Рішення № 140184958, 30.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1422/26

Категорія 35

2/295/2208/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті з 20.10.2022 по 01.01.2026 послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії в розмірі 8212, 80 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328, 00 грн.

В обґрунтування вимог вказано, що у квартирі АДРЕСА_1 , яка є власністю відповідача, влаштована індивідуальна (автономна) система опалення, відповідач отримує послуги з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення, які надаються позивачем.

Так як належна відповідачу знаходиться у структурі багатоквартирного житлового будинку, позивач, як суб?єкт відносин у сфері житлово - комунальних послуг, зобов`язаний виконувати норми законодавства, в тому числі і Методики розподілу N? 315, зокрема і щодо розподілу між співвласниками (відповідачем також) обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення (опалення МЗК та допоміжних приміщень, забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення) та за спожиту теплову енергію від прокладеної у приміщенні з індивідуальним опаленням внутрішньобