Рішення № 140188955, 22.09.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/723/26

22.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 05.03.2026 надійшла позовна заява від ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 12.03.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19700-03/2023, відповідно до умов якого відповідачу надано фінансовий кредит, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону відповідача.

Між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 03.07.2023 укладено Договір факторингу № 3072023, відповідно до якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» набуло права вимоги за зобов`язаннями, що виникли з кредитних договорів, у тому числі щодо відповідача.

Між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 27.10.2023 укладено Договір факторингу № 27102023, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило позивачу права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу № 27102023 від 27.10.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 19700-03/2023 у розмірі 26 120,00 грн, з яких 6 700,00 грн становить заборгованість за основною сумою боргу, 19 420,00 грн заборгованість за процентами, заборгованість за пенею відсутня.

За твердженням позивача, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, заборгованість не погасив. Після відступлення права вимоги на користь позивача відповідач платежів у рахунок погашення заборгованості не здійснював. З моменту набуття права вимоги, а саме з 27.10.2023, позивачем штрафні санкції не нараховувалися.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 19700-03/2023 у розмірі 26 120,00 грн, а також понесені судові витрати.

Відповідач у справі доказів на спростування заявлених позивачем вимог не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 09.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

Представник позивача будучин належним чином повідомленим про розгляд справи в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просили справу слухати у їх відсутність, не заперечують, щодо винесення заочного рішення.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, до суду не з`явився, заяв до суду не подавав. На його поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «відмова».

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення по справі не відкладаючи її розгляду.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням рішення.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 12 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19700-03/2023.

Відповідно до умов зазначеного кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику фінансовий кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 2.4 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються від суми кредиту з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості включно.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону відповідача.

Факт укладення кредитного договору № 19700-03/2023 та погодження його умов підтверджується копією кредитного договору, долученою позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 1.5 кредитного договору його невід`ємною частиною є Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ». Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтвердив, що ознайомлений з його умовами, повністю їх розуміє та погоджується з ними.

Судом встановлено, що 03 липня 2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 3072023, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» набуло права вимоги за зобов`язаннями, що виникли з основних договорів, у тому числі права грошових вимог до боржників щодо сплати заборгованості. Перехід права вимоги відбувався з моменту підписання сторонами відповідного Акта приймання-передачі Реєстру боржників.

27 жовтня 2023 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27102023, відповідно до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Згідно з пунктом 1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором щодо відповідних боржників та набуває відповідні права вимоги.

Перехід права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» підтверджується копією Договору факторингу № 27102023 від 27 жовтня 2023 року, відповідним Актом прийому-передачі Реєстру боржників та Витягом з Реєстру боржників, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27102023 від 27 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 19700-03/2023 у загальному розмірі 26 120,00 грн, з яких:

-6 700,00 грн заборгованість за основною сумою боргу;

-19 420,00 грн заборгованість за процентами.

Отже, внаслідок укладення договорів факторингу та передачі відповідного права вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора за грошовими зобов`язаннями ОСОБА_1 , що виникли на підставі кредитного договору № 19700-03/2023.

Судом встановлено, що після переходу права вимоги відповідач не здійснив погашення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначає, що після відступлення права вимоги відповідач не здійснював платежів ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 19700-03/2023 становить 26 120,00 грн, у тому числі 6 700,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 19 420,00 грн заборгованість за процентами.

При цьому позивач зазначає, що з моменту набуття права вимоги, а саме з 27 жовтня 2023 року, жодних штрафних санкцій відповідачу не нараховувалося.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості повністю або частково, а також доказів на спростування заявленого позивачем розміру заборгованості матеріали справи не містять.

Зміст спірних правовідносин становлять цивільні правовідносини, що виникли з приводу укладення та виконання кредитного договору, надання та повернення кредитних коштів, переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до нового кредитора на підставі договорів факторингу та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_1 існують правовідносини, у яких позивач є новим кредитором за кредитним договором № 19700-03/2023, а відповідач боржником, який, за твердженням позивача, не виконав належним чином свої грошові зобов`язання, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 26 120,00 грн.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд зобов`язаний надати належну оцінку поданим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, перевіривши їх належність, допустимість, достовірність та достатність, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 12 березня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19700-03/2023.

Зазначений кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статей 205, 207, 638, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є одним із передбачених законом способів підписання електронного правочину.

