Ухвала суду № 140187990, 30.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

30.09.2026р. Справа № 905/169/25

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович (ордер серії АН №1096992 від 12.07.2026)

з грошовими вимогами до боржника в розмірі 99851,40грн. (вх.№ 4859/26 від 14.09.2026), -

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Гальченко Євген Анатолійович (свідоцтво №176 від 12.02.13), -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії розпорядження майном перебуває справа №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ, відкрита згідно ухвали від 26.03.2025. На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (№ 75623 від 26.03.2025).

Відповідно до ухвали суду від 18.05.2026 між іншим призначено розпорядником майна боржника у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича.

14.09.2026 від ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, в системі "Електронний суд" надійшла заява про грошові вимоги до боржника у розмірі 99851,40 грн, з додатками (вх.№4859/26 від 14.09.2026). До складу грошових вимог входить середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що стягнутий з боржника на користь заявника рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.11.2023 у справі №235/7/23.

Ухвалою суду від 21.09.2026 вказану заяву залишено без руху, встановлено заявнику п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 5324,80 грн; документів, що ідентифікують заявника, а саме: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків-фізичної особи та/або копію паспорта громадянина; актуальні відомості про місцезнаходження/проживання.

Вказана ухвала доставлена до особистого кабінету представника заявника в системі «Електронний суд» 21.09.2026 о 19:40.

З урахуванням приписів статей 6, 116, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлений судом п`ятиденний строк на усунення виявлених недоліків заяви тривав до 28.09.2026 включно.

26.09.2026 в системі Електронний суд від заявника до суду подано заяву про усунення недоліків з клопотанням про звільнення від сплати судового збору (вх.№5221/26 від 28.09.2026). До заяви додано копію паспорта та картки платника податків, копію ухвали Господарського суду Донецької області від 11.08.2026 по справі № 905/169/25, копію виконавчого листа Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.11.2023 по справі № 235/7/23 (провадження № 2/2354/23), копію свідоцьва про право на заняття адвокатською діяльністю сереї ДН № 4920 від 29.11.2017 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1096992 від 12.07.2026, квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС від 26.09.2026.

В обгрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору заявник посилається на п.3.ч.1 та ч.2 ст. 8 ЗУ Про судовий збір, який передбачає можливість повного звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану особи, коли предметом є захист трудових прав.

Розглянувши подане заявником клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення та звільнення від сплати судового збору, з огляду на таке.

Суд враховує, що заявник раніше вже звертався із заявою з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство № 905/169/25, до складу таких вимог також первісно було включено заборгованість із середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 99851,40 грн. за рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 28.11.2023 у справі № 235/7/23, але у зв`язку із залишенням ухвалою господарського суду від 21.07.2026 заяви ОСОБА_1 без руху через несплату останнім судового збору за поданою заявою, заявник відмовився від такої вимоги і наполягав на задоволенні решти заявлених у такій заяві вимог (компенсація втрати частини доходів у сумі 28799,10 грн.), по яких заявник звільнений від сплати судового збору.

Звертаючись до суду із новою заявою про грошові вимоги до боржника (вх.№4859/26 від 14.09.2026) від заявника додаткових документів не надходило, у тому числі заявник не подає жодних доказів та не наводить підстав на підтвердження об`єктивної неспроможності сплати судовий збір за подання заяви, рівно як не надає і відповідних доказів вжиття всіх залежних від нього заходів для сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги до боржника у цій справі.

Згідно з частиною 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Вимоги до заяви з кредиторськими вимогами до боржника визначені частиною 3 статті 45 КУзПБ. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Даною нормою не передбачено будь-яких застережень (особливостей) для заяв з кредиторськими вимогами до боржника, які подаються фізичними особами-громадянами.

Статтею 7 ГПК України встановлено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

В ухвалі від 23.09.2026 суд роз`яснив заявнику, що середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця і своєрідною санкцією, він не входить до структури заробітної плати. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року № 755/12623/19. Відтак, заявник мав сплатити судовий збір за своєю заявою про кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство на загальних підставах та надати суду разом із такою заявою докази сплати судового збору у сумі 5324,80 грн..

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до частин 1-3 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (висновок наведений у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).

У постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право на доступ до суду не є абсолютним, однак його обмеження не можуть бути такими, щоб була порушена сама суть цього права; фінансові обмеження доступу до суду, зокрема у вигляді значного судового збору, підлягають особливо ретельному контролю з точки зору пропорційності; суд не може обмежитися формальним тлумаченням положень Закону "Про судовий збір", а повинен індивідуально оцінити майновий стан заявника, реальну можливість сплатити збір та наслідки відмови у доступі до суду; підхід, за яким юридична особа фактично виключається з можливості отримати процесуальне полегшення лише з огляду на свій статус, не відповідає стандартам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; суд зобов`язаний оцінити, чи є конкретний розмір судового збору непропорційним і непосильним тягарем для заявника з урахуванням його фактичного майнового стану.

Тобто, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення/зменшення/звільнення від сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку; при зверненні з вимогою про відстрочення/зменшення/звільнення від сплати судового збору необхідним є надання актуальної інформації про фактичний майновий стан заявника.

Однак, заявник не подає жодних доказів та не наводить підстав на підтвердження об`єктивної неспроможності сплати заявником судового збору за подання заяви, рівно як не надає і відповідних доказів вжиття всіх залежних від нього заходів для сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги до боржника у цій справі.

Підставою для звільнення/зменшення або відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи, подання інформації щодо наявності/відсутності у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, банківських виписок по рахунках тощо.

Враховуючи, що заявником до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, та відповідно неможливості сплатити судовий збір за подання заяви про грошові вимоги до боржника, суд відмовляє у клопотанні про звільнення його від сплати судового збору.

Суд констатує, що виявлені недоліки заяви з грошовими вимогами до боржника усунуто частково, заявником не надано на виконання ухвали суду від 23.09.2026 у цій справі доказів сплати судового збору у сумі 5324,80 грн.

Частиною 2 статті 46 КУзПБ унормовано, що якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

Ані у заяві про усунення недоліків, ані окремим документом заявник вимоги не уточнював (не змінював), доказів сплати судового збору у сумі 5324,80 грн. не надав.

Відтак, наявні підстави для повернення господарським судом заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, з грошовими вимогами до боржника (вх.№4859/26 від 14.09.2026) згідно частини 2 статті 46 КУзПБ.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 45, 46 КУзПБ, ст. 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сакун В.А., про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги до боржника відхилити.

Повернути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), від імені якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, з грошовими вимогами до боржника в розмірі 99851,40грн. (вх.№ 4859/26 від 14.09.2026).

Повернення заяви з підстав, передбачених цією статтею, не перешкоджає повторному зверненню до суду у цій же справі, якщо порушення усунуто.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання 30.09.2026 та може бути оскаржена в порядку і строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Н.В. Величко