Рішення № 140187741, 30.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4332/26

за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області, м. Покров, Нікопольський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорелла Оіл", м. Черкаси

про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 207 539,77 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Покровська міська рада Дніпропетровської області (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорелла Оіл" (надалі - Відповідач) про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1212100000:01:132:0011 загальною площею 0,4603 га. з січня 2026 року по травень 2026 року (включно) в сумі 207 539,77 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року відкрито провадження у справі №904/4332/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.78).

В порушенням вимог ухвали суду від 31.07.2026 року, Відповідач відзив на позовну заву не надав, в зв`язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення ухвалено без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 484989206 від 08.07.2026 року, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1212100000:01:132:0011, площею 0,4603 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Титова, 6, зареєстроване за Позивачем з 02.08.2016 року по теперішній час.

Згідно інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Титова, 6 розміщені нежитлові будівлі АЗС №5, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19458590), які з 13.03.2017 року на праві власності зареєстрована за ТОВ "Сорелла Оіл".

03.08.2017 між Позивачем (Орендодавцем) та Відповідачем (Орендарем) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до пункту 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Титова, 6.

Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 1212100000:01:132:0011 загальною площею 0,4603 га (4 603,0 кв.м.) згідно рішення 23 сесії 7 скликання Покровської міської ради від 28.07.2017 року №23.

Відповідно до п. 3 Договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури: будівля АЗС № 5.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає щорічній обов`язковій індексації і на момент укладання цього договору з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 4 183 030,03. (пункт 4 Договору) в редакції додаткової угоди від 08.02.2018 р. до договору оренди землі №22136050 від 03.08.2017 року (кадастровий номер 12122100000:01:132:0011, площею 0,0,4603 га).

Пунктом 7 Договору передбачено, що Договір укладено на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У випадку продовження користування орендарем земельною ділянкою (об`єктом договору) відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» укладається додаткова угода.

У пункті 8 Договору в редакції Додаткової угоди від 29.01.2020 року сторонами узгоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі згідно ставок орендної плати, затверджених рішенням 46 сесії Покровської міської ради 7 скликання від 27.06.2019 №11 «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради» з 01.01.2020 року.

Згідно з пунктом 9 Договору Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця..

Відповідно до п. 13 Договору, розмір орендної плати змінюється у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в разі коригування нормативної грошової оцінки земель міста; в разі затвердження нових ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Після закінчення строку Договору, Покровською міською радою Дніпропетровської області прийнято рішення №8 «Про клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «СОРЕЛЛА ОІЛ» щодо поновлення терміну дії договору оренди землі по вул. Космічна (колишня Титова), 6 у м. Покров Нікопольського району Дніпропетровської області».

Однак, Позивач вказує, що вказане рішення міської ради не виконане, договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1212100000:01:132:0011 загальною площею 0,4603 га. не укладено.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач являється фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:132:0011 з моменту набуття права власності на нерухоме майно, розміщене на вказаній земельній ділянці, та мав відповідним чином оформити таке право користування після закінчення строку дії Договору оренди землі.

Покровська міська рада просить стягнути з Відповідача безпідставно збережені кошти за користування спірною земельною ділянкою без укладання договору оренди, а саме з 01.01.2026 до 31.05.20.26.

Протягом заявленого періоду, між Покровською міською радою та Відповідачем не існувало договірних правовідносин щодо користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1212100000:01:132:0011. Раніше укладений сторонами договір оренди припинив свою дію в 2022 році.

Позивач вказує, що використання земельної ділянки Відповідачем без належного правового оформлення позбавило Покровську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Позивач в позові зазначає, що Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1212100000:01:132:0011, що без достатньої правової підстави за рахунок міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2026 року по 31.05.2026 року зобов`язаний повернути ці кошти у розмірі 207 359,77 грн. власнику земельної ділянки (Позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Таким чином, предметом позову в цій справі є стягнення з Відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій об`єкт розміщено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Земельного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту "д" статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із приписами статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом пункту 4 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Частиною 2 статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів Позивача щодо виникнення у Відповідача обов`язку зі сплати коштів за використання земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Згідно ст. 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1212100000:01:132:0011 станом на 2018 рік становить 4 183 030,03 грн. (а.с. 36).

Коефіцієнти індексації нормативно грошової оцінки земель за період з 2021 по 2025 роки розміщені на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

З урахуванням наведених коефіцієнтів індексації, Позивачем визначено розмір НГО спірної земельної ділянки станом на 2026 рік (6 727 070,84 грн.) та розраховано місячний розмір орендної плати за землю у 2026 році, яку Відповідач мав сплатити в разі належного оформлення права користування землею - 67 270,71 грн. на місяць.

Враховуючи наведене, згідно з розрахунком суми позову за період з січня 2026 року по травень 2026 року (включно) Відповідач повинен був сплатити орендну плату в сумі 336 359,55 грн. (67 270,71 х 5 =336353,55), однак фактично за вказаний період Відповідачем сплачено лише 128 813,78 грн., таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем склала 207 539,77 грн. (336 359,55грн. 128 813,78 грн. = 207 539,77 грн).

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів, дійшов висновку, що вказаний розрахунок зроблено вірно.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1212100000:01:132:0011, за період з 01.01.2026 року по 31.05.2026 року в розмірі 207 539,77 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сорелла Оіл" (18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 336а, ідентифікаційний код 40641279) на користь Покровської міської ради Дніпропетровської області (53303, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 48, ідентифікаційний код 34081234) 207 539,77 грн. безпідставно збережених коштів, 2662,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський