Рішення № 140188185, 21.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/88/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 Справа № 908/1556/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Національного технічного університету Дніпровська політехніка (пр. Дмитра Яворницького, буд. 19, м. Дніпро, ідентифікаційний код юридичної особи 02070743)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Трейдресурс (вул. Гоголя, буд. 66, офіс 43, м. Запоріжжя, 69011, ідентифікаційний код юридичної особи 42589187)

про визнання додаткових угод недійсними, стягнення 244 725 грн 06 коп.

за участю представників

від позивача: Зінухова Ю.Г., довіреність від 23.06.2026, в режимі відеоконференцзв`язку

від відповідача: Волчанова О.В., директор, виписка з ЄДР, Колесніков К.С., заступник директора з маркетингу, довіреність № 01 від 31.12.2025

СУТЬ СПОРУ:

Національний технічний університет Дніпровська політехніка через підсистему Електронний суд звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Трейдресурс про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 11.12.2023 до договору про постачання електричної енергії № 250 від 26.10.2023, укладеної між Національним технічним університетом Дніпровська політехніка та ТОВ Торгова компанія Трейдресурс;

- визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 21.12.2023 до договору про постачання електричної енергії № 250 від 26.10.2023, укладеної між Національним технічним університетом Дніпровська політехніка та ТОВ Торгова компанія Трейдресурс;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Трейдресурс на користь Національного технічного університету Дніпровська політехніка безпідставно набутих коштів в сумі 244 725 грн 06 коп.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1556/26 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1556/26, присвоєно справі номер провадження 27/88/26. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.07.2026.

21.07.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Трейдресурс в підсистемі Електронний суд сформований відзив на позовну заяву.

27.07.2026 Національним технічнм університетом Дніпровська політехніка в підсистемі Електронний суд сформована відповідь відзив.

Ухвалою суду від 28.07.2026 задоволена заява Національного технічного університету Дніпровська політехніка про проведення судового засідання 29.07.2026 об 12 год. 00 хв. у справі 908/1556/26 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

28.07.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Трейдресурс в підсистемі Електронний суд сформована відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 29.07.2026 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті 02.09.2026.

У судовому засіданні 02.09.2026 суд в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 21.09.2026 о 10 год. 30 хв. Представники позивача та відповідача повідомлені про дату, час та місце наступного судового засідання. Суд зобов`язав сторін надати суду оригінали документів в обґрунтування своїх доводів та заперечень для дослідження під час судового розгляду справи по суті в порядку статті 210 ГПК України.

Судове засідання 21.09.2026 проводилось за допомогою підсистеми Електронний суд та фіксацією судового засідання vkz.court.gov.ua.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено учасникам справи їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

21.09.2026 позивач підтримав позовні вимоги на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 11.12.2023 до договору про постачання електричної енергії № 250 від 26.10.2023; визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 21.12.2023 до договору про постачання електричної енергії № 250 від 26.10.2023; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Трейдресурс на користь Національного технічного університету Дніпровська політехніка безпідставно набуті кошти в сумі 244 725 грн 06 коп. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що d результаті укладення додаткових угод № 1 та № 4 ціна за одиницю товару була збільшена з 5,27044 грн/кВт·год до 6,06761 грн/кВт·год, тобто на 15,13 % від початкової ціни. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання сторонами зобов`язань, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми договору. Таким чином, законодавством встановлено граничний розмір збільшення ціни за одиницю товару не більше 10 відсотків. Однак укладеними сторонами додатковими угодами № 1 та № 4 ціну за одиницю товару збільшено на 15,13 %, що перевищує встановлену законом межу. Отже, додаткові угоди № 1 від 11.12.2023 та № 4 від 21.12.2023 укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягають визнанню недійсними. На виконання Договору позивач оплатив поставлену електричну енергію виходячи зі збільшеної вартості одиниці товару. Загальна сума коштів, сплачених за фактично поставлені 374 595 кВт·год електричної енергії, становила 2 219 005,53 грн. При застосуванні початкової ціни дДоговору вартість фактично поставленого обсягу електричної енергії становила б: 374 595 кВт·год х 5,27044 грн = 1 974 280,47 грн. Позивач вважає, що ним надмірно сплачено відповідачу 244 725,06 грн.

21.09.2026 відповідач проти позову заперечив, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні умов договору № 250 від 26.10.2023, неправильному застосуванні положень законодавства про публічні закупівлі та помилковому ототожненні двох різних правових механізмів: погодження зміни ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку; визначення ціни електричної енергії за погодженою сторонами формулою із застосуванням середньозваженої ціни РДН, регульованого тарифу на передачу та вартості послуг постачальника. Ключовою помилкою позивача є твердження про те, що після укладення договору ціна електричної енергії у розмірі 5,27044 грн/кВт·год з ПДВ була фіксованою та мала застосовуватися до всього фактично поставленого обсягу електричної енергії. Такий висновок прямо суперечить пункту 4.1 договору, яким сторони погодили формульний порядок визначення ціни. Відповідач наполягає, що додаткові угоди не встановлювали нову ціну на розсуд сторін, не були довільним підвищенням ціни та не підпадають під правову конструкцію, на яку посилається позивач. Вони лише документально фіксували результат застосування погодженої сторонами формули ціноутворення за відповідний розрахунковий період. Відповідач вважає, що позивач невірно застосовує п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Позивач обґрунтовує позов тим, що ціна за одиницю товару була збільшена з 5,27044 грн/кВт·год до 6,06761 грн/кВт·год, тобто на 15,13 %, що, на думку позивача, перевищує граничний розмір зміни ціни, передбачений пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідач вважає такий підхід помилковим, оскільки п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» регулює іншу правову ситуацію - погодження сторонами зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку. Натомість у даному спорі йдеться про виконання погодженого сторонами формульного механізму визначення ціни електричної енергії. На момент укладення Договору та спірних додаткових угод діяли Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178). Відповідач вважає розрахунок помилковим, оскільки ціна 5,27044 грн/кВт·год не була фіксованою ціною для всього строку дії Договору. Вона була лише результатом формули на дату укладення Договору. Для листопада та грудня 2023 року застосуванню підлягали актуальні значення СРДН відповідних періодів, що і було зроблено сторонами. Позивач не надав суду альтернативного розрахунку ціни за формулою Договору, не спростував правильність значень СРДН, використаних сторонами, та не довів, що такі значення не відповідали офіційним даним АТ «Оператор ринку». Більше того, сама сума фактичної оплати, на яку посилається позивач, становить 2 219 005,53 грн, тоді як загальна вартість закупівлі за пунктом 4.3 Договору становила 2 477 104,92 грн з ПДВ. Відповідач зазначив, що позивач не доводить збільшення загальної суми Договору.

Позивач скористався своїм правом та надав відповідь на відзив.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 21.09.2026, в порядку ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

Судові дебати частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2023 між Національним технічним університетом Дніпровська політехніка (далі-Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Трейдресурс (далі-Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 250 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим Договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 1.3 Договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 470 000 кВт*год.

Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до п. 4.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що розраховується за формулою:

Ц = СРДН+Т+П, де:

СРДН - середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед», яка визначається за даними опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.phn/indcxes, як середньозважена ціна за результатами торгів у період постачання (звітному місяці, або відповідному періоді в разі не повного місяця постачання), що на дату укладення цього Договору складає 3,90693грн/кВт*год без ПД В;

Т ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (регульована ціна), іцо на дату укладення цього Договору складає 0,4851 грн/кВт*год без ПДВ;

П - ціна послуг постачання, пов`язаних з постачанням електричної енергії Споживачу, яка включає дохідність Постачальника , витрати на покриття небалансів та інші витрати Постачальника щодо діяльності на ринку електричної енергії, що на дату укладення цього Договору складає 0 грн/кВт*год без ПДВ.

Ц = 4,39203 грн/кВт*год, крім того ПДВ 0,87841 гри., всього з ПДВ - 5,27044 гри..

Відповідно до п. 4.3 Договору вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього Договору, та становить: 2064254,10 грн (Два мільйони шістдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят чотири гривні 10 копійок), крім того ПДВ 412850,82 грн (Чотириста дванадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 82 копійки), всього з ПДВ - 2477104,92 грн (Два мільйони чотириста сімдесят сім тисяч сто чотири гривні 92 копійки).

Строк дії договору встановлений в п. 12.1 Договору цей Договір набирає чинності з 01.11.2023 та діє до 31.12.2023, якщо інше не встановлено комерційної пропозицією, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу зазначено в заяві-приєднанні, яка є Додатком № 1 до цього Договору.

Строк (термін) постачання товару (електричної енергії) Споживачу до 31.12.2023.

