Рішення № 140189055, 29.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 Справа № 914/2729/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Мархоцької В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,

до відповідача: Івано-Франківської селищної ради, селище Івано-Франкове, Яворівський р-н, Львівська обл.,

про: стягнення 4 569,99 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Єгоров В.С. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився.

Хід розгляду справи.

До Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Івано-Франківської селищної ради про стягнення 4 569,99 грн, з яких 2 560,90 грн основного боргу, 1 117,06 грн пені, 192,85 грн 3% річних та 699,18 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 01.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, судове засідання призначено на 29.09.2026.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилав.

25.09.2026 представник позивача подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 25.09.2026 задоволено.

У судовому засіданні 29.09.2026 представник позивача, який брав участь у режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги предмет і підстави позову, закінчення процесуальних строків, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та ухвалення обґрунтованого рішення.

У судовому засіданні 29.09.2026 судом ухвалено рішення та оголошено його вступну і резолютивну частини.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.10.2023 між сторонами укладено Договір постачання природного газу № 12-4541/23-БО-Т, на виконання якого позивач у жовтні грудні 2023 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 105 708,66 грн, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами приймання-передачі. Відповідач за отриманий газ розрахувався частково, сплативши 103 147,76 грн, і залишок вартості газу, переданого в грудні 2023 року, в сумі 2 560,90 грн у строк, встановлений п. 5.1 Договору, не оплатив.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач на підставі п. 7.2 Договору нарахував відповідачу 1 117,06 грн пені за періоди з 16.02.2024 по 15.08.2024 та з 28.08.2025 по 20.08.2026, 192,85 грн 3% річних за період з 16.02.2024 по 20.08.2026, а також 699,18 грн інфляційних втрат за період з березня 2024 року по липень 2026 року.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, наявності боргу не спростував, заперечень щодо поданого позивачем розрахунку до суду не надіслав.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Цією ж нормою закону врегулювано, насамперед, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З довідки про доставку електронного листа судом вбачається, що відповідач отримав ухвалу від 01.09.2026 про відкриття провадження у своєму електронному кабінеті 01.09.2026 о 16:05.

Таким чином, суд зазначає про те, що останній мав строк для подання відзиву до 16.09.2026.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

09.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та Івано-Франківською селищною радою (Споживач) укладено Договір постачання природного газу № 12-4541/23-БО-Т (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі (абз. 2 п. 3.1 Договору).

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнта, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.

Згідно з п. 5.1 Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Даний Договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині поставки газу до « 31» грудня 2023 року (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 13.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу природний газ у жовтні 2023 року в обсязі 0,00003 тис. куб. м на суму 0,49 грн (акт № 10 від 14.11.2023), у листопаді 2023 року в обсязі 1,94600 тис. куб. м на суму 32 213,87 грн (акт № 11 від 11.12.2023) та у грудні 2023 року в обсязі 4,43970 тис. куб. м на суму 73 494,30 грн (акт від 12.01.2024), а всього на 105 708,66 грн. Усі акти підписані уповноваженими представниками обох сторін і скріплені їхніми печатками, жодних зауважень щодо обсягу чи вартості переданого газу відповідач у них не зазначив.

Відповідач за отриманий газ сплатив 21.11.2023 0,49 грн, 14.12.2023 32 213,87 грн та 20.12.2023 70 933,40 грн як попередню оплату газу за грудень 2023 року, що підтверджується інформацією АТ «Ощадбанк» від 20.07.2026 № 77/4-09/99504/2026 про надходження коштів на рахунок позивача. Загалом відповідач сплатив 103 147,76 грн, тож неоплаченим залишився газ, переданий у грудні 2023 року, на суму 2 560,90 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату 2 560,90 грн основного боргу, однак відповідач цю суму не сплатив, і доказів її погашення матеріали справи не містять.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Частиною 2 цієї статті визначено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Щодо вимоги про стягнення основного боргу суд зазначає таке.

За умовами п. 5.1 Договору 70% вартості газу, переданого в грудні 2023 року, відповідач мав сплатити до 31.01.2024, а остаточний розрахунок за цей газ здійснити до 15.02.2024 включно. Відповідач 20.12.2023 сплатив 70 933,40 грн, однак решту вартості грудневого газу в сумі 2 560,90 грн у зазначений строк не сплатив, тож з 16.02.2024 він є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Суд звертає увагу, що сума, сплачена відповідачем, збігається із загальною вартістю Договору, визначеною додатковою угодою від 22.12.2023, якою сторони виклали в новій редакції п. 2.1 та п. 4.3 Договору та погодили обсяг газу на грудень 2023 року в кількості 4,285 тис. куб. м, а загальну вартість Договору 103 147,76 грн. Проте фактично в грудні 2023 року відповідач використав 4,43970 тис. куб. м газу, що зафіксовано в підписаному ним без заперечень акті приймання-передачі від 12.01.2024. Відповідно до п. 2.4 Договору обсяг, визначений в акті приймання-передачі, в будь-якому випадку вважається фактично використаним, а остаточний розрахунок за п. 5.1 Договору здійснюється саме за фактично переданий відповідно до акта газ. Обов`язок контролювати обсяги використання газу і своєчасно обмежувати його споживання понад замовлений обсяг цим же пунктом покладено на споживача. Тому вартість газу, використаного відповідачем понад обсяг, визначений додатковою угодою, підлягає оплаті на загальних умовах Договору.

Перевіривши вартість грудневого газу, суд встановив, що 4,43970 тис. куб. м за ціною 13 658,33 грн за 1000 куб. м становлять 60 638,89 грн, разом з вартістю послуг транспортування 606,36 грн -61 245,25 грн без ПДВ, а з ПДВ -73 494,30 грн, що відповідає акту та умовам п. 4.1 Договору.

Отже, вимога про стягнення 2 560,90 грн основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами і підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ч. 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував 3% річних на суму боргу 2 560,90 грн за період з 16.02.2024 по 20.08.2026, що становить 192,85 грн, а інфляційні втрати із застосуванням індексів інфляції за період з березня 2024 року по липень 2026 року включно, що становить 699,18 грн. Оскільки строк остаточного розрахунку сплив 15.02.2024, інфляційні втрати обґрунтовано обчислено починаючи з наступного місяця. Перевіривши розрахунки, суд встановив, що вони здійснені на правильну суму боргу, за належні періоди прострочення та є арифметично правильними. Тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 192,85 грн 3% річних та 699,18 грн інфляційних втрат.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок пені за періоди з 16.02.2024 по 15.08.2024 у сумі 351,17 грн та з 28.08.2025 по 20.08.2026 у сумі 765,89 грн, нарахованої на суму простроченого платежу 2 560,90 грн суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним.

За таких обставин вимога про стягнення 1 117,06 грн пені підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок доказування і подання доказів відповідно до вимог цього Кодексу розподіляється між сторонами виходячи з принципу змагальності (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідачем не спростованими, а тому з відповідача належить стягнути 2 560,90 грн основного боргу, 1 117,06 грн пені, 192,85 грн 3% річних та 699,18 грн інфляційних втрат, а всього 4 569,99 грн.

Судові витрати.

Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у сумі 2 662,40 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 236-241, 247-252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Івано-Франківської селищної ради (81070, Львівська обл., Яворівський р-н, селище Івано-Франкове, пл. Ринок, буд. 1, код ЄДРПОУ 34106981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 2 560,90 грн основного боргу, 1 117,06 грн пені, 192,85 грн 3% річних, 699,18 грн інфляційних втрат та 2 662,40 грн судового збору.

3. Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2026.

Суддя Запотічняк О.Д.