Рішення № 140189593, 30.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1947/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Кочуровської К.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ЛОДЖИСТІК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕУС ТЕРМІНАЛ"

про стягнення 40 410,58 грн

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕУС ТЕРМІНАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ЛОДЖИСТІК"

про стягнення 26 614,17 грн

за участю представників:

від позивача за первісним позовом - не прибув

від відповідача - Плахотна О.

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ЛОДЖИСТІК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕУС ТЕРМІНАЛ" про стягнення 40410,58 грн заборгованості за надання послуг транспортного перевезення згідно з товарно-транспортною накладною CMR від 12.08.2025, рахунку на оплату №156 від 10.08.2025 та актом надання послуг №189 від 12.08.2025, з яких - 31092,30грн основного боргу, 2042,68грн інфляційних та 7275,60грн пені.

Ухвалою від 28.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань.

Відповідач отримав ухвалу 29.05.2026 в електронному кабінеті.

12.06.2026 відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем для здійснення перевезення було залучено ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО», під час завантажених олією контейнерів в порту Констанца (Румунія) було виявлено, що температурний режим обладнання встановлено -180С, а для олії температурний режим повинен бути +200С. Для забезпечення належного транспортування вантажу судноплавна лінія CMA CGM залучила спеціалістів для приведення контейнерів в правильний температурний режим. Витрати на ці роботи склали 604,41 дол. США та були виставлені на адресу відповідача рахунком від 06.06.2025 №UFTX0109062. Відповідач надіслав позивачу вимогу від 29.09.2025 № 29-09 про відшкодування 25009,28грн, що еквівалентно 604,41 дол. США. У відповідь на вимогу позивач надіслав вимогу сплатити 31092,30грн за надані послуги за актом № 189 від 12.08.2025. Відповідач зазначає, що він надіслав позивачу акт зарахування зустрічних вимог і просив надати рахунок на суму 6083,02грн (різницю між сумами 31092,30грн та 25009,28грн), але позивач не погодився і звернувся до суду з даним позовом.

12.06.2026 через підсистему Електронний суд Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕУС ТЕРМІНАЛ" подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ЛОДЖИСТІК" про стягнення 26614,17грн, з яких - 25009,28грн основного боргу, 330,94грн 3% річних та 1273,95грн інфляційних.

Ухвалою від 25.06.2026 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, ухвалено про розгляд справи в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 19.08.2026.

Позивач не надав відзиву на зустрічний позов.

Ухвалою від 19.08.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду в засіданні 16.09.2026.

Засідання 16.09.2026 не відбулось через оголошення повітряної тривоги в м. Одесі в цей час, тому ухвалою від 16.09.2026 розгляд справи по суті призначено на 30.09.2026.

Відповідач за первісним позовом подав 29.09.2026 для залучення до матеріалів справи копію договору від 01.01.2026 про надання правничої допомоги з додатком, копію акту прийому-передачі послуг з переказу від 18.06.2026 № 91 на суму 870 грн та платіжної інструкції від 22.06.2026 про сплату цієї суми.

Суд прийняв зазначені докази до розгляду в засіданні 30.09.2026, враховуючи ст. 129 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» (надалі Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВА ЛОДЖИСТІК» (надалі - Перевізник, позивач) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № АПІВ-ТТ1702225 від 17.02.2025 (надалі - Договір).

Примірник підписаного обома сторонами договору залучено до матеріалів справи відповідачем (а.с. 55-58).

Відповідно до п.1.1. вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на його отримання особі (одержувачеві вантажу), а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

Згідно з п.1.2 Договору найменування, кількість вантажу або маса (вага), його вартість, маршрут перевезення, дата та місце завантаження/розвантаження, строк (термін) виконання перевезення, дані про транспортні засоби та водіїв та інші умови перевезення вантажу за цим Договором узгоджуються Сторонами шляхом підписання Заявки на перевезення вантажу, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 1.4. Договору Сторони дійшли згоди, що повідомлення/інформація щодо перевезення може бути направлена Замовником за допомогою месенджерів Viber, Telegram, WhatsApp, які встановлені на мобільних пристроях Сторін та буде вважатися належним доказом у спорах.

Відповідно до п.1.6.зазначеного договору перевізник гарантує, що має право володіти та користуватися транспортними засобами відповідно до їх цільового призначення та згідно з умовами цього Договору. У випадку залучення третіх осіб, до виконання перевезення, виключно за умови їх попереднього погодження із Замовником, Перевізник відповідає на їх дії як за свої власні.

В п. 3.1 договору зазначено, що вартість послуг за цим договором формується на підставі узгодженої сторонами заявки на перевезення вантажів і фіксується в рахунках до цього договору та актах приймання-передачі наданих послуг. Вартість послуг, що обумовлена сторонами в заявці, перегляду не підлягає.

Згідно з п. 3.2 договору оплата послуг здійснюється замовником у безготівковій формі в національній валюті - гривні протягом 7 банківських днів з моменту отримання замовником належним чином оформлених оригіналів документів, зазначених в п. 3.3 договору та відсутності зауважень.

Відповідно до п. 3.3 договору перевізник не пізніше 5 календарних днів після надання послуги надсилає замовнику оригінали: рахунку, акту приймання-передачі, податкової накладної в електронній формі, ТТН/CMR з відміткою вантажоодержувача, реєстр транспортних засобів.

Пунктом 10.1 встановлено, що договір діє до 31.12.2025, а в разі якщо жодна із сторін не заявить про його припинення за 10 днів до закінчення його строку, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

У відповідності до вказаного договору та заявок на транспортне обслуговування №153 від 23.05.2025 року Позивач прийняв на себе зобов`язання доставити контейнери СGMU5184140 та СGMU5425593 з соняшниковою олією з м. Дніпро до порту навантаження м. Констанца (Румунія).

Безпосередньо, для здійснення перевезення Позивачем було залучено ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» код ЄДРПОУ 39383336, про що свідчать Міжнародні транспортні накладні № 37 та №38 від 26.05.25, яка безпосередньо в порту Констанца в (Румунія) передавала портовому оператору DP WORLD зазначені контейнери для морського перевезення.

Відповідач не заперечує того, що позивачем було надано послуги на суму 31092,30грн.

Так, сторонами було підписано акт надання послуг № 189 від 12.08.2025 на суму 31092,30грн.

Згідно з п. 3.2 договору оплата послуг здійснюється замовником у безготівковій формі в національній валюті - гривні протягом 7 банківських днів з моменту отримання замовником належним чином оформлених оригіналів документів, зазначених в п. 3.3 договору та відсутності зауважень.

Позивач не надав суду доказів того, коли він направив, а відповідач відповідно отримав належним чином оформлені оригінали документів, зазначених в п. 3.3 договору, тому неможливо з`ясувати дату, коли у відповідача виник обов`язок оплатити 31092,30грн вартості наданих позивачем послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 11.02.2026 направив відповідачу вимогу від 30.01.2026 № 31/1, якою вимагав сплатити 31092,30грн заборгованості. До цієї вимоги було додано копії рахунку № 156 від 10.08.2025 на суму 31092,30грн, акту наданих послуг № 189 від 12.08.2025, CMR від 12.08.2025 та акт звірки розрахунків.

Оскільки відповідач не заперечує, що позивач надав йому послуги на суму 31092,30грн, то суд дійшов висновку, що строк оплати цієї суми настав.

Згідно з п. 2.1.3 договору перевізник зобов`язаний визначити типи та кількість автомобілів, необхідних для перевезення вантажу, зазначеного замовником у повідомленні на перевезення та надати реєстр з відповідною інформацією замовнику.

В п. 2.1.5 договору зазначено, що перевізник зобов`язаний забезпечити своєчасну подачу до пунктів завантаження технічно справних автомобілів, що придатні для перевезення вантажу та відповідають вимогам діючих санітарних та інших норм, та забезпечити як кількісне так і якісне збереження пред`явленого до перевезення вантажу згідно з поданою замовником заявки.

Пунктом 4.7 договору встановлено, що перевізник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 10% від вартості перевезення за подачу транспортного засобу, який не відповідає умовам перевезення вантажу та замінити такий транспорт на такий, що відповідає умовам транспортування вантажу за власний рахунок, в строк встановлений замовником.

В п. 2.4.9 зазначено, що замовник має право вимагати від перевізника сплати штрафних санкцій а/або збитків, спричинених зокрема поданням несправного транспорту.

Згідно п. 2.4.3 договору замовник має право надавати перевізнику обов`язкові до виконання вказівки, що не суперечать договору, документам, документам, наданим перевізнику, та законодавству України з питань щодо виконання або неможливості виконання заявок.

Відповідно до п.4.17. у разі порушення Перевізником умов цього Договору, які передбачають застосування до Перевізника з боку Замовника штрафних санкцій (штрафів та/або пені) або якщо існують умови для відшкодування Перевізником Замовнику збитків, Замовник має право в односторонньому порядку здійснити відрахування із сум, що підлягають оплаті за цим договором Перевізнику, розмір таких збитків або штрафних санкцій (штрафів та/або пені) в рахунок будь-якого платежу за цим Договором, шляхом зменшення розміру будь-якого платежу на розмір нарахованих перевізнику збитків або штрафних санкцій (штрафів та/або пені).

За умовами Договору передбачається, що Перевізник може залучати до перевезення третіх осіб, але при цьому несе відповідальність за їх дії або бездіяльність як свої власні (1.6. Договору), у зв`язку з чим під час виконання заявок, за поясненнями відповідача, ТОВ «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» надало ТОВ «ІВА ЛОДЖИСТІК» чіткі усні інструкції, відповідно до яких Перевізник був зобов`язаний після отримання контейнерів СGMU5184140 та СGMU5425593 та проходження процедури профілактичної діагностики рефрижераторних контейнерів РТІ («Pre-trip inspection») з місця їх зберігання у ТОВ «МУЛЬТІМОДАЛ КАРГО ТЕРМІНАЛ» одночасно звернутися до рефмеханіка у тому ж місці, з метою встановлення температурного режиму контейнерного обладнання на рівні +20 °C, необхідного для перевезення олії.

Відповідач зазначає, що Перевізник запевнив, що дана вимога була виконана. Після прибуття автотранспорту з контейнерами на місце навантаження (м. Дніпро), ТОВ «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» повторно уточнило у Перевізника інформацію щодо належного відрегульованого температурного режиму, на що отримало підтвердження з боку Перевізника.

Безпосередньо, для здійснення перевезення Позивачем було залучено ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ БЛАСКО» код ЄДРПОУ 39383336, про що свідчать Міжнародні транспортні накладні № 37 та №38 від 26.05.25, яка безпосередньо в порту Констанца в (Румунія) передавала портовому оператору DP WORLD зазначені контейнери для морської перевозки. Під час передачі завантажених олією контейнерів СGMU5184140 та СGMU5425593 у порту Констанца (Румунія), в момент підключення їх до мережі («Plug in») співробітниками DP World Constan?a, було виявлено, що температурний режим обладнання встановлений на рівні - 18 °C, що суперечить умовам букінгу. Як виявилося, для забезпечення належного транспортування вантажу, судноплавна лінія CMA CGM залучила спеціалістів (рефмеханіків) у порту Констанца для приведення контейнерів у правильний температурний режим (+20°C) та відновлення температурного контролю для подальшого перевезення олії. Витрати на ці роботи склали 604,41 дол. США та були виставлені лінією CMA CGM на адресу ТОВ «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» за рахунком № UFTX0109062 від 06.06.2025.

Відповідач зауважує, що про це стало відомо вже після отримання рахунку на оплату від судової лінії CMA CGM та після його оплати, у відповідь на прохання конкретизувати витрати на портове експедирування в порту Констанца щодо зазначених контейнерів. Таким чином, вказана невідповідність створювала реальну загрозу псування та повної втрати вантажу у випадку підключення контейнерів до живлення, що повинно було бути здійснено автоматично при навантажені на судно і транспортуванні та могло спричинити значні збитки для ТОВ «ТЕУС ТЕРМІНАЛ», оскільки за мінусових температур, олія може помутніти та загустіти та втратити свій товарний вигляд (ДСТУ 4492:2017 «Олія соняшникова»). В документах, які надав Відповідач під акт надання послуг №108 від 30.05.25 та №109 від 30.05.25, відповідно до видаткових ордерів № 0737845 від 27.03.25 та №0737940 та від 02.04.25 контейнерного терміналу ТОВ «Бруклін-Київ-Порт» на контейнери СGMU5184140 та СGMU5425593, вказано про наявність включеної рефрижераторної системи з регулюванням температурного режиму, тобто Позивачу було відомо про особливості перевезення вантажу олії і що перевозиться вона не просто вантажним автомобілем, а у рефрижераторному контейнері.

В свою чергу, Відповідачем було укладено з Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією «Сантрейд» договір про надання транспортно-експедиторських послуг (транспортного експедирування) №29-07-2024 від 29.07.24.

Відповідно до додатку №37 від 16.05.25 до цього договору, ТОВ «ТЕУС ТЕРМІНАЛ», було передбачено обов`язок Відповідача надати комплекс транспортно-експедиторських послуг щодо олії фасованої у пляшках ( код УКТЗЕД 1512199010). Цей комплекс послуг на митній території України включав: відбір одержання від контейнерної лінії контейнерного перевізника, ( ) контейнерів та у разі відвантаження наливом їх обладнання картоном на стіни, флексітанком щитом перегородкою посилюючими балками та їх подача під завантаження у Пункт навантаження у передбачені у цьому Додатку строки ; контроль за процесом завантаження вантажу до контейнеру у Пункті навантаження після завантаження здійснення опломбування усіх контейнерів , пломбами контейнерної лінії У разі якщо навішані у Пункті навантаження пломби; будуть зірвані при митному чи іншому державному контролі огляді негайно-, повідомляти про це Клієнта та негайно після закінчення такого контролю огляду - навішати нові лінійні пломби та оформити про це акт за підписом представника державного контролюючого органу ; організація транспортування перевезення контейнерів з вантажем в Порт ( ) відправлення залізничним транспортом або автотранспортом або баржами. Комплекс послуг що надається за межами митної території України включав послуги внутрішнього портового експедирування в Порту відправлення порт м Констанца); - морський фрахт (морське перевезення) до Пункту призначення із завантаженням контейнерів на борт судна в Порту відправлення.

Відповідач роз`яснює, що саме для виконання ТОВ «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» цього комплексу послуг перед Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Сантрейд» було залучено Позивача.

Так як, Відповідач був експедитором Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» та відповідало перед ним за дії залучених ним третіх осіб ТОВ «ІВА ЛОДЖИСТІК», Позивачем було оплачено 604,41 дол. США судноплавній лінії CMA CGM, що підтверджується інформацією з АТ «Райфайзен Банк» про проведення операції, в той же час у разі належного виконання Перевізником інструкцій Замовника щодо регулювання температури під час отримання контейнерного обладнання, ТОВ «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» не понесло б жодних витрат, оскільки відповідна процедура входила до комплексу послуг, передбачених при видачі контейнерів. Окрім того, неодноразові запевнення Перевізника про належне встановлення температурного режиму виявилися неправдивими та фактично ввели Замовника в оману, що унеможливило своєчасне виявлення порушення та запобігання додатковим витратам. При цьому безпосередньо на підтвердження надання ТОВ «ІВА ЛОДЖИСТІК» послуг з транспортного перевезення з Одеса Дніпро-Констанца( Румунія) відповідно до актів надання послуг № 108 та №109 від 30.05.25 Відповідачем було сплачено 141196,9 грн.

Відповідач звернувся до Позивача з вимогою №29-09 від 29.09.2025 про відшкодування понесених витрат на оплату регулювання температури та з рахунком № 1342 від 24.09.25 на суму 25009,28 грн., що є еквівалентом суми 604,41 дол. США за курсом 41,378 гривня за 1 долар США. Вказана вимога була надіслана з рекомендованим повідомленням та описом вкладення на юридичну адресу Позивача була повернута Укрпоштою в зв`язку з неврученням. Додатково, вказану вимогу було продубльовано на наявну електронну адресу Позивача.

Суд дійшов висновку, що відповідно до умов вищезазначених пунктів договору 2.1.3, 2.1.5, 4.7, 2.4.9, 2.4.3 та 4.17 у позивача виникло зобов`язання щодо сплати суму 25009,28грн.

05.11.2025 року з електронної адреси yurii.ivanov.ivalogistics@gmail.com Відповідачем було отримано вимогу від ТОВ «ІВА ЛОДЖИСТІК» про оплату на користь останнього заборгованості за надані ним послуги за актом наданих послуг №189 від 12.08.2025 на суму 31092,30 грн.

У відповідь на цю вимогу Відповідача Позивач надіслав йому лист №10/11 від 10.11.25 з пропозицією підписати акт зарахування зустрічних вимог про зарахування вимоги ТОВ «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» до ТОВ «ІВА ЛОДЖИСТІК» на суму 25009,28 грн. та з проханням надати рахунок на відшкодування різниці між вимогою Відповідача на суму 31092,30 грн. та вимогою Позивача на суму 25009,28 грн., різниця складала 6083,02 грн. Вказаний лист був надісланий з рекомендованим повідомленням та описом вкладення на юридичну адресу Відповідача, проте була також повернута Укрпоштою в зв`язку з неврученням. Додатково, вимогу від було продубльовано на наявну електронну адресу Відповідача 13.11.25 yurii.ivanov.ivalogistics@gmail.com, скрін щодо чого надається. Відповіді на цю пропозицію Позивачем так і не було отримано.

Згідно з ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

2. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, відповідач посилається на те, що він виходив із висновків Верховного Суду щодо зарахування зустрічних вимог.

Так, Верховний Суд в постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19 виснував наступне:

« 47. Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

48. За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

49. Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

50. Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

51. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення».

В даному випадку, те, що позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості за надані ним відповідачу послуги перевезення на суму 31092,30грн свідчить, що він не погодився з зарахуванням зустрічних вимог.

Однак, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, незгода позивача не свідчить автоматично про те, що вимоги не є безспірними.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що відбулось зарахування зустрічних вимог між сторонами на суму 25009,28 грн, тому в цій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу, оскільки в цій частині зобов`язання припинені.

З огляду на викладене, відповідачем не сплачено решту основного боргу в сумі 6083,02грн, яка підлягає стягненню з нього.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.5 договору за кожен день прострочення оплати послуг перевезення замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент розрахунку.

Статтею 549 ЦК встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Позивач у зв`язку з простроченням оплати відповідачем основного боргу в сумі 31092,30грн нарахував 2042,68грн інфляційних за період з серпня 2025 по квітень 2026 року та 7275,60грн пені за період 12.08.2025-17.05.2026.

Суд задовольнив вимоги про стягнення основного боргу частково в сумі 6083,02грн, тому обгрунтованим є нарахування інфляційних та пені лише на цю суму тільки.

Щодо періоду нарахування пені та інфляційних, то суд відхиляє посилання позивача про початок прострочення з серпня 2025 року, оскільки як зазначено вище згідно з п. 3.2 договору оплата послуг здійснюється замовником у безготівковій формі в національній валюті - гривні протягом 7 банківських днів з моменту отримання замовником належним чином оформлених оригіналів документів, зазначених в п. 3.3 договору та відсутності зауважень.

Позивач не надав суду доказів того, коли він направив, а відповідач відповідно отримав належним чином оформлені оригінали документів, зазначених в п. 3.3 договору, тому неможливо з`ясувати дату, коли у відповідача виник обов`язок оплатити 31092,30грн вартості наданих позивачем послуг, а відповідно неможливо встановити коли почалось прострочення оплати.

Разом з тим, матеріали справи містять докази (а.с. 13, 14) того, що позивач надіслав відповідачу 11.02.2026 разом з вимогою копії рахунку № 156 від 10.08.2025 на суму 31092,30грн, акту наданих послуг № 189 від 12.08.2025, CMR від 12.08.2025.

Однак, встановити, коли відповідач отримав або не отримав зазначене поштове відправлення № 6502000210630 не можливо, оскільки на сайті Укрпошти інформація зберігається не більше 6 місяців. Не надав таких доказів суду і позивач.

Отже, оскільки неможливо встановити період прострочення, то суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 2042,68грн інфляційних та 7275,60грн пені.

Щодо зустрічного позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» просить в зустрічному позові стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ЛОДЖИСТІК" 26614,17грн, з яких - 25009,28грн основного боргу, 330,94грн 3% річних та 1273,95грн інфляційних.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» посилається на те, що він звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ЛОДЖИСТІК" з вимогою №29-09 від 29.09.2025 про відшкодування понесених витрат на оплату регулювання температури та з рахунком № 1342 від 24.09.25 на суму 25009,28 грн., що є еквівалентом суми 604,41 дол. США за курсом 41,378 гривня за 1 долар США. Вказана вимога була надіслана з рекомендованим повідомленням та описом вкладення на юридичну адресу Позивача була повернута Укрпоштою в зв`язку з неврученням. Додатково, вказану вимогу було продубльовано на наявну електронну адресу Позивача.

05.11.2025 року з електронної адреси yurii.ivanov.ivalogistics@gmail.com Відповідачем було отримано вимогу від ТОВ «ІВА ЛОДЖИСТІК» про оплату на користь останнього заборгованості за надані ним послуги за актом наданих послуг №189 від 12.08.2025 на суму 31092,30 грн.

У відповідь на цю вимогу Відповідача Позивач надіслав йому лист №10/11 від 10.11.25 з пропозицією підписати акт зарахування зустрічних вимог про зарахування вимоги ТОВ «ТЕУС ТЕРМІНАЛ» до ТОВ «ІВА ЛОДЖИСТІК» на суму 25009,28 грн. та з проханням надати рахунок на відшкодування різниці між вимогою Відповідача на суму 31092,30 грн. та вимогою Позивача на суму 25009,28 грн., різниця складала 6083,02 грн. Вказаний лист був надісланий з рекомендованим повідомленням та описом вкладення на юридичну адресу Відповідача, проте була також повернута Укрпоштою в зв`язку з неврученням. Додатково, вимогу від було продубльовано на наявну електронну адресу Відповідача 13.11.25 yurii.ivanov.ivalogistics@gmail.com, скрін щодо чого надається. Відповіді на цю пропозицію Позивачем так і не було отримано.

Суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову, оскільки як вже зазначено вище, суд дійшов висновку, що відбулось зарахування зустрічних вимог на суму 25009,28 грн. З огляду на викладене, зобов`язання щодо суми 25009,28 грн припинені, тому відсутні підстави для стягнення 330,94грн 3% річних та 1273,95грн інфляційних, які нараховані за період 21.12.2025-30.04.2026 у зв`язку з простроченням сплати 25009,28грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги за первісним позовом частково, а в задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВА ЛОДЖИСТІК" сплатило 3328 грн судового збору.

Однак, оскільки первісний позов подано через Електронний суд, то позивач відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинен був сплатити 3328*0,8=2662,40грн.

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення первісного позову, з відповідача підлягає стягненню 2662,40/40410,58*6083,02=400,77грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕУС ТЕРМІНАЛ" (код 39166914, м. Одеса, вул. Моторна, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВА ЛОДЖИСТІК" (код 44477986, м. Одеса, вул. Героїв оборони Одеси, 48, кв. 58) 6083,02грн основного боргу та 400,77 грн судового збору.

3. В решті первісного позову - відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова