Рішення № 140188375, 29.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2026Справа № 910/9197/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Молот Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПОЛЮС" (02225, просп. Червоної Калини, буд. 5В, м. Київ, код 19029704)

до Київської міської ради (01001, вул. Хрещатик, буд.36, м. Київ, код 22883141)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А, код 26199097)

про визнання договору оренди поновленим

Представники сторін:

від позивача: Двоєглазов Д.О- адвокат, ордер серії АІ № 2296222 від 01.09.2026;

від відповідача: Шульга І.Ю.- самопредставництво, наказ про призначення №08/50-К від 01.08.2025;

від третьої особи: не прибув;

ВСТАНОВИВ:

24.07.2026 Приватне акціонерне товариство "ПОЛЮС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання договору оренди поновленим.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 30.12.1999 укладено договір оренди земельної ділянки № 62-5-00046 строком на 25 років. 24.09.2024 позивач звернувся до відповідача із листом-повідомленням про поновлення договору, додавши проект додаткової угоди та необхідні документи. Позивач зазначає, що належно виконував умови договору, продовжує користуватися земельною ділянкою, своєчасно сплачує орендну плату, а відповідач у встановлений законом строк не повідомив про заперечення щодо поновлення договору та не уклав додаткову угоду, незважаючи на підготовлену 10.01.2025 пояснювальну записку і проект рішення Київської міської ради від 04.03.2025 № 08/231-213/ПР про поновлення договору. У зв`язку з цим позивач просить визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі в редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви, якою, зокрема, передбачено поновлення договору на 25 років та доповнення договору пунктом 3.3 щодо автоматичного поновлення договору та порядку реалізації переважного права орендаря.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 відкрито провадження у справі № 910/9197/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.09.2026 о 11:20 год; учасникам справи встановлено строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

12.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відзив ґрунтується на тому, що поновлення договору оренди землі шляхом «мовчазної згоди» законодавством не передбачене. Відповідач зазначає, що Законом України № 340-IX від 05.12.2019 змінено ст. 33 Закону України «Про оренду землі», з якої виключено положення про автоматичне поновлення договору, а з 16.07.2020 відповідні правовідносини регулюються ст. 126-1 Земельного кодексу України. При цьому до договору від 30.12.1999, з огляду на перехідні положення, підлягає застосуванню законодавство, чинне на момент його укладення, яке, на думку відповідача, також не передбачало автоматичного поновлення договору оренди землі. Посилаючись на практику Верховного Суду, відповідач вказує, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки комунальної власності потребує відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення суд не вправі зобов`язувати відповідача поновити чи укласти договір, оскільки визначення умов розпорядження землями комунальної власності належить до її виключної компетенції. З огляду на викладене відповідач просить у задоволенні позову ПАТ «Полюс» відмовити повністю.

17.08.2026 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли пояснення у справі. Позиція Департаменту зводиться до передчасності звернення позивача до суду та відсутності на момент звернення порушеного права. Зазначено, що за зверненням ПАТ «Полюс» Департамент підготував проєкт рішення про поновлення договору оренди, зареєстрований 04.03.2025 за № 213, та передав його на розгляд постійних комісій Київради. Оскільки станом на час подання пояснень розгляд проєкту не завершено та рішення про його відхилення не прийнято, Департамент вважає покладені на нього повноваження виконаними, а підстави для судового захисту права позивача відсутніми. На його думку, такі підстави могли б виникнути лише після остаточного вирішення питання уповноваженим органом. Крім того, Департамент просить поновити строк на подання пояснень, посилаючись на обставини воєнного стану, значне службове навантаження та обмежену кількість працівників, що, за його твердженням, об`єктивно перешкоджало своєчасному їх поданню.

У судовому засіданні 01.09.2026 брали участь повноважні представники позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 01.09.2026 суд протокольно поновив строк на подання пояснень третьої особи, закрив підготовче провадження у справі №910/9197/26 та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.09.2026 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 01.09.2026 представника третьої особи повідомлено про закриття підготовчого провадження у справі №910/9197/26 та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.09.2026 об 11:00 год.

У судовому засіданні 22.09.2026 брали участь повноважні представники позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином. Оголошено перерву у судовому засіданні до 29.09.2026, 13:15 год.

Ухвалою суду від 22.09.2026 представника третьої особи повідомлено про оголошення перерви у розгляді справи до 29.09.2026, 13:15 год.

У судовому засіданні 29.09.2026 брали участь повноважні представники позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

30.12.1999 на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.02.1998 між Київською міською державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством «Полюс» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Полюс») укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди №62-5-00046 щодо земельної ділянки площею 6826 кв.м (кадастровий номер 8000000000:62:021:0003) на вулиці Електротехнічній, 18 у місті Києві, строком на 25 років, до 30.12.2024.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що після закінчення строку його дії, за умови належного виконання орендарем обов`язків за договором, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Приватному акціонерному товариству «Полюс» на праві приватної власності належать розташовані на цій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна - комплекс будівель та споруд громадського призначення, господарська будівля та нежитлові будівлі, право власності на які зареєстровано у період з 06.08.2012 по 18.12.2017.

24.09.2024 Приватне акціонерне товариство «Полюс» звернулося до Київської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки, додавши до нього проект додаткової угоди про поновлення терміну дії договору, яким передбачалося поновлення договору на 25 (двадцять п`ять) років та визначалося, що всі інші умови договору залишаються незмінними. Лист отримано Київською міською радою 24.09.2024, за яким заведено справу №444056137. На момент звернення заборгованості зі сплати орендної плати за товариством не обліковувалося.

30.12.2024 закінчився передбачений договором №62-5-00046 25-річний строк оренди земельної ділянки. Лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення договору Приватному акціонерному товариству «Полюс» не надсилався, а товариство продовжило користуватися земельною ділянкою.

03.01.2025 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради складено акт обстеження земельної ділянки, яким зафіксовано розташування на ній комплексу будівель, що використовуються, зокрема, для торгівлі, готельних послуг, швидкого харчування та як офісні приміщення.

10.01.2025 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради підготував пояснювальну записку до проекту рішення Київської міської ради про поновлення Приватному акціонерному товариству «Полюс» договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 30.12.1999 №62-5-00046 строком на 10 років. Проектом рішення передбачено поновлення договору на 10 років, встановлення річної орендної плати на рівні мінімальних розмірів згідно з рішенням про бюджет міста Києва на відповідний рік та приведення інших умов договору у відповідність до законодавства України.

04.03.2025 зазначений проект рішення зареєстровано за №213 та направлено на подальше опрацювання, а 05.03.2025 оприлюднено на офіційному веб-порталі Київської міської ради та передано на розгляд постійних комісій Київської міської ради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, а також з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою.

Станом на день звернення до суду додаткова угода про поновлення договору між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Полюс» укладена не була, проект рішення постійними комісіями Київської міської ради розглянутий не був, рішення про поновлення договору оренди чи відмову у такому поновленні Київською міською радою не приймалося.

У зв`язку з тим, що додаткова угода про поновлення договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 30.12.1999 №62-5-00046 між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством «Полюс» укладена не була, а Київська міська рада рішення про поновлення договору оренди чи про відмову у такому поновленні не прийняла, Приватне акціонерне товариство «Полюс» звернулося до суду з даним позовом.

Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з наведених нижче підстав.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу. Суд надає такий захист, якщо встановить, що право чи інтерес позивача порушено, не визнано або оспорено відповідачем, а обраний позивачем спосіб захисту відповідає змісту порушення, передбачений законом або договором і здатний ефективно відновити порушене право.

Договір від 30.12.1999 № 62-5-00046 укладала Київська міська державна адміністрація, проте повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади міста Києва, зокрема, надання земельних ділянок комунальної власності в користування та поновлення відповідних договорів, належать Київській міській раді (статті 9, 83, 122 Земельного кодексу України). Тому Київська міська рада є орендодавцем за договором і належним відповідачем у справі.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-IX, який набрав чинності 16.01.2020, а у відповідній частині з 16.07.2020, статтю 33 Закону України «Про оренду землі» викладено в новій редакції. У цій редакції стаття регулює переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк і передбачає, що щодо земель державної та комунальної власності такий договір укладається на підставі рішення уповноваженого органу відповідно до статті 122 Земельного кодексу України.

Поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах без вчинення сторонами окремого правочину з 16.07.2020 регулюється статтею 126-1 Земельного кодексу України. Частина друга цієї статті пов`язує таке поновлення з наявністю в договорі умови про його поновлення.

Водночас за абзацом четвертим розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правила статті 126-1 Земельного кодексу України поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». Поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності цим Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Отже, стаття 126-1 Земельного кодексу України до договору від 30.12.1999 № 62-5-00046 не застосовується. Крім того, договір і не містить умови про його поновлення в розумінні цієї статті.

