Рішення № 140189143, 28.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Справа № 914/2226/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Галичина»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мет Груп Захід»

про стягнення 76 678,25 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Галичина»» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мет Груп Захід» про стягнення 76 678,25 грн.

Ухвалою від 17.07.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором поставки, зокрема не виконав вимог до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині складання та своєчасної реєстрації податкової накладної від 01.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як наслідок, позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 76 678,25 грн.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, позовних вимог не спростував, належним чином повідомлений про розгляд справи.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Галичина» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мет Груп Захід» у спрощеній письмовій формі, в спосіб обміну документами, було укладено договір поставки, об`єкт поставки Арматура-14, клас А-400 С/500С, 12 м. у кількості 8,4 тони та алюмінієва конструкція в кількості 14 316 м.кв., загальна сума товару 460 069,49 грн, в тому числі 76 678,25 грн податку на додану вартість.

Судом встановлено, що договір поставки укладено та виконано 01.07.2025, що підтверджується видатковою накладною № 33 від 01.07.2025 та платіжною інструкцією № 452 від 01.07.2025.

Водночас відповідачем не виконано обов`язок щодо реєстрації податкової накладної за фактом отримання попередньої оплати за товар у розмірі 460 069,49 грн, у тому числі 76 678,25 грн податку на додану вартість.

06.03.2026 уповноваженим представником позивача на адресу відповідача направлено вимогу про здійснення відповідної реєстрації, яку останнім залишено без виконання.

Відсутність зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується інформацією з Електронного кабінету платника податків.

У зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості включити суму ПДВ у розмірі 76 678,25 грн до складу податкового кредиту та скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 76 678,25 грн збитків.

ОЦІНКА СУДУ

За приписами ст. 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені термін скласти та зареєструвати податкову накладну.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідачем податкову накладну не зареєстровано ані у встановлений законодавством строк, ані після його спливу. Станом на дату подання позовної заяви, у тому числі після спливу 365 календарних днів з 01.07.2025 року, відповідна податкова накладна в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутня.

Факт відсутності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

Внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкової накладної позивач був позбавлений можливості сформувати податковий кредит на суму 76 678,25 грн, що спричинило виникнення у нього збитків у зазначеному розмірі.

Таким чином, невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкової накладної позбавило позивача можливості скористатися правом на податковий кредит, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.01.2023 у справі № 904/72/22, є підставою для висновку про завдання позивачу збитків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Отже, саме від дій відповідача залежить вирішення питання реєстрації податкових накладних та, відповідно, можливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року в справі № 908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року в справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, досліджені докази та їх правову оцінку, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мет Груп Захід» (81164, Львівський р-н, Львівська обл., село Хоросно, вул. Центральна, буд. 36д, код ЄДРПОУ 41703634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Галичина»» (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 21, код ЄДРПОУ 42081820) 76 678, 25 грн збитків та 2 662,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Горецька З.В.