Рішення № 140188377, 29.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2026Справа № 910/9333/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Молот Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТ" (04116, пров. Тбіліський, буд.4/10, м. Київ, код 40770448)

про визнання припиненими трудових відносин

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

ВСТАНОВИВ:

28.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТ" про визнання припиненими трудових відносин між ним та ТОВ «ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 04.10.2017 перебуває у трудових відносинах з ТОВ «ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТ» та є його директором. Після 22.02.2022 позивач втратив зв`язок із власником товариства, у зв`язку з чим фактично не працює та не має можливості реалізувати право на припинення трудових відносин. 01.05.2026 позивач звернувся до ТОВ «ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТ» із заявою про скликання загальних зборів учасників для вирішення питання щодо його звільнення з посади директора. Загальні збори не відбулися, а 28.05.2026 заяву було повернуто позивачу у зв`язку із закінченням строку зберігання кореспонденції. У зв`язку з чим позивач просить визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ «ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТ».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2026 відкрито провадження у справі № 910/9333/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.09.2026 о 12:00 год; учасникам справи встановлено строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 31.07.2026 про відкриття провадження у справі була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТ", однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 27.08.2026, що підтверджується поштовим поверненням відправлення № R0 6724 6790 814.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про те, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 31.07. 2026 є 24.08.2026 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

17.08.2026 в системі "Електронний суд" представником позивача сформована заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 31.08.2026 заява представника позивача від 17.08.2026 судом задоволена, забезпечено проведення судового засідання, призначеного на 01.09.2026 о 12:00 год. та усіх наступних судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні призначеного на 01.09.2026 представник позивача мала приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. На час початку судового засідання у справі №910/9333/26, судом було встановлено, що представник позивача бере участь в іншій відеоконференції. Про причини неявки відповідача жодних заяв та клопотань не надходило. Суд відклав підготовче судове засідання на 15.09.2026 об 11:30 год.

Ухвалою суду від 01.09.2026 сторін повідомлено про відкладення розгляду справи на 15.09.2026 об 11:30 год.

02.09.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.09.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 15.09.2026 об 11:30 год.

У судове засідання 15.09.2026 представники сторін не з`явились, про місце, час та дату проведення судового засідання повідомлені належним чином. Суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи від 07.09.2026. Суд закрив підготовче провадження у справі №910/9333/26 та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.09.2026 об 11:20 год.

Ухвалою суду від 15.09.2026 сторін повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 29.09.2026 об 11:20 год.

25.09.2026 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

28.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 29.09.2026 представники сторін не з`явились, про місце, час та дату проведення судового засідання повідомлені належним чином. Про причини неявки відповідача жодних заяв не надходило.

Суд, розглянувши матеріали справи, ухвалив позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРАНСКОНСАЛТ» про визнання припиненими трудових відносин - задовольнити повністю.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертрансконсалт" зареєстровано 23.08.2016 Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією за ідентифікаційним кодом юридичної особи 40770448, місцезнаходження товариства: 04116, місто Київ, провулок Тбіліський, будинок 4/10. Засновником та кінцевим бенефіціарним власником товариства є ОСОБА_2 .

04.10.2017 ОСОБА_1 прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрансконсалт" на посаду директора, що підтверджується відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.

01.07.2020 проведено державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця за номером запису 20650000000064807.

22.02.2022 відбулося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, після чого ОСОБА_1 втратив зв`язок із власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрансконсалт". Ані на телефонні дзвінки, ані на повідомлення в месенджерах відповіді від власника товариства більше не надходило.

Судом також враховано, що єдиний учасник товариства ОСОБА_2 зареєстрована за адресою у Донецькій області, місто Донецьк, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а зв`язок із нею у позивача відсутній з 22.02.2022, тобто протягом більш ніж чотирьох років.

06.10.2022 ОСОБА_1 видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи номер 3002-7501339179, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

01.05.2026 ОСОБА_1 направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрансконсалт" заяву, в якій просив скликати загальні збори учасників товариства для вирішення питання про звільнення його з посади директора товариства. Загальні збори учасників товариства скликано не було, відповіді на заяву від товариства не надійшло.

28.05.2026 зазначена заява повернута ОСОБА_1 працівниками державного підприємства "Укрпошта" у зв`язку із закінченням терміну зберігання кореспонденції.

У зв`язку з тим, що право позивача на вільний вибір роботи було порушено та не могло бути реалізоване в досудовому порядку, оскільки роботодавець Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертрансконсалт" не виходив на зв`язок, не надав відповіді на заяву про звільнення від 01.05.2026 та не вчинив будь-яких активних дій для припинення трудових відносин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиним учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрансконсалт» (код 40770448) є ОСОБА_2 , керівником товариства та особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, значиться ОСОБА_1 .

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

За приписами ч. 4 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.

Відповідно до ч. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.

Таким чином, питання припинення повноважень директора та призначення нового керівника належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Водночас неприйняття учасником товариства відповідного рішення або ухилення від його прийняття не може позбавляти директора права на припинення трудових відносин та змушувати його безстроково виконувати обов`язки керівника. У разі неможливості реалізації права на звільнення в позасудовому порядку директор має право на судовий захист шляхом звернення до суду з вимогою про припинення трудових відносин.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Кодексу законів про працю України, будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначено, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, письмово попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення не пізніше ніж за два тижні.

Особливість припинення трудових відносин із директором товариства полягає в тому, що вирішення питання про припинення його повноважень та обрання нового керівника належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Водночас бездіяльність учасників товариства щодо розгляду заяви директора про звільнення не може позбавляти його права на припинення трудових відносин та судовий захист цього права.

У випадку неприйняття загальними зборами учасників товариства рішення щодо звільнення керівника, зокрема, внаслідок неявки учасника товариства та непроведення загальних зборів, керівник з метою захисту свого права на припинення трудових відносин має право звернутися до суду з вимогою про припинення трудових відносин.

Суд зазначає, що праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасника товариства розглянути подану ним заяву про звільнення, провести загальні збори учасників та вирішити питання щодо припинення повноважень директора і призначення нового виконавчого органу товариства.

Відповідно до частин 2-4 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати їх проведення, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, при цьому таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява позивача від 01.05.2026 за своїм змістом є не повідомленням про скликання загальних зборів учасників товариства із зазначенням конкретної дати, часу, місця проведення та порядку денного, а зверненням до товариства з проханням скликати такі збори.

Доказів надсилання позивачем безпосередньо єдиному учаснику товариства ОСОБА_2 за адресою її місцезнаходження повідомлення про скликання загальних зборів з описом вкладення, як цього вимагає частина 3 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», матеріали справи не містять.

Отже, формально встановлений законом порядок скликання загальних зборів учасників товариства позивачем у повному обсязі дотриманий не був.

Разом з тим суд враховує, що позивач як одноосібний виконавчий орган товариства вчинив дії, спрямовані на ініціювання розгляду питання про його звільнення, а саме звернувся до товариства з відповідною заявою 01.05.2026.

Зазначена заява залишилася без розгляду та відповіді, а 28.05.2026 повернута позивачу відділенням поштового зв`язку у зв`язку із закінченням строку зберігання кореспонденції, що свідчить про неотримання цієї заяви товариством (учасником товариства) з причин, які не залежали від позивача.

Судом також враховано, що єдиний учасник товариства ОСОБА_2 зареєстрована за адресою у Донецькій області, місто Донецьк, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а зв`язок із нею у позивача відсутній з 22.02.2022, тобто протягом більш ніж чотирьох років.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що неповне дотримання позивачем формальної процедури скликання загальних зборів учасників товариства зумовлене не його власною бездіяльністю, а об`єктивною неможливістю здійснення учасником товариства своїх корпоративних прав та обов`язків, у тому числі неможливістю отримання ним кореспонденції за відомою позивачу адресою.

Покладення на позивача обов`язку продовжувати виконувати обов`язки директора товариства всупереч власному волевиявленню лише через неусунену ним формальну процедуру, реалізація якої об`єктивно залежить від дій особи, що не виходить на зв`язок, суперечило б статті 43 Конституції України, яка гарантує право на працю, що включає можливість вільно обирати рід занять, та забороняє примусову працю.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позивачем вжито всіх доступних йому заходів для ініціювання припинення трудових відносин у позасудовому порядку, а неможливість реалізації цього права зумовлена виключно поведінкою (бездіяльністю) єдиного учасника товариства, у зв`язку з чим позивач правомірно звернувся за захистом свого права до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем згідно платіжної інструкції №1.768743974.1 від 22.07.2026, у розмірі 3 328,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 13, 14, 76-79, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертрансконсалт" (04116, місто Київ, провулок Тбіліський, будинок 4/10, 40770448) та директором ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрансконсалт" (04116, місто Київ, провулок Тбіліський, будинок 4/10, код 40770448) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА