Рішення № 140188025, 29.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/799/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровістатур"

про стягнення 129 579,92грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровістатур" про стягнення 129 579,92грн, з яких: 114 505,92грн основний борг, 3 294,01грн пеня, 11 450,59грн штраф, 329,40грн 3% річних.

В якості правових підстав позивач вказує, зокрема, ст. 11, 16, 204, 509, 525, 526, 610, 612, 626, 629 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 06.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вказану ухвалу суд надіслав сторонам в електронні кабінети системи "Електронний суд", про що свідчать довідки про доставку електронних листів (а.с.71-71 на звороті).

Отже, сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі №906/799/26.

14.07.2026 за вх.№8492 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача, відповідно до якої на виконання вимог ухвали суду надає довідку про відкриті рахунки ТОВ "Дорожні машини".

23.07.2026 за вх.№8902 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на обставину наявності тотожного спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, який розглянутий Господарським судом Житомирської області та 17.06.2026 ухвалене рішення по справі №906/352/26 про відмову в задоволенні позову. У зв`язку з наведеним відповідач просить закрити провадження у даній справі.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження від учасників справи до суду не надходило.

Розглянувши викладене у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд встановив відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Рішенням від 17.06.2026 по справі №906/352/26 суд відмовив в задоволенні позову з мотивів його передчасності так як строк виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором не настав. Тобто фактичного порушення права на момент звернення не відбулося (хоча позивач вважав інакше).

Даний позов поданий після настання строку виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором. Тобто право позивача на захист виникло саме після настання цього строку.

Таким чином підстави позову у вказаних справах є різними.

При цьому, відмова в позові через його передчасність не перешкоджає повторному зверненню до суду після того, як право на позов фактично виникло.

За наведених обставин суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору перевезення вантажу №25/11-06/1 від 06.11.2025 в частині оплати вартості наданих позивачем послуг перевезення.

Відповідач вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на обставину наявності тотожного спору.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

06.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровістатур" (надалі -замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" (надалі - перевізник, позивач) укладено Договір перевезення вантажу №25/11-06/1 (надалі-Договір) (а.с. 7-8).

За умовами п.1.1. Договору перевізник зобов`язується доставляти ввірений йому замовником (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення, та видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату згідно умов Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, ціни на здійснення перевезень перевізником є договірними, визначаються, виходячи з актуальної ситуації на ринку вантажних перевезень, фіксуються в Акті здачі-приймання робіт (надання послуг), та можуть узгоджуватися сторонами шляхом укладення відповідного додатку (заявки, протоколу, додаткової угоди).

Згідно з п.3.2. Договору, розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника на підставі виставленого перевізником на адресу замовника рахунку на оплату протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання сторонами Акту (-ів) здачі-приймання робіт (надання послуг).

Пунктом 3.3. Договору передбачено, якщо замовник безпідставно не підписує та не повертає примірник Акту (-ів) здачі-приймання робіт (надання послуг протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його отримання, вважається, що складений перевізником та надісланий Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) - підписаний замовником без зауважень. В такому випадку достатнім доказом отримання беззаперечної згоди замовника на зміст Акту (-ів) здачі-приймання робіт (надання послуг) вважається наявність підтверджуючих документів (чеки, квитанції тощо) про здійснення перевізником поштового відправлення, виданих відділеннями поштового зв`язку, що функціонують в Україні.

У випадку прострочення оплати перевезень за цим Договором, замовник сплачує на користь перевізника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати (п.4.2. Договору).

В разі прострочення строків оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, замовник додатково сплачує перевізнику штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від суми простроченого платежу (п.4.3. Договору).

Цей Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання пункту 3.1 Договору, сторони підписали Додаток № 1 від 06.11.2025 до Договору, в якому узгодили ціну перевезення сільськогосподарських культур (а.с.8 на звороті).

На виконання умов Договору, перевізником здійснено перевезення сільськогосподарських культур, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №2100 від 18.11.2025, №2101 від 18.11.2025, №2102 від 18.11.2025, №2103 від 19.11.2025, №2106 від 19.11.2025, №2110 від 19.11.2025, №2111 від 19.11.2025, №2112 від 20.11.2025, №2115 від 20.11.2025 (а.с.9-17).

02.03.2026 позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку з супровідним листом №25/12-18-А від 18.12.2025 рахунок на оплату №1562 від 21.11.2025 - на суму 114505,92грн, а для підписання: Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2705 від 21.11.2025 на суму 114 505,92грн та реєстр товарно-транспортних накладних. Відповідачем отримано вказані документи 15.05.2026, що підтверджується трекінгом "Укрпошти" (а.с.18-23) .

23.03.2026 позивач направив відповідачу засобами поштового зв`язку вимогу за вих.№26/03-20-А від 20.03.2026, у якій вимагав негайно здійснити повний розрахунок та сплатити заборгованість, що виникла на підставі договору перевезення вантажу №25/11-06/1 від 06.11.2025 в сумі 114 505,92грн. Відповідачем отримано вказану вимогу 19.05.2026, що підтверджується трекінгом "Укрпошти" (а.с.24-26).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором перевезення вантажу №25/11-06/1 від 06.11.2025 у частині оплати вартості наданих позивачем послуг перевезення, 31.03.2026 позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 114 505,92грн основного боргу, 11 676,47грн пені, 11 450,59грн штрафу, 2 187,54грн інфляційних втрат та 1 148,20грн процентів річних.

Рішенням від 17.06.2026 по справі №906/352/26 суд відмовив в задоволенні позову з мотивів його передчасності так як строк виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором не настав.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду 29.06.2026 з даним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2).

В силу положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору перевезення, який підпадає під правове регулювання глави 64 ЦК України.

Стаття 908 Цивільного кодексу України визначає, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, позивач на виконання умов Договору здійснив перевезення сільськогосподарських культур.

У пунктах 3.2, 3.3 Договору сторони погодили порядок розрахунків.

Так, відповідно до пункту 3.2 Договору розрахунки між сторонами проводяться на підставі виставленого перевізником рахунку протягом п`яти банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт (надання послуг). Пунктом 3.3 Договору передбачено, що у разі безпідставного непідписання та неповернення замовником акту протягом трьох календарних днів з моменту його отримання, такий акт вважається підписаним замовником без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2705 від 21.11.2025 на суму 114 505,92, рахунок на оплату №1562 від 21.11.2025 на суму 114 505,92грн та реєстр товарно-транспортних накладних відповідач отримав 15.05.2026 (а.с.23).

Отже, триденний строк для підписання або повернення акта із зауваженнями сплив 18.05.2026, а з 19.05.2026 такий акт вважається підписаним відповідачем без зауважень відповідно до пункту 3.3 Договору.

З урахуванням пункту 3.2 Договору відповідач мав здійснити оплату наданих послуг протягом п`яти банківських днів після настання зазначеної обставини, тобто кінцевим строком виконання грошового зобов`язання є 26.05.2026.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем наданих послуг перевезення в розмірі 114 505,92грн.

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в частині сплати заборгованості за договором перевезення вантажу в даному випадку покладено на відповідача, і останній не надав суду доказів погашення боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 114 505,92грн основного боргу, та задовольняє її в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором передбачена відповідальність сторін за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань. Так, у п.4.2. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати перевезень за цим Договором, замовник сплачує на користь перевізника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 294,01грн пені, яка нарахована ним за період з 26.05.2026 по 29.06.2025 на суму 114 505,92грн.

Як зазначено судом вище, кінцевим строком виконання грошового зобов`язання є 26.05.2026. Відповідно, прострочення виконання грошового зобов`язання виникло з 27.05.2026. Таким чином, початком періоду нарахування пені є 27.05.2026.

У зв`язку з наведеним, суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 здійснив розрахунок пені за період з 27.05.2026 по 29.06.2026 на суму 114 505,92грн, відповідно до якого розмір пені становить 3 199,89грн, який підлягає стягненню з відповідача. В стягнені 94,12грн пені суд відмовляє.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що в разі прострочення строків оплати більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, замовник додатково сплачує перевізнику штраф у розмірі 10% (десяти відсотків) від суми простроченого платежу.

Позивач нарахував до стягнення 10% штрафу від суми простроченого платежу, що становить 11 450,59грн (10% від 114 505,92грн), розмір якого є обґрунтованим та математично правильним.

Відповідач доказів сплати штрафних санкцій не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 199,89грн пені та 11 450,59грн штрафу суд визнає обґрунтованими та задовольняє. В задоволенні позову в частині вимоги про стягнення 94,12грн пені суд відмовляє.

Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді нарахування трьох процентів річних та інфляційних на суму боргу є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 329,40грн 3% річних, які нараховані ним за період з 26.05.2026 по 29.06.2026 на суму 114 505,92грн.

За встановлених вище обставин щодо прострочення виконання грошового зобов`язання з 27.05.2026, початком періоду нарахування 3% річних є 27.05.2026.

З урахуванням наведеного суд здійснив за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій LIGA 360 розрахунок 3% річних за період з 27.05.2026 по 29.06.2026 на суму 114 505,92грн, відповідно до якого розмір 3% річних становить 319,99грн, який підлягає стягненню з відповідача. В стягненні 9,41грн 3% річних суд відмовляє.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині вимог щодо стягнення з відповідача 114 505,92грн основного боргу, 3 199,89грн пені, 11 450,59грн штрафу, 319,99грн 3% річних. В частині позовних вимог про стягнення 94,12грн пені та 9,41грн 3% річних суд відмовляє.

Розподіл судових витрат.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, зокрема, задоволення позову частково, судовий збір покладається на відповідача в розмірі, пропорційному сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровістатур" (12516, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Щигліївка, вул. Шевченка Т.Г., буд. 11-А; ідентифікаційний код 39005446)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні машини" (29000, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 13, кім. 6; ідентифікаційний код 41134310):

- 114 505,92грн основного боргу;

- 3 199,89грн пені;

- 11 450,59грн штрафу;

- 319,99грн 3% річних;

- 2 660,27грн судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог про стягнення 94,12грн пені та 9,41грн 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 29.09.26

Суддя Шніт А.В.

Надіслати:

1, 2 - сторонам в Електроні кабінети підсистеми "Електронний суд"