Ухвала суду № 140189457, 30.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"30" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1969/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Кочуровської К.О., розглянувши у відкритому засіданні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та про залишення без розгляду частини позовних вимог у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку САБАНСЬКИЙ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮРТАЛ

про стягнення 521 880 грн

за участю представників:

від позивача Скорохватова Н.Є.

від відповідача Крагель М.М.

слухач Конєва Л.

встановив:

До суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку САБАНСЬКИЙ до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮРТАЛ про стягнення 521880 грн заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.

Ухвалою від 26.08.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 30.09.2026.

02.09.2026 позивач подав клопотання про повернення до підготовчого провадження (вх№29802/26 від 03.0.2026), посилаючись на те, що на даний час виникла об`єктивна необхідність у поверненні до стадії підготовчого провадження у зв`язку з необхідністю залишення без розгляду частини позовних вимог .

Також 02.09.2026 позивач подав Заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог (вх.№29806/26 від 03.09.2026).

Згідно частини 1 та 2 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За приписами ч.1 ст.46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Втім, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Так, у Постанові від 26.07.2023 по справі №911/1638/22 (пункти 5.31., 5.32.) Верховний суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

Також, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На стадії розгляду даної справи виникли обставини, які свідчать про необхідність реалізації прав позивача щодо ефективного способу захисту та необхідності подати заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог.

Суд дійшов висновку про необхідність повернення до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні для вчинення відповідних процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, а саме, прийняття до розгляду із залученням до матеріалів справи заяви позивача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог.

Відтак, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, забезпечення об`єктивного, повного та всебічного розгляду справи, з`ясування обставин справи, а також з метою запобігання скасування рішення по даній справі з підстав неможливості скористатися правами, які надані сторонам на стадії підготовчого провадження, суд доходить до висновку про існування законних підстав для повернення на стадію підготовчого провадження.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Отже, подання заяви про залишення позову без розгляду є диспозитивним правом позивача, а тому позов у справі №916/1969/26 в частині вимог ОСББ «Сабанський» до ТОВ «Юртал» в частині стягнення заборгованості зі сплати внесків до резервного фонду ОСББ у розмірі 33433,40 грн. підлягає залишенню без розгляду.

При цьому суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог до відповідача не перешкоджає розгляду позову в іншій частині у даній справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд, серед іншого, може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частин першої-третьої статті 201 ГПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Отже, зазначеними нормами процесуального права визначений момент початку розгляду справи по суті, а саме з моменту оголошення головуючим судового засідання з розгляду справи по суті відкритим (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 910/22824/17, від 13.10.2021 у справі № 903/126/21). У постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 910/22824/17 зазначено, що законодавець чітко встановлює певні строки для вчинення певних процесуальних дій, визначаючи їх, в т.ч., і певними стадіями судового процесу. При цьому, законодавець розрізняє строки «до закінчення підготовчого провадження» та «до початку судового розгляду справи по суті», зокрема, наприклад, надаючи право позивачу змінити предмет або підстави позову, а також збільшити або зменшити розмір позовних вимог саме до закінчення підготовчого засідання.

Суд констатує, що відповідно до ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Суд засвідчує, що Заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сабанський» про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог від 02.09.2026р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юртал" було подано до початку розгляду справи по суті. Відповідне клопотання було розглянуте судом не приступаючи до розгляду справи по суті.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про залишення без розгляду позовних вимог ОСББ Сабанський до ТОВ Юртал в частині стягнення заборгованості зі сплати внесків до резервного фонду ОСББ у розмірі 33 433,40грн на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, ст. 234, 235 ГПК України, суд

ухвалив:

1. Клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження задовольнити.

2. Повернутись зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження.

3. Залишити без розгляду позовні вимоги ОСББ Сабанський до ТОВ Юртал в частині стягнення заборгованості зі сплати внесків до резервного фонду ОСББ у розмірі 33 433,40 грн.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.09.2026.

Суддя В.В. Литвинова