Договір № 62-5-00046 укладено 30.12.1999, тобто в період дії Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV у первинній редакції. Згідно зі статтею 27 цього Закону в зазначеній редакції після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Таким чином, і сам договір (пункт 3.2), і законодавство, чинне на момент його укладення, передбачали лише переважне право орендаря на поновлення договору. Механізму поновлення договору внаслідок відсутності заперечень орендодавця (так званої «мовчазної згоди») вони не містили. Такий механізм з`явився у статті 33 Закону України «Про оренду землі» пізніше: у редакції Закону України від 02.10.2003 № 1211-IV, а згодом у редакції, чинній з 2011 року до 16.07.2020. Ці редакції не є правилами, чинними на момент укладення спірного договору, а тому в силу абзацу четвертого розділу IX «Перехідні положення» Закону до спірних правовідносин не застосовуються. Відповідний підхід щодо застосування до поновлення договору редакції закону, чинної на дату його укладення, викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 906/1315/21.

Переважне право на поновлення договору гарантує орендарю пріоритет перед іншими особами за інших рівних умов, але саме по собі не є підставою для поновлення договору без волевиявлення орендодавця. Щодо земель комунальної власності таке волевиявлення виражається в рішенні уповноваженого органу місцевого самоврядування. Верховний Суд послідовно виходить з того, що законодавство, яке не передбачало автоматичного поновлення договорів оренди землі, допускало реалізацію переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відтак, навіть за наявності повідомлення орендаря та продовження ним користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору автоматичне поновлення договору не відбувається (постанови Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 904/2390/22, від 09.11.2021 у справі № 910/4790/20, від 26.10.2021 у справі № 910/5710/19, від 24.01.2019 у справі № 904/869/18).

Посилання позивача на те, що до вимоги про визнання укладеною додаткової угоди слід застосовувати статтю 33 Закону України «Про оренду землі» в чинній редакції (постанова Верховного Суду у справі № 910/14933/22), не змінює висновку суду.

Частина п`ята статті 33 Закону в чинній редакції прямо передбачає, що в разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору на новий строк здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України.

Нова редакція статті 33 не містить положення про поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк за відсутності заперечень орендодавця. Отже, за будь-якого з наведених підходів необхідною умовою продовження орендних правовідносин щодо спірної земельної ділянки комунальної власності є рішення Київської міської ради. Такого рішення у справі немає.

З огляду на це обставини, на які посилається позивач (своєчасне направлення листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, продовження користування земельною ділянкою, відсутність заборгованості з орендної плати та ненаправлення орендодавцем листа-повідомлення про заперечення), самі по собі не мають наслідком поновлення договору від 30.12.1999 № 62-5-00046 і не створюють для позивача права вимагати визнання додаткової угоди укладеною в судовому порядку. Правові позиції Верховного Суду у справах № 926/2720/21 та № 916/4208/23, на які посилається позивач, стосуються застосування частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка, як встановлено вище, до спірного договору не застосовується.

Крім того, суд враховує, що позивач просить визнати укладеною додаткову угоду в іншій редакції, ніж та, що була направлена орендодавцю 24.09.2024. Направлений орендодавцю проект передбачав лише поновлення строку дії договору на 25 років із збереженням інших умов незмінними.

Редакція, викладена в позовній заяві, додатково передбачає викладення пункту 3.3 договору (якого договір не містить) з умовами, зокрема, про поновлення договору на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення сторонами письмового правочину в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення, а також про порядок реалізації переважного права орендаря на укладення договору на новий строк.

Такі умови орендодавцю в позасудовому порядку не пропонувалися. Їх включення до договору є зміною умов договору, яка можлива лише за згодою сторін, а щодо земель комунальної власності - на підставі рішення уповноваженого органу. Норми про переважне право орендаря спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб і не можуть трансформуватися в право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (пункт 8.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20).

Посилання позивача на абзац третій розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» суд відхиляє. Ця норма передбачає, що договори оренди земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України. Вона визначає вимоги до змісту договору, який продовжується (укладається на новий строк) за волевиявленням обох сторін. Норма не встановлює обов`язку орендодавця погодити такі умови і не створює для орендаря права вимагати в судовому порядку включення їх до договору за відсутності рішення уповноваженого органу.

Відповідно до статті 13 Конституції України права власника на землю від імені Українського народу здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтями 9, 83, 122 Земельного кодексу України вирішення питань регулювання земельних відносин, зокрема, надання земельних ділянок комунальної власності в оренду та поновлення відповідних договорів, належить до виключної компетенції міської ради. Такі питання розглядаються виключно на пленарних засіданнях ради.

Суд враховує, що пунктами 9.11, 9.12 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, передбачено можливість поновлення договорів оренди на той самий строк без прийняття Київською міською радою рішення, за умови згоди орендаря на приведення розміру орендної плати та інших умов договору у відповідність до вимог законодавства. Розгляд такого питання здійснюється профільною постійною комісією Київської міської ради на підставі висновку Департаменту земельних ресурсів.

Матеріали справи не містять доказів того, що профільна постійна комісія розглядала питання про поновлення спірного договору в такому порядку чи ухвалила щодо нього будь-яке рішення.

Крім того, зазначений порядок стосується поновлення договору на той самий строк із приведенням його умов у відповідність до законодавства. Він не передбачає включення до договору нових умов у редакції, запропонованій орендарем, і не наділяє суд повноваженнями визначати такі умови замість уповноваженого органу.

Як встановлено судом, за зверненням позивача Департамент земельних ресурсів підготував пояснювальну записку від 10.01.2025 № ПЗН-75945 та проект рішення Київської міської ради, зареєстрований 04.03.2025 за № 213 і оприлюднений 05.03.2025.

Проект передбачав поновлення договору на 10 років, встановлення орендної плати на рівні мінімальних розмірів згідно з рішенням про бюджет міста Києва на відповідний рік та приведення інших умов договору у відповідність до законодавства.

Отже, проект пропонував інші умови, ніж ті, визнання погодженими яких вимагає позивач. Водночас цей проект рішення не був розглянутий постійними комісіями і не був прийнятий Київською міською радою. Підготовка проекту рішення структурним підрозділом виконавчого органу не є волевиявленням Київської міської ради як орендодавця і не може підмінити її рішення.

Оскільки визначення істотних умов договору оренди землі комунальної власності та прийняття рішення про його поновлення (укладення на новий строк) належить до виключної компетенції Київської міської ради, суд не наділений повноваженнями підміняти цей орган. Суд не може своїм рішенням визнати укладеною додаткову угоду, якою поновлюється строк дії договору та змінюються його умови, за відсутності відповідного волевиявлення уповноваженого органу. Діючи в межах заявлених позовних вимог (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України), суд також не вправі визнавати укладеною додаткову угоду в іншій редакції, ніж заявлена позивачем.

Доводи позивача про добросовісність його поведінки та своєчасну сплату орендної плати судом враховані, однак сумлінне виконання орендарем обов`язків за договором є лише умовою виникнення в нього переважного права на поновлення договору і не замінює згоди орендодавця, яка щодо земельної ділянки комунальної власності виражається в рішенні уповноваженого органу місцевого самоврядування.

Посилання позивача на принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель (стаття 120 Земельного кодексу України, стаття 377 Цивільного кодексу України) суд також відхиляє. Цей принцип зумовлює законний інтерес власника об`єктів нерухомого майна в оформленні права користування земельною ділянкою, необхідною для їх обслуговування, і обмежує можливість орендодавця передати таку ділянку іншим особам.

Водночас він не скасовує встановленого законом порядку набуття права користування земельною ділянкою комунальної власності на підставі рішення уповноваженого органу та не надає суду права визначати умови такого користування замість власника землі. Відповідний інтерес позивача може бути реалізований у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом оскарження бездіяльності уповноваженого органу.

Доводи позивача про порушення відповідачем принципу добросовісності та ухилення від проведення переговорів (з посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 906/1314/21) суд не вважає підставою для задоволення позову.

У справі встановлено, що звернення позивача було розглянуте Департаментом земельних ресурсів, за його результатами підготовлено проект рішення про поновлення договору, який внесено на розгляд Київської міської ради.

Тривалий нерозгляд цього проекту може свідчити про бездіяльність відповідача і бути предметом самостійного способу захисту. Однак така бездіяльність не є правовою підставою для визнання судом укладеною додаткової угоди в заявленій позивачем редакції, яка до того ж містить умови, що не пропонувалися орендодавцю.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру спірних правовідносин і не може бути застосований.

Щодо доводів третьої особи про передчасність звернення до суду суд зазначає, що відсутність рішення Київської міської ради не є підставою для залишення позову без розгляду. Водночас ця обставина свідчить про відсутність правових підстав для визнання договору поновленим, а додаткової угоди укладеною в заявлений позивачем спосіб, що є підставою для відмови в позові.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але не може розумітися як вимога детально відповідати на кожен аргумент (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).

Суд надав оцінку основним доводам учасників справи, які мають значення для її вирішення. Інші доводи висновків суду не спростовують.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши в сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Полюс» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 30.12.1999 № 62-5-00046 у заявленій редакції є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Полюс» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА