Рішення № 140189123, 29.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 Справа № 914/3521/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Мархоцької В. І.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Дебет

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 914/3521/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Дебет, м. Київ

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал, м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 140 887, 71 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Добросько Л.В.;

від відповідача: не з`явився;

встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення заборгованості в розмірі 140 887,71 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.2026 (суддя Долінська О.З.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача 44 598,44 грн основної заборгованості, 28 355,87 грн втрат від інфляції, 5 491,11 грн 3% річних, 62 442,29 грн пені та 2 422,40 грн судового збору, а також зазначено про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення, 3% річних на суму основного боргу, починаючи з 18.11.2025 до моменту його повної оплати.

11.09.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить стягнути з відповідача 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026 заяву передано на розгляд судді Запотічняк О.Д.

Ухвалою від 16.09.2026 суд призначив розгляд заяви в судовому засіданні на 29.09.2026, участь представників сторін визначено на власний розсуд.

16.09.2026 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення відповідача на заяву позивача, в яких він просить відмовити у задоволенні заяви, а в разі, якщо суд не встановить підстав для повної відмови зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до розумного та пропорційного розміру.

В судове засідання 29.09.2026 з`явився представник позивача, яка підтримала заяву та просила її задоволити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Позивач зазначає, що правнича допомога у справі надавалася Адвокатським об`єднанням «Колт» на підставі Договору про надання правової допомоги від 03.01.2024 та Додатку № 18-0 від 01.11.2025 до нього, яким сторони погодили фіксовану вартість правової допомоги в суді першої інстанції в розмірі 35 000,00 грн з оплатою впродовж тридцяти днів після ухвалення рішення на користь клієнта. Обсяг наданих послуг відображено в Акті надання послуг № 51 від 10.09.2026.

На думку позивача, він до початку судових дебатів повідомив суд про розмір витрат на професійну правничу допомогу і про подання доказів у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, а заяву з доказами подав у п`ятиденний строк після ухвалення рішення.

Відповідач вважає, що позивач не дотримався процедури реалізації права на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, на його думку, позовна заява від 17.11.2025 не містила попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу та застереження про намір їх стягувати, упродовж розгляду справи позивач такої заяви не робив, поважних причин неможливості подати докази до закінчення судових дебатів, як того вимагає ч. 1 ст. 221 ГПК України, не навів, а доказу того, що заява про розподіл витрат зроблена саме до закінчення судових дебатів, не надав.

Крім того, відповідач заперечує реальність заявлених витрат.

Звертає увагу на те, що Договір про надання правової допомоги та Додаток № 18-0 від імені Адвокатського об`єднання «Колт» підписав його керуючий партнер Кузьмич С.О., який водночас є керівником та, як стверджує відповідач, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Дебет», а отже ціна послуг погоджена не на ринкових засадах. Відповідач також зазначає, що позовну заяву 17.11.2025 підписала і подала адвокат Добросько Л.В. на підставі окремої довіреності, тоді як до Адвокатського об`єднання «Колт» її прийнято лише з 26.11.2025, а тому вартість підготовки та подання позову не можна вважати понесеною в межах цього договору.

Відповідач вважає заявлену суму неспівмірною зі складністю справи, яка є типовим спором про стягнення заборгованості за договором поставки природного газу, інфляційних втрат, 3% річних та пені, а тривалість розгляду справи, на його думку, зумовлена не обсягом правової роботи, а відкладеннями та перервами в судових засіданнях.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги, у тому числі представництва інтересів у суді, 03.01.2024 між Адвокатським об`єднанням «Колт» (Виконавець), в особі керуючого партнера Кузьмича Сергія Олександровича, та ТОВ «Дебет» (Клієнт), в особі Зубріцької Анастасії Миколаївни, яка діяла на підставі довіреності від 02.01.2024, укладено Договір про надання правової допомоги (далі Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Виконавець зобов`язується надати, а Клієнт прийняти та оплатити замовлені ним юридичні послуги на умовах та в порядку, визначеному Договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено перелік юридичних послуг, їх обсяг, вартість та строки надання узгоджуються Сторонами за окремими замовленнями Клієнта, які погоджуються Сторонами у Додатках до Договору. Пунктом 4.1 Договору встановлено: Вартість юридичних послуг за даним Договором погоджується Сторонами в Додатках до даного Договору.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що для вчинення конкретних юридичних та фактичних дій, пов`язаних із виконанням обов`язків за цим Договором, Клієнт видає на ім`я Виконавця, його працівників або залучених до виконання Договору осіб відповідні довіреності, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства України. Пунктом 2.8 Договору визначено: Виконавець може залучити до надання послуг третіх осіб без додаткового погодження із Клієнтом. Пунктом 3.1 Договору встановлено: Приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (далі Акт), який готується Виконавцем по факту надання послуг у двох примірниках та разом із рахунком направляється Клієнту.

01.11.2025 Адвокатське об`єднання «Колт», в особі керуючого партнера Кузьмича С.О., та ТОВ «Дебет», в особі Приходько Юлії Юріївни, яка діяла на підставі довіреності від 01.08.2025, уклали Додаток № 18-0 до Договору.

Пунктом 1 Додатку передбачено: Враховуючи п. 1.2 Договору Сторони домовилися, що Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, надати, а Клієнт прийняти та оплатити правову допомогу, надану Виконавцем, пов`язану із представництвом інтересів Клієнта щодо стягнення заборгованості з Львівського міського комунального підприємства Львівводоканал або його правонаступника (ІКЮО 03348471, надалі Боржник), та/або з боржника Боржника за Договором на постачання природного газу для непобутових споживачів № 35-543П від 08 червня 2021 року, та штрафних санкцій, інфляційних втрат і 3% річних, які будуть нараховані на основну суму боргу за Договором на постачання природного газу для непобутових споживачів № 35-543П від 08 червня 2021 року, а також судових витрат. Попередня сума заборгованості становить 44598,44 гривень. Остаточна сума заборгованості буде визначена рішенням суду та/або виконавчим документом.

Пунктом 2.1 Додатку визначено: На виконання п. 1 цієї Додаткової угоди Виконавець зобов`язаний підготувати позовну заяву, подати до суду цей процесуальний документ, готувати інші необхідні процесуальні документи щодо захисту прав та інтересів Клієнта та представляти інтереси Клієнта в суді першої інстанції. Пунктом 2.2 Додатку встановлено: Вартість правової допомоги, передбаченої п. 2.1 цієї Додаткової угоди, становить 35 000,00 грн. (тридцять п`ять тисяч гривень нуль копійок). Ці послуги Виконавця оплачуються Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на рахунок Виконавця упродовж 30 (тридцяти) днів після ухвалення рішення судом першої інстанції на користь Клієнта.

10.09.2026 керуючий партнер Адвокатського об`єднання «Колт» Кузьмич С.О. та представник ТОВ «Дебет» Приходько Ю.Ю. склали Акт надання послуг № 51, в якому зазначено, що на підставі Договору та Додатку Виконавцем надано правову допомогу, пов`язану з представництвом інтересів Клієнта щодо стягнення заборгованості з ЛМКП «Львівводоканал», а саме: аналіз документів, збір інформації для доказування правової позиції шляхом підготовки та подачі адвокатських запитів, підготовка та подача до суду позовної заяви, відповіді на відзив, клопотання про витребування доказів від 21.01.2026, повторного клопотання про витребування доказів від 30.03.2026, заперечень на додаткові пояснення відповідача від 18.05.2026, додаткових пояснень до матеріалів справи від 02.07.2026, представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції та участь у судових засіданнях 16.12.2025, 21.01.2026, 18.02.2026, 04.03.2026, 01.04.2026, 05.05.2026, 19.05.2026, 09.06.2026, 01.07.2026, 11.08.2026, 09.09.2026. Загальна вартість послуг за актом становить 35 000,00 грн, розбивки цієї суми за видами робіт акт не містить; клієнт претензій щодо обсягу, якості та строків надання послуг не має.

Наказом Адвокатського об`єднання «Колт» від 02.06.2025 № 1/06-2025к адвоката Костишену Вікторію Леонідівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 002063 від 02.05.2025) прийнято на посаду адвокатки об`єднання за сумісництвом. Наказом від 26.11.2025 № 1/11-2025к з 26.11.2025 на посаду адвоката об`єднання прийнято Добросько Ліну Валеріївну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6300/10 від 08.12.2017). Довіреністю від 29.12.2025, виданою ТОВ «Дебет» в особі директора Кузьмича Сергія Олександровича, адвоката Костишену В.Л. уповноважено представляти інтереси товариства, зокрема, в господарських судах.

Із матеріалів справи та рішення від 09.09.2026 вбачається, що 07.11.2025 адвокат Костишена В.Л. як представник позивача надіслала відповідачу адвокатський запит щодо документів за Договором на постачання природного газу № 35-543П від 08.06.2021. 18.05.2026 позивач подав заперечення на додаткові пояснення відповідача від 18.05.2026, 24.11.2025 позивача подав заяву про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, яку ухвалою від 25.11.2025 задоволено щодо засідання 16.12.2025 та всіх наступних засідань у справі; 26.11.2025 представник позивача подав заяву (повідомлення) про понесені судові витрати з додатками (вх. № 31649/25); 15.12.2025 подано відповідь на відзив (вх. № 33590/25); 21.01.2026 подано клопотання про витребування доказів (вх. № 1977/26), аналогічне клопотання надійшло поштою 26.02.2026 (вх. № 5701/26), і ухвалою від 04.03.2026 ці клопотання задоволено; 30.03.2026 подано клопотання про повторне витребування доказів у відповідача (вх. № 9004/26), у задоволенні якого ухвалою від 01.04.2026 відмовлено; 03.07.2026 надійшли додаткові пояснення позивача (вх. № 18940/26). 21.01.2026 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; розгляд справи тривав з листопада 2025 року по вересень 2026 року, у справі неодноразово оголошувалися перерви і відкладалися засідання, суд витребовував докази в операторів газорозподільних систем і оператора газотранспортної системи, а 09.09.2026 ухвалив рішення по суті.

Щодо порядку та строку подання заяви про розподіл витрат після ухвалення рішення.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч. 2 цієї статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Положеннями ч. 1 ст. 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Твердження відповідача про те, що позивач упродовж розгляду справи жодного разу не порушував питання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, спростовується матеріалами справи. 26.11.2025, тобто через дев`ять днів після подання позову, ще до подання відповідачем відзиву і до першого судового засідання, представник позивача подав до суду заяву про понесені судові витрати (вх. № 31649/25), в якій зазначив розмір витрат на професійну правничу допомогу 35 000,00 грн і повідомив про подання доказів у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України. Вказана заява зареєстрована судом і перебуває в матеріалах справи, тому відповідач мав можливість з нею ознайомитися.

Крім того, в судовому засіданні 09.09.2026 під час надання пояснень по суті позовних вимог, тобто до закінчення судових дебатів, представник позивача повторно заявив про подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в строки, встановлені ГПК України, що зафіксовано в рішенні суду від 09.09.2026.

Те, що попередній розрахунок подано не разом із позовною заявою, а через дев`ять днів після неї, не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат, оскільки ч. 2 ст. 124 ГПК України надає суду право, а не покладає на нього обов`язок відмовити в їх відшкодуванні.

Щодо реальності витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З наведеної норми випливає, що відшкодуванню підлягають не лише фактично сплачені, а й ті витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті відповідною стороною (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19). Тому те, що гонорар за умовами Додатку ще не сплачено, не перешкоджає його розподілу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, а у разі встановлення фіксованого розміру гонорару суд не може відмовити у відшкодуванні витрат лише через відсутність у описі відомостей про витрачений адвокатом час.

Акт надання послуг № 51 від 10.09.2026 містить перелік конкретних процесуальних документів із датами та перелік судових засідань, у яких брав участь представник позивача, а отже, дає змогу зіставити заявлені послуги з матеріалами справи і відповідає вимогам ч. 3 ст. 126 ГПК України.

Суд перевірив відповідність наведених в акті послуг матеріалам справи. Відповідь на відзив, клопотання про витребування доказів, повторне клопотання про витребування доказів і додаткові пояснення, зазначені в акті, фактично подані до суду і зареєстровані, а участь представника позивача в розгляді справи забезпечувалася в режимі відеоконференції на підставі ухвали від 25.11.2025.

Відтак правнича допомога позивачу в цій справі реально надавалася, і саме адвокатами Адвокатського об`єднання «Колт»: адвокат Костишена В.Л. перебувала у трудових відносинах з об`єднанням з 02.06.2025, тобто ще до укладення Додатку, і саме вона як представник позивача 07.11.2025 надіслала відповідачу адвокатський запит, збираючи докази для обґрунтування позову, а адвокат Добросько Л.В. є адвокатом об`єднання з 26.11.2025.

Суд враховує, що Кузьмич С.О. одночасно є керуючим партнером Адвокатського об`єднання «Колт» і директором ТОВ «Дебет», що підтверджується, зокрема, довіреністю від 29.12.2025 та Актом № 2 про придбання майна на аукціоні від 15.02.2025, дослідженим судом під час розгляду справи по суті.

Проте закон не забороняє юридичній особі отримувати правничу допомогу від адвокатського об`єднання, з яким вона пов`язана через посадових осіб, і не позбавляє її через це права на відшкодування витрат, якщо правнича допомога фактично надана. Посилання відповідача на те, що Кузьмич С.О. погоджував оплату послуг сам із собою, не відповідає змісту наданих документів: Договір від імені ТОВ «Дебет» підписала Зубріцька А.М., а Додаток та Акт № 51 Приходько Ю.Ю., кожна на підставі довіреності.

Твердження ж про те, що Кузьмич С.О. є кінцевим бенефіціарним власником позивача, належними доказами не підтверджене, оскільки доданий до заперечень витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосується самого відповідача.

Правнича допомога в цій справі надавалася не Кузьмичем С.О., а іншими адвокатами об`єднання, які не є посадовими особами позивача, тож йдеться не про самопредставництво юридичної особи, а про представництво адвокатом. Разом з тим пов`язаність сторін Договору означає, що погоджена ними ціна не формувалася в умовах звичайних відносин незалежних клієнта та адвоката, а тому не може сама по собі слугувати мірилом ринкової вартості послуг. Цю обставину суд враховує, оцінюючи розумність розміру витрат, що підлягають покладенню на відповідача.

Відповідач стверджує, і позивач цього не спростував, що позовну заяву 17.11.2025 підписала та подала адвокат Добросько Л.В. на підставі окремої довіреності, тоді як до Адвокатського об`єднання «Колт» її прийнято лише з 26.11.2025.

Суд не погоджується з тим, що ця обставина повністю виключає відшкодування витрат. Договір укладено не з окремим адвокатом, а з адвокатським об`єднанням, яке надає правничу допомогу через своїх адвокатів, а п.п. 2.2 і 2.8 Договору прямо допускають залучення Виконавцем до надання послуг третіх осіб та видачу Клієнтом довіреностей на таких осіб. Підготовча робота до подання позову, зокрема збір доказів шляхом адвокатського запиту, виконувалася адвокатом об`єднання, а переважна частина процесуальних дій у справі відповідь на відзив, клопотання, пояснення, участь у судових засіданнях вчинена після 26.11.2025, коли обидва адвокати, які представляли позивача, були адвокатами об`єднання.

Водночас доказів того, що адвокат Добросько Л.В. на час підписання позовної заяви діяла саме за дорученням Адвокатського об`єднання «Колт», позивач не надав, а вартість підготовки і подання позову у складі фіксованої суми не виокремлена. Тому сумнів відповідача щодо того, чи повністю охоплюється вартість цієї роботи гонораром за Додатком, суд визнає обґрунтованим і враховує його при визначенні розміру витрат, які підлягають відшкодуванню.

Щодо розміру витрат, який підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ч. ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, і не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо їх розмір є неспівмірним.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

Позивач слушно зазначає, що суд не вправі втручатися в договірні відносини адвоката і клієнта щодо розміру гонорару. Адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення, вправі погодити між собою розмір та вартість правової допомоги. Проте інший учасник справи, на якого клієнт просить покласти ці витрати, не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати всю заявлену суму. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не змінює ціну договору між адвокатом і клієнтом, а визначає лише ту частину витрат, яку з огляду на критерії ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України справедливо покласти на іншу сторону.

У згаданій постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що за фіксованого розміру гонорару сторона, яка заявляє про неспівмірність витрат, може доводити її, посилаючись на складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів, кількість судових засідань тощо, без обов`язкового зазначення витраченого адвокатом часу.

Відповідач, заявивши клопотання про зменшення витрат, навів конкретні обставини, які, на його думку, свідчать про їх неспівмірність, і тим самим виконав покладений на нього ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок, а тому суд має право зменшити розмір витрат, що підлягають розподілу.

Оцінюючи доводи відповідача, суд не може погодитися з тим, що справа була простою. Відповідач заперечував сам факт і обсяг поставки газу у вересніжовтні 2021 року, двосторонніх первинних документів за спірний період не було, тож позивачу довелося доводити поставку сукупністю інших доказів, ініціювати їх витребування в операторів газорозподільних систем, заперечувати проти доводів відповідача про постачання газу іншими особами та про відсутність у позивача прав нового кредитора. Справу було переведено до загального позовного провадження, а її розгляд тривав майже десять місяців.

Фіксований гонорар встановлено Додатком до Договору пов`язаними між собою особами і не деталізовано за видами робіт, а тому погоджена сума не може бути прийнята судом як безумовний орієнтир вартості послуг.

Судом також встановлено, що частина робіт, включених до акта, не мала процесуального результату: у задоволенні клопотання позивача від 30.03.2026 про повторне витребування доказів у відповідача ухвалою від 01.04.2026 відмовлено, а покладення на іншу сторону вартості процесуальних дій, визнаних судом необґрунтованими, суперечило б п. 3 ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Посилання позивача на участь представника в 11 судових засіданнях не свідчить про значний обсяг роботи адвоката. Згідно з протоколами загальна тривалість цих засідань становить 4 години 46 хвилин, а п`ять із них (16.12.2025, 18.02.2026, 09.06.2026, 01.07.2026, 11.08.2026) тривали не більше 10 хвилин кожне і зводилися до оголошення перерви чи відкладення розгляду справи.

Представник позивача брав участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що не потребувало часу на прибуття до суду, а значна частина засідань завершувалася оголошенням перерви чи відкладенням розгляду з процесуальних підстав, зокрема у зв`язку з витребуванням судом доказів, і не вимагала від адвоката істотної підготовки.

Крім того, як зазначено вище, позивач не довів, що вартість підготовки і подання позовної заяви повністю охоплюється гонораром за Додатком.

На переконання суду, зважаючи на сукупність наведених обставин, обґрунтованим, співмірним зі складністю справи, обсягом фактично наданих і необхідних для захисту прав позивача послуг, ціною позову та значенням справи для сторін, а також таким, що відповідає критеріям реальності і розумності, є розмір витрат на професійну правничу допомогу 23 000, 00 грн.

Заявлена позивачем вимога відповідно до ст. 129 ГПК України про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково, в розмірі 23 000,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви належить відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236-241, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/3521/25 задоволити частково.

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (79017, м. Львів, вул. Зелена, буд. 64; код ЄДРПОУ 03348471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебет» (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 4; код ЄДРПОУ 45320950) 23 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 30.09.2026.

Суддя Запотічняк О.Д.