Додаток № 2 до цього Договору Комерційна пропозиція, яка визначає, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії з урахуванням ПДВ становить 5,27044 грн.

Під час дії Договору між сторонами були укладенні наступні додаткові угоди: № 1 від 11.12.2023, № 2 від 11.12.2023, № 3 від 20.12.2023, № 4 від 21.12.2023, № 5 від 21.12.2023, № 6 від 25.12.2023.

Позивач звернувся до суду із вимогами про визнання недійсними до додаткову угоду № 1 від 11.12.2023 та № 4 від 21.12.2023.

Так, між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 від 11.12.2023 про наступне:

1. Сторони погодили, що для остаточних розрахунків за розрахунковий період листопад 2023 р. застосовується середньозважена ціна на електроенергію на ринку на добу наперед, що оприлюднена на сайті Оператора ринку за результатами торгів у листопаді 2023 р., яка становить 4,35780 грн/кВт*год (без ПДВ).

2. Внести зміни та викласти в пункт 4.1 розділу 4 «Ціна, порядок обліку і оплати електричної енергії» Договору в наступній редакції:

« 4.1. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що розраховується за наступним порядком:

Ц=СРДН+Т+П, де:

СРДН - середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед», яка визначається за даними опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.php/indexes, як середньозважена ціна за результатами торгів у період постачання (звітному місяці, або відповідному періоді в разі не повного місяця постачання), що на дату укладення цього Договору складає 4,35780 грн/кВт*год без ПДВ;

Т - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (регульована ціна), що на дату укладення цього Договору складає 0,48510 грн/кВт*год без ПДВ;

П - ціна послуг постачання, пов`язаних з постачанням електричної енергії Споживачу, яка включає дохідність Постачальника, витрати на покриття небалансів та інші витрати Постачальника щодо діяльності на ринку електричної енергії, що на дату укладення цього Договору складає 0,00 грн/кВт*год без ПДВ.

Ц = 4,84290 грн (чотири гривні 84290 коп.), крім того ПДВ 0,96858 грн всього з ПІДВ - 5,81148 грн (п`ять гривень 81148 коп.).»

3. Сторони дійшли згоди викласти п. 1 Комерційної Пропозиції, що є Додатком 2 до Договору в наступній редакції:

« 1) ціна* електричної енергії (для споживачів 2 клас напруги) становить 5,81148 грн. (п`ять грн. 81148 коп.), з ПДВ за 1кВт*год.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що розраховується за формулою:

Ц = СРДН+Т+П, де: ,

СРДН - середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед», яка визначається за даними опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.php/indexes, як середньозважена ціна за результатами торгів у період постачання (звітному місяці, або відповідному періоді в разі не повного місяця постачання), що на дату укладення цього Договору складає 4,35780 грн/кВт*год без ПДВ;

Т - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (регульована ціна), що на дату укладення цього Договору складає 0,48510 грн/кВт*год без ПДВ;

П - ціна послуг постачання, пов`язаних з постачанням електричної енергії Споживачу, яка включає дохідність Постачальника , витрати на покриття небалансів та інші витрати Постачальника щодо діяльності на ринку електричної енергії, що на дату укладення цього Договору складає 0 грн/кВт*год без ПДВ.»

4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.2023 року. Відповідно до ч. З ст. 631 ЦК України умови цієї Додаткової угоди розповсюджуються на взаємовідносини, що виникли з 01.11.2023 року.

5. Інші умови Договору залишаються без змін.

6. Дана додаткова угода укладена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, і є невід`ємною частиною Договору.

Додаткову угоду № 4 від 21.12.2023 укладено між сторонами про наступне:

1. Сторони погодили, що для остаточних розрахунків за розрахунковий період грудень 2023 р. застосовується середньозважена ціна на електроенергію на ринку на добу наперед, що оприлюднена на сайті Оператора ринку за результатами торгів у період з 01.12.2023 по 15.12.2023 (включно), яка становить 4,57124 грн/кВт*год (без ПДВ).

2. Внести зміни та викласти в пункт 4.1 розділу 4 «Ціна, порядок обліку і оплати електричної енергії» Договору в наступній редакції:

« 4.1. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що розраховується за наступним порядком:

Ц=СРДН+Т+П, де:

СРДН - середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед», яка визначається за даними опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.php/indexes, як середньозважена ціна за результатами торгів у період постачання (звітному місяці, або відповідному періоді в разі не повного місяця постачання), що на дату укладення цього Договору складає 4,57124 грн/кВт*год без ПДВ;

Т - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (регульована ціна), що на дату укладення цього Договору складає 0,48510 грн/кВт*год без ПДВ;

П - ціна послуг постачання, пов`язаних з постачанням електричної енергії Споживачу, яка включає дохідність Постачальника, витрати на покриття небалансів та інші витрати Постачальника щодо діяльності на ринку електричної енергії, що на дату укладення цього Договору складає 0,00 грн/кВт*год без ПДВ.

Ц = 5,05634 грн (п`ять гривні 05634 коп.), крім того ПДВ 1,01127 грн всього з ПДВ - 6,06761 грн (п`ять гривень 06761 коп.).»

3. Сторони дійшли згоди викласти п. 1 Комерційної Пропозиції, що є Додатком 2 до Договору в наступній редакції:

« 1) ціна* електричної енергії (для споживачів 2 клас напруги) становить 6,06761 грн (шість грн 06761 коп.), з ПДВ за 1кВт*год.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що розраховується за формулою:

Ц = СРДН+Т+П, де: ,

СРДН - середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед», яка визначається за даними опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.php/indexes, як середньозважена ціна за результатами торгів у період постачання (звітному місяці, або відповідному періоді в разі не повного місяця постачання), що на дату укладення цього Договору складає 4,57124 грн/кВт*год без ПДВ;

Т - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (регульована ціна), що на дату укладення цього Договору складає 0,48510 грн/кВт*год без ПДВ;

П - ціна послуг постачання, пов`язаних з постачанням електричної енергії Споживачу, яка включає дохідність Постачальника , витрати на покриття небалансів та інші витрати Постачальника щодо діяльності на ринку електричної енергії, що на дату укладення цього Договору складає 0 грн/кВт*год без ПДВ.»

4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.2023 року. Відповідно до ч. З ст. 631 ЦК України умови цієї Додаткової угоди розповсюджуються на взаємовідносини, що виникли з 01.12.2023 року.

5. Інші умови Договору залишаються без змін.

6. Дана додаткова угода укладена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, і є невід`ємною частиною Договору.

За результатами наданих послуг з постачання електричної енергії за вказаним договором Постачальником були складені Акти купівлі-продажу електричної енергії № 250/11 від 30.11.2023 та № 250/12 від 22.12.2023, які підписаними обома сторонами та скріплені печатками товариств.

Акти купівлі-продажу електричної енергії підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

На оплату виставлені рахунки, які оплачені позивачем, про що свідчать копії платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Позивач у позовній заяві підтвердив, що на виконання Договору позивач оплатив поставлену електричну енергію виходячи зі збільшеної вартості одиниці товару.

Загальна сума коштів, сплачених за фактично поставлені 374 595 кВт·год електричної енергії склала 2 219 005 грн 53 коп.

Позивач зазначав, що укладеними сторонами додатковими угодами № 1 та № 4 ціну за одиницю товару збільшено на 15,13 %, що перевищує встановлену законом межу, в результаті чого позивачем надмірно сплачено відповідачу 244 725 грн 06 коп., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін врегульовані договорами про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (надалі - Правила/ПРРЕЕ).

Укладений між сторонами договір № 250 від 26.10.2023 за своєю правовою природою є договорами постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Згідно з ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до положень ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, перелік послуг, що надаються електропостачальником; ціна електричної енергії та послуг, що надаються; строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору; інші положення залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Суд зазначає, що станом на момент підписання договору про постачання електричної енергії споживачу № 250 від 26.10.2023 сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Закону України Про ринок електричної енергії та Закону України Про публічні закупівлі.

Сторони уклали договір про постачання електричної енергії споживачу № 250 від 26.10.2023 за результатами застосування конкурентних процедур на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За пунктами 6, 11 та 22 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі":

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 180 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 3-7.

Пунктом 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Оскільки Договір був укладений після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тому у відповідності до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням норм Особливостей № 1178.

Підпунктом 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі Постанова КМУ №1178), у відповідній редакції, визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п.п. 10 і 13 (крім підпункту 13 та 15 п. 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення ( підпункт 2 пункту 19); зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).

З аналізу зазначених приписів закону та Постанови КМУ № 1178, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку» та «зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед» у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено погодження ціни за одиницю електричної енергії в залежності від середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» відбувається щомісячно шляхом підписання між сторонами відповідних додаткових угод про внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

Позивач помилково застосовує до спірних правовідносин загальний підхід щодо 10-відсоткового обмеження зміни ціни за одиницю товару, сформований Верховним Судом при тлумаченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, без розмежування підстав зміни ціни договору у зв`язку з ринковим коливанням ціни товару в бік збільшення за наведеною законодавчою нормою та підпунктом 2 пункту 19 Особливостей та зміну ціни у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за підпунктом 7 пункту 19 Особливостей.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на нерелевантності саме до спірних правовідносин зазначених та подібних ним правових висновків, які стосуються застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII у співвідношенні з відповідними положеннями пункту 19 Особливостей № 1178 виключно у контексті алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, що є особливістю саме випадків зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення у разі ринкового коливання ціни такого товару.

В даному випадку Договір № 250 від 26.10.2023 містить порядок зміни ціни, складовою ціни є СРДН, а спірні укладені сторонами додаткові угоди прямо посилаються на підпункт 7 пункту 19 Особливостей № 1178 та фіксують зміну середньозваженої ціни РДН.

Підпункт 7 пункту 19 Особливостей № 1178 не містить обмеження у 10 %, оскільки розмір зміни ціни залежить від фактичного значення відповідного ринкового показника, який не визначається сторонами договору довільно.

Натомість у спірних правовідносинах сторони передбачили механізм визначення ціни електричної енергії за формулою саме залежно від зміни середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед», та яка визначається за даними опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.phn/indcxes, як середньозважена ціна за результатами торгів у період постачання (звітному місяці, або відповідному періоді в разі не повного місяця постачання).

Отже, саме по собі перевищення початкового числового значення ціни більш ніж на 10 % не є підставою для висновку про порушення вимог законодавства.

Пункт 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункт 2 пункту 19 Особливостей № 1178 регулюють ситуацію погодження сторонами зміни ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку.

Натомість п.п. 7 п. 19 Особливостей № 1178 є окремою та самостійною підставою, яка стосується зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», якщо такі ціни застосовуються в договорі про закупівлю і якщо договором встановлено порядок зміни ціни.

Сторони за Договором не погоджували довільне збільшення ціни, а застосували договірну формулу, складовою якої є СРДН.

Застосування 10 % обмеження до такого формульного розрахунку призвело б до викривлення погодженого сторонами механізму ціноутворення та фактичного примусу сторін застосовувати ціну, яка не відповідає офіційному показнику СРДН за відповідний розрахунковий період.

За таких обставин у даних правовідносинах ціна була визначена відповідно до погодженого сторонами формульного механізму, який прямо передбачений Договором та відповідає п.п. 7 п. 19 Особливостей № 1178.

Такий підхід узгоджується і з подальшим розвитком законодавства.

Так, 24.06.2026 набрав чинності новий Закон України «Про публічні закупівлі» (Закон №4888-IX), яким пункт 7 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII викладено в новій редакції, а саме: «зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників міжнародних цінових агентств, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни».

За своїм змістом зазначене положення Закону № 922-VIII фактично відтворює правове регулювання, яке було закріплене в підпункті 7 пункту 19 Особливостей № 1178 у питанні зміни ціни договору про закупівлю у зв`язку зі зміною середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» за умови, що відповідний порядок зміни ціни визначено сторонами у договорі.

Отже, внесення Законом № 4888-IX відповідних змін до пункту 7 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII підтверджує волевиявлення законодавця на встановлення самостійного механізму зміни ціни договору про закупівлю для спірних правовідносин, який не пов`язується із 10-відсотковим обмеженням, застосовним до випадків зміни ціни внаслідок ринкового коливання, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до 4.1.2 Договору зміна ціни на ринку «на добу наперед» підтверджується інформацією з сайту Оператора ринку на його офіційному сайті.

Пунктом 4.1.3 Договору визначено порядок підтвердження зміни регульованих тарифів на передачу електричної енергії.

Отже, безпосередньо умовами Договору було встановлено джерело даних, алгоритм визначення ціни та порядок документального оформлення результату такого розрахунку.

Додатковою угодою № 1 від 11.12.2023 сторони погодили, що для остаточних розрахунків за розрахунковий період листопад 2023 року застосовується середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед», оприлюднена на сайті Оператора ринку за результатами торгів у листопаді 2023 року, у розмірі 4,35780 грн/кВт·год без ПДВ. Застосування погодженої формули дало такий результат: СРДН 4,35780 грн/кВт·год + тариф передачі 0,48510 грн/кВт·год + послуга постачальника 0,00 грн/кВт·год = 4,84290 грн/кВт·год без ПДВ, що з ПДВ становить 5,81148 грн/кВт·год.

Додатковою угодою № 4 від 21.12.2023 сторони погодили, що для остаточних розрахунків за розрахунковий період грудень 2023 року застосовується середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед», оприлюднена на сайті Оператора ринку за результатами торгів у період з 01.12.2023 по 15.12.2023 включно, у розмірі 4,57124 грн/кВт·год без ПДВ. Застосування погодженої формули дало такий результат: СРДН 4,57124 грн/кВт·год + тариф передачі 0,48510 грн/кВт·год + послуга постачальника 0,00 грн/кВт·год = 5,05634 грн/кВт·год без ПДВ, що з ПДВ становить 6,06761 грн/кВт·год.

Таким чином, Додаткові угоди № 1 та № 4 не встановлювали нову ціну електричної енергії на розсуд Постачальника, а лише документально фіксували результат застосування погодженого сторонами формульного механізму визначення ціни, передбаченого пунктом 4.1 Договору, із використанням офіційних показників середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» (СРДН) за відповідний розрахунковий період.

При цьому жодна зі складових формули не визначалася відповідачем на власний розсуд: показник СРДН формувався АТ «Оператор ринку», тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлювався НКРЕКП, а вартість послуг Постачальника залишалася незмінною протягом дії Договору.

Таким чином, кінцеве значення ціни визначалося виключно в порядку, погодженому сторонами, а не на розсуд відповідача, а зміна кінцевого значення ціни була зумовлена виключно зміною показника СРДН, який визначався АТ «Оператор ринку», тоді як інші складові формули залишалися незмінними.

Водночас позивач, не заперечуючи існування погодженого сторонами формульного механізму, у власному розрахунку фактично його не застосовує, виходячи з помилкового припущення про необхідність використання початкового числового значення ціни 5,27044 грн/кВт·год для всього обсягу поставленої електричної енергії.

Отже, фактичні обставини справи свідчать, що сторони виконували Договір саме у спосіб, визначений його умовами, а зміна числового значення ціни була наслідком застосування погодженого формульного механізму, а не зміною істотних умов Договору на розсуд Постачальника.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25:

48. Частиною четвертою статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

49. За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону № 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема:

(1) за пунктом 2 частини п`ятої наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

(2) за пунктом 7 частини п`ятої наведеної норми зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

50. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 3-7 такого змісту:

51. « 3-7. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».

52. Відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 затвердив Особливості № 1178, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

53. Оскільки Договір був укладений після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тому у відповідності до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням норм Особливостей № 1178.

54. Так, пункт 19 Особливостей № 1178 (тут і надалі - в редакції, чинній на момент укладення спірних додаткових угод) містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).

55. Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку» та «зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед» у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Верховний Суд звертається до власних правових висновків у постанові від 12.02.2025 у справі № 914/619/24, на яку посилається відповідач-1 у касаційній скарзі.

56. Як вже зазначалось і це не врахували суди попередніх інстанцій, умови укладеного між відповідачами договору про закупівлю передбачають, що фактична ціна поставки товару (електричної енергії) визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за товар.

57. Отже, за умовами Договору погодження ціни за одиницю електричної енергії в залежності від середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» відбувається щомісячно шляхом підписання між сторонами відповідних додаткових угод про внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

58. Проте суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин загальний підхід щодо 10-відсоткового обмеження зміни ціни за одиницю товару, сформований Верховним Судом при тлумаченні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII, без розмежування підстав зміни ціни договору у зв`язку з ринковим коливанням ціни товару в бік збільшення за наведеною законодавчою нормою та підпунктом 2 пункту 19 Особливостей та зміну ціни у зв`язку зі зміною середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за підпунктом 7 пункту 19 Особливостей.

59. Також помилки припустився суд апеляційної інстанції, відхиляючи посилання ТОВ «Єврогазстар» на підпункт 7 пункту 19 Особливостей № 1178 та зазначивши, що затвердження Особливостей № 1178 не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спорів, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 є підзаконним нормативно-правовим актом, а її положення лише деталізують випадки зміни ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення. При цьому апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23.

60. Верховний Суд наголошує на нерелевантності саме до спірних правовідносин зазначених та подібних ним правових висновків, які стосуються застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII у співвідношенні з відповідними положеннями пункту 19 Особливостей № 1178 виключно у контексті алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, що є особливістю саме випадків зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення у разі ринкового коливання ціни такого товару. При цьому за обставинами справи № 918/694/23 суди не встановили, що сторони погодили застосування у договорі про закупівлю середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу на перед» та порядку зміни такої ціни, як це передбачено підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

61. Натомість у спірних правовідносинах сторони договору про закупівлю передбачили механізм визначення ціни електричної енергії за формулою саме залежно від зміни середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед», а також визначили порядок визначення ціни відповідно до такого показника (коефіцієнта) у кожному розрахунковому періоді (щомісяця). За таких обставин правовою підставою для внесення змін до Договору є саме підпункт 7 пункту 19 Особливостей, який не містить положень про обмеження 10 відсотками зміни ціни договору в бік збільшення.

62. Такий підхід узгоджується і з подальшим розвитком законодавства. Так, 24.06.2026 набрав чинності новий Закон України «Про публічні закупівлі» (Закон №4888-IX), яким пункт 7 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII викладено в новій редакції, а саме: «зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників міжнародних цінових агентств, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни».

63. За своїм змістом зазначене положення Закону № 922-VIII фактично відтворює правове регулювання, яке було закріплене в підпункті 7 пункту 19 Особливостей № 1178 у питанні зміни ціни договору про закупівлю у зв`язку зі зміною середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» за умови, що відповідний порядок зміни ціни визначено сторонами у договорі.

64. Отже, внесення Законом № 4888-IX відповідних змін до пункту 7 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII підтверджує волевиявлення законодавця на встановлення самостійного механізму зміни ціни договору про закупівлю для спірних правовідносин, який не пов`язується із 10-відсотковим обмеженням, застосовним до випадків зміни ціни внаслідок ринкового коливання, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII.

65. За наведеного суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними відповідно до статей 203 та 215 ЦК України.

66. Відтак доводи касаційної скарги відповідача-1 знайшли своє підтвердження.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналіз наявних доказів у справі свідчить про виконання учасниками правочину зобов`язань за ними, а саме Постачальником було надано послугу позивачеві з поставки електричної енергії на умовах договору № 250 від 26.10.2023, а Споживачем здійснено оплату вартості отриманої електричної енергії за цінами, погодженими сторонами спору за взаємною згодою.

Відтак, суд не вбачає правових підстав для розрахунку вартості спожитої позивачем електричної енергії за листопад 2023 року та грудень 2023 року за цінами, відмінними від цін, погоджених сторонами у договорі про постачання електричної енергії та додаткових угодах до нього.

Крім того, твердження позивача про взаємовиключність формульного ціноутворення та додаткових угод суперечить прямому висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25:

55. Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку» та «зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед» у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Верховний Суд звертається до власних правових висновків у постанові від 12.02.2025 у справі № 914/619/24, на яку посилається відповідач-1 у касаційній скарзі.

57. Отже, за умовами Договору погодження ціни за одиницю електричної енергії в залежності від середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» відбувається щомісячно шляхом підписання між сторонами відповідних додаткових угод про внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

Додаткова угода може бути визначеним договором способом документального оформлення результату формульного розрахунку, а не новою домовленістю сторін про довільне збільшення ціни.

У Договорі сторони саме так і погодили порядок розрахунків: пункт 4.1 встановив формулу Ц = СРДН + Т + П; пункт 4.1.1 передбачив щомісячне оформлення зміни ціни додатковою угодою; пункт 4.1.2 визначив офіційне джерело показника СРДН; пункт 4.1.3 визначив порядок підтвердження регульованого тарифу.

Тому укладення Додаткових угод № 1 та № 4 було виконанням Договору, а не відступом від нього. Позивач не спростував жодної складової застосованої формули, не надав іншого розрахунку СРДН за листопад і грудень 2023 року та не довів невідповідність використаних показників офіційним даним АТ «Оператор ринку».

Правовою підставою для стягнення з відповідача грошової суми позивач зазначає приписи ст.ст. 203, 207, 208, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Додаткові угоди № 1 та № 4 відповідають пунктам 4.1-4.1.3 Договору, підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178 та актуальній правовій позиції Верховного Суду.

За таких обставин відсутня обов`язкова умова для застосування статті 1212 ЦК України, оскільки кошти були отримані відповідачем на чинній договірній підставі відповідно до Договору, додаткових угод та підписаних сторонами актів купівлі-продажу електричної енергії.

Зазначена правова підстава існувала на момент здійснення розрахунків і надалі не припинилася.

Кошти сплачені позивачем за фактично поставлену і спожиту електричну енергію за ціною, визначеною відповідно до чинного Договору.

Розрахунок Позивача у сумі 244 725 грн 06 коп. побудований на застосуванні до всього спірного періоду початкового числового значення 5,27044 грн/ кВт·год, яке не було ціною листопада та грудня 2023 року за формулою Договору, а отже даний розрахунок суперечить пункту 4.1 Договору та не підтверджує безпідставного збагачення відповідача.

Крім того, позивач пов`язує зміну ціни з подальшим зменшенням обсягу електричної енергії та стверджує, що це змінило економічний результат закупівлі.

Однак, зміни обсягу оформлялися іншими додатковими угодами № 2, № 5 та № 6, недійсність яких у цій справі не є предметом позовних вимог.

Підпункт 1 пункту 19 Особливостей № 1178 прямо допускає зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника.

Сам факт зменшення обсягу не є презумпцією порушення законодавства.

Суд погоджується, що у договорі з формульною ціною початкове числове значення ціни не гарантується на весь строк дії договору.

Замовник, погодивши формулу, усвідомлював, що за незмінної граничної суми договору ринкова зміна СРДН може впливати на обсяг товару, що може бути придбаний у межах цієї суми. Це не є прихованою зміною економічного балансу, а є прямим наслідком первісно погодженого механізму ціноутворення.

Враховуючи викладене вище, суд не знаходить правових підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними відповідно до статей 203 та 215 ЦК України.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, якщо правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку із зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, якщо правочин, на підставі якого було сплачено кошти, не визнаний недійсним у встановленому порядку, він вважається чинним, а отримані за ним кошти не можуть вважатися безпідставно набутими майном у розумінні ст.1212 ЦК України.

Оскільки додаткові угоди № 1 від 11.12.2023 та № 4 від 21.12.2025 є чинними, не скасованими та не визнаними недійсними, сплачені на їх виконання кошти не утворюють безпідставного збагачення відповідача. Стягнення коштів в порядку ст. 1212 ЦК України можливе лише тоді, коли підстава набуття майна була скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі не існувала. У даному випадку кошти сплачені на підставі чинних додаткових угод, дійсність яких встановлена судом.

Щодо посилання позивача на постанову Великої палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі 920/19/24.

Слід зазначити, що у справі № 920/19/24 договір та оспорювані додаткові угоди були укладені у 2021 році, тобто до набрання чинності Особливостями № 1178.

Додатковими угодами сторони каскадно збільшували ціну електричної енергії у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку; загальне збільшення перевищило 100 відсотків.

Спір вирішувався виключно в межах пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. Велика Палата не розглядала договір, який установлював щомісячне визначення ціни за формулою із використанням СРДН, не застосовувала підпункт 7 пункту 19 Особливостей № 1178 і прямо зазначила, що Особливості № 1178 не мають зворотної дії щодо договорів 2021 року.

Договір № 250 укладено 26.10.2023 у період дії Особливостей № 1178, а порядок щомісячного формульного визначення ціни передбачений безпосередньо його пунктами 4.1-4.1.3.

Тому предметом розгляду є правочини іншого змісту: не каскадне підвищення фіксованої ціни за пунктом 2, а оформлення результату формули за підпунктом 7.

Крім того, спірні додаткові угоди прямо посилаються на підпункт 7 пункту 19 Особливостей № 1178, а зміна ціни була пов`язана саме із застосуванням СРДН як складової формули Договору.

Таким чином, правова позиція Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24 не спростовує правомірності укладення спірних додаткових угод, оскільки сформульована за інших фактичних обставин та за відсутності правового регулювання, встановленого Особливостями № 1178.

Крім того, у постанові від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25 Верховний Суд уже роз`яснив, що правові висновки щодо пункту 2 частини п`ятої статті 41 та 10-відсоткового ліміту є нерелевантними до договору, в якому застосовано середньозважену ціну РДН і встановлено порядок її щомісячної зміни.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач має довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі Горнсбі поти Греції зазначено: …Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Позивачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Твердження позивача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування сторін не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з їх недоведеністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Національного технічного університету Дніпровська політехніка до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Трейдресурс відмовити.

Рішення оформлено та підписано 30.09.2026.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.