Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 695/647/25
провадження № 2/691/108/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі:
головуючого судді Савенко О.М.
з участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив :
ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в Городищенський районний суд Черкаської облаті з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує, що 22 січня 2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/380805/82/986869. Згідно п.1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Крім того, відповідач погодилася, що до моменту підписання договору позики вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі. 24 липня 2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №114/2-72, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно п.1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №114/2-72 від 24 липня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 72478,30 грн., з яких: 52477,56 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20000,74 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 11 листопада 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №010/21524/82/715470. Згідно п.1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Крім того, відповідач погодилася, що до моменту підписання договору позики вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі. 24 липня 2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №114/2-72, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Згідно п.1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №114/2-72 від 24 липня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 75864,89 грн., з яких: 75864,89 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу. Після відступлення права грошової вимоги, відповідач не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, як на рахунок позивача, так і на рахунок попереднього кредитора, у зв`язку з чим прийнято рішення звернутися до суду, для стягнення заборгованості примусово (а.с.1-5).
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2025 року позивачу відмовлено у розгляді цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву, пред`явлення зустрічного позову.
У підготовчому засіданні 19 грудня 2025 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача, будучи інформованим, не з`явився. За змістом позовної заяви просив цивільну справу розглянути без участі представника (а.с.1-5).
Відповідач ОСОБА_1 , будучи вчасно та належним чином повідомлена про розгляд цивільної справи, шляхом надіслання рекомендованих повідомлень, судових повісток та розміщення оголошення про виклик до суду, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd.ck.court.gov.ua., у судові засідання не з`явилася, причину своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подала, як і не надіслала заяв чи то клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду цивільної справи 10 серпня 2026 року у відсутності представника позивача ТОВ «ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та відповідача Басай Ж.М., остільки їх неявка не перешкоджає розгляду по суті, у їх відсутність. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вивчивши зміст клопотання представника позивача про розгляд у його відсутність, враховуючи належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 за місцем реєстрації та проживання, відсутність відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свої матеріально-правові вимоги.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.
Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин зобов`язання і є зобов`язальними та регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», з врахуванням наступного.
Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ході судового розгляду із досліджених судом доказів встановлено, що 22 січня 2022 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Городищенським РВ УДМС України в Черкаській області 01 квітня 2016 року, місце реєстрації АДРЕСА_1 , було укладено кредитний договір №014/380805/82/986869 (а.с.7-13). Згідно п.1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с.7-13). Крім того, відповідач погодилася, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі (а.с.7-13). Види платежів за кредитом відображені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до кредитного договору №014/380805/82/986869 (а.с.8). Між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 24 липня 2024 року укладено договір факторингу №114/2-72, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.15-17). Згідно п.1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту (а.с.15-17). Згідно Витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №114/2-72 від 24 липня 2024 року, відповідач ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №014/380805/82/986869, де вказано її реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та сума заборгованості (а.с.18). Сума заборгованості обгрунтовується розрахунком заборгованості за договором №014/380805/82/986869 від 22 січня 2021 року, відповідно до якого вбачається, що правонаступник суму заборгованості відповідача не змінив та яка становить 72478,3 грн. і складається з: 52477,56 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20000,74 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.13-14).
Крім того, 11 листопада 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Городищенським РВ УДМС України в Черкаській області 01 квітня 2016 року, місце реєстрації АДРЕСА_1 , було укладено кредитний договір №010/21524/82/715470 (а.с.19-22). Згідно п.1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (а.с.19-22). Відповідач погодилася, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі (а.с.19-22). Види платежів за кредитом відображені у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до кредитного договору №010/21524/82/715470 (а.с.19). Між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 24 липня 2024 року укладено договір факторингу №114/2-72, у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.24-26). Згідно п.1.1. Договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту (а.с.24-26). Згідно Витягу з Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №114/2-72 від 24 липня 2024 року, відповідач ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №010/21524/82/715470, де вказано її реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та сума заборгованості (а.с.27). Сума заборгованості обгрунтовується розрахунком заборгованості за договором №010/21524/82/715470 від 11 листопада 2019 року, відповідно до якого вбачається, що правонаступник суму заборгованості відповідача не змінив та яка становить 75864,89 грн. і складається з: 75864,89 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (а.с.27).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ст.ст. 626,628 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася, ч.2 ст.639 ЦК України.
Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Так, досліджені судом докази у цивільній справі містять повідомлення відповідача, як боржника про заміну кредитора.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , реєструючись, з метою отримання кредиту, мала можливість ознайомитися із Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту АТ «Райффайзен Банк Аваль», оскільки виявила бажання отримати кредитування саме у АТ «Райффайзен Банк Аваль», та не обрала інший банк для отримання такої послуги. Також, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 надала дозвіл позикодавцю АТ «Райффайзен Банк Аваль» на збір, обробку, зберігання та поширення її персональних даних, з метою оцінки її кредитоспроможності, забезпечення виконання сторонами зобов`язань за цим договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент персональних даних позичальника та інформації про укладення і виконання цього договору в будь-якій формі третім особам, в тому числі, але не виключно, колекторським компаніям, у разі відступлення права вимоги за договором або врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав та інтересів позикодавця та повного виконання зобов`язань за цим договором.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/380805/82/986869 від 22 січня 2021 року становить 72478,30 грн. і складається з: 52477,56 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20000,74 грн. - сума заборгованості за відсотками, та наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №010/21524/82/715470 від 11 листопада 2019 року становить 75864,89 грн. і складається з: 75864,89 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (а.с.18,27). Вказана сума встановлена судом на підставі наявних у цивільній справі письмових доказів і не змінена позивачем у справі протягом судового розгляду. Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування чи заперечення суми заборгованості не надала. Розрахунок заборгованості за процентами містить суму заборгованості по процентах за користування кредитами у розмірі, визначеному договором, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) відповідно до якого у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. З розрахунку заборгованості, наданого до матеріалів справи позивачем, нарахування тіла кредиту і відсотків по кредиту здійснено у межах погоджених строків кредитування, укладаючи договір кредиту, сторони надали належну оцінку його умовам у аспекті отримання бажаних результатів від вступу у кредитні правовідносини, що передбачають для позичальника, отримання певного грошового блага з одночасним покладенням обов`язку щодо повернення таких коштів та сплату відсотків за їх тимчасове використання. При цьому, суд звертає увагу, що відповідач, при кредитуванні зважила пропозицію на ринку позик (кредитів) та обрала найвигідніший для себе варіант щодо отримання коштів у позику, з урахуванням, зокрема, розміру відсоткової ставки та строку повернення отриманих від позикодавця коштів. Саме тому у відповідача не має підстав стверджувати, що умови договору позики в частині оплати відсотків за кредитом є несправедливими, так як вона самостійно погодилася на відповідну відсоткову ставку та сама вирішила своєчасно не повертати позичені кошти такий тривалий час, що й обумовило тривалий строк нарахування утвореної заборгованості і її розмір.
Суд, при прийнятті рішення у справі, не встановив жодних звернень відповідача ОСОБА_1 до правоохоронних органів щодо незаконного використання її персональних даних позивачем без її згоди чи вчинення щодо нього шахрайських дій, які б спростовували обставини кредитування. Відтак у суду першої інстанції не має підстав для висновку сумніватися про доведеність укладення з відповідачем відповідного кредитного договору у електронній формі, для протилежних висновків.
Таким чином, підписанням кредитних договорів №014/380805/82/986869 від 22 січня 2021 року, №010/21524/82/715470 від 11 листопада 2019, відповідач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомленакредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.
Позивач, особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинна подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи, ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Зазначені обставини судом перевірені на підставі пояснень сторін і досліджених доказів.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про їх задоволення.
Заходи забезпечення позову судом не вживалися.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат у виді судового збору.
Так, позивач звернувся до суду з позовною заявою через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», у зв`язку з чим сплатив судовий збір на підставі п.1 ч.2 ст.4 з врахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №95141 від 24 січня 2025 року зі сплатою суми судового збору у розмірі 3028,00 грн. (а.с.1), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно процесуальним законодавством України. Підстав для звільнення від сплати відповідачем судових витрат, не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд,-
ухвалив:
позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Городищенським РВ УДМС України в Черкаській області 01 квітня 2016 року, місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса м. Київ вул. Симона Петлюри, №30, Код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у Акціонерному Товаристві «ТАСкомбанк:
-договором про надання фінансового кредиту №014/380805/82/986869 в розмірі 72478,30 грн., яка складається з: 52477,56 грн. - заборгованість за основним боргом; 20000,74 грн. - заборгованість за відсотками;
-договором про надання фінансового кредиту №010/21524/82/715470 в розмірі 75864,89 грн., яка складається з: 75864,89 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Городищенським РВ УДМС України в Черкаській області 01 квітня 2016 року, місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса м. Київ вул. Симона Петлюри, №30, Код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у Акціонерному Товаристві «ТАСкомбанк», судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп..
Копію рішення направити позивачу, відповідачу, для відому.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.
Відомості про сторін:
Позивач: особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса м.Київ вул.Симона Петлюри, №30, Код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач : особа 2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Городищенським РВ УДМС України в Черкаській області 01 квітня 2016 року, місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Суддя О. М. Савенко
Судове рішення № 140186560, Городищенський районний суд Черкаської області було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 695/647/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: