Рішення № 140185183, 30.09.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6411/26

Провадження № 2/357/5502/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

30 вересня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ярмола О. Я. ,

при секретарі Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 29.08.2018 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено угоду № 008/5158669-СК. Відповідно до угоди банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 27 400.00 грн.; тип кредиту - кредитна лінія; процентна ставка за користування кредитом: 40.43 відсотків; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту на споживчі потреби. Банк виконав умови договору своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, а позичальник в свою чергу зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, через що станом на 02.12.2024 існує заборгованість в розмірі 27948.69 грн.

02.02.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено Договір факторингу № НІ/11/26-Ф, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до позивача.

Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 29.08.2018, укладеним між АТ «Таскомбанк» та відповідачем.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 27948.69 грн, судовий збір 3 328,00 грн та витрати на правничу допомогу 9 200,00 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 22 травня 2026 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.05.2026 та 22.09.2026 від представника позивача через ЕКЕС надійшли заяви в яких представник позивача просив розглянути дану справу без його участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подав. З метою вжиття вичерпних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи та призначене судове засідання, 09.07.2026 судом, у порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України було опубліковано на офіційному вебсайті «Судової влади України» оголошення про призначення розгляду справи в судовому засіданні 23.09.2026, що в сукупності з вищевикладеним свідчить про вжиття всіх адекватних, розумних та можливих заходів із метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.

Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 29.08.2018 року AT «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено угоду № 008/5158669-СК.

Відповідно до угоди банк надає позичальнику грошові кошти на наступних умовах: встановлена сума кредитного ліміту 27 400.00 грн.; тип кредиту - кредитна лінія; процентна ставка за користування кредитом: 40.43 відсотків; строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією; цільове призначення кредиту на споживчі потреби.

Відповідачем також підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому погоджені всі умови кредитування (а.с. 7 ).

Банк виконав умови договору своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, а позичальник в свою чергу зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, через що станом на 02.12.2024 існує заборгованість в розмірі 27948.69 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 90-94).

02.02.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» було укладено Договір факторингу № НІ/11/26-Ф, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до позивача (а.с. 8-13).

Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 29.08.2018, укладеним між АТ «Таскомбанк» та відповідачем.

Згідно витягу з реєстру договорів до Договору факторингу, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 27948.69 грн. (а.с. 14 зворот).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором вбачається, що відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконував, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення заборгованості, що існує, не здійснював.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту ст.611ЦК України випливає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

Разом з цим, згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідачем не було спростовано факт укладення спірного договору та наявності договірних зобов`язань, така обставина підтверджує наявність заборгованості за кредитним договором, а також не належного виконання зобов`язання за вказаним договором.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано, як не надано і доказів погашення заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач відзив, з відповідними доказами чи запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача, до суду не подав, не надав суду доказів повної або часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок.

Щодо витрат позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Представником позивача заявлене клопотання щодо стягнення з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що становлять 9200,00 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 03-07/24, укладений 03.07.2024 між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І.; копією Акта приймання-передачі послуг № 4 від 02.06.2025 на загальну суму 9200,00 грн; копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Литвиненко О.І. серії КС № 9438/10; копією платіжної інструкції № 2734 від 10.06.2025 на суму 9200,00 грн.

Відповідно до положень частини 3 ст.141 ЦПК України: при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що представник позивача не був присутнім в судовому засіданні, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише зі складення позовної заяви, підготовки та друку необхідних документів.

Вирішуючи питання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Отже, суд приходить до висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи. Тож, керуючись принципами співмірності, справедливості та верховенства права, заявлена позивачем вартість таких витрат підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 3 000 грн. Саме така сума, на думку суду, буде обґрунтованою та відповідати принципу розумності, співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та витраченим часом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 6328,00 грн (судовий збір в розмірі 3328,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн).

Керуючись ст. ст. 141, 264-268, 280-282, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 /РНОКПП: НОМЕР_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 008/5158669-СК від 29.08.2018 року у розмірі 27948 грн.69 коп. ( двадцять сім тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень 69 копійок) та судові витрати у сумі 6328,00 грн ( шість тисяч триста двадцять вісім гривень 00 копійок ).

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 40340222, адреса: пл. Солом`янська, буд. 2, м.Київ, 03035.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено та підписано 30.09. 2026 року.

Суддя О. Я. Ярмола