Рішення № 140189075, 30.09.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/984/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 представник позивача Дармограй А.Т. звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 11.12.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» (далі ТОВ «Бізпозика») та ОСОБА_1 укладено договір № 524459-КС-005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальниці грошові кошти в розмірі 27000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальниці.

Боржниця свої зобов`язання за кредитним договором № 524459-КС-005 про надання кредиту належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, розрахунок та розмір якої зазначено у розрахунку заборгованості за договором № 524459-КС-005 позичальниця ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором внаслідок чого у неї станом на 08.06.2026 утворилась заборгованість за договором № 524459-КС-005 про надання кредиту, в розмірі 70114,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21760,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 30944,00 грн, суми прострочених платежів за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ - 13500,00 грн., суми прострочених платежів за комісією 3910,00 грн.

За вказаних підстав представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 70114,00 грн. заборгованості за договором про надання кредиту та витрати зі сплати судового збору.

17.08.2026 позивачкою ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, у якому остання просить суд задовольнити позов частково та відмовити у стягненні 13 500,00 грн процентів за ст. 625 ЦК України (оскільки нарахування здійснено в період дії воєнного стану, що суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) і 3 910,00 грн комісії (у зв`язку з недоведеністю позивачем правової підстави її нарахування, конкретної послуги та правильності розрахунку), а також просить стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2001,60 грн. (а.с. 39-40).

17.08.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив (а.с. 41-56) згідно якого представник позивача не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити позов у повному обсязі. Свою позицію мотивує тим, що відповідачка фактично визнала укладення договору, отримання кредитних коштів і наявність заборгованості (оскільки сама просила задовольнити позов частково), проценти за користування кредитом (30 944,00 грн) нараховані правомірно відповідно до умов договору. Знижена та стандартна ставка 1% на день і не є неустойкою чи відповідальністю за ст. 625 ЦК України а комісія за надання кредиту 3 910,00 грн. прямо передбачена договором та Законом України «Про споживче кредитування» і підтверджена сталою судовою практикою. Розрахунок заборгованості є детальним і належним, а відповідачка не надала власного контррозрахунку. Крім того, часткова оплата відповідачем 12 612,80 грн свідчить про визнання нею боргу.

Представник позивача ТОВ «Бізпозика» до судового засідання не з`явився. У відповіді на відзив зазначили клопотання, яким розгляд справи просили проводити у відсутність представника позивача (а.с. 56).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася. У відзиві на позовну заяву просила розгляд справи провести без її участі із урахуванням заперечень наданий у відзиві на позовну заяву (а.с. 40).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, 11.12.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №524459-КС-005 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 13-15).

Договір відповідачкою підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5599 (а.с. 15).

Паспортом споживчого кредиту передбачено основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту та інші умови. Паспорт споживчого кредиту відповідачкою також підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 16).

Представником позивача додано до позовної заяви візуальну форму послідовності дій ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 524459-КС-005 від 11.12.2025 (а.с. 20).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №524459-КС-005 від 11.12.2025 у ОСОБА_1 станом на 08.06.2026 утворилась загальна заборгованість 70114,00 грн., з яких: 21760,00 грн., - заборгованість за кредитом, 30944,00 грн. - заборгованість по відсотках, 13500,00 грн - сума прострочених платежів відповідно до ст. 625 ЦК України, суми прострочених платежів за комісією 3910,00 грн. (а.с. 22).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення 13500,00 грн. у якості суми прострочених платежів відповідно до ст. 625 ЦК України, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 р.) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення 13500,00 грн суми прострочених платежів відповідно до ст. 625 ЦК України.

Що стосується вимог позивача про стягнення суми прострочених платежів за комісією 3910,00 грн. то зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п. 2.5 кредитного договору (а.с. 13 зв.) комісія за видачу кредиту становить 5 400,00 грн і нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якою згідно з п. 2.13 договору є 11.12.2025. Тобто за умовами договору відповідачка мала сплатити комісію один раз 11.12.2025, а не частинами протягом усього строку кредитування. Натомість позивач у графіку платежів (п. 4.2.2 договору та Паспорт споживчого кредиту) включив комісію до складу щомісячних платежів і стягує залишок несплаченої комісії у розмірі 3 910,00 грн як прострочений платіж, тобто позивач сам змінив встановлений договором порядок сплати комісії, розстрочивши її на весь строк кредитування, що суперечить п. 2.5 договору. Таким чином суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення 3 910,00 грн комісії за надання кредиту.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію представника позивача, заперечення зі сторони відповідачки, суд вважає необхідним позов задовольнити частково і стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача 52704,00 грн., з яких: 21760,00 грн., - заборгованість за кредитом, 30944,00 грн. - заборгованість по відсотках, оскільки остання не виконала свої зобов`язання згідно укладеного кредитного договору № 524459-КС-005 від 11.12.2025 щодо повернення кредитних коштів.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного доручення про сплату судового збору, розмір судових витрат, понесених позивачем, складає 2662,40 грн., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 52704,00 грн. * 100% : 70114,00 грн. ціни позову = 75,17 %), тобто 75,17 % від суми сплаченого судового збору 75,17 *% * 2662,40 грн:/100% = 2001,30 грн), що складає 2001,30 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 137, 141, 209, 247, 258-259 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 524459-КС-005 від 11.12.2025, яка станом на 08.06.2026 становить 52704,00 грн., з яких :21760,00 грн., - заборгованість за кредитом, 30944,00 грн. - заборгованість по відсотках та 2001,30 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.