Рішення № 140189069, 07.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 Справа № 914/38/26

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, при секретарі Зоряні Палюх, розглянув у судовому засіданні справу

за позовом Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури м. Львова

в інтересах держави в особі

позивача-1 Державної екологічної інспекції у Львівській області

позивача-2 Львівської міської ради

до відповідача Львівського національного університету медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 1 386 198,55 грн збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів

представники сторін:

від прокуратури: Місінська М.А. (в залі суду);

від позивача-1: Попадюк С.В. (в залі суду); Боднарчук Т.В. (в залі суду);

від позивача-2: Кривий В.А. (в залі суду);

від відповідача: Шубак О.І. (в залі суду);

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі позивача-1 Державної екологічної інспекції у Львівській області, позивача-2 Львівської міської ради до відповідача Львівського національного університету медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про стягнення 1 386 198,55 грн збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

22.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 07.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокуратури

Прокуратури просить стягнути з відповідача шкоду завдану навколишньому природному середовище внаслідок скиду зворотних та стічних вод в розмірі 1 386 198,55 грн.

Позиція позивача 1

Державна екологічна інспекція підтримала позовні вимоги та просила задовольнити в повному обсязі.

Позиція позивача 2

Львівська міська рада підтримала позовні вимоги та просила задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Акти відбору проб, на які є посилання в актах перевірки не є належними доказами перевищення ГДС, оскільки складалися не в межах перевірки. Розрахунки складенні з порушенням пункту 2.4 розділу ІІ Методики №389, оскільки проведенні без трьохразового відбору проб. Застосування відомостей, щодо якості стічних вод, до майбутніх та минулих скидів, не передбачено Методикою. Відбір проб не проводився на відстані 1 км вище від найближчого за течією пункту водокористування.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

26.02.2025 на розгляд Шевченківського районного суду м. Львова скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022140000000047 від 14.02.2022 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 242 КК України, який, перебуваючи на посаді проректора з адміністративно соціальних питань Львівського національного аграрного університету, який перейменовано у Львівський національний університет природокористування», правонаступником якого є Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, допустив порушення правил охорони вод (водних об`єктів), внаслідок чого відбулось забруднення поверхневих вод річки Яричівка, що створило небезпеку для життя, здоров`я людей та довкілля, чим заподіяно збитки державі на загальну суму 1 386 198,55 гривні.

Під час досудового розслідування прокурором заявлено цивільний позов в інтересах Львівської міської ради на зазначену суму.

Ухвалою Львівського апеляційного суду у даному кримінальному провадженні визначено підсудність за Жовківським районним судом Львівської області.

За результатами розгляду Жовківським районним судом Львівської області обвинувального акту відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у кримінальному провадженні №42022140000000047 від 14.02.2022, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.242 КК України 24.07.2025 судом такого звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, кримінальне провадження закрито, позов прокурора про стягнення збитків, заподіяних державі на загальну суму 1 386 198,55 грн залишено без розгляду.

Державним агентством водних ресурсів України видано водокористувачу Львівський національний аграрний університет (далі Університет) Дозвіл на спеціальне водокористування № 308/ЛВ/49д-18 від 26.06.2018 на строк дії з 26.06.2018 по 26.06.2021.

У відповідності до Дозволу на спеціальне водокористування № 308/ЛВ/49д-18 від 26.06.2018 фактичним місцем здійснення діяльності (водовідведення) є Випуск №1, канал К-4-03, басейн каналу Яричівський, басейн річки Полтва, басейн річки Західний Буг, район басейну річки Вісла, за межами м. Дубляни, Жовківського району, Львівської області та визначено мету водокористування, а саме : питні, санітарно-гігієнічні та виробничі потреби, передача води населенню та вторинним водокористувачам, скид зворотних вод.

Дозволом на спеціальне водокористування № 308/ЛВ/49д-18 від 26.06.2018 визначено ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневі водні об`єкти (окремо для кожного водовипуску), зокрема і для випуску № 1 у канал К-4- 03, побутові та виробничі стоки за межами м. Дубляни, Жовківського району, Львівської області.

Відповідно до Дозволу на спеціальне водокористування № 308/ЛВ/49д-18 від 26.06.2018 серед умов спеціального водокористування визначено дотримання вимог водного законодавства, зокрема ст. 44, 45 Водного кодексу України.

Дозволом на спеціальне водокористування № 308/ЛВ/49д-18 від 26.06.2018 визначені відомості щодо природоохоронних заходів, зокрема: виконувати заходи по раціональному використанню, охороні та відтворенні водних ресурсів, вести первинний облік водокористування та водовідведення, дотримуватись нормативів гранично допустимих скидів, здійснювати інструментально-лабораторний контроль за якістю зворотних (стічних) вод.

Відповідно Акту Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі-Інспекція) № 729/04/989 від 07.10.2021, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Львівським національним аграрним університетом вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, виявлено наступні порушення: очисні споруди утримуються у неналежному стані, такі працюють неефективно, технологічне обладнання знаходиться в зношеному стані, ГДС перевищено, що є порушенням вимог законодавства, ст.ст.44, 70, 95 110 ВК України.

Під час перевірки Інспекції встановлено, що скид зворотних (стічних вод) Університету випуском №1 у канал К-4-03 здійснювався на підставі затверджених лімітів скидання забруднюючих речовин (ГДС) відповідно до дозволу на спеціальне водокористування № 308/ЛВ/49-д-18 від 26.06.2018, виданого Державним агентством водних ресурсів України. Контроль за якістю очищених зворотних (стічних) вод, що скидаються у канал К-4-03 з випуску №1 здійснюється лабораторією аналітичного контролю ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» (далі-Лабораторія). До перевірки представлено протоколи дослідження зворотних стічних вод, що скидаються випуском №1, проведені Лабораторією за III, IV квартали 2018, I, II, III, IV квартали 2019, I, II, III, IV квартали 2020, І квартал 2021, за результатами аналізу яких виявлено перевищення ГДС.

Спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Інспекції у період позапланового заходу проведено відбір проб зворотних вод, що скидаються випуском №1 (акт відбору проб вод № 442-444 від 24.09.2021, протокол № 442-444 вимірювань показників складу та властивостей вод від 29.09.2021), за результатами аналізу яких виявлено перевищення ГДС.

Університетом до перевірки представлено довідку №01-24.05-923 від 30.09.2021, у якій відображено середньодобовий фактичний скид стічних вод з очисних споруд по Випуску №1, за наступні періоди : з 18.09.2018 по 14.03.2019 487,91м.куб/добу (20,33 м.куб/год); з 15.03.2019 по 25.05.2021 473,40 м/куб/добу (18,22 м/куб/год).

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних держави внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009 (зі змінами та доповненнями) Інспекцією проведено розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт (внутрішньогосподарський канал К-4-03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівський) зі зворотними водами випуском №1 Львівського національного аграрного університету, за межами м. Дубляни, Львівського району, Львівської області у періоди з 18.09.2018 по 14.03.2019, з 15.03.2019 по 25.05.2021, з 26.05.2021 по 24.09.2021.

Згідно розрахунків Інспекції сума збитків, спричинених державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок скиду забруднюючих речовин у р. Яричівка із зворотними (стічними) водами з перевищенням нормативів ГДС забруднюючих речовин з очисних споруд випуск №1 Львівського національного аграрного університету за період з 18.09.2018 по 14.03.2019 становить 249 927,79 грн., за період з 15.03.2019 по 25.05.2021 становить 952 054,86 грн., за період з 26.05.2021 по 24.09.2021 становить 184 215,90 грн. Загальна сума збитків становить 1 386 198,55 грн.

Відповідно до висновку експерта судової інженерно-екологічної експертизи №658-Е від 21.02.2025, проведеної під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022140000000047 від 14.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України, встановлено, що дослідженням наданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень встановлено, скид зворотних стічних вод у водний об`єкт внутрішньогосподарський канал К-4-03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівський) випуском № 1 Львівського національного аграрного університету (Львівського національного університету природокористування) здійснювався з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду.

Дослідження наданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень, розрахунково та документально підтверджується розмір збитків (шкоди), завданих державі внаслідок скиду стічних вод у водний об`єкт (внутрішньогосподарський канал К-4-03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівська) за період з 18.09.2018 по 14.03.2019 рік, що розрахований Державною екологічною інспекцію у Львівській області та становить 249 927,79 грн (двісті сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім гривень 79 копійок).

Дослідженням наданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень розрахунково та документально підтверджується розмір збитків (шкоди), завданих державі внаслідок скиду стічних вод у водний об`єкт (внутрішньогосподарський канал К-4-03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівська) за період з 15.03.2019 по 25.05.2021 рік, що розрахований Державною екологічною інспекцію у Львівській області та становить 952 054,86 грн (дев`ятсот п`ятдесят дві тисячі п`ятдесят чотири гривні 86 копійок).

Дослідженням наданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень розрахунково та документально підтверджується розмір збитків (шкоди), завданих державі внаслідок скиду стічних вод у водний об`єкт (внутрішньогосподарський канал К-4-03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівська) за період з 26.05.2021 по 24.09.2021 рік, що розрахований Державною екологічною інспекцію у Львівській області та становить 184 215,90 грн (сто вісімдесят чотири тисячі двісті п`ятнадцять гривень 90 копійок).

Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України № 808 від 13.07.2021 року «Про перейменування Львівського національного аграрного університету та його відокремлених структурних підрозділів» Львівський національний аграрний університет перейменовано на Львівський національний університет природокористування, який в подальшому, відповідно до розпорядження КМУ від 26.09.2024 №912-р «Про реорганізацію Львівського національного університету природокористування» реорганізовано шляхом приєднання до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.

З огляду на інформацію Університету від 29.09.2025 №01-24-13-1197, встановлено, що Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Львівського національного університету природокористування (колишнього Львівського національного аграрного університету), а отже і відповідачем у цьому спорі.

З розрахунку розміру збитків за період з 18.09.2018 по 14.03.2019 вбачається використання даних п`яти протоколів:

- протокол № 04-12-185 вимірювань показників складу та властивостей вод від 04.12.2018 Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області;

- протокол № 11-12-186 вимірювань показників складу та властивостей вод від 11.12.2018 Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області;

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» №111/18 від 24.09.2018 (дата відбору проб стічної води від 18.09.2018);

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» №152/18 від 25.12.2018 (дата відбору проб стічної води від 20.12.2018);

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» №4/19 від 18.03.2019 (дата відбору проб стічної води.-від 14.03.2019).

З розрахунку розміру збитків за період з 15.03.2019 по 25.05.2021 вбачається використання даних десяти протоколів:

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» №47/19 від 30.05.2019 (дата відбору проб стічної води від 24.05.2019);

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» №67/19 від 27.09.2019 (дата відбору проб стічної води від 23.09.2019);

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» № 87/19 від 25.11.2019 (дата відбору проб стічної води від 20.11.2019);

- протокол № 368 вимірювань показників складу та властивостей вод від 27.08.2019 Державної екологічної інспекції у Львівській області;

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» № 87/20 від 23.11.2020 (дата відбору проб стічної води від 16.11.2020);

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» № 74/20 від 09.09.2020 дата відбору проб стічної води рід 04.09.2020);

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» №41/20 від 17.06.2020 (дата відбору проб стічної води від 12.06.2020);

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» №32/20 від 25.03.2020 (дата відбору проб стічної води від 20.03.2020);

- протокол № 190 вимірювань показників складу та властивостей вод від 05.05.2020 Державної екологічної інспекції у Львівській області;

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» № 16/21 від 16.03.2021 (дата відбору проб стічної води від 12.03.2021).

З розрахунку розміру збитків за період з 26.05.2021 по 24.09.2021 вбачається використання даних трьох протоколів:

- протокол аналізу стічної води ПрАТ НВПП «Енергомонтажвентиляція» №44/21 від 30.06.2021 (дата відбору проб стічної води від 25.06.2021);

- протокол № 334 вимірювань показників складу та властивостей вод від 16.08.2021 Державної екологічної інспекції у Львівській області;

- протокол №442-444 вимірювань показників складу та властивостей вод від 29.09.2021 Державної екологічної інспекції у Львівській області.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво - необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 ВК України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ВК України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 ВК України до водного фонду України належать: підземні води та джерела.

