Ухвала суду № 140185195, 29.09.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12191/26

1-кс/357/2065/26

У Х В А Л А

29 вересня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12026111030000792 від 14.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про накладення арешту,

у с т а н о в и в:

до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12026111030000792 від 14.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України про накладення арешту.

Так, з поданого клопотання вбачається, що упродовж 20232026 років, в умовах воєнного стану, службові особи окремих закладів освіти на території Білоцерківського району Київської області, діючи з метою заволодіння бюджетними коштами, виділеними на фінансування цих закладів, приймали на роботу осіб, які фактично не виконували трудових обов`язків та не перебували на робочих місцях. Незважаючи на це, до табелів обліку використання робочого часу та іншої документації вносилися відомості про виконання такими особами трудових обов`язків, на підставі чого їм нараховувалася і виплачувалася заробітна плата за рахунок бюджетних коштів.

У межах цього кримінального провадження перевіряються обставини нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який із серпня 2017 року по 03.07.2026 перебував у трудових відносинах із Білоцерківською гімназією-початковою школою № 21 Білоцерківської міської ради Київської області та обіймав посаду електрика.

Предметом перевірки є фактичне виконання ОСОБА_4 трудових обов`язків та правомірність нарахування і виплати йому заробітної плати, насамперед за період із 01.01.2022 по 03.07.2026. За попередньо отриманими відомостями, за вказаний період ОСОБА_4 нараховано та виплачено заробітну плату в сумі близько 200 000 гривень.

У різні періоди до складання, ведення або підписання документів з обліку робочого часу ОСОБА_4 були причетні службові особи навчального закладу: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Під час досудового розслідування проведено аналіз інформації про телекомунікаційні з`єднання абонентського номера НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_4 .

У наданому оператором масиві за період із 01.01.2023 по 10.07.2026 зафіксовано 91 449 телекомунікаційних подій зазначеного абонента. Лише 27 реєстрацій відбувалися через базові станції, розташовані в районі навчального закладу за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Зенітного полку, 127. Такі реєстрації зафіксовані протягом 16 окремих календарних днів та не мали характеру регулярного перебування абонентського обладнання в районі навчального закладу.

У робочі дні у проміжку часу орієнтовно з 08 год 00 хв до 17 год 00 хв із 43 946 зафіксованих телекомунікаційних подій лише 6 реєстрацій, що припадають на 5 окремих днів, здійснювалися через базові станції, розташовані на вул. Зенітного полку або за її попередніми назвами. Переважна частина телекомунікаційної активності абонента у зазначений час фіксувалася через базові станції в інших частинах м. Білої Церкви, зокрема значна кількість - через базову станцію за адресою: вул. Київська, 84.

Ці відомості самі собою не є безумовним доказом фізичної відсутності конкретної особи, оскільки характеризують місцезнаходження абонентського обладнання. Водночас їх системність та кількісне співвідношення у зіставленні з кадровою документацією, документами щодо виконання робіт, відомостями про нарахування заробітної плати, показаннями працівників закладу й іншими матеріалами мають істотне значення для перевірки фактичного виконання ОСОБА_4 трудових обов`язків.

16.09.2026 у період із 10 год 38 хв до 11 год 04 хв на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/12191/26, провадження № 1-кс/357/2010/26, проведено обшук приміщення Білоцерківської гімназії-початкової школи № 21 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Зенітного полку, 127.

Під час обшуку, серед іншого, виявлено та вилучено таке майно, на яке ставиться питання про накладення арешту:

наказ № 7-к від 09.08.2017 «Про призначення ОСОБА_4 », виданий Білоцерківською загальноосвітньою школою ІІІІ ступенів № 21 Білоцерківської міської ради Київської області, на 1 арк.;

наказ № 17-к від 26.06.2026 «Про звільнення за сумісництвом 0,5 ставки ОСОБА_4 », виданий Білоцерківською гімназією-початковою школою № 21 Білоцерківської міської ради Київської області, на 1 арк.;

посадову інструкцію електрика Білоцерківської гімназії-початкової школи № 21, яка містить розділи щодо загальних положень, завдань та обов`язків, прав, відповідальності, кваліфікаційних вимог і вимог безпеки, на 1 арк.;

інструкцію № 11-ОП «Для електрика під час роботи в електрощитовій», затверджену директором закладу, з відтиском печатки та підписом про ознайомлення, на 3 арк.;

особову справу ОСОБА_4 в папці чорного кольору, яка містить особову картку працівника, копії документів, документи про освіту та кваліфікацію, матеріали щодо перевірки знань, заяви, характеристику та інші документи, пов`язані з його працевлаштуванням і виконанням обов`язків електрика;

журнал протоколів перевірки знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів;

журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці;

зошит у клітинку з рукописними записами щодо виконання робіт електрика у приміщеннях навчального закладу.

Зазначене майно на момент обшуку перебувало у фактичному володінні Білоцерківської гімназії-початкової школи № 21 Білоцерківської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 25297099.

Того ж дня, 16.09.2026, у період із 07 год 51 хв до 08 год 43 хв на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/12191/26, провадження № 1-кс/357/2014/26, проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 .

Під час цього обшуку виявлено та вилучено таке майно, на яке ставиться питання про накладення арешту:

заяву № 1283974300 про відкриття та ведення карткового рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 17.08.2017, на 1 арк.;

угоду до заяви № 1283974300 від 17.08.2017, на 1 арк.;

договір з АТ КБ «ПриватБанк» від 23.11.2018 №SAMDNWFD0072139957800 на 1 арк.;

заяву про надання банківської послуги «І-БАНК» від 03.08.2016, на 1 арк.;

копію тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 щодо військового обліку на ім`я ОСОБА_4 , на 1 арк.

Зазначені документи перебували у фактичному володінні ОСОБА_4 , що підтверджується місцем їх виявлення та відомостями, зафіксованими у протоколі обшуку від 16.09.2026.

Постановою старшого слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 від 16.09.2026 наведені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026111030000792.

Вилучені у приміщенні навчального закладу накази, особова справа, посадова інструкція електрика, інструкція № 11-ОП, журнали та зошит містять відомості про період і правові підстави перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах із закладом, посаду, обсяг покладених на нього обов`язків, проходження інструктажів та перевірки знань, а також про зміст, час і періодичність фактичного виконання робіт. Ці відомості підлягають зіставленню між собою, з документами про облік робочого часу та нарахування заробітної плати, телекомунікаційними даними, показаннями працівників закладу й іншими матеріалами провадження.

Особливе доказове значення має зошит із рукописними записами щодо виконання робіт електрика. Він може містити відомості про конкретні роботи, час і періодичність їх проведення та об`єкти, на яких вони виконувалися. Оригінал зошита необхідний для огляду, зіставлення записів з іншими документами та, у разі необхідності, проведення судової прочеркознавчої експертизи.

Вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 банківські документи містять відомості про відкриті на його ім`я банківські рахунки та реквізити рахунків. Вони підлягають зіставленню з відомостями навчального закладу, органів Казначейства та банківських установ щодо перерахування ОСОБА_4 заробітної плати за досліджуваний період.

Таким чином, перелічені речі та документи відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні.

Повернення оригіналів кадрових, організаційно-розпорядчих та облікових документів до завершення їх огляду, належного копіювання, зіставлення з іншими матеріалами та вирішення питання про проведення експертиз створює ризик їх приховування, заміни окремих аркушів, внесення змін до записів, пошкодження або втрати. Такий ризик зумовлений тим, що документи зберігалися у закладі, службові особи якого складали, вели або підписували відповідну документацію та мають доступ до місця її зберігання.

Повернення зошита з рукописними записами та банківських документів ОСОБА_4 до фіксації й дослідження їх змісту також може призвести до їх приховування, пошкодження, знищення або зміни стану, що унеможливить використання відомостей, які вони містять, під час подальшого доказування.

Іншим, менш обтяжливим заходом на цьому етапі неможливо забезпечити збереження оригіналів речових доказів у незмінному стані. Водночас арешт має тимчасовий характер, стосується конкретно визначених речей і документів та не передбачає обмеження діяльності навчального закладу понад межі, необхідні для досягнення мети кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримала з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити. Таким чином підтвердила свою зацікавленість у розгляді зазначеного клопотання.

Володілець майна ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву в якій просить клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12026111030000792 від 14.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, розглядати без її участі, щодо задоволення клопотання не заперечує.

Володілець майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, враховуючи норми ст. 172 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі прокурора та власників майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя приходить до наступного:

Як вбачається з матеріалів клопотання в провадженні слідчого відділу Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111030000792 від 14.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

16.09.2026 у період із 10 год 38 хв до 11 год 04 хв на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/12191/26, провадження № 1-кс/357/2010/26, проведено обшук приміщення Білоцерківської гімназії-початкової школи № 21 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Зенітного полку, 127.

Під час обшуку, серед іншого, виявлено та вилучено таке майно, на яке ставиться питання про накладення арешту:

наказ № 7-к від 09.08.2017 «Про призначення ОСОБА_4 », виданий Білоцерківською загальноосвітньою школою ІІІІ ступенів № 21 Білоцерківської міської ради Київської області, на 1 арк.;

наказ № 17-к від 26.06.2026 «Про звільнення за сумісництвом 0,5 ставки ОСОБА_4 », виданий Білоцерківською гімназією-початковою школою № 21 Білоцерківської міської ради Київської області, на 1 арк.;

посадову інструкцію електрика Білоцерківської гімназії-початкової школи № 21, яка містить розділи щодо загальних положень, завдань та обов`язків, прав, відповідальності, кваліфікаційних вимог і вимог безпеки, на 1 арк.;

інструкцію № 11-ОП «Для електрика під час роботи в електрощитовій», затверджену директором закладу, з відтиском печатки та підписом про ознайомлення, на 3 арк.;

особову справу ОСОБА_4 в папці чорного кольору, яка містить особову картку працівника, копії документів, документи про освіту та кваліфікацію, матеріали щодо перевірки знань, заяви, характеристику та інші документи, пов`язані з його працевлаштуванням і виконанням обов`язків електрика;

журнал протоколів перевірки знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів;

журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці;

зошит у клітинку з рукописними записами щодо виконання робіт електрика у приміщеннях навчального закладу.

Зазначене майно на момент обшуку перебувало у фактичному володінні Білоцерківської гімназії-початкової школи № 21 Білоцерківської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 25297099.

Того ж дня, 16.09.2026, у період із 07 год 51 хв до 08 год 43 хв на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/12191/26, провадження № 1-кс/357/2014/26, проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 .

Під час цього обшуку виявлено та вилучено таке майно, на яке ставиться питання про накладення арешту:

заяву № 1283974300 про відкриття та ведення карткового рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 17.08.2017, на 1 арк.;

угоду до заяви № 1283974300 від 17.08.2017, на 1 арк.;

договір з АТ КБ «ПриватБанк» від 23.11.2018 №SAMDNWFD0072139957800 на 1 арк.;

заяву про надання банківської послуги «І-БАНК» від 03.08.2016, на 1 арк.;

копію тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 щодо військового обліку на ім`я ОСОБА_4 , на 1 арк.

Зазначені документи перебували у фактичному володінні ОСОБА_4 , що підтверджується місцем їх виявлення та відомостями, зафіксованими у протоколі обшуку від 16.09.2026.

Постановою старшого слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 від 16.09.2026 наведені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні№ 12026111030000792.

Збереження зазначених речових доказів у незмінному стані є необхідним для їх подальшого огляду, дослідження, проведення за необхідності судових експертиз, у тому числі дослідження інформації, що міститься на електронних носіях, співставлення вилучених документів з іншими доказами кримінального провадження та забезпечення можливості використання отриманих відомостей під час подальшого досудового розслідування і судового розгляду.

Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

А саме, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів і як вбачається з частини третьої цієї ж статті у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Так, ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Також, згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно в подальшому в ході досудового розслідування провести ряд досліджень та експертиз.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У даному випадку вилучене в ході проведення обшуків майно є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди та містять інші відомості, які можуть використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовими доказами у даному кримінальному провадженні та можуть бути використані для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна, для збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на майно, що було вилучено під час проведення обшуків 16.09.2026 проведених в межах вказаного кримінального провадження з метою отримання та фіксації відомостей підтвердження вчинення кримінального правопорушення, а також в подальшому будуть предметом дослідження відповідних експертних досліджень для встановлення обставин кримінального правопорушення та перевірки причетності відповідних осіб.

Частиною 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі Жушман проти України зазначається - Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону чи обмеження розпоряджатися, користуватися або відчужувати майно у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до … наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, втручання у власність (користування) це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату. Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критерії в правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).

Таким чином, на переконання слідчого судді, з метою запобігання можливості приховування, знищення або перетворення речових доказів у кримінальному провадженні, на даному етапі кримінального провадження досліджені матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для забезпечення збереження речових доказів, тому слідчий суддя доходить висновку про накладення арешту на майно шляхом заборони володіння, користування та розпорядження ним. Прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

За викладених обставин клопотання прокурора слід задовольнити.

Керуючись ст. ст.170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026111030000792 від 14.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України про накладення арешту, задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене 16.09.2026:

- в ході обшуку приміщення Білоцерківської гімназії-початкової школи № 21 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Зенітного полку, 127, проведеного на підставі ухвали слідчого судді у справі № 357/12191/26, провадження № 1-кс/357/2010/26, а саме:

1. наказ № 7-к від 09.08.2017 «Про призначення ОСОБА_4 », виданий Білоцерківською загальноосвітньою школою ІІІІ ступенів № 21 Білоцерківської міської ради Київської області, на 1 арк.;

2. наказ № 17-к від 26.06.2026 «Про звільнення за сумісництвом 0,5 ставки ОСОБА_4 », виданий Білоцерківською гімназією-початковою школою № 21 Білоцерківської міської ради Київської області, на 1 арк.;

3. посадову інструкцію електрика Білоцерківської гімназії-початкової школи № 21, яка містить розділи щодо загальних положень, завдань та обов`язків, прав, відповідальності, кваліфікаційних вимог і вимог безпеки, на 1 арк.;

4. інструкцію № 11-ОП «Для електрика під час роботи в електрощитовій», затверджену директором закладу, з відтиском печатки та підписом про ознайомлення, на 3 арк.;

5. особову справу ОСОБА_4 в папці чорного кольору, яка містить особову картку працівника, копії документів, документи про освіту та кваліфікацію, матеріали щодо перевірки знань, заяви, характеристику та інші документи, пов`язані з його працевлаштуванням і виконанням обов`язків електрика;

6. журнал протоколів перевірки знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів;

7. журнал обліку видачі інструкцій з охорони праці;

8. зошит у клітинку з рукописними записами щодо виконання робіт електрика у приміщеннях навчального закладу.

- в ході обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді у справі № 357/12191/26, провадження № 1-кс/357/2014/26, а саме:

1. заяву № 1283974300 про відкриття та ведення карткового рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 17.08.2017, на 1 арк.;

2. угоду до заяви № 1283974300 від 17.08.2017, на 1 арк.;

3. договір з АТ КБ «ПриватБанк» від 23.11.2018 №SAMDNWFD0072139957800 на 1 арк.;

4. заяву про надання банківської послуги «І-БАНК» від 03.08.2016, на 1 арк.;

5. копію тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 щодо військового обліку на ім`я ОСОБА_4 , на 1 арк.

Заборонити користування, володіння та розпорядження вказаним майном, з метою збереження речових доказів та запобіганням їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Копію ухвали негайно направити прокурору у кримінальному провадженні прокурору Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , для виконання.

Роз`яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддяОСОБА_11