Рішення № 140188001, 22.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.09.2026р. Справа № 905/287/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., за участю секретаря судового засідання Лушпай В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд.12Г код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (84302 Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ, вул. Сіверська, буд 54, код ЄДРПОУ 09334702)

до відповідача 1: Фермерського господарства "Престиж" (84444, Донецька область, Краматорський район, Лиманська ТГ, с. Торське, вул. Мостова, 3а, код ЄДРПОУ 32887930)

до відповідача 2: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про солідарне стягнення заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022у розмірі 293137,39 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідачів: Смородинський В.С.

С У Т Ь С П О Р У

В провадженні Господарського суду Донецької області судді Зельман Ю.С знаходиться справа за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" до Фермерського господарства "Престиж" та до ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 у розмірі 293 137,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 за державними програмами "Доступні кредити 5-7-9%", "Державні гарантії на портфельній основі на 2021 рік", виконання зобов`язання за яким забезпечені порукою відповідача -2 на підставі укладеного договору поруки від 15.02.2022 №104.10-35/П-16/22, а також частково гарантією держави згідно індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту.

Ухвалою суду від 15.05.2026 призначено справу №905/287/26 до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання неодноразово відкладалося.

У зв`язку з відрядженням судді Огороднік Д.М. до Господарського суду Київської області для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік з 8 червня 2026 по 07 червня 2027 року із збереженням посади судді Господарського суду Донецької області, згідно рішення Вищої ради правосуддя від 26 травня 2026 року №1004/0/15-26, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області №02-01/114 від 08.06.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 справу №905/287/26 передано на розгляд судді Зельман Ю.С.

Ухвалою суду від 09.06.2026 справу № 905/287/26 прийнято до провадження судді Зельман Ю.С. та призначено підготовче засідання на 15.06.2026. Підготовче засідання неодноразово відкладалося.

Ухвалою суду від 17.08.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 22.09.2026.

Представник позивача в судове засідання з`явився, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 08.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій Банк не погоджується із запереченнями відповідача та вважає їх необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підтверджують відсутність обов`язку повернути кредит. Зазначає, що відповідач 1 фактично визнав укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів і не заперечує розмір заявленої заборгованості. Посилання на воєнні дії, окупацію та неможливість вести господарську діяльність, на думку банку, не звільняють позичальника від виконання основного зобов`язання, оскільки ризики підприємницької діяльності не можуть бути покладені на кредитора. Форс-мажор може бути підставою лише для звільнення від відповідальності (штрафних санкцій), але не припиняє обов`язок повернути кредит і сплатити комісії. Крім того, наявність форс-мажору має бути доведена саме щодо конкретного зобов`язання. Банк зазначає, що не нараховував інфляційні втрати та 3% річних під час дії воєнного стану відповідно до законодавства. Позивач вважає, що належними доказами підтвердив видачу кредиту та наявність заборгованості, тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судове засідання з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував. 05.03.2026 від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву, в якому відповідач 1 не заперечує факт отримання кредиту, але зазначає, що кредитні кошти були повністю використані за цільовим призначенням - на придбання мінеральних добрив для ведення сільськогосподарської діяльності. Невиконання кредитних зобов`язань спричинене не діями відповідача 1, а форс-мажорними обставинами - повномасштабним вторгненням Російської Федерації, окупацією території, активними бойовими діями, втратою доступу до земель, знищенням складів, добрив, техніки та неможливістю здійснювати господарську діяльність. Ці обставини підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати про форс-мажор, а також офіційним статусом території як зони бойових дій та окупації. Відповідач 1 посилається на ст. 617 Цивільного кодексу України, вважаючи, що через непереборну силу він має бути звільнений від відповідальності за порушення зобов`язань до припинення дії таких обставин. Водночас відповідач 1 зазначає, що не відмовляється від виконання кредитних зобов`язань, а планує погасити борг після відновлення господарської діяльності або отримання державної компенсації за знищене майно. Додатково представник відповідача 1 пропонував врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди на взаємоприйнятних умовах.

Представник відповідача 2 в судове засідання з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував. 10.06.2026 від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти позову в повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні, оскільки невиконання кредитних зобов`язань спричинене форс-мажорними обставинами, а не її діями. Представник зазначив, що кредит був отриманий і використаний виключно за цільовим призначенням для придбання мінеральних добрив, а господарство мало реальну можливість виконати кредитні зобов`язання до початку повномасштабного вторгнення РФ. Після початку війни фермерське господарство втратило доступ до земель, не може здійснювати сільськогосподарську діяльність, а його виробничі потужності, складські приміщення, техніка та майно були зруйновані або пошкоджені, що унеможливило виконання договору. На підтвердження цих обставин представник відповідач 2, окрім сертифіката про форс-мажор, надав нові докази: відповідь Лиманської міської військової адміністрації, яка підтверджує статус території як зони активних бойових дій, неможливість обробітку земель до припинення бойових дій та розмінування, а також акти комісійного обстеження про пошкодження складських приміщень. Представник відповідача 2 посилається на ст. 617 Цивільного кодексу України та вважає, що за таких обставин стягнення боргу суперечитиме принципу справедливості. При цьому вона не відмовляється від виконання зобов`язань, а зазначає, що борг буде погашено після відновлення діяльності господарства або отримання державної компенсації за знищене майно, і висловлює готовність укласти мирову угоду з Банком.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доводи учасників судового процесу, господарський суд:

В С Т А Н О В И В

15.02.2022 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - банк, позивач) та фермерським господарством «Престиж» (далі - позичальник, відповідач-1) був укладений договір кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 (далі - договір).

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1, 3.2, 3.8 договору банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник - отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором. Сума та валюта максимального ліміту кредитування 3 000 000,00 грн. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 14 лютого 2025 року.

У пункті 3.3 договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з наступним графіком:

- 04.02.2022 - 13.09.2024 діючий ліміт 3 000 000,00 грн;

- 14.09.2024 13.10.2024 діючий ліміт 2 500 000,00 грн;

- 14.10.2024 13.11.2024 діючий ліміт 2 000 000,00грн;

- 14.11.2024 13.12.2024 діючий ліміт 1 500 000,00 грн;

- 14.12.2024 13.01.2025 діючий ліміт 1 000 000,00грн;

- 14.01.2025 14.02.2025 діючий ліміт 500 000,00 грн.

Згідно з пунктом 3.4. договору виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором забезпечується порукою поручителя.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (пункт 3.9 договору).

Відповідно до підпункту 3.5.1. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули: БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де: БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором; Індекс UІRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб; Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.

На момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату Індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої пп. 3.5.1. цього договору, розмір базової процентної ставки становить 14,63% річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов`язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до пункту 3.5.3. цього договору (п.3.5.2. договору).

Перегляд базової процентної ставки та її зміна розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої пп.3.5.1 цього договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. При цьому, застосовується індекс UIRD (3 m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: 01 січня, 01 квітня, 01 липня та 01 жовтня відповідного року (пп.3.5.3 договору кредитної лінії).

Загальний порядок нарахування та сплати процентів визначений у пунктах 3.5, 3.16 договору.

Умовами пункту 3.6. договору кредитної лінії також встановлений особливий порядок виконання позичальником зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів.

Зокрема, згідно з підпунктом 3.6.1. договору кредитної лінії, приймаючи до уваги умови Програми користуючись принципом свободи договору та керуючись ч.2 ст. 526 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов Програми та належного виконання ним умов кредитного договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов`язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку).

Період повної компенсації процентів - це період часу, що припадає на строк дії Програми, та який починається з дати укладення цього договору та триває протягом строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов`язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (їx) відміни включно ((підп.17) п. 1.1. договору).

Пунктом 3.7. договору кредитної лінії передбачено, що позичальник сплачує банку:

- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,83% від суми максимального ліміту кредитування відсотків річних від суми максимального ліміту кредитування, щомісячно. Сплачується з 10-го по 15-те числа місяця, наступного за звітним. Метод нарахування комісії 30/360.

Пунктом 3.11. та підп. 3.11.1. договору кредитної лінії встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, позичальник зобов`язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором. Позичальник зобов`язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3. цього договору.

За змістом підп.3.13.2. п.3.13. договору банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, у разі коли позичальник вчасно не здійснив погашення суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.

Пунктом 3.14. договору передбачено, що відкликання банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13., цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п. 8.4. цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору.

Згідно п. 3.15 договору після отримання від банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов`язаний не пізніше 25 (двадцяти п`яти) банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору).

Відповідно до пп. 3.16.1. договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною суму боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: 1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається; 2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом.

Проценти нараховані за користування кредитом у відповідному місяці (звітному місяці) протягом строку дії договору сплачуються: за рахунок коштів позичальника з 10 по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем, а у випадку розірвання цього договору, дострокового погашення всієї суми кредиту або настання остаточного терміну повернення кредиту одночасно з погашенням всієї основної суми боргу (п. 3.16.2 договору).

Відповідно до п. 3.16.5. договору сторони засвідчують розуміння того, що позичальник забезпечує сплату повної суми процентів шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у п. 3.19. цього договору, у випадках та за періоди, визначені пп. 3.16.2 договору.

Підпунктом 3.16.6. договору встановлено, що якщо дата закінчення строку/терміну встановлена цим договором для здійснення будь-якого платежу з метою виконання позичальником зобов`язання за цим договором припадає на день, що не є банківським днем, то такий платіж має бути здійснений наступного банківського дня.

Згідно з пп.3.18.1. договору з урахуванням умов вищевказаної Програми призупиняється надання компенсації позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів виконання зобов`язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми. Надання компенсації позичальнику відновлюється у разі погашення ним заборгованості зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини) або у разі здійснення банком та позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості.

Відповідно до п. 3.19 договору з метою виконання зобов`язання позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором (крім випадку, коли погашення заборгованості здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з рахунку (-ів) позичальника або випадків, коли кошти для оплати частини процентів списується з рахунку ескроу. Виконання зобов`язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_2 (код Банку 335106) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням. Підписанням цього договору позичальник доручає банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості позичальника за відповідним зобов`язанням в порядку (черговості), визначеному п. 3.20 цього договору.

Згідно п. 3.20 договору виконання зобов`язання позичальником та погашення заборгованості за цим договором здійснюється в такій послідовності (черговості):

- сплата несплачених своєчасно процентів за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце);

- сплата несплаченої своєчасно частин основної суми боргу у випадках, якщо прострочення буде мати місце);

- сплата строкових нарахованих процентів за користування кредитом в порядку, визначеному пп. 3.6.1 договору;

- сплата пені за непогашення у строк основної суми боргу (якщо непогашення буде мати місце);

- сплата пені за непогашення у строк процентів за користування кредитом (якщо непогашення буде мати місце);

- сплата інших платежів та/або штрафних санкцій, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору;

- сплата строкової частини основної суми боргу.

Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинне відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги.

Банк має право самостійно без отримання попередньої згоди позичальника змінювати послідовність (черговість) виконання позичальником зобов`язання та погашення заборгованості за цим договором і спрямовувати кошти, отримані від позичальника/поручителя/майнового поручителя та/або від реалізації майна, переданого позичальником/майновим поручителем/будь-якою третьою особою в заставу/іпотеку банку в забезпечення виконання зобов`язання за цим договором, на виконання зобов`язання позичальника без дотримання послідовності (черговості), передбаченої п. 3.20 цього договору. У випадку зміни послідовності (черговості) виконання зобов`язання та погашення заборгованості за цим договором за письмовим запитом позичальника/поручителя/майнового поручителя банк інформує позичальника/поручителя/майнового поручителя про застосовану послідовність (черговість) виконання зобов`язання за цим договором (п. 3.21 договору).