У відповідності до ст. 1 Кодексу України про надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно зі ст. 1 ВК України водокористування використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

У відповідності до ч. 1 ст. 42 ВК України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Відповідно до п.п. 3, 6, 9 ст. 44 ВК України водокористувачі зобов`язані: дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно зі ст. 46 ВК України водокористування може бути двох видів загальне та спеціальне.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно з ч. 2 ст. 48 ВК України спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ВК України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з ч. 2 ст. 49 ВК України дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

У відповідності до ч. 21 ст. 49 ВК України у дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені органом, що видав дозвіл, без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 50 ВК України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (на три роки) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п`яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Згідно зі ст. 95 ВК України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 66 ВК України під час користування водними об`єктами для промислових потреб водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води (особливо питної) та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 ВК України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Згідно з ч. 2 ст. 70 ВК України водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони: 1) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання; 2) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені; 3) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів; 4) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації; 5) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань; 6) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи; 7) призводять до підвищення температури води водного об`єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період; 8) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

У відповідності до ч. 3 ст. 70 ВК України скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), забороняється.

Згідно зі ст. 71 ВК України у разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об`єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 99 ВК України забороняється скидання у водні об`єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття. У відповідності до п. 15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465 (далі Правила), скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з п. 16 Правил необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні об`єкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 17 Правил граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.

Згідно з п. 18 Правил нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів, а рибогосподарських - у водних об`єктах комплексного використання.

Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21.07.1995 за № 231/767 (далі - Правила технічної експлуатації), є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання, у тому числі юридичних осіб, що здійснюють технічну експлуатацію систем водопостачання та водовідведення, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - виробники) (п. 1.2 Правил технічної експлуатації).

Відповідно до п. 2.1.1 Правил технічної експлуатації технічна експлуатація систем водопостачання та водовідведення здійснюється виробниками згідно із Водним кодексом України, Кодексом України про надра, законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону праці», «Про житлово-комунальні послуги», іншими нормативно-правовими актами, а також державними будівельними нормами і правилами, державними санітарними нормами і правилами.

Згідно з п. 2.1.3 Правил технічної експлуатації технічна експлуатація систем водопостачання та водовідведення повинна забезпечувати безперебійну і надійну роботу всіх споруд при високих техніко-економічних і якісних показниках з урахуванням вимог охорони водойм від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів.

У відповідності до п. 13.1.1 Правил технічної експлуатації основними завданнями експлуатації очисних споруд каналізації є: захист відкритих водойм від забруднення стічними водами, забезпечення очищення стічних вод і обробки осадів, їх відведення від очисних споруд згідно із затвердженим проектом, Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, санітарними правилами і нормами охорони поверхневих вод від забруднення, вимогами структурних підрозділів органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища; структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; створення умов для переробки стічних вод і осадів для їх подальшого використання у народному господарстві; організація ефективної безперебійної і надійної роботи очисних споруд, зниження собівартості обробки стічних вод, економія електроенергії, реагентів і води, що витрачаються на технологічні цілі; систематичний лабораторно-виробничий і технологічний контроль роботи очисних споруд; контроль за станом очищення стічних вод на підприємствах-споживачах.

Згідно з п. «е» ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають: відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; б) порушенні норм екологічної безпеки; є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п.п. 2, 3, 6 ч. 3 ст. 110 ВК України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: забрудненні та засміченні вод; порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно з ч. 1 ст. 111 ВК України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за неналежне виконання ним зобов`язань у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Таким чином, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.05.2018 у справі № 917/717/17.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 12.09.2019 у справі № 908/1092/18, від 12.11.2019 у справі № 914/2436/18.

Таким чином, аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що для наявності підстав для відшкодування шкоди необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі Методика), встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі:

- забруднення водних об`єктів, у тому числі пов`язаного із наднормативними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі продукції чи сировини, засмічення сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами, крім випадків забруднення та/або засмічення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

- самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів;

- забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами у разі перевищення лімітів забору води, лімітів використання води, лімітів скидання забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (п. 1.2 Методики).

Відповідно до п. 2.1 Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт вважаються:

- скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;

- скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів регламенту;

- скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;

- самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.

Згідно з п. 2.2 Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

Відповідно до п. 2.3 Методики при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань.

Інспекцією на підставі Методики №389 проведено розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт (внутрішньогосподарський канал К-4-03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівський) зі зворотними водами випуском №1 Львівського національного аграрного університету, за межами м. Дубляни, Львівського району, Львівської області у періоди з 18.09.2018 по 14.03.2019, з 15.03.2019 по 25.05.2021, з 26.05.2021 по 24.09.2021.

Фактичні витрати зворотних (стічних) вод (менше 3), що скидались випуском № 1 Львівським національним аграрним університетом у період з 18.09.2018 по 14.03.2019 у водний об`єкт (внутрішньогосподарський канал К-4-03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівський)) становлять - 487,91 м3/добу, 20,33 м3/год (довідка № 01-24-05-1203 від 23.12.2021 року).

Тривалість наднормативного скиду в період з 18.09.2018 по 14.03.2019 становить 178 днів, що становить 4 272 год.

Загальна сума нарахованих збитків згідно із формулою 12 Методики №389 становить 249 927,79 грн.

Фактичні витрати зворотних (стічних) вод (0), що скидались випуском № 1 Львівським національним аграрним університетом у період з 15.03.2019 по 25.05.2021 у водний об`єкт (внутрішньогосподарський канал К-4-03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівський)) становлять - 437,40 м3/добу, 18,22 м3/год (довідка № 01-24-05- 1203 від 23.12.2021 року).

Тривалість наднормативного скиду в період з 15.03.2019 по 25.05.2021 становить 803 дні, що становить 19 272 год.

Загальна сума нарахованих збитків за формулою 12 Методики №389 становить 952 054,86 грн.

Фактичні витрати зворотних (стічних) вод (0), що скидались випуском № 1 Львівським національним аграрним університетом у період з 26.05.2021 по 24.09.2021 у водний об`єкт (внутрішньогосподарський канал К-4-03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівський)) становлять - 454,56 м3/добу, 18,94 м3/год (довідка № 01-24-05- 923 від 30.09.2021 року).

Тривалість наднормативного скиду в період з 26.05.2021 по 24.09.2021 становить 122 днів, що становить 2 928 год.

Загальна сума нарахованих збитків за формулою 12 Методики №389 становить 184 215,90 грн.

За наведених обставин, суд робить закономірний висновок про порушення відповідачем вимог ст. ст. 44, 70, 95, 110 Водного Кодексу України, ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Крім того, висновком експерта судової інженерно-екологічної експертизи №658-Е від 21.02.2025, проведеної під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022140000000047 від 14.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.242 КК України, встановлено та підтверджено розрахунки Інспекції.

Згідно пункту 2.2. Методики №389 факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

Пунктами 2.3., 2.3.1 Методики №389 визначено, що при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальними та міжрегіональними територіальними органами, уповноваженими на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Міндовкілля.

Також, відповідно до п. 2.3.2. застосовується протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод, проведені суб`єктом господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів скидів забруднюючих речовин тобто, згідно Методики №389 передбачено здійснення розрахунку з урахуванням усіх наявних протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод.

Отже, згідно розрахунків Інспекції сума збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок скиду забруднюючих речовин у р. Яричівка із зворотними (стічними) водами з перевищенням нормативів ГДС забруднюючих речовин з очисних споруд випуск №1 ЛНАУ за період з 18.09.2018 по 14.03.2019 становить 249 927,79 грн., за період з 15.03.2019 по 25.05.2021 становить 952 054,86 грн., за період з 26.05.2021 по 24.09.2021 становить 184 215,90 грн. Загальна сума збитків становить 1 386 198,55 грн.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2)у разі відсутності такого органу.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді щодо визначення поняття "інтереси держави" висловлено позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів (пункт 4 мотивувальної частини).

Верховний Суд у справі №804/4585/18 (постанова від 05.11.2019) сформулював правову позицію, відповідно до якої "інтереси держави" є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом; надмірна формалізація поняття "інтереси держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17).

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17).

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі №912/2385/18 від 26.05.2020 прийшла до висновку про те, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий рахунок відповідного органу Казначейства, на адміністративній території якого скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Львівська міська рада є органом, який на своїй території і в межах своєї компетенції здійснює контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок забруднення водних ресурсів.

На підставі викладеного, Львівська міська рада є уповноваженим державою органом здійснювати захист порушених інтересів держави у зазначених правовідносинах.

Галицькою окружною прокуратурою міста Львова 16.12.2025 скеровано на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області запит в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з приводу самостійного вжиття заходів щодо стягнення з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького 1 386 198,55 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Відповідно до листа Державної екологічної інспекції Львівської № 06-08/1757 від 17.12.2025 встановлено, що Львівському національному аграрному університету скеровано претензії №17, 18 та 19 від 25.01.2022 для добровільного відшкодування збитків на вищевказану суму.

Однак, листом №01-24-02-84 від 04.02.2022 Університет повідомив Інспекцію про неможливість сплати нарахованих збитків.

Отже, збитки заподіяні державі порушенням вимог природоохоронного законодавства добровільно не відшкодовано.

Водночас, із змісту листа встановлено, що Інспекція не зверталася до суду з позовною заявою до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок скиду зворотних стічних вод у внутрішньогосподарський канал К-4-03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівський) з перевищенням нормативів ГДК забруднюючих речовин у розмірі 1 386 198,55 грн. Для того, щоб інтереси держави не залишилися не захищеними, Інспекція просить Галицьку окружну прокуратуру міста Львова вжити заходи прокурорського реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Галицькою окружною прокуратурою міста Львова 18.12.2025 скеровано на адресу Львівської міської ради запит в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з приводу самостійного вжиття заходів щодо стягнення з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького 1 386 198,55 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Відповідно до листа Львівської міської ради №2901-вих-187164 від 30.12.2025, встановлено, що Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького в добровільному порядку збитки внаслідок скиду стічних вод у водний об`єкт р. Яричівка не відшкодовано.

Львівська міська рада не зверталась до суду з позовом про відшкодування Львівським національним аграрним університетом, який відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України №808 від 13.07.2021 року «Про перейменування Львівського національного аграрного університету та його відокремлених структурних підрозділів» Львівський національний аграрний університет перейменовано на Львівський університет природокористування, який в подальшому, відповідно до розпорядження КМУ від 26.09.2024 №912-р «Про реорганізацію Львівського національного університету природокористування» реорганізовано шляхом приєднання до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького збитків (шкоди) державі внаслідок скиду стічних вод у водний об`єкт (внутрішньогосподарський канал К-4-03 р. Яричівка (Канал Яричівський) на загальну суму 1 386 198,55 грн.

У разі звернення з позовною заявою прокурором в інтересах Львівської міської територіальної громади, Львівська міська рада буде підтримувати заявлені позовні вимоги Львівській області та Львівською міською радою, як органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Галицькою окружною прокуратурою міста Львова попередньо повідомлено Державну екологічну інспекцію у Львівській області та Львівську міську раду про представництво їх інтересів в суді шляхом направлення до суду позовної заяви до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у сумі 1 386 198,55 грн.

Враховуючи, що вказані інтереси держави залишаються не захищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, в межах повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив органи, які, хоч і уповноважені державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжили.

Наведена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2023 у справі № 580/7046/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Обсяг обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, лише якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення у справах Проніна проти України, заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та Нечипорук і Йонкало проти України, заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

Враховуючи викладене, шкода завдана навколишньому природному середовищу внаслідок скиду зворотних та стічних вод у внутрішньогосподарський канал К-4- 03 пр. р. Яричівка (Канал Яричівський) з перевищенням нормативів ГДК забруднюючих речовин у розмірі 1 386 198,55 грн. підлягає стягненню в повному обсязі з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького.

Судовій збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (ЄДРПОУ - 00492990, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010) збитки, завдані порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в сумі 1 386 198,55 грн на користь держави, зарахувати на рахунок UA758999980314000544000013933, отримувач ГУК Львів/Львівська тг/24060300, Львівська МТГ, код ЄДРПОУ отримувача 38008294, банк отримувача Казначейство України, код класифікації доходів бюджету 24060300, «Інші надходження. Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

3. Стягнути з відповідача Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького (ЄДРПОУ - 00492990, вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010) на користь на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код: 02910031) 20 792,98 грн витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Горецька З.В.