Рішення № 140188371, 22.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2026Справа № 910/7628/23 (910/14495/24)

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Газ Енерджі" - 1

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛ-ІНВЕСТ" - 2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз"

про визнання договору недійсним

в межах справи № 910/7628/23

суддя Івченко А.М.

Представники: відповідно до протоколу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго торг Україна" про визнання договору недійсним в межах справи № 910/7628/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 залишено позовну заяву без руху та надати строк у десять днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме, надати суду докази відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме, відповідачу 2.

23.01.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 19.03.25; запропоновано відповідачам надати відзиви на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу надати відповідь на відзиви з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехінвестгаз"; запропоновано третій особі надати пояснення.

30.01.2025 від позивача надійшли документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 відкладено підготовче засідання на 30.04.25.

30.04.2025 від позивача надійшли документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 відкладено підготовче засідання на 28.05.25.

08.05.2025 від позивача надійшли документи.

28.05.2025 від третьої особи надійшли пояснення.

28.05.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 відкладено підготовче засідання на 30.07.25.

30.07.2025 від позивача надійшло клопотання про відкладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 відкладено підготовче засідання на 24.09.25.

24.09.2025 судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 призначено підготовче засідання на 19.11.25.

18.11.2025 від відповідача 1 надійшли документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 відкладено підготовче засідання на 28.01.26.

28.01.2026 від відповідача 1 надійшло клопотання про продовження строку для подачі документів та відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 закрито підготовче провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна" про визнання договору недійсним в межах справи № 910/7628/23; призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 11.02.26.

10.02.2026 від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 відкладено розгляд справи на 18.03.26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Захід Газ Енерджі" на ухвалу господарського суду м.Києва від 28.01.2026р. у справі №910/7628/23(910/14495/24) з доданими до неї документами не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2026 призначено розгляд справи на 29.04.26.

24.06.2026 судове засідання не відбудеться.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 призначено розгляд справи на 15.07.26.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 відкладено розгляд справи на 22.07.26.

21.07.2026 від ТОВ «Газтек сервіс» надійшла заява про залучення третьої особи.

22.07.2026 від позивача надійшли заперечення.

В судовому засіданні позивач надала заперечення щодо клопотання третьої особи.

Суд розглянувши подане клопотання увалив відмовити у його задоволенні на підставі такого.

Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «Газтек сервіс», 28.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Газ Енерджі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтек сервіс» через уповноважену особу - Товариство з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Корнер» (ЄДРПОУ 30429288) був укладений Договір купівлі-продажу цінних паперів №281124/1-БВ.

На підставі вищезазначеного Договору купівлі-продажу ТОВ «Газтек сервіс» набуто право власності на векселі, що є предметом спору у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 року відкрито провадження по справі №910/7628/23 (910/14495/24). Призначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі № 910/7628/23 (910/14495/24) закрито підготовче провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна" про визнання договору недійсним в межах справи № 910/7628/23.

За твердженням ТОВ «Газтек Сервіс», останнє отримало право власності на предмет спору у цій справі 28.11.2024 року. Тобто, до відкриття провадження у справі. Але ні відповідач, ні ТОВ «Газтек Сервіс» не повідомили суд про ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Станом на 21.07.2026 року, підготовче засідання закрито вже як шість місяців, було розпочато розгляд справи по суті.

ТОВ «Газтек Сервіс» у заяві не наводить поважних та достатніх причин пропуску процесуального строку для звернення до суду з заявою про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

Позивач виступила із промовою у судових дебатах.

Судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява обґрунтована тим, що в процесі ліквідаційної процедури ТОВ «Енерго Торг Україна» ліквідатором було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності цього

підприємства та виявлено наступне.

Позивач зазначає, що 12.03.2021 року між ТОВ «Початок-Плюс» («Продавець») та ТОВ «Енерго Торг Україна» («Покупець»), через уповноважену особу - ТОВ «Професійна Комерція» (Ліцензія на професійну діяльність з цінними паперами серія АД № 034446 від 03.07.2012 року), було укладено Договір № БВ111-21 купівлі-продажу цінних паперів (далі - «Договір»).

Згідно з п. 1.1. вказаного Договору, Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цінні папери, а Продавець зобов`язується отримати оплату та передати наступні цінні папери: серія АА № 0369627 (дата складання - 28.12.2012, дата погашення - 28.12.2020, сума - 1 500 000,00 грн.) серія АА № 0369642 (дата складання -17.05.2013 , дата погашення - 17.05.2019, сума - 1 492 422,36 грн.), серія АА № 0369643 (дата складання - 17.05.2013 , дата погашення - 17.05.2019, сума - 365 876,57 грн.), серія АА № 0369644 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення - 17.05.2019, сума - 899000,00 грн.), серія АА № 0369646 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення - 17.05.2019, сума - 2 480 800,00 грн.), серія АА № 0369647 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення - 17.05.2019, сума - 1 396 000,00 грн.), серія АА № 0369651 (дата складання - 17.05.2013 , дата погашення - 17.05.2019, сума - 291 596,00 грн.), серія АА № 0369634 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення - 17.05.2019, сума - 10 000 000,00 грн.), серія АА № 0369635 (дата складання - 17.05.2013 , дата погашення - 17.05.2019, сума - 10 000 000,00 грн.), серія АА № 0369636 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення - 17.05.2019, сума - 5 000 000,00 грн.), серія АА № 0369652 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення -17.05.2019, сума - 10 000 000,00 грн.). Емітентом вказаних векселів є ТОВ «Укртехінвестгаз» (код ЄДРПОУ: 34300297).

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. Договору, право власності на цінні папери переходить в момент підписання Акту прийому-передачі цінних паперів.

12.03.2021 року між ТОВ «Початок-Плюс» та ТОВ «Енерго Торг Україна» був підписаний Акт прийому-передачі цінних паперів, згідно з яким, ТОВ «Енерго Торг Україна» прийняв цінні папери (векселі) в кількості 11 штук загальною номінальною вартістю 43 425 694,93 грн.

У встановлений строк погашення ТОВ «Укртехінвестгаз» взятих на себе зобов`язань за векселями не виконав, кошти не сплатив.

31.03.2021 року ТОВ «Енерго Торг Україна» звернувся в Господарський суд міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ «Укртехінвестгаз», оскільки останній неспроможний сплатити борг. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 року у справі № 910/5174/21 заяву

кредитора прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 року у справі № 910/5174/21 було відкрито провадження у справі № 910/5174/21 про банкрутство ТОВ «Укртехінвестгаз» (ідентифікаційний код 34300297). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Визнано ТОВ «Енерго Торг Україна» кредитором ТОВ «Укртехінвестгаз» на загальну суму 43 448 394,93 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кізленка В.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 408 від 27.02.2013).

Крім того, ухвалою попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 26.07.2022 року у справі № 910/5174/21 визнано кредиторами боржника: - ТОВ «Енерго Торг Україна» на суму 52 088 641,64 грн., з яких: 27 240,00 грн. - вимоги першої черги, а 52 061 401,64 грн. - вимоги четвертої черги. - ГУ ДПС у Рівненській області на суму 13 543,32 грн. - вимоги третьої черги; - ГУ ДПС у м. Києві на суму 388 476,73 грн., з яких: 266 919,68 грн. - вимоги третьої черги, 121 555,05 грн. - вимоги шостої черги; - ГУ ДПС у Хмельницькій області на суму 425 207,07 грн., з яких: 424 781,39 грн. - вимоги третьої черги, а 425,68 грн. - вимоги шостої черги; - ГУ ДПС у Харківській області на суму 13 878,19 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 9 338,19 грн. - вимоги третьої черги; - ГУ ДПС у Запорізькій області на суму 340 938,02 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 336 340,59 грн. - вимоги третьої черги, а 57,43 грн. - вимоги шостої черги; - ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 15 976,80 грн., з яких: 4 540,00 грн. - вимоги першої черги 11 436,80 грн. - вимоги третьої черги. - Чернівецької міської ради на суму 1 182 971,00 грн. - вимоги четвертої черги. Затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 54 469 632,77 грн.

Позивач зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами справи № 910/5174/21 про банкрутство ТОВ «Укртехінвестгаз», ліквідатором ТОВ «Енерго Торг Україна» було виявлено, що 22.09.2022 року між ТОВ «Енерго Торг Україна» (далі - «Продавець») та ТОВ «Захід Газ Енерджі» (далі - «Покупець»), через уповноважену особу - ТОВ «Тал-Інвест» (код ЄДРПОУ: 34804463), було укладено Договір № БВ55-2-22 купівлі-продажу фінансових інструментів.

Згідно з п. 1.2. Договору № БВ55-2-22 від 22.09.2022 року, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступні фінансові інструменти (надалі - «ФІ»): серія АА № 0369627 (дата складання - 28.12.2012, дата погашення - 28.12.2020, сума - 1 500 000,00 грн.) серія АА № 0369642 (дата складання -17.05.2013 , дата погашення - 17.05.2019, сума - 1 492 422,36 грн.), серія АА № 0369643 (дата складання - 17.05.2013 , дата погашення - 17.05.2019, сума - 365 876,57 грн.), серія АА № 0369644 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення - 17.05.2019, сума - 899 000,00 грн.), серія АА № 0369646 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення - 17.05.2019, сума - 2 480 800,00 грн.), серія АА № 0369647 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення - 17.05.2019, сума - 1 396 000,00 грн.), серія АА № 0369651 (дата складання - 17.05.2013 , дата погашення - 17.05.2019, сума - 291 596,00 грн.), серія АА № 0369634 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення - 17.05.2019, сума - 10 000 000,00 грн.), серія АА № 0369635 (дата складання - 17.05.2013 , дата погашення - 17.05.2019, сума - 10 000 000,00 грн.), серія АА № 0369636 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення - 17.05.2019, сума - 5 000 000,00 грн.), серія АА № 0369652 (дата складання - 17.05.2013, дата погашення -17.05.2019, сума - 10 000 000,00 грн.).

Згідно п. 3.1. Договору, загальна вартість ФІ (сума Договору) складає 43 425 694,93 (Сорок три мільйони чотириста двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто чотири гривень 93 копійок).

Сторони дійшли згоди, що перехід прав власності на ФІ здійснюється до 31 грудня 2022 року та відбувається згідно чинного законодавства України із підписанням відповідного Акту прийому-передачі ФІ та вчиненням іменного індосамента на бланках векселів.

Право власності на ФІ переходить від Продавця до Покупця в момент підписання відповідного Акту прийому-передачі ФІ.

Відповідно до п. 3.1. Договору № БВ55-2-22 купівлі-продажу фінансових інструментів, розрахунки за ФІ здійснюються без дотримання принципу «поставка ФІ проти оплати». Покупець зобов`язується самостійно до 31 грудня 2023 року у повному обсязі сплатити Продавцю суму Договору, визначену в пп. 1.3. цього Договору. Всі розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, у безготівковій формі.

22.09.2022 року між ТОВ «Енерго Торг Україна» та ТОВ «Захід Газ Енерджі» був підписаний Акт прийому-передачі фінансових інструментів, згідно з яким, ТОВ «Захід Газ Енерджі» прийняв фінансові інструменти (векселі) в кількості 11 штук загальною номінальною вартістю 43 425 694,93 грн. Загальна договірна вартість ФІ складає 43 425 694,93 грн.

Проте, що жодних коштів за продані цінні папери (фінансові інструменти) ТОВ «Енерго Торг Україна» не отримало.

Рахунок ТОВ «Енерго Торг Україна», зазначений у Договорі № БВ55-2-22 для зарахування коштів, був закритий ще у 2021 році, що свідчить, про те, що сторони укладаючи цей договір не мали дійсного наміру на його виконання договору, який у багато разів перевищує вартість всього іншого майна і покупця і продавця. Очевидно, що сторони ніколи не планували проведення розрахунків за цим договором.

За Договором № БВ55-2-22 купівлі-продажу фінансових інструментів ТОВ «Енерго Торг Україна» було безоплатно відчужено належну йому дебіторську заборгованість в розмірі 43 425 694,93 грн.

Правочин було вчинено між ТОВ «Енерго Торг Україна» та ТОВ «Захід Газ Енерджі» після виникнення у ТОВ «Енерго Торг Україна» зобов`язань перед ТОВ «Енерджі 365» за Договором про реструктуризацію заборгованості за придбаний природній газ № 21-05/21Р від 24.05.2021 року в загальному розмірі 1 363 306,44 грн. та постановлення Господарським судом м. Києва ухвали від 06.09.2022 року про відкриття провадження у справі № 910/8362/22 за позовом ТОВ «Енерджі 365» до ТОВ «Енерго Торг Україна» про стягнення заборгованості за Договором про реструктуризацію заборгованості за придбаний природній газ № 21-05/21Р від 24.05.2021 року.

Заборгованість в подальшому була стягнута рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2022 року у справі № 910/8362/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 року, яким позовні вимоги ТОВ «Енерджі 365» задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Енерго Торг Україна» на користь ТОВ «Енерджі 365» грошові кошти у розмірі 717 451 грн. 96 коп., інфляційні в розмірі 169 645 грн. 62 коп, 30% (тридцять) річних у розмірі 267 607 грн. 17 коп., пеню у розмірі 208 601 грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 20 449 грн 60 коп.

Позивач посилається на обставин, які кваліфікують оспорюваний договір як фраудаторний.

Відповідачі у встановлені процесуальні строку відзивів до суду не надали, не надали доказів сплати ціни оспорюваного договору та інших доказів.

Третя особа заперечувала у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на відсутність порушеного права позивача, відсутність ознак фраудаторного правочину, неналежний спосіб захисту та неналежного відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).

За загальним правилом правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним в судовому порядку (ст. 204 ЦК України).

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Частини 1 та 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Відтак, положення статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства розширюють визначені приписами статті 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 у справі №910/7628/23 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна". Приймаючи до уваги, що оспорювані Договір № БВ55-2-22 та Акт прийому-передачі фінансових інструментів були укладені 22.09.2022 року, тобто, у межах трирічного строку, до відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Торг Україна", до даних правовідносин підлягає застосуванню стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

У постанові Верховного Суду від 26.05.2021 року у справі № 727/2525/20 конкретизовано, що будь-який правочин, учинений боржником у період настання в нього зобов`язання щодо погашення заборгованості перед кредитором, унаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 липня 2018 у справі № 922/2878/17 зазначено, що «цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі-продажу, і в першу чергу, з тривалою відстрочкою платежу, може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом».

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно

виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора. Наведені висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 та від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18.

Постановою Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі № 755/17944/18, визначено таке поняття, як фраудаторний правочин: це правочин, вчинений боржником на шкоду кредитору. Суд касаційної інстанції наголосив, що важливими ознаками фраудаторності правочину є момент укладення договору (коли боржник усвідомлює, що майно буде забрано за борги); характеристика контрагента, з яким боржник укладає оскаржуваний договір (наприклад, родич боржника, давній знайомий, партнер, товариш, інші пов`язана особа); ціна, зокрема: наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

У постанові від 19.05.2021 року у справі № 693/624/19 Верховний Суд також увів у судову практику новий термін - «право на зло». Використавши раніше окреслені ознаки фраудаторності правочину, Суд констатував, що боржник зловживав своїм правом розпорядження майном, оскільки діяв очевидно недобросовісно й навмисно уклав оспорювані договори, які порушують майнові інтереси кредитора та спрямовані на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Верховний Суд зазначав, що важливим критерієм фраудаторності є наявність судової справи - відкритого провадження у справі чи рішення про стягнення заборгованості з боржника.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

З умов п. 3.1. Договору № БВ55-2-22 від 22.09.2022 року вбачається, що Покупець зобов`язався перерахувати плату за продані векселі до 31.12.2023 року.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання сторонами Договору № БВ55-2-22 від 22.09.2022 року, зокрема доказів оплати.

Відповідачем 1 доказів оплати оспорюваного Договору до суду не надано.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення Договору № БВ55-2-22 купівлі-продажу фінансових інструментів від 22.09.2022 року, керівником та бенефіціарним власником ТОВ «Захід Газ Енерджі» був ОСОБА_1 .

При цьому, ОСОБА_1 раніше був директором ТОВ «Енерго Торг Україна», що підтверджується матеріалами реєстраційної справи № 107008104563.

ОСОБА_1 уклав договір з ТОВ «Енерго Торг Україна» через належну йому фірму - ТОВ «Захід Газ Енерджі».

Обидва підприємства перебували під реальним оперативним контролем ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджено, що оспорюваний правочин було вчинено між ТОВ «Енерго Торг Україна» та ТОВ «Захід Газ Енерджі» після виникнення у ТОВ «Енерго Торг Україна» зобов`язань перед ТОВ «Енерджі 365» за Договором про реструктуризацію заборгованості за придбаний природній газ № 21-05/21Р від 24.05.2021 року в загальному розмірі 1 363 306,44 грн. та після постановлення Господарським судом м. Києва ухвали від 06.09.2022 року про відкриття провадження у справі № 910/8362/22 за позовом ТОВ «Енерджі 365» до ТОВ «Енерго Торг Україна» про стягнення заборгованості за Договором про реструктуризацію заборгованості за придбаний природній газ № 21-05/21Р від 24.05.2021 року, а кошти та майно необхідні та достатні для задоволення вимог кредиторів у підприємства - відсутні, що підтверджується матеріалами інвентаризації.

Факт наявності у ТОВ «Енерго Торг Україна» заборгованості перед ТОВ «Енерджі 365» та її розмір, встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2022 року у справі № 910/8362/22, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 року, що набрали законної сили, і, в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, повторному доказуванню не підлягають.

На основі вищенаведеного, судом встановлено, що продаж векселів було здійснено безкоштовно (без майнових дій іншої сторони); оспорюваний договір було укладено з заінтересованою особою - з підприємством єдиним власником якого є колишній директор ТОВ «Енерго Торг Україна» - ОСОБА_1 ; керівник ТОВ «Енерго Торг Україна», будучи обізнаним про наявність зобов`язань перед кредитором, уклав спірний Договір, чим безпідставно зменшив розмір своїх активів та не врахував інтереси кредиторів, зловживаючи своїми правами щодо розпорядження активами, при цьому такі дії призвели до зменшення обсягу платоспроможності боржника і нанесли шкоду кредиторам.

Судом не встановлені жодні обставини, які б свідчили про будь-яку економічну доцільність в укладанні оспорюваного Договору купівлі-продажу фінансових інструментів № БВ55-2-22 від 22.09.2022 року. Дії ТОВ «Енерго Торг Україна» протирічили меті підприємницької діяльності, суперечили як його власним майновим інтересам, так і інтересам його кредиторів.

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Беручи до уваги зазначені вище правові позиції Верховного Суду, встановлені обставини справи, можна дійти наступного висновку: зміст оспорюваного Договору № БВ55-2-22 від 22.09.2022 року не відповідає критеріям розумності та добросовісності та є фраудаторним, оскільки боржник в період входження в процедуру банкрутства взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; укладений із заінтересованою особою; безоплатно та за відсутності економічно обґрунтованої мети; за наявності скрутного фінансового становища поряд з невиконаними зобов`язаннями перед іншими кредиторами, на шкоду яким було вчинено правочин з метою зменшення власної платоспроможності, що суперечить вимогам статті 42 КУзПБ, пункту 6 частини 1 статті 3, частин 2-3 статті 13, частини 1, 5 статті 203 ЦК України та є підставою для визнання його недійсними у відповідності до частини 1 статті 215, 234 ЦК України та статті 42 КУзПБ.

З огляду на викладені обставини та наведені норми суд дійшов висновку, що оспорюваний Договір №БВ55-2-22 купівлі-продажу фінансових інструментів від 22.09.2022 року та Акт прийому-передачі фінансових інструментів від 22.09.2022 року, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго Торг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Газ Енерджі» мають ознаки фраудаторного, що являється підставою для визнання їх недійсним.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Відповідно до частини 3 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, в разі визнання укладеного договору недійсним з підстав його фраудаторності, обов`язком відповідача є повернути позивачу все те, що було отримано на виконання недійсного Договору.

Реституція - це спеціальна форма відновлення становища, що існувало до порушення, сутність якої полягає в поверненні сторін правовідносин у стан, який передував вчиненню певної протиправної дії. Виділяють реституцію володіння (повернення кожною зі сторін недійсного правочину того, що така сторона за ним отримала) або компенсаційну реституцію відшкодування (в грошовій чи негрошовій формі) вартості одержаного в разі неможливості його повернення в натурі.

У постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №916/1952/17 від 12.09.2019 у справі №915/1868/18, від 14.05.2020 у справі №916/1952/17, міститься висновок про те, що одностороння реституція чинним законодавством не передбачена. Однак, цей висновок не можна застосовувати у відриві від контексту та обставин справи. У цих постановах Верховний Суд звертав увагу на те, що правила абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України (двостороння реституція) застосовуються тоді, коли обидві сторони здійснили виконання недійсного договору. У тому разі, коли тільки одна із сторін недійсного правочину здійснила його виконання, то для повернення виконаного підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України, зокрема ст. 1212 ЦК України.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 154), якщо на виконання спірного правочину товариство сплатило кошти або передало інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання ос пореного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України).

За відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.

Вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, у тому числі виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Вчинений на векселі, що не має обмежень на його передачу за індосаментом, або на приєднаному до нього аркуші (алонжі) напис про передачу прав на вексель іншій особі повинен розглядатися як індосамент, якщо з його змісту не випливає, що особа, яка вчинила такий напис, має намір передати права в загальноцивільному порядку (у порядку відступлення права вимоги).

Усі положення про індосамент поширюються і на простий вексель.

Згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. При цьому закреслені індосаменти вважаються ненаписаними.

За наявності на векселі в ряді послідовних індосаментів одного або кількох закреслених індосаментів законним векселедержателем є особа, на ім`я якої вчинено останній перед закресленим індосамент. Як законний векселедержатель така особа має право індосувати вексель у загальному порядку, при цьому закреслений індосамент до уваги не береться.

З урахуванням викладених обставин справи в їх сукупності, у даному випадку поновлення порушених прав боржника має відбуватись шляхом визнання недійсними договору купівлі-продажу, акту приймання-передачі, скасування індосаментів, вчинених на векселях, а також шляхом повернення позивачу векселів, які були передані відповідачу на підставі недійсного правочину.

Разом з тим, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та

вищенаведеним, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 52 613,32 грн. у рівних частинах.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 76-80, 129, 234, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними Договір № БВ55-2-22 купівлі-продажу фінансових інструментів від 22.09.2022 року та Акт прийому-передачі фінансових інструментів від 22.09.2022 року, що укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго Торг Україна» (код ЄДРПОУ: 42806418, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 10) та Товариством з обмеженою відповідальністю Захід Газ Енерджі» (код ЄДРПОУ: 44652944, адреса: 9000, м. Хмельницький, вул. Озерна, буд. 15 ).

3. Скасувати індосаменти, вчинені на підставі Договору № БВ55-2-22 купівлі-продажу фінансових інструментів від 22.09.2022 року та Акту прийому-передачі фінансових інструментів від 22.09.2022 року на векселях АА № 0369627 від 28.12.2012 року, АА № 0369642 від 17.05.2013 року, АА № 0369643 від 17.05.2013 року, АА № 0369644 від 17.05.2013 року, АА № 0369646 від 17.05.2013 року, АА № 0369647 від 17.05.2013 року, АА № 0369651 від 17.05.2013 року, АА № 0369634 від 17.05.2013 року, АА № 0369635 від 17.05.2013 року, АА № 0369636 від 17.05.2013 року, АА № 0369652 від 17.05.2013 року.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго Торг Україна» (код ЄДРПОУ: 42806418, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 10) вексель АА № 0369643 від 17.05.2013 року на суму 365 876,57 грн. та вексель АА № 0369651 від 17.05.2013 року на суму 291 596,00 грн.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Енерго Торг Україна» (код ЄДРПОУ: 42806418, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 10) 1% векселя АА № 0369627 від 28.12.2012 року на суму 1 500 000,00 грн.; 1% векселя АА № 0369642 від 17.05.2013 року на суму 1 492 422,36 грн.; 1% векселя АА № 0369644 від 17.05.2013 року на суму 899 000,00 грн.; 1% векселя АА № 0369646 від 17.05.2013 року на суму 2 480 800,00 грн.; 1% векселя АА № 0369647 від 17.05.2013 року на суму 1 396 000,00 грн.; 1% векселя АА № 0369634 від 17.05.2013 року на суму 10 000 000,00 грн.; 1% векселя АА № 0369635 від 17.05.2013 року на суму 10 000 000,00 грн.; 1% векселя АА № 0369636 від 17.05.2013 року на суму 5 000 000,00 грн.; 1% векселя АА № 0369652 від 17.05.2013 року на суму 10 000 000,00 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД ГАЗ ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ: 44652944, адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Озерна, буд. 15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Торг Україна» (код ЄДРПОУ: 42806418, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 10) судовий збір у розмірі 26 306,66 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 34804463, адреса: 03150 м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 86, кім. 302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Торг Україна» (код ЄДРПОУ: 42806418, адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 10) судовий збір у розмірі 26 306,66 грн.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

9. Копію рішення направити учасникам у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.09.2026

Суддя А.М.Івченко