Отже, сам по собі факт укладення кредитного договору в електронній формі не суперечить вимогам законодавства та підтверджує погодження сторонами відповідних умов кредитування. Водночас укладення кредитного договору саме по собі не підтверджує факту фактичного надання відповідачу кредитних коштів.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, для виникнення у позичальника обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів необхідним є встановлення факту фактичного надання кредитодавцем відповідних грошових коштів.

У даній справі позивач посилається на те, що первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти за кредитним договором № 19700-03/2023, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 26 120,00 грн, з яких 6 700,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 19 420,00 грн заборгованість за процентами.

Однак на підтвердження факту фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б дозволяли достовірно встановити факт зарахування грошових коштів на рахунок відповідача або їх отримання відповідачем іншим передбаченим договором способом.

Сам по собі кредитний договір № 19700-03/2023 підтверджує погодження сторонами умов кредитування, однак не є достатнім доказом фактичного виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Також документи щодо відступлення права вимоги, зокрема договори факторингу від 03 липня 2023 року № 3072023 та від 27 жовтня 2023 року № 27102023, підтверджують перехід права вимоги між кредиторами, однак самі по собі не підтверджують факту первісного перерахування кредитних коштів саме відповідачу.

Витяг з Реєстру боржників, відповідно до якого за відповідачем зазначено заборгованість у загальному розмірі 26 120,00 грн, також не може вважатися належним та достатнім доказом фактичного надання кредиту, оскільки зазначення у ньому суми заборгованості саме по собі не підтверджує здійснення конкретної платіжної операції на користь відповідача.

При цьому саме на позивача відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України покладається обов`язок довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у тому числі факт надання відповідачу кредитних коштів та виникнення у нього відповідного грошового зобов`язання.

Матеріали справи не містять платіжного доручення, банківської виписки, інформації платіжної системи, довідки про зарахування коштів на рахунок відповідача чи іншого належного доказу, з якого можна було б достовірно встановити факт та розмір фактично перерахованих ОСОБА_1 кредитних коштів.

За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити, що відповідач фактично отримав кредитні кошти, надані за кредитним договором № 19700-03/2023.

Водночас відповідно до статті 1054 ЦК України обов`язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти виникає у зв`язку з наданням кредитодавцем грошових коштів. За відсутності належних доказів фактичного надання кредиту відсутні достатньо підтверджені підстави для висновку про виникнення у відповідача обов`язку з повернення заявленої позивачем суми кредитної заборгованості.

Посилання позивача на умови укладеного кредитного договору, розрахунок заборгованості та документи щодо переходу права вимоги не спростовують зазначеного висновку, оскільки жоден із цих документів не підтверджує фактичного руху грошових коштів від первісного кредитора до відповідача. Наданий позивачем розрахунок заборгованості лише відображає визначений позивачем розмір боргу, але не є самостійним доказом фактичного надання кредиту.

Суд також враховує, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на тих умовах, що існували на момент переходу цих прав. Отже, набуття позивачем права вимоги за договорами факторингу не звільняє його від обов`язку довести існування самого грошового зобов`язання та обставини його виникнення у відповідача.

Таким чином, документи щодо переходу права вимоги підтверджують набуття позивачем відповідного права, однак за відсутності доказів фактичного надання кредитних коштів не підтверджують існування у відповідача грошового зобов`язання у заявленому до стягнення розмірі.

За відсутності доказів перерахування відповідачу кредитних коштів суд не має правових підстав вважати доведеним виникнення у нього грошового зобов`язання за кредитним договором № 19700-03/2023 та, відповідно, стягувати з нього заявлену позивачем заборгованість за основною сумою кредиту та процентами.

При цьому саме по собі укладення кредитного договору не свідчить про фактичне отримання позичальником грошових коштів та не замінює доказів виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо їх надання.

Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами факт фактичного перерахування кредитних коштів відповідачу та, відповідно, виникнення у нього заявленої до стягнення заборгованості.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами одну з істотних обставин, на які він посилається як на підставу позову, а саме факт фактичного надання відповідачу кредитних коштів.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 19700-03/2023 є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

У задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено у повному обсязі, сплачений позивачем при поданні позовної заяви судовий збір відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає.

Інших судових витрат, розподіл яких підлягає вирішенню судом, учасниками справи не заявлено.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 205, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 638, 639, 1048, 1054 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 19700-03/2023 від 12.03.2023 відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА