Ухвала суду № 140187961, 30.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

30.09.2026м. ДніпроСправа № 904/5049/26

за заявою Керівника Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області

про забезпечення позову у справі

за позовом Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради, с. Губиниха, Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024", м. Київ

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 520 479,00 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

ВСТАНОВИВ:

Самарівська окружна прокуратура Дніпропетровської області звернулась з позовом в інтересах Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024", в якому просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 01.11.2024 до договору від 20.08.2024 № У-08/2024, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 44045496) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРАВО БУД 2024" (код ЄДРПОУ 44960133).

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 11.12.2024 до договору від 20.08.2024 № У-08/2024, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 44045496) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРАВО БУД 2024" (код ЄДРПОУ 44960133).

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 30.12.2024 до договору від 20.08.2024 № У-08/2024, укладеного між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради (код ЄДРПОУ 44045496) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРАВО БУД 2024" (код ЄДРПОУ 44960133).

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАВО БУД 2024" (вул. Кирилівська, буд. 160А, офіс 55-А, м. Київ, 604073, код ЄДРПОУ: 44960733) на користь Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради штрафні санкції в розмірі 520 479 грн за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором від 20.08.2024 № У-08/2024 (реквізити отримувача: вул. Шевченка, буд. 16, селище Губиниха, Самарівський район, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 44045496, р/р UA798201720344291033400181669, код класифікації видатків бюджету 0611300).

Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на недійсність спірних додаткових угод до договору від 20.08.2024 № У-08/2024 внаслідок порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі", порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором № У-08/2024 від 20.08.2024, в частині своєчасного виконання робіт.

28.09.2026 від Керівника Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд: накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" (вул. Кирилівська, буд. 160А, офіс 55-А, м. Київ, 604073, код ЄДРПОУ: 44960733) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог у розмірі 520 479 грн.

Заявник зазначає, що з Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" на користь Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради підлягають стягненню штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язань за договором від 20.08.2024 № У-08/2024 у розмірі 520 479, 00 грн.

Ціна позову, про забезпечення якого просить заявник становить 520 479,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що виконання судового рішення (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму коштів. При цьому прокурор зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" відсутнє у власності нерухоме майно, за рахунок якого (у разі задоволення позову) в подальшому також можливо забезпечити виконання судового рішення.

Прокурор зазначає, що необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

На думку прокурора, застосування у даному випадку обраного заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушеного права у разі прийняття судового рішення на користь позивача.

Пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову відсутні, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову не призведуть до спричинення відповідачу будь-яких матеріальних збитків чи матеріальної шкоди.

29.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення в яких просить суд, зокрема, відмовити у задоволенні заяви прокурора від 28.09.2026 № 62-5250ВИХ-26 про забезпечення позову.

Відповідач зазначає, що до заяви про забезпечення позову прокурором додано лише реєстрову довідку про нерухомість. Відсутність зареєстрованої нерухомості не доводить відсутності рухомого майна, дебіторської заборгованості, обороту й можливості виконання майбутнього рішення. Твердження про відсутність шкоди від арешту оборотних коштів є бездоказовим. Необхідно співвідносити шкоду, яка буде спричинена відповідачу в результаті арешту коштів, а саме щодо виплати зарплати, сплати податків, погашення зобов`язань та інше, у зв`язку з чим визначити зустрічне забезпечення в порядку статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її задоволення з таких підстав.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України и позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.

За обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Верховний Суд відхилив довід скаржника щодо обов`язку заявника (позивача) додатково доводити існування об`єктивних ризиків, що можуть утруднити або унеможливити виконання рішення у цій справі (про стягнення з відповідача заборгованості) за умови задоволення судом позову.

У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми 520 479,00 грн.

Заявник вважає, що виконання судового рішення (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму коштів. При цьому прокурор зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" відсутнє у власності нерухоме майно, за рахунок якого (у разі задоволення позову) в подальшому також можливо забезпечити виконання судового рішення. Прокурор зазначає, що необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

За доводами прокурора, застосування у даному випадку обраного заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушеного права у разі прийняття судового рішення на користь позивача.

Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19, від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.

Також за правовим висновком, викладеним у пункті 24 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Також, суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" зазначає, що твердження про відсутність шкоди від арешту оборотних коштів є бездоказовим. Необхідно співвідносити шкоду, яка буде спричинена відповідачу в результаті арешту коштів, а саме щодо виплати зарплати, сплати податків, погашення зобов`язань та інше, у зв`язку з чим визначити зустрічне забезпечення в порядку статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Між тим, відповідачем не надано до суду оцінки суми можливих збитків, не надано суду клопотання про зустрічне забезпечення відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, особа, звертаючись до суду із клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність можливого заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.

Суд зазначає, що обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" не позбавлено права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заява про вжиття забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову 520 479,00 грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Керівника Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" (04073, місто Київ, вул. Кирилівська, будинок 160 А, офіс 55А, ідентифікаційний код 44960133) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" (04073, місто Київ, вул. Кирилівська, будинок 160 А, офіс 55А, ідентифікаційний код 44960133), у межах ціни позову 520 479,00 грн. (п`ятсот двадцять тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень 00 коп.), до набрання рішенням по справі законної сили.

Стягувач: Самарівська окружна прокуратура міста Дніпропетровської області (51200, місто Самар, вул. Гетьманська, 5, код ЄДРПОУ/умовний код 0290993832) в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім ї, молоді та спорту Губиниської селищної ради (51250, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, селище Губиниха, вул. Шевченка, будинок 16, код ЄДРПОУ 44045496).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Браво Буд 2024" (04073, місто Київ, вул. Кирилівська, будинок 160 А, офіс 55А, ідентифікаційний код 44960133).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили 30.09.2026 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років до 30.09.2029.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Оскарження ухвали в частині забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Ю.А. Бажанова