Згідно з пунктами 4.3.1, 4.3.2 договору, позичальник зобов`язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов`язання, а також зобов`язання за іншими договорами, укладеними з банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Відповідно до п. 6.5 договору у разі прострочення позичальником повернення основної суми боргу або її частини, в т.ч. після спливу строку, встановленого для дострокового погашення в повному обсязі основної суми боргу у випадках відкликання банком кредиту, передбачених цим договором, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняють нараховуватись проценти за користування кредитом, а згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті суми боргу в наступному розмірі:

а) що розраховується аналогічно до порядку, вказаного в пп. 3.5.1. цього договору, з додаванням до результату розрахунку 3 (трьох) процентних пунктів у разі прострочення повернення основної суми боргу або відповідної її частини, яке позичальник повинен здійснити у зв`язку з відкликанням кредиту в порядку, передбаченому п. 3.13 договору, або у зв`язку з настанням остаточного терміну повернення кредиту, визначеному п. 3.2 договору;

б) що розраховується аналогічно до порядку, вказаного в пп. 3.5.1. цього договору у разі прострочення повернення основної суми боргу або відповідної її частини в інших випадках, відмінних від тих, які визначені пп. а) пп.6.5 цього договору,

які підлягають сплаті за весь час прострочення до дня фактичного повернення простроченої основної суми боргу або відповідної її частини. Зазначені в цьому підпункті проценти не є неустойкою, штрафом, пенею та сплачуються щомісячно у строки, аналогічні тим, які визначені в пп.3.16.2. цього договору.

Проценти за вказаною в п. 6.5. цього договору ставкою нараховуються методом факт/факт на суму простроченої основної суми боргу або відповідної її частини починаючи з дня (включно), наступного за днем, в який відповідно до умов цього договору основна сума боргу або відповідна її частина підлягала поверненню позичальником, в тому числі, але не виключно, у зв`язку з: настанням термінів/спливу строків повернення основної суми боргу або відповідної її частини, визначених відповідно до п. 3.2. цього договору; настанням термінів/спливу строків виконання вимоги банку про відкликання кредиту, визначених п. 3.15. цього договору; виникненням інших обставин/подій, у зв`язку з якими відповідно до цього договору або законодавства термін повернення кредиту або його частини вважається таким, що настав (п. 6.5.1 договору).

Відповідно до п. 8.4. договору сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур`єром або відправлені цінним листом (з описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в п. 9 договору (якщо інша адреса не повідомлена однією стороною іншій відповідно до цього договору), або отримані однією стороною від іншої особисто під розпис, крім випадків, коли інший спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника.

Згідно п. 8.5. договору повідомлення/вимоги можуть також направлятись стороною іншій стороні на її електронну адресу, зазначену в п. 9 цього договору або факсимільним зв`язком із наступним направленням таких повідомлень/вимог у паперовому вигляді в порядку п. 8.4 договору. При цьому, сторони домовились, що необхідність у кожної з сторін здійснення необхідної дії та виконання необхідних зобов`язань встановлених цих договором виникають з моменту направлення іншій стороні повідомлення/вимоги про необхідність такого виконання у паперовому вигляді в порядку, визначеному у п.8.4. договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 8.6. договору).

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін без зауважень та заперечень.

Також 15.02.2022 між АТ "Ощадбанк" (кредитор, банк, позивач у справі) та ОСОБА_1 був укладений договір поруки №104.10-35/П-41/22 (далі - договір поруки), відповідно до п.2.1. якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

Згідно п.2.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.

Відповідно до п. 3.2.2 договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов`язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Підпунктом 3.2.3 договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов`язаний пред`явити (направити) поручителю вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов`язання відповідно до умов цього договору та законодавства (підпункт 3.2.4 договору поруки).

Згідно п. 3.2.6 договору поруки порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов`язання боржника перед кредитором за кредитним договором. Кредитор не зобов`язаний перед відправленням вимоги та/або реалізацією будь-яких інших прав відповідно до умов цього договору та інших договорів, укладених з поручителем:

1) пред`являти будь-які вимоги/претензії, подавати будь-які позову та/або отримувати будь-які судові рішення щодо боржника;

2) стягувати заборгованість за кредитним договором за рахунок будь-якого іншого виду забезпечення виконання зобов`язання;

3) вчиняти будь-які інші дії щодо боржника та/або попередньо звертатися до боржника з вимогою про виконання порушеного зобов`язання.

Відповідно до п. 3.2.7 договору поруки у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов`язується здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв`язку при відправленні кредитором поручителю зазначеної вище вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, зазначена поручителем (представником поручителя) на другому примірнику вказаної вище вимоги, при особистому отриманні першого примірника поручителем (представником поручителя) від кредитора.

У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп. 3.2.4 цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов`язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов`язання, що підлягає виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань боржника перед кредитором за кредитним договором (п. 3.2.8 договору поруки).

Згідно п. 3.3.5 договору поруки виконання зобов`язання здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора. Зобов`язання поручителя вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості за ним або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.

Поручитель набуває всіх прав кредитора по кредитному договору, в тому числі й тих, що забезпечували його виконання, лише після повного виконання зобов`язання та взятих на себе зобов`язань по цьому договору. Часткове виконання зобов`язання та взятих на себе зобов`язань по цьому договору не надає поручителю зазначених прав (п. 3.4.1 договору поруки).

Відповідно до п. 10.1.1 договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 (десяти) років з моменту його підписання сторонами.

Згідно п. 10.1.2 договору поруки до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов`язань поручителя повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 (десять) років.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, якщо такі мали місце при виконанні договору (п. 10.1.3 договору поруки).

Відповідно до п. 10.3.1 договору поруки дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 (десять) років з моменту підписання його договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням).

Порука за цим договором припиняється закінченням строку, вказаного в пп.10.3.1 цього договору, або з моменту повного виконання зобов`язання за кредитним договором (п. 10.3.2 договору поруки).

Договір поруки підписаний банком та ОСОБА_1 без зауважень та заперечень.

Окрім цього, виконання позичальником зобов`язання за договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.

Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі, постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1262 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році», в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році є:

- агент Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, (далі - Гарант) та Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - Бенефіціар) укладено Договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/560 від 03.12.2021 (далі - Договір гарантії).

Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії (пункт 6 Договору гарантії) надає на користь банка-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов`язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Згідно пунктів 1, 8 Договору гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору.

Ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд банка-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом (пункт 10 Договору гарантії).

У пункті 12 Договору гарантії встановлено, що у разі настання гарантійного випадку (Принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) Гарант зобов`язаний сплатити на користь банка-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу «Сплата за гарантію» цього договору.

Пунктами 16 - 22 Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк-кредитор визначив як такі, що включені до портфеля. Банк-кредитор формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У п. 31 визначено, що у разі настання Гарантійного випадку банк-кредитор направляє Гаранту Вимогу, а Агенту копію Вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку Кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник Гарантійний випадок.

Банк-кредитор зобов`язаний протягом 2 (двох) Банківських днів з дати направлення відповідної Вимоги Гаранту письмово повідомити Принципалів за Кредитами, включеними до Вимоги, про направлення відповідної Вимоги Гаранту (п. 33 Договору гарантії).

У пункті 35 Договору гарантії сторони дійшли згоди, що Гарант на підставі Вимог, отриманих від банка-кредитора, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки Вимог сплачує на Рахунок банка-кредитора суму сплати за гарантією згідно з Вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної Вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог: Гарант отримав Вимогу, яка подана відповідно до умов цього Договору; на момент отримання Вимоги не закінчився Строк дії Гарантії; загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з Вимогою, не перевищує Ліміту Гарантії; Гарант отримав підтвердження від Агента, що сума, зазначена у Вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за Гарантією згідно з умовами цього Договору; здійснення Гарантом виплати згідно з Вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.

Згідно п. 38 Договору гарантії у разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким Проблемним кредитом Бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким Проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено Банком-кредитором у найкоротші строки.

Згідно п. 39 договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього Договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та цього Договору, зобов`язується:

1) застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього Договору за таким проблемним кредитом;

2) здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Згідно п.п.79 та 80 Договору гарантії він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності). Цей Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Як зазначає позивач, на момент укладення договору позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до банку письмової заяви від 21.01.2022 отримання забезпечення кредитної операції у вигляді гарантії на умовах, визначених порядком №723 та договором гарантії.

Як вбачається, кредит був включений АТ "Ощадбанк" до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, у зв`язку з чим 15.02.2022 АТ "Ощадбанк" уклав з позичальником додатковий договір №1 (далі - додатковий договір) до договору, в якому сторони доповнили останній наступними положеннями:

- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (пункт 2.2.1.2 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та договором про надання гарантії (пункт 2.2.1.3 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості позичальника перед державою нараховується (за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої заборгованості) пеня у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний день прострочення (пункт 2.2.1.4 додаткового договору);

- позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (пункт 2.2.1.5 додаткового договору);

- позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум (у співвідношенні, визначеному згідно Порядку та договору про надання гарантії) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сум сплачених за гарантією та до моменту повної сплати нарахованої пені (пункт 2.2.1.6 додаткового договору).

Сторони погоджуються з тим, що зобов`язання Банку надати Кредит (транш) припиняється з моменту виникнення заборгованості за Кредитним договором зі сплати Основної суми боргу та/або процентів, та/або комісійних винагород, строк сплати яких перевищує 30 календарних днів поспіль(п.2.5 Додаткового договору).

При цьому, згідно п. 2.6. останнього сторони визначили, що додатково до забезпечення, передбаченого розділом 4 Кредитного договору, на період (та у випадку) включення Кредиту до Портфелю виконання Позичальником Зобов`язання за Кредитним договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) частково, згідно Ставки індивідуальної гарантії, забезпечується Гарантією. При цьому, Банк самостійно визначає Ставку індивідуальної гарантії за Кредитом та має право самостійно змінювати її розмір в порядку, передбаченому Договором про надання Гарантії.

Відповідно до п. 2.7 вищезазначеного додаткового договору в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, позичальник сплачує банку комісійну винагороду за здійснення банком операції з управління за кредитом, що пов`язана з отриманням гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,001% (нуль цілих одна тисячна) відсотків від суми максимального ліміту кредитування помножену на ставку індивідуальної гарантії, одноразово, в день укладання цього додаткового договору.

Вищезазначений додатковий договір підписаний представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання в частині надання кредитних коштів відповідачу 1 в сумі 3 000 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером (а.с.83 Т.1) та останнім не спростовано. Разом із тим, відповідач 1 у встановлений договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 строк (до 14.02.2025 включно) кредитні кошти не повернув та не сплатив проценти за користування кредитом.

У зв`язку з цим 25.09.2023 банком на електронну адресу було направлено позичальнику вимогу про відкликання кредиту. Даною вимогою банк повідомив про розмір простроченої заборгованості та встановлював строк для погашення заборгованості в сумі 3 296 256,09 грн. протягом 25 днів з дати направлення банком цієї вимоги. Проте, вимога банку залишилася без виконання.

У зв`язку із настанням гарантійного випадку (а саме - позичальник прострочив виконання зобов`язань більше 90 календарних днів), АТ "Ощадбанк" в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1 договору гарантії, направив Гаранту (з копією Агенту) вимогу №39 від 04.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 299 997,30 грн.

05.01.2024 за результатами розгляду зазначеної вимоги Гарант перерахував Банку суму у розмірі 299 997,30 грн. для відшкодування за кредитною операцією.

На виконання п. 6.1 договору гарантії банк спрямував отримані кошти у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості 299 997,30 грн.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 06.01.2026 банк направив на адресу позичальника та поручителя повідомлення про виникнення простроченої заборгованості та вимагав її погашення у встановлений строк. У повідомленнях банк повідомляв позичальника та поручителя про виникнення з 04.01.2024 за договором кредитної лінії №№104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 простроченої заборгованості перед державою на суму 299 997,30 грн та перехід до держави прав кредитора за договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 (у розмірі частини обов`язку, що була виконана гарантом) та вимагав погашення заборгованості у встановлений строк. Проте, зазначені повідомлення залишені адресатами без будь-якого задоволення або реагування.

Несплата відповідачами заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022, зумовила звернення позивача до суду із відповідним позовом про солідарне стягнення вищезазначеної заборгованості з відповідача 1 та відповідача 2.

Оцінюючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( ч.1 ст.509 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Дослідивши умови договору кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір має ознаки кредитного договору, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу вимог ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Отже, зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок та зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 та 16.02.2022 надав ФГ "ПРЕСТИЖ" (відповідачу 1) кредитні кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії на суму 3 000 000,00 грн.

Пунктами 3.2, 3.3, вказаного договору сторони визначили порядок повернення кредитних коштів, згідно з яким кредит повертається окремими частинами за встановленим Графіком збільшення/зменшення Діючого ліміту кредитування, остаточний термін повернення кредитних коштів до 14.02.2025.

У зв`язку із настанням гарантійного випадку АТ "Ощадбанк" направив Гаранту (з копією Агенту) вимогу від 04.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 299 997,30 грн (10% від суми неоплаченого кредиту у розмірі 2 999 973,00 грн.), за результатами розгляду якої 05.01.2024 Гарант перерахував банку гарантійну суму у розмірі 299 997,30 грн для відшкодування за кредитною операцією, яку банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виконання простроченої заборгованості позичальника перед державою в сумі 299 997,30 грн.

При цьому, як встановлено судом, відповідачами не було здійснено погашення заборгованості на момент звернення із даним позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією. За гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За приписами ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію(ч.1 ст.566 вказаного Кодексу).

Як вже зазначалося, згідно з умовами п. 2.2.1.3 додаткового договору № 1 від 15.02.2022 до договору кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов`язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та Договором про надання гарантії.

За умовами п. 2.2.1.5 Додаткового договору Позичальник визнає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку та положень Договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені.

Таким чином, враховуючи, що зобов`язання ФГ "ПРЕСТИЖ" було забезпечено Гарантією Міністерства фінансів України (Гаранта) на підставі Договору гарантії, з моменту виконання Гарантом гарантійних зобов`язань перед Банком, тобто з 05.01.2024 (дати здійснення Гарантом платежу за рахунок коштів державного бюджету на рахунок АТ ОЩАДБАНК у розмірі 10% від суми кредитної заборгованості, що становить 299 997,30 грн), до держави перейшли права кредитора та право вимагати від ФГ "ПРЕСТИЖ" погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 723 та Договором гарантії, а позивач (банк), в свою чергу, набув права на стягнення з відповідача 1 (позичальника) в порядку регресу за сплаченою гарантією прострочену заборгованість перед державою.

Як вже зазначалося вище, позивач звертався до відповідача 1 з вимогами погасити прострочену заборгованість перед державою (Гарантом) за договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022, яка виникла 05.01.2024 внаслідок сплати вказаної суми Гарантом на підставі Договору гарантії.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами статей 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи відповідач 1 здійснив часткове погашення заборгованості в загальній сумі 6 859,91 грн. Отже загальна сума боргу відповідача 1 складає 293 137,39грн.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги часткове погашення заборгованості відповідачем 1, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, в сумі 293 137,39 грн.

Суд відхиляє доводи відповідачів щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог через неможливість виконання зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відтак, ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону України Про Торгово-промислові палати в Україні).

Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 та від 17.08.2022 y справі №922/854/21 вказав, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП.

Матеріали справи містять сертифікат №1400-25-1027 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Донецькою торгово-промисловою палатою 18.06.2025, яким засвідчено форс-мажорні обставини щодо зобов`язань за договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 у термін до 16.02.2023. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 25 лютого 2022 року; дата закінчення: тривають на 18.06.2025.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат ТПП, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Також Верховний Суд вказав, що сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором (постанова від 13.09.2023 у справі №910/7679/22).

Так, наявність форс-мажорних обставин у цій справі відповідачі обґрунтовують повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України, втратою майна (обладнання) відповідачами та неможливістю здійснення господарської діяльності.

Варто зауважити, що введення воєнного стану в Україні, активні бойові дії на території Донецької області, не можуть беззаперечно вважатися форс-мажорними обставинами саме для даного конкретного випадку виконання кредитного зобов`язання відповідачами, оскільки належними й допустимими доказами не доведено факту, зокрема, відсутності грошових коштів на рахунках позичальника й поручителя та/або відсутності майна у відповідачів, за рахунок якого може бути погашена заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положень статті 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, наявність форс-мажорних обставин (військові дії), на які посилаються відповідачі, в даному випадку є підставою лише для незастосування до відповідачів заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов`язання - повернення кредиту та сплати комісій.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що посилання відповідачів на введення воєнного стану в Україні за відсутності в матеріалах даної справи поданих у встановленому процесуальним законом порядку доказів на підтвердження неможливості виконати конкретне зобов`язання в строк та належним чином, не може вважатись безумовним підтвердженням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, у випадку неможливості відповідачем 1 здійснювати підприємницьку діяльність через проведення воєнних (бойових) дій, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, змінити умови кредитного договору щодо порядку та строків сплати кредитних коштів, тощо. Також на думку суду факт призупинення здійснення відповідачем 1 господарської діяльності не свідчить безумовно про відсутність у нього як відповідних грошових коштів (які можуть знаходитися на банківських рахунках) та/або інших активів, які можуть бути реалізовані з метою погашення заборгованості.

Аналогічні висновки щодо встановлення підстав для зупинення виконання зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами містяться у постанові Верховного Суду від 10.12.2025 року у справі № 916/4003/24.

За таких обставин доводи відповідачів не спростовують факту існування заборгованості та не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Як встановлено судом, з метою забезпечення виконання зобов`язань за договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки №104.10-35/П-16/22 від 15.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1 та 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Як зазначалося вище, відповідач 2 прийняв на себе зобов`язання щодо солідарної відповідальності за виконання відповідачем 1 грошових зобов`язань за кредитним договором. Прийнятий відповідачем 2 обов`язок надає кредиторові (позивачу) право, при порушенні позичальником зобов`язання, вимагати його виконання від будь-якої зобов`язаної особи - позичальника або/та поручителя.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідачі мають відповідати перед позивачем за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором як солідарні боржники.

Проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, дійшов висновку про наявність законних підстав для покладення на відповідачів солідарної відповідальності щодо сплати на користь держави заборгованості за кредитом, залученим під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" до Фермерського господарства "Престиж" та до ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 у розмірі 293 137,39 грн., задовольнити.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Престиж" (84444, Донецька область, Краматорський район, Лиманська ТГ, с. Торське, вул. Мостова, 3а, код ЄДРПОУ 32887930) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд.12Г код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (84302 Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ, вул. Сіверська, буд 54, код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість перед державою за договором кредитної лінії №104.10-35/К-27/22 від 15.02.2022 у розмірі 293 137,39 грн

Стягнути з Фермерського господарства "Престиж" (84444, Донецька область, Краматорський район, Лиманська ТГ, с. Торське, вул. Мостова, 3а, код ЄДРПОУ 32887930) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд.12Г код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (84302 Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ, вул. Сіверська, буд 54, код ЄДРПОУ 09334702) судовий збір в сумі 1758,82 грн.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд.12Г код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (84302 Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ, вул. Сіверська, буд 54, код ЄДРПОУ 09334702) судовий збір в сумі 1758,82 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 22.09.2026 проголошено та підписано скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2026.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман