Ухвала суду № 140188170, 30.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/6/18-29/12/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.09.2026 Справа № 908/3549/16

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали скарги

скаржника (боржника) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ),

представник скаржника адвокат Шурхно Андрій Анатолійович,

орган державної виконавчої служби Макарівський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34894379; вул. Димитрія Ростовського, 26, смт Макарів, Київська область, 08001),

стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 33701132),

на рішення та бездіяльність органу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні № 63179386,

УСТАНОВИВ:

25.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 63179386.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.09.2026 скаргу у справі № 908/3549/16 передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Кричмаржевському В.А.

28.09.2026 керівником апарату Господарського суду Запорізької області видано розпорядження № П-344/26 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 908/3549/16.

Підставою для призначення повторного автоматизованого розподілу зазначено звільнення судді ОСОБА_2 з посади.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2026 скаргу у справі № 908/3549/16 передано на розгляд судді Юлдашеву О.О.

Судом установлено наступне.

Виконавче провадження № 63179386 відкрито 02.10.2020 на підставі наказу № 908/3549/16 від 22.06.2020, виданого Господарським судом Запорізької області у справі № 908/3549/16, яким на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький індустріально-механічний завод» витребувано у ОСОБА_1 транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель S 500, 2008 року виготовлення, тип легковий седан, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 .

05.10.2020 державним виконавцем за заявою стягувача винесено постанову про розшук зазначеного транспортного засобу та накладено арешт на рухоме майно.

У зв`язку з тим, що розшук транспортного засобу протягом року не дав результатів, 06.10.2021 державним виконавцем на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

Як убачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, представник ОСОБА_1 неодноразово звертався до органу державної виконавчої служби з адвокатськими запитами щодо стану виконавчого провадження № 63179386.

Листом від 24.07.2025 № 63179386 Макарівський відділ ДВС повідомив, що виконавчий документ повернуто стягувачу 06.10.2021 на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», матеріали виконавчого провадження знищено у зв`язку із закінченням строку їх зберігання, а виконавчий документ повторно на виконання не пред`являвся та на виконанні не перебуває.

Листом від 16.12.2025 № 63179386 повідомлено, що запис про арешт рухомого майна № 28166090 від 05.10.2020 втратив чинність у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку його дії 05.10.2025.

Листом від 08.07.2026 № 63179386 органом ДВС знову підтверджено, що виконавчий документ повторно на виконання не надходив та на виконанні не перебуває.

21.08.2026 представником скаржника подано до Макарівського відділу державної виконавчої служби заяву про виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників, зареєстровану органом ДВС за вх. № 2400 від 21.08.2026.

За результатами розгляду зазначеного звернення Макарівським відділом державної виконавчої служби складено лист від 24.08.2026 № 63179386, підписаний в.о. начальника відділу.

У зазначеному листі орган державної виконавчої служби повторно підтвердив факт повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», втрату чинності записом про арешт рухомого майна та те, що виконавчий документ повторно на виконання не надходив і на виконанні не перебуває.

Разом з тим органом ДВС зазначено, що правові підстави для виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників відсутні.

Не погоджуючись із зазначеним, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області зі скаргою, в якій просить:

Поновити строк для звернення зі скаргою на рішення Макарівського відділу державної виконавчої служби щодо невиключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Визнати неправомірною бездіяльність Макарівського відділу державної виконавчої служби, яка полягає у нерозгляді в установлених законодавством порядку та процесуальній формі заяви ОСОБА_1 від 21.08.2026 про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Визнати неправомірним рішення Макарівського відділу державної виконавчої служби, викладене у листі від 24.08.2026 № 63179386, в частині відмови у виключенні відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників за виконавчим провадженням № 63179386.

Зобов`язати Макарівський відділ державної виконавчої служби вчинити дії щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 як боржника за виконавчим провадженням № 63179386 з Єдиного реєстру боржників шляхом винесення відповідної постанови.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання скарги, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 341 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Згідно з частиною другою статті 341 Господарського процесуального кодексу України пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення така скарга залишається судом без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується законодавцем із наявністю обставин, які об`єктивно перешкоджали особі своєчасно реалізувати належне їй процесуальне право.

Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка пропустила строк, та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії.

Як убачається зі змісту поданої скарги, заява ОСОБА_1 про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників була подана до органу ДВС 21.08.2026.

24.08.2026 Макарівським відділом державної виконавчої служби за результатами розгляду зазначеної заяви складено лист № 63179386, у якому викладено позицію органу ДВС щодо відсутності правових підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Саме лист від 24.08.2026 № 63179386 скаржник визначає як рішення органу ДВС, яким порушено його права, та просить суд визнати його неправомірним.

Водночас скаргу до Господарського суду Запорізької області подано через підсистему «Електронний суд» лише 25.09.2026, тобто після спливу передбаченого частиною першою статті 341 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку.

При цьому у скарзі не зазначено конкретної дати отримання ОСОБА_1 або його представником листа Макарівського відділу ДВС від 24.08.2026 № 63179386.

Доказів, які б дозволяли встановити іншу конкретну дату, коли скаржник фактично дізнався про прийняте органом ДВС рішення, та відповідно обчислити встановлений законом десятиденний строк з такої дати, до матеріалів скарги не додано.

Натомість сам скаржник, усвідомлюючи можливість пропуску встановленого статтею 341 Господарського процесуального кодексу України строку, заявив клопотання про його поновлення.

Обґрунтовуючи клопотання, скаржник зазначає, що добросовісно очікував на розгляд Відділом ДВС його заяви від 21.08.2026 по суті, звернення до суду із цією скаргою є безпосередньою та оперативною реакцією на отриману відмову, будь-яке зволікання не залежало від його волі та не є значним, а завчасне звернення до суду до отримання відповіді органу ДВС суперечило б принципу процесуальної економії.

Суд не визнає наведені обставини поважними причинами пропуску процесуального строку.

Посилання скаржника на очікування розгляду заяви від 21.08.2026 не пояснює причин незвернення до суду після надання органом ДВС відповіді від 24.08.2026 № 63179386.

Зі змісту самої скарги вбачається, що орган ДВС розглянув звернення боржника та виклав свою позицію щодо заявленої вимоги, зокрема прямо повідомив про відсутність правових підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Отже, очікування відповіді органу ДВС не могло бути причиною пропуску строку після надання такої відповіді.

При цьому скаржник не зазначив, коли саме ним або його представником було отримано лист від 24.08.2026 № 63179386, не надав доказів його несвоєчасного вручення та не навів інших конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду протягом десятиденного строку після того, як йому стало відомо про прийняте органом ДВС рішення.

Твердження про те, що звернення до суду є безпосередньою та оперативною реакцією на отриману відмову, саме по собі не є поважною причиною пропуску встановленого законом процесуального строку та належними доказами не підтверджено.

Так само незначність пропуску процесуального строку не може бути самостійною підставою для його поновлення, оскільки вирішальне значення має не тривалість пропуску, а наявність поважних причин, які об`єктивно унеможливили своєчасне звернення до суду.

Суд відхиляє і доводи скаржника про те, що оскаржувана бездіяльність має триваючий характер, а тому строк звернення до суду не пропущений.

Предметом скарги є, серед іншого, конкретне рішення органу ДВС, викладене у листі від 24.08.2026 № 63179386, яким за результатами розгляду заяви від 21.08.2026 повідомлено про відсутність правових підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Таким чином, орган ДВС не залишив звернення ОСОБА_1 без реагування, а розглянув його та повідомив скаржника про результат такого розгляду.

Та обставина, що результат розгляду заяви оформлено листом, а не постановою, і саме це скаржник вважає порушенням встановленого законодавством порядку, стосується оцінки правомірності дій органу ДВС по суті, однак сама по собі не свідчить про існування необмеженої в часі триваючої бездіяльності та не усуває необхідності дотримання процесуального строку, встановленого статтею 341 Господарського процесуального кодексу України.

Більше того, матеріали скарги свідчать про те, що скаржник та його представник протягом тривалого часу активно з`ясовували стан виконавчого провадження № 63179386, неодноразово зверталися до органу ДВС з адвокатськими запитами, отримували відповіді від 24.07.2025, 16.12.2025 та 08.07.2026, а 21.08.2026 представник скаржника цілеспрямовано звернувся із заявою про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.

Отже, скаржник був обізнаний зі станом виконавчого провадження та активно реалізовував належні йому процесуальні права.

Наведені у клопотанні обставини не свідчать про існування об`єктивних, незалежних від волі скаржника перешкод, які унеможливили своєчасне звернення до суду.

Будь-яких доказів на підтвердження існування таких обставин до скарги не додано.

Право на доступ до суду реалізується з дотриманням установлених процесуальним законом правил, у тому числі щодо строків вчинення процесуальних дій.

Безпідставне поновлення пропущеного процесуального строку за відсутності об`єктивних поважних причин фактично нівелювало б встановлений законодавцем строк оскарження та не відповідало б принципу юридичної визначеності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на звернення зі скаргою не можуть бути визнані поважними, а тому клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною другою статті 341 Господарського процесуального кодексу України за відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку скарга залишається судом без розгляду.

Отже, процесуальним наслідком відмови у поновленні пропущеного строку у цьому випадку є залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду.

У зв`язку із залишенням скарги без розгляду суд не здійснює оцінку доводів скаржника щодо наявності або відсутності матеріально-правових підстав для виключення відомостей про нього з Єдиного реєстру боржників, правомірності застосування пункту 24 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, правомірності рішення Макарівського відділу ДВС, викладеного у листі від 24.08.2026 № 63179386, а також наявності підстав для покладення на орган ДВС обов`язку виключити відповідні відомості з Єдиного реєстру боржників, оскільки вирішення зазначених питань становило б розгляд скарги по суті.

Крім того, суд враховує, що скаргу ОСОБА_1 та додані до неї документи подано до Господарського суду Запорізької області в електронній формі через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Матеріали скарги у паперовій формі до суду не надходили.

Відтак у зв`язку із залишенням скарги без розгляду її матеріали у паперовому вигляді скаржнику не повертаються, оскільки фактично такі матеріали до суду на паперових носіях не подавалися.

Керуючись статтями 119, 232 235, 339 341 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання скарги на рішення та бездіяльність Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 63179386 відмовити.

Скаргу ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 63179386 залишити без розгляду.

Скаргу та додані до неї документи у паперовому вигляді скаржнику не повертати, оскільки скаргу та додані до неї документи подано до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та у паперовій формі до суду вони не надходили.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 , його представнику, Макарівському відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та стягувачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 255 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано-30.09.26.

Суддя О.О. Юлдашев