обсяг постачання електричної енергії за листопад 2021 року становив 72 421 кВт·год, за грудень 2021 року 71 131 кВт·год, усього 143 552 кВт·год. Цією додатковою угодою ціна електричної енергії за одиницю товару не змінювалася.

Додатковою угодою №7 від 29.12.2021, укладеною на підставі частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 5.4 договору, сторони продовжили строк його дії на період, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, до 31.03.2022, у межах обсягу, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році.

Додатковою угодою №8 від 18.01.2022 сторони визначили обсяг продовження договору на суму 104 274,65 грн з ПДВ.

У подальшому 19.01.2022 сторонами укладено Додаткову угоду №9. Підставами внесення змін визначено 2,7 ч.5. ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зміну з 01.01.2022 регульованої ціни (тарифу) на послуги з передачі електричної енергії для ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» відповідно до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 №2454, а також зміну ціни за одиницю товару на ринку електричної енергії. Вартість 1 кВт·год електричної енергії збільшено на 62, 77 % та визначено у розмірі 4,556052 грн з ПДВ. Визначено обсяг 154 927, 117 кВт/год. Дана додаткова угода №9 набирає чинності з моменту підписання, а в частині розрахунків з 01.01.2022 року та до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

На обґрунтування необхідності внесення змін до договору ТОВ «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» посилалося на цінові довідки Харківської торгово-промислової палати щодо середньозважених цін електричної енергії на ринку .

Зокрема, цінова довідка Харківської ТПП №2829/21 від 10.11.2021 містить інформацію про середньозважену ціну електричної енергії на РДН в ОЕС України за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 у розмірі 2 793,44 грн/МВт·год та за період з 01.11.2021 по 05.11.2021 3 382,00 грн/МВт·год.

Ціновою довідкою Харківської ТПП №3019/21 від 30.11.2021 наведено середньозважену ціну за період 0130.10.2021 у розмірі 2 793,44 грн/МВт·год, а за період 0110.11.2021 3 374,95 грн/МВт·год.

У довідці №3019-1/21 від 30.11.2021 наведено показники за 0130.10.2021 2 793,44 грн/МВт·год та за 0120.11.2021 3 358,71 грн/МВт·год.

Довідкою №3079/21 від 07.12.2021 зазначено середньозважену ціну за 0130.10.2021 у розмірі 2 793,44 грн/МВт·год та за 0130.11.2021 3 309,65 грн/МВт·год.

У довідці Харківської ТПП №3163/21 від 22.12.2021 наведено окремі показники вартості електричної енергії станом на визначені дати грудня 2021 року. Так, середньозважена ціна електричної енергії 04.12.2021 становила 2 449,77 грн/МВт·год, а 05.12.2021 3 041,12 грн/МВт·год; 11.12.2021 2 850,13 грн/МВт·год, а 12.12.2021 3 172,99 грн/МВт·год; 19.12.2021 2 842,08 грн/МВт·год, а 20.12.2021 3 308,72 грн/МВт·год.

На виконання договору ТОВ «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» здійснювало постачання електричної енергії Відділу освіти, що оформлювалося відповідними актами приймання-передачі.

Так, відповідно до акта №0213/11 від 20.12.2021 за листопад 2021 року Споживачу поставлено 72 421 кВт·год електричної енергії на загальну суму 202 706,38 грн з ПДВ.

Згідно з актом №0240/12 від 28.12.2021 за грудень 2021 року поставлено 71 131 кВт·год електричної енергії на суму 318 666,88 грн з ПДВ.

За актом №001/01 від 28.01.2022 за січень 2022 року Відділу освіти поставлено 22 887,063 кВт·год електричної енергії на загальну суму 104 274,65 грн з ПДВ.

Відповідні обсяги поставленої електричної енергії, застосовані ціни та вартість поставки відображені також у виставлених ТОВ «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» рахунках-фактурах.

Так, згідно з рахунком-фактурою № СФ-0000131 за листопад 2021 року до оплати виставлено 72 421 кВт·год електричної енергії за ціною 2,3325 грн за 1 кВт·год без ПДВ на суму 168 921,98 грн без ПДВ, ПДВ 33 784,40 грн, всього з ПДВ 202 706,38 грн (що відповідає ціні 2,799 грн за 1 кВт·год з ПДВ).

Згідно з рахунком-фактурою № СФ-0000152 за грудень 2021 року до оплати виставлено 71 131 кВт·год електричної енергії за ціною 3,73333 грн за 1 кВт·год без ПДВ на суму 265 555,73 грн без ПДВ, ПДВ 53 111,15 грн, всього з ПДВ 318 666,88 грн (що відповідає ціні 4,48 грн за 1 кВт·год з ПДВ).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-000002 за січень 2022 року до оплати виставлено 22 887,063 кВт·год електричної енергії за ціною 3,79671 грн за 1 кВт·год без ПДВ на суму 86 895,54 грн без ПДВ, ПДВ 17 379,11 грн, всього з ПДВ 104 274,65 грн (що відповідає ціні 4,556052 грн за 1 кВт·год з ПДВ).

За результатами проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти за період з 01.01.2021 по 30.04.2025 складено акт від 18.07.2025 №262303-30/21.

У межах ревізії досліджено, зокрема, обставини укладення та виконання договору №ЕЕ-2021 від 25.10.2021 і додаткових угод до нього. Орган державного фінансового контролю дійшов висновку про порушення вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні Додаткових угод №15 та №9, а також про здійснення зайвих видатків у зв`язку з оплатою електричної енергії за збільшеною ціною.

Обґрунтовуючи розмір заявленої у цій справі позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маньківської Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.06.2026 30 селищної ради 159 785, 15 грн., прокурор виходить із того, що за грудень 2021 року Відділом освіти сплачено відповідачу 318 666,88 грн за 71 131 кВт·год електричної енергії, а за січень 2022 року 104 274,65 грн за 22 887,063 кВт·год.

Загальна сума коштів, сплачених за електричну енергію у зазначені періоди, становить 422 941,53 грн.

За твердженням прокурора, у разі застосування первісно погодженої сторонами ціни електричної енергії у розмірі 2,799 грн за 1 кВт·год вартість фактично поставленого у грудні 2021 року та січні 2022 року обсягу електричної енергії мала бути у розмірі 263 156,382 грн. (94 018 Квт*год * 2,799 грн)., у зв`язку з чим різниця між фактично сплаченими коштами та вартістю електричної енергії за первісною ціною договору становить заявлені до стягнення 159 785,15 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на те, що Додаткова угода №1 до Договору укладена за відсутності коливання ціни електричної енергії на ринку в бік її збільшення при наявності зменшення середньоринкової ціни за одиницю товару, у зв`язку з чим вважає її недійсною. Щодо Додаткових угод №2, 3, 4, 5, 9 прокурор зазначає, що внаслідок їх укладення ціна за одиницю електричної енергії була збільшена понад встановлену пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» граничну 10-відсоткову межу. На переконання прокурора, таке послідовне збільшення ціни суперечить вимогам законодавства у сфері публічних закупівель та порушує закріплені частиною першою статті 5 цього Закону принципи максимальної економії, ефективності та пропорційності, що є підставою для визнання оспорюваних додаткових угод недійсними.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення прокурора до Господарського суду Харківської області за захистом інтересів держави.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Щодо обґрунтованості підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Ч. 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Згідно пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Як вбачається з пункту 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Слід зазначити, що у судовому процесі держава бере участь як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач і визначив стороною у справі певний орган (така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 913/152/19, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про застосування ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Зокрема зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ч. 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 зазначав, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади, інтереси держави та місцевого самоврядування повністю збігаються.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, серед інших, поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. Вказані принципи місцевого самоврядування означають, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес".

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 БК України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Ч. 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

За приписами п. 6 ч.1 ст. 7 БК України бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 БК України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно ст. 26 БК України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 ст. 26).

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за електричну енергію після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Відповідно п. 1 Глави І Положення про відділ освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради Черкаської області, затвердженого рішенням Маньківської селищної ради 12.09.2024 № 42-11/VІІІ відділ освіти, молоді та спорту Маньківсьої селищної ради Черкаської області є виконавчим органом Маньківської селищної ради, який утворюється Маньківською селищною радою, підзвітний і підконтрольний Маньківській селищній раді.

П. 1.4 Положення визначено, що відділ освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки, печатку із зображенням Державного герба України, кутовий штамп, бланк встановленого зразка, має право у межах своїх повноважень укладати від свого імені годи з юридичними і фізичними особами, мати майнові і немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем у судах.

П. 1.8. Положення передбачено, що відділ освіти, молоді та спорту Маньківсьої селищної ради є головним розпорядником бюджетних коштів за видатками, які визначені рішенням про місцевий бюджт на фінансування установ і закладів освіти, спорту, місцевих програм і заходів. Відділ освіти, молоді та спорту, як головний розпорядник бюджетних коштів, здійснює фінансову діяльність відповідно до бюджетного кодексу України.

Відділ освіти, молоді та спорту Маньківсьої селищної ради фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Таким чином, відділ освіти, молоді та спорту Маньківсьої селищної ради є органом, уповноваженим здійснювати повноваження в сфері управління бюджетними коштами та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів.

Цільовим призначенням для використання таких коштів є спрямування їх на реалізацію повноважень і напрямів діяльності відділу освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради, які визначені главою 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Видатки місцевого бюджету, спрямованого на фінансування діяльності відділу освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради, на інші, аніж визначені ст. 91 Бюджетного кодексу України, цілі призводить до зменшення матеріальної складової фінансового-господарської діяльності та може стати причиною відсутності належного фінансування забезпечення виконання основних напрямів його діяльності.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Уманською окружною прокуратурою 12.02.2026 на адресу Відділу освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради направлено лист №53-431ВИХ-26, у якому повідомлено про встановлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії №ЕЕ-2021 від 25.10.2021 та запропоновано повідомити про вжиті заходи щодо визнання відповідних додаткових угод недійсними і стягнення надмірно сплачених коштів у судовому порядку, зокрема про пред`явлення або намір пред`явлення Відділом відповідного позову, а в разі невжиття таких заходів зазначити причини. Одночасно прокуратурою повідомлено, що у разі невжиття Відділом заходів щодо звернення до суду з відповідним позовом захист інтересів держави буде здійснено прокурором у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

У відповідь Відділ освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради листом від 16.02.2026 №181/01-20 повідомив прокуратуру про вжиття позасудових заходів шляхом направлення ТОВ «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» вимоги щодо відшкодування зайво сплачених коштів та зазначив, що не заперечує проти реалізації органами прокуратури повноважень щодо захисту інтересів держави в судовому порядку відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до положень ст. ст. 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. З врахуванням вищевикладеного, Держаудитслужба наділена контрольними повноваженнями як на виявлення відповідних порушень, так і можливостями подальшого реагування на них, а отже є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою на захист її інтересів у бюджетній сфері.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Уманською окружною прокуратурою 11.02.2026 на адресу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області направлено лист №53-416ВИХ-26, у якому повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час укладення додаткових угод до договору про постачання електричної енергії №ЕЕ-2021 від 25.10.2021 та запропоновано повідомити про вжиті заходи щодо визнання відповідних додаткових угод недійсними і повернення надмірно сплачених бюджетних коштів, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а також про намір самостійного вжиття таких заходів.

У відповідь Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області листом від 17.02.2026 №262325-17/534-2026 повідомило прокуратуру про результати проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Відділу освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради та встановлені за її результатами порушення при виконанні договору №ЕЕ-2021 від 25.10.2021. Водночас Управління зазначило, що заходів щодо повернення відповідних коштів у судовому порядку, у тому числі шляхом самостійного пред`явлення позову, не вживало.

У подальшому Уманська окружна прокуратура листом від 10.06.2026 №53-1710ВИХ-26 повідомила Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області в порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» про здійснення представництва інтересів держави шляхом звернення до Господарського суду Харківської області з відповідним позовом до ТОВ «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС».

У постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний установлювати причини, з яких позивач не здійснює захисту своїх інтересів.

Прокурором у позові зазначено про те, що у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час укладання додаткових угод до договору сторонами порушено вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, що створило ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання. Виплата коштів у зв`язку з укладенням додаткових угод зумовило втрату бюджетних коштів, що негативно вплинуло на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави, що відповідно до ст. 131 - 1 Конституції України покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред`явлення та підтримання даного позову

Отже, за висновками суду, прокурором належним чином обґрунтовано, що підставою для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави є порушення її економічних інтересів, яке полягає у можливому незаконному та неефективному використанні бюджетних коштів унаслідок укладення оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії та здійснення на їх підставі відповідних видатків. Звернення прокурора до суду у цьому випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері публічних закупівель, дотриманні встановлених законом принципів ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також на захист майнових інтересів держави.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону, Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Разом з тим п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Вбачається, що ключовим у даній нормі Закону є те, що для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди (або ж момент розповсюдження дії додаткової угоди), тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Варто відмітити, що Закон не містить виключень з цього правила.

Із вказаного слідує, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24, вирішуючи питання застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній після набрання чинності Законом №1530-IX, дійшла висновку, що передбачена цією нормою можливість зміни ціни за одиницю товару не дозволяє шляхом послідовного укладення додаткових угод збільшувати її понад установлену законом граничну межу. Загальне збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати 10 відсотків від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Передбачений для електричної енергії виняток стосується періодичності зміни ціни та не усуває встановленого законом обмеження щодо граничного розміру її збільшення.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведеної закупівлі сторонами 25.10.2021 укладено договір №ЕЕ-2021, відповідно до якого початкова ціна електричної енергії становила 2,799 грн за 1 кВт·год з ПДВ, а погоджений обсяг закупівлі 212 000 кВт·год.

Додатковою угодою №1 від 14.12.2021 сторони збільшили ціну електричної енергії з 2,799 грн до 3,076 грн за 1 кВт·год з ПДВ, тобто на 9,9 %, одночасно зменшивши обсяг закупівлі до 199 430,630 кВт·год. Зміни погоджено застосовувати з 01.12.2021.

Отже, саме по собі збільшення ціни за Додатковою угодою №1 не перевищує встановленої пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону 10-відсоткової межі.

Водночас наведена норма пов`язує можливість збільшення ціни за одиницю товару не лише з дотриманням 10-відсоткової межі, а й з фактичним коливанням ціни відповідного товару на ринку в бік збільшення, причому зміна договірної ціни має бути пропорційною такому збільшенню.

На підтвердження підстав для укладення Додаткової угоди №1 сторонами використано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2829/21 від 10.11.2021.

Зі змісту цієї довідки вбачається, що середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України за період з 01.10.2021 по 31.10.2021 становила 2 793,44 грн/МВт·год, тоді як за період з 01.11.2021 по 05.11.2021 3 382,00 грн/МВт·год.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 «Про утворення державних підприємств «Гарантований покупець» та «Оператор ринку» утворено державне підприємство «Оператор ринку» на базі філії «Оператор ринку» державного підприємства «Енергоринок» шляхом виділу майна, прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій оператора ринку електричної енергії з подальшим перетворенням його в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій у статутному капіталі якого належить державі та не підлягає приватизації або відчуженню в інший спосіб, відповідно до Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2012 р. № 802.

Наразі правонаступником ДП «Оператор ринку» являється АТ «Оператор ринку».

Згідно з п. 54 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII оператор ринку - юридична особа, що забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, а також має право організовувати та проводити електронні аукціони з купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідних ліцензій, що видаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Як установлено судом, ТОВ «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» згідно протоколу № 183 від 12.10.2021 було визначено переможцем процедури закупівлі, а договір №ЕЕ-2021 укладено сторонами 25.10.2021 за ціною 2,799 грн за 1 кВт·год з ПДВ.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному вебсайті АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/index.php/graphs_trading), яке відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» забезпечує функціонування ринку «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобового ринку (ВДР), середньозважена ціна електричної енергії на РДН в ОЕС України становила: станом на 12.10.2021 дату визначення ТОВ «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» переможцем процедури закупівлі та оприлюднення повідомлення про намір укласти договір 2 615,36 грн/МВт·год; станом на 25.10.2021 дату укладення договору №ЕЕ-2021 2 495,58 грн/МВт·год; станом на 01.12.2021 дату, з якої відповідно до Додаткової угоди №1 застосовується збільшена ціна за одиницю електричної енергії, 2 425,32 грн/МВт·год.

Отже, наведена динаміка ринкових показників свідчить, що з моменту визначення відповідача переможцем процедури закупівлі до моменту укладення договору середньозважена ціна електричної енергії зменшилася з 2 615,36 грн/МВт·год до 2 495,58 грн/МВт·год, а з дати укладення договору 25.10.2021 до 01.12.2021, з якої сторони погодили застосування підвищеної ціни, з 2 495,58 грн/МВт·год до 2 425,32 грн/МВт·год.

Таким чином, у період між укладенням договору та датою, з якої сторонами фактично застосовано підвищену Додатковою угодою №1 ціну, зростання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку не відбулося; навпаки, наведені показники свідчать про її зменшення.

Суд не залишає поза увагою, що на обґрунтування укладення Додаткової угоди №1 відповідачем надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2829/21 від 10.11.2021, в якій порівнюється середньозважена ціна електричної енергії на РДН в ОЕС України за жовтень 2021 року (01.1031.10.2021) та за період 0105.11.2021.

Однак наведені в цій довідці показники не спростовують установленої вище динаміки. Довідка містить порівняння середніх показників за окремо обрані періоди, тоді як договір сторонами укладено 25.10.2021, а підвищену ціну за Додатковою угодою №1 застосовано з 01.12.2021. Відтак наведена довідка не підтверджує факту збільшення ринкової ціни електричної енергії відносно рівня, який існував на момент укладення сторонами договору, до моменту, з якого було застосовано її підвищення.

За таких обставин суд висновує, що передбачена пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» обов`язкова умова для збільшення ціни за одиницю товару збільшення ціни такого товару на ринку та відповідна пропорційність зміни договірної ціни такому збільшенню у спірному випадку була відсутня.

Таким чином, укладення Додаткової угоди №1 від 14.12.2021, якою за відсутності збільшення ціни електричної енергії на ринку ціну за 1 кВт·год збільшено з 2,799 грн до 3,076 грн з ПДВ, не відповідало вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Відтак зміст зазначеного правочину суперечить імперативним приписам Закону що з урахуванням положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання Додаткової угоди №1 недійсною.

У подальшому Сторонами укладено ряд додаткових угод до Договору №ЕЕ-2021 від 25.10.2021, якими збільшено вартість одиниці товару.

Додаткову угоду №2 від 15.12.2021 збільшено ціну від первісної на 20,75 % до 3,38 грн за 1 кВт·год з ПДВ та зменшено обсяг закупівлі до 188 007, 278 кВт/год.

Додатковою угодою №3 від 16.12.2021 ціну за 1 кВт·год електричної енергії збільшено від первісної на 32,55 % до 3,71 грн з ПДВ зі зменшенням обсягу товару до 177 726,019 кВт/год.

Додатковою угодою №4 від 20.12.2021 збільшено ціну на 46,66 %. Відповідно вартість 1 кВт*год почала становити 4, 077 грн з ПДВ при цьому обсяг зменшено до 168246, 759 кВт/год.

Додатковою угодою №5 від 21.12.2021 збільшено ціну за одиницю товару на 60 %. Відповідно вартість 1 кВт*год почала становити 4, 48 грн з ПДВ при цьому обсяг зменшено 159 626, 719 кВт/год

Додатковою угодою №9 від 19.01.2022 збільшено вартість 1 кВт·год електричної енергії на 62, 77 % та визначено ціну у розмірі 4,556052 грн з ПДВ. Обсяг визначно 154 927, 117 кВт/год.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик, тому, укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Як зазначив Верховний Суд, обидві сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку газу, тобто постійне коливання цін, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими (що притаманне також ринку електричної енергії). Тому сторони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару. Верховний Суд зауважив, що відповідно до принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики сторони в договорі мали б закласти певну формулу та порядок перерахунку ціни (так зване «цінове застереження»). Це призвело б до прозорості закупівель - адже замовник розумів би, що ціна може бути перерахована.

При цьому постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

У постанові Верховного суду від 12.02.2020 по справі №913/166/19 зазначено, що незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Разом з тим, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічну правову позицію щодо підстав зміни ціни за одиницю товару у договорі про закупівлю підтримав суд касаційної інстанції (постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/4474/17 та від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, постанова Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі № 904/3255/13).

Так, суди переглядаючи справи за касаційними скаргами відповідачів погодились із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Разом з тим, внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочинів, якими підвищується ціна, - недійсними.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої ст. 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі."

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та підтвердженої у подальшій практиці, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, а її зміна в бік збільшення допускається лише у межах, прямо визначених законом. При цьому загальний розмір такого збільшення не може перевищувати 10 відсотків від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору, незалежно від кількості внесених змін протягом строку його дії.

Суд звертає увагу, що наведене обмеження має імперативний характер і спрямоване на забезпечення принципів здійснення публічних закупівель, в тому числі добросовісної конкуренції, відкритості та ефективного використання бюджетних коштів. Застосування іншого підходу, який допускає збільшення ціни понад зазначену межу під виглядом реалізації формульного механізму, фактично нівелює результати проведеної процедури закупівлі та створює передумови для маніпулювання ціною після укладення договору.

У пункті 205 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 по справі №920/19/24 викладено висновок про те, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Як встановлено судом, внаслідок укладення Додаткових угод №1, №2, №3,№4, №5 ціну електричної енергії збільшено з первісно погоджених 2,799 грн до 4,48 грн за 1 кВт·год з ПДВ, тобто на 60,06 %. У подальшому Додатковою угодою №9 ціну збільшено до 4,556052 грн за 1 кВт·год з ПДВ, що становить збільшення на 62,77 % порівняно з первісною ціною Договору.

Додаткова угода №1 від 14.12.2021 укладена за відсутності передбаченої пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» обов`язкової передумови для збільшення ціни за одиницю товару фактичного збільшення ціни електричної енергії на ринку. Водночас додатковими угодами №2, №3,№4, №5 та №9 до Договору встановлено підвищення цін на електричну енергію з перевищенням максимального ліміту у 10 %, , що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Ч. 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 71, 72, 82) виходила з того, що оскільки додаткові угоди, якими було змінено ціну електричної енергії, є недійсними та не породжують правових наслідків, підстава для оплати електричної енергії за встановленою такими додатковими угодами ціною відпала. У зв`язку з цим грошові кошти, сплачені на підставі таких недійсних додаткових угод, підлягають поверненню постачальником на підставі положень статей 216, 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як убачається з матеріалів справи, за поставлену у грудні 2021 року та січні 2022 року електричну енергію Відділом освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради сплачено на користь ТОВ «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» загалом 422 941,53 грн, виходячи з цін за одиницю товару, встановлених оспорюваними додатковими угодами до Договору.

Так, за грудень 2021 року відповідачем поставлено 71 131 кВт·год електричної енергії, вартість якої за ціною 4,48 грн за 1 кВт·год з ПДВ становила 318 666,88 грн, а за січень 2022 року 22 887,063 кВт·год за ціною 4,556052 грн за 1 кВт·год з ПДВ на загальну суму 104 274,65 грн. Таким чином, загальний обсяг поставленої у зазначений період електричної енергії становив 94 018,063 кВт·год.

Водночас, з огляду на встановлену судом недійсність Додаткових угод №15 та №9, правові підстави для визначення вартості поставленої електричної енергії виходячи зі встановлених ними збільшених цін відсутні. Відтак вартість фактично поставленої відповідачем електричної енергії підлягає визначенню відповідно до умов Договору №ЕЕ-2021 від 25.10.2021 у його первісній редакції, якою сторонами погоджено ціну електричної енергії у розмірі 2,799 грн за 1 кВт·год з ПДВ.

За первісно погодженою сторонами ціною вартість фактично поставлених у грудні 2021 року та січні 2022 року 94 018,063 кВт·год електричної енергії становить 263 156,56 грн (94 018,063 кВт·год Ч 2,799 грн). Отже, різниця між фактично сплаченими Відділом коштами у сумі 422 941,53 грн та вартістю фактично отриманої електричної енергії, розрахованою за належною договірною ціною, становить 159 785,15 грн.

Враховуючи викладене та встановлену судом наявність правових підстав для визнання недійсними Додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5 та 9 до Договору про постачання електричної енергії № ЕЕ-2021 від 25.10.2021, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги прокурора щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради 159 785,15 грн. надмірно сплачених за цим Договором коштів.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено належними та допустимими доказами всі обставини, на які він посилався, як на підставу позову, в зв`язку з чим суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, наведених вище.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені прокуратурою у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 46, 53, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 14.12.2021, № 2 від 15.12.2021, № 3 від 16.12.2021, № 4 від 20.12.2021, № 5 від 21.12.2021, № 9 від 19.01.2022 до договору № ЕЕ 2021 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу від 25.10.2021, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради Черкаської області з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» (ЄДРПОУ 43766172).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» (вул. Велозаводська, будинок 2, місто Харків, Харківська область, 61082, ЄДРПОУ 43766172) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маньківської селищної ради (вул. Шевченка, 19, сел. Маньківка, Уманський район, Черкаська область, 20101, ЄДРПОУ 44118951) кошти у сумі 159 785, 15 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНИЙ АЛЬЯНС» (вул. Велозаводська, будинок 2, місто Харків, Харківська область, 61082, ЄДРПОУ 43766172) на користь Черкаської обласної прокуратури (бр. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 02911119, р/р UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) судові витрати по справі у розмірі 18 636,80 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "30" вересня 2026 р.

СуддяЮ.Ю. Мужичук