Рішення № 140188276, 28.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2026Справа № 910/7809/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Менеджмент

Інтернешнл»

до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна

лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації)

про стягнення 358.540,22 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

25.06.2026 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Менеджмент Інтернешнл» до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 358.540,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та Комунальним некомерційним підприємством «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було укладено договір № 69 від 29.04.2025 про надання послуг з прання медичної білизни. У подальшому додатковою угодою № 1 від 31.07.2025 до договору замінено сторону «замовника» на Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Позивач зазначає, що під час проведення бухгалтерської перевірки встановлено наявність у нового замовника заборгованості за надані послуги в розмірі 292.662,00 грн, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг № ЕР-102 від 20.12.2024, № ЕР-13 від 19.03.2025, № ЕР-24 від 22.05.2025, № ЕР-34 від 05.06.2025 та № ЕР-39 від 02.07.2025. Позивач зазначає, що акти наданих послуг № ЕР-102 від 20.12.2024, № ЕР-13 від 19.03.2025 були складені та підписані сторонами на виконання договору № 126 від 25.12.2023. У зв`язку з цим, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 10/25/170 від 15.12.2025 із вимогою погашення заборгованості, яка залишилась без реагування. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 358.540,22 грн, з яких 292.662,00 грн основного боргу, 54.225,74 грн пені, 11.652,48 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 відкрито провадження у справі № 910/7809/26 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду відзиву на позов з урахуванням ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини, викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.07.2026 було направлено відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 06.07.2026 о 17:21 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 22.07.2026 включно.

23.07.2026 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.07.2026), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що надані позивачем договори № 126 від 25.12.2023 та № 69 від 29.04.2025, укладено з комунальним некомерційним підприємством «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (КНП «КМКЕЦ»). Відповідач не був та не став стороною договору № 126. Відповідач зазначає, що відповідно до пп. 6.1- 6.3 договору № 69 оплата за надані послуги здійснюється за наявності відповідного фінансування, а у разі його затримки - протягом 10 банківських днів з моменту отримання коштів. На період затримки фінансування штрафні санкції за прострочення оплати не застосовуються. У зв`язку з відсутністю фінансування КНП «КМКЕЦ» відповідач вважає безпідставним нарахування пені та штрафу. Також відповідач заперечує наявність вини КНП «КМКЛ № 18» у виникненні заборгованості та спору, зазначаючи, що внаслідок приєднання КНП «КМКЕЦ» на нього додатково перейшла кредиторська заборгованість у розмірі 40.481.000,00 грн, яку підприємство не має фінансової можливості погасити.

23.07.2026 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.07.2026), в якому просить суд розглянути справу у судовому засіданні за участі сторін; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Менеджмент Інтернешнл» оригінальні екземпляри документів, доданих до позовної заяви, для їх розгляду та оцінки в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7809/26 від 28.07.2026 відмовлено в задоволенні клопотання Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та витребування оригіналів документів.

17.08.2026 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло повторне клопотання, в якому просить суд розглянути справу у судовому засіданні за участі сторін; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Менеджмент Інтернешнл» оригінальні екземпляри документів, доданих до позовної заяви, для їх розгляду та оцінки в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7809/26 від 24.08.2026 в задоволенні клопотання Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та витребування оригіналів документів відмовлено повністю.

01.09.2026 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли додаткову пояснення по справі, в яких зазначає, що позивач вводить суд в оману, КНП «КМКЛ № 18» не визнавало існування заборгованості КНП «КМКЕЦ» перед позивачем по договору № 126. В копії акту звірки взаємних розрахунків № ЕР-31 від 25.05.2026, наданому позивачем суду, який КНП «КМКЛ № 18» не підписувало, відсутнє посилання на договір № 126. ТОВ «Сервіс Менеджмент Інтернешнл» і КНП «КМКЛ № 18» не підписували додаткову угоду про заміну сторони в договорі № 126, на відміну від договору № 69 від 29.04.2025, до якого позивач і відповідач підписали додаткову угоду № 1 від 31.07.2025 про заміну сторони та перехід зобов`язань. Зазначає, що надані позивачем акти № ЕР-102 від 20.12.2024, № ЕР-13 від 19.03.2025, не відповідають встановленій у додатку № 3 договору № 126 формі, також в них не вказаний вид білизни, вказано вид послуг, що не передбачені умовами договору. Вважає, що існування невиконаних зобов`язань КНП «КМКЕЦ» перед ТОВ «Сервіс Менеджмент Інтернешнл» по договору № 126 наданими доказами не підтверджується. Щодо договору № 69 зазначає, що КНП «КМКЕЦ» не фінансується і тому не повинно нести відповідальність згідно договору. КНП «КМКЛ № 18» надало суду довідки про закриття банківських рахунків КНП «КМКЕЦ». Не зважаючи на це, позивач безпідставно і неправомірно нарахував пеню і штраф.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дане рішення ухвалено з перевищенням строку, встановленого наведеною вище нормо, проте у розумний строк, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Менеджмент Інтернешнл» (далі - виконавець, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг № 126 (далі - договір № 126).

Відповідно до п. 1.1 договору № 126 виконавець зобов`язується надавати, а замовник приймати та оплатити відповідно до умов цього договору ДК 021:2015 - 98310000-9 - Послуги з прання і сухого чищення (транспортування, прання, сушка, прасування і сортування білизни), надалі - послуги, в обсязі згідно переліку зазначеного у Специфікації (додаток № 1) , яка є невід`ємною частиною даного договору.

29.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Менеджмент Інтернешнл» (далі - виконавець, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» (далі - замовник, відповідач) укладено договір № 69 (далі - договір № 69).

Відповідно до п. 2.1 договору № 69 виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з прання медичної білизни (транспортування, прання, сушка, прасування і сортування білизни) ДК 021:2015 - 98310000-9. Послуги з прання і сухого чищення, а замовник, в свою чергу, зобов`язується здійснити їх оплату на умовах даного договору.

Спір виник у зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договорів надані послуги своєчасно у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 292.662,00 грн та за неналежне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 54.225,74 грн пені та 11.652,48 грн штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 10.1 договору № 126 договір набирає чинності з моменту його підсипання і діє до 31.12.2024, в частині проведення розрахунків - до повного виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2024 сторонами внесено зміни до п. 10.1 договору № 126 та встановлено, що він діє до 31.03.2025, в частині проведення розрахунків - до повного виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором.

05.12.2024 Київською міською радою ухвалено рішення № 430/10238 «Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального некомерційного підприємства «Дитяча клінічна лікарня N 6 Шевченківського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» (далі - рішення № 430/10238).

Відповідно до п. 1 рішення № 430/10238 вирішено реорганізувати Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993871) та Комунальне некомерційне підприємство «Дитяча клінічна лікарня № 6 Шевченківського району міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 26387019) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993776).

Згідно п. 2 рішення № 430/10238 установлено, що Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993776) є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків закладів охорони здоров`я, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цього рішення.

Пунктом 3 наведеного рішення доручено Київському міському голові:

3.1. Здійснити організаційно-правові заходи щодо виконання цього рішення.

3.2. Утворити комісію з реорганізації закладу охорони здоров`я, що реорганізується відповідно до пункту 1 цього рішення шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993776), та затвердити її персональний склад.

3.3. Затвердити передавальний акт закладу охорони здоров`я, що реорганізується відповідно до пункту 1 цього рішення, попередньо погодивши його з постійною комісією Київської міської ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики та постійною комісією Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики.

Розпорядженням Київського міського голови № 1302 від 27.12.2024 доручено утворити комісію з реорганізації Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993871) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради. (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993776) та затвердити її склад.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 09.01.2026 вчинено реєстраційну дію за № 1000741120010089857 щодо припинення юридичної особи Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Також з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що юридична особа Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є правонаступником Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, така форма реорганізації юридичної особи як приєднання передбачає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов`язань) до іншого підприємства (правонаступника). При цьому у разі приєднання, нової юридичної особи не створюється.

Вказана форма реорганізації характеризується переходом усіх прав та обов`язків суб`єктів, що реорганізуються, в порядку універсального правонаступництва до іншої особи.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, до правонаступника.

У постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до ЄДР про припинення реорганізованої юридичної особи. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливості порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в ЄДР запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладений Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.

Як зазначив Верховний Суд, чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

При цьому при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21; від 13.01.2023 у справі № 909/760/17; від 01.12.2022 у справі № 917/436/21; від 04.11.2020 у справі № 922/817/18.

Таким чином, при універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов`язків, які їй належить, переходять до правонаступника як єдине ціле, при чому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на цей момент чи ні, відображені чи ні в передавальному акті. При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття прав або обов`язків, а на набуття усієї їх сукупності. В результаті він вступає навіть в такі правовідносини, про існування яких міг не знати. Таким чином, внаслідок приєднання правонаступником завжди буде одна особа, будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

За таких обставин перехід до відповідача прав та обов`язків за договором № 126 відбувся в силу закону та факту універсального правонаступництва, а не внаслідок укладення сторонами окремої додаткової угоди до договору. При реорганізації юридичної особи шляхом приєднання відбувається універсальне правонаступництво, у зв`язку з чим усі права та обов`язки юридичної особи, що припинилася, переходять до юридичної особи-правонаступника.

Як зазначено Верховним Судом у постановах від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц, від 31.10.2023 у справах № 910/823/22 та № 910/21002/21, при реорганізації юридичної особи шляхом приєднання правонаступник є лише один, а тому права та обов`язки юридичної особи, що припинилася, переходять до правонаступника в порядку універсального правонаступництва. При цьому такий перехід не залежить від укладення окремої угоди з кожним контрагентом юридичної особи, що припинилася.

Таким чином, відсутність додаткової угоди до договору № 126, якою б відповідач окремо визначався стороною цього договору, не свідчить про відсутність у нього прав та обов`язків за цим договором. Відповідач набув статусу правонаступника КНП «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» у силу універсального правонаступництва, а тому набув і відповідні права та обов`язки за договором № 126.

Отже, доводи відповідача про те, що відсутні підстави для виконання договору № 126 у зв`язку з тим, що він не був та не став стороною договору № 126 через відсутність додаткової угоди, є необґрунтованими та спростовуються встановленими судом обставинами реорганізації і правонаступництва.

Згідно з п. 10.1 договору № 69 даний договір вступає в дію з моменту його підписання і скріплення їх печатками уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених договором, але не пізніше 31.12.2025.

31.07.2025 між Комунальним некомерційним підприємством «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (первісний замовник), Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (новий замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Менеджмент Інтернешнл» укладено додаткову угоду № 1 до договору № 69, відповідно до якої здійснено заміну сторони договору - замовника на Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з п. 5.2 договору № 69 загальна сума цього договору складає 486.400,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 договору № 126 ціна цього договору становить 576.000,00 грн без ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 31.12.2024 сторони дійшли згоди збільшити суму договору на 115.200,00 грн, у зв`язку з чим внесено зміни до п. 3.1 договору № 126 та встановлено, що ціна договору становить 691.200,00 грн без ПДВ.

За умовами п. 3.5 договору № 69 передання-приймання білизни здійснюється уповноваженими представниками сторін шляхом підписання акту приймання-передачі, відповідно до зразку в додатку № 3 до даного договору, у якому зазначаються вид білизни та її кількість. Акт приймання-передачі, підписаний уповноваженими представниками обох сторін, є документальним підтвердженням переданий білизни замовником та її прийняття виконавцем

Згідно з п. 3.6 договору № 69 зобов`язання виконавця щодо надання послуг вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі замовнику випраної білизни у місці поставки та підписання відповідних документів (актів та/або накладних).

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав замовнику передбачені договором № 69 послуги на загальну суму 166.464,00 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін наступними актами

№ ЕР-24 від 22.05.2025 на суму 66.720,00 грн;

№ ЕР-34 від 05.06.2025 на суму 51.280,00 грн;

№ ЕР-39 від 02.07.2025 на суму 48.464,00 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач надав замовнику передбачені договором № 126 послуги на загальну суму 126.198,00 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін наступними актами

№ ЕР-102 від 20.12.2024 на суму 10.998,00 грн;

№ ЕР-13 від 19.03.2025 на суму 115.200,00 грн.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 4.1 договору № 126 передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом їх надання (після отримання замовником послуг та підписання актів прийому-передачі наданих послуг) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів.

У разі затримки фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання замовником коштів на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (п. 4.2 договору № 126).

Згідно з п. 6.1 договору № 69 замовник здійснює оплату при наявності коштів на розрахунковому рахунку за надані послуги в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 6.2 договору № 69 у разі затримки фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється на протязі 10 (десяти) банківських днів з дати отримання замовником коштів на свій розрахунковий рахунок.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на викладене, замовник мав здійснити оплату за надані послуги у наступні строки

№ ЕР-24 від 22.05.2025 на суму 66.720,00 грн у строк до 23.06.2025 включно;

№ ЕР-34 від 05.06.2025 на суму 51.280,00 грн у строк до 07.07.2025 включно;

№ ЕР-39 від 02.07.2025 на суму 48.464,00 грн у строк до 01.08.2025 включно;

№ ЕР-102 від 20.12.2024 на суму 10.998,00 грн у строк до 20.01.2025 включно;

№ ЕР-13 від 19.03.2025 на суму 115.200,00 грн у строк до 18.04.2025 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору відповідачем не здійснено оплату наданих послуг у повному обсязі на суму 292.662,00 грн, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у зазначеному розмірі.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих послуг не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 292.662,00 грн.

Посилання відповідача на те, що у нього відсутні підстави для здійснення оплати замовником по договору № 126 з посиланням на п. 4.1 договору № 126, оскільки кошти на рахунку замовника відсутні, рахунки закриті не приймаються судом до уваги, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України» від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання (постанова Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 915/634/20).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо оплати наданих послуг не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 7.1 договору № 69 передбачено, що за кожний день прострочення виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що позивачем пеню нараховано виходячи з умов пункту 7.1 договору № 69 у розмірі 0,1% вартості послуг за кожний день прострочення, тоді як статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено імперативне обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, суд здійснює її перерахунок з урахуванням встановленого законом обмеження.

Таким чином, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 45.307,03 грн (розрахунок суду знаходиться в матеріалах справи), визначеному з урахуванням обмеження, встановленого статтею 3 зазначеного Закону, а в іншій частині нарахованої пені задоволенню не підлягає. Також судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки прострочення з оплати мало місце більше тридцяти днів, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 11.652,48 грн штрафу (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Пунктом 6.3 договору № 69 передбачено, що протягом всього періоду затримки фінансування до покупця не можуть застосовуватись штрафні санкції за порушення строків оплати за надані послуги.

Доводи відповідача щодо відсутності фінансування та застосування положень п. 6.3 договору № 69 суд відхиляє, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту затримки фінансування у спірний період. Саме лише посилання на відсутність коштів без документального підтвердження такої обставини не є достатньою підставою для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої договором. Відтак підстави для застосування положень п. 6.3 договору № 69 та звільнення відповідача від сплати нарахованих штрафних санкцій відсутні.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Менеджмент Інтернешнл» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 18» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01054, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 17; код ЄДРПОУ 01993776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Менеджмент Інтернешнл» (01015, м. Київ, вул. Добровольчих батальйонів, 17; код ЄДРПОУ 39515563) 292.662 (двісті дев`яносто дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 00 коп. основного боргу, 45.307 (сорок п`ять тисяч триста сім) грн 03 коп. пені, 11.652 (одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн 48 коп. штрафу, 4.195 (чотири тисячі сто дев`яносто п`ять) грн 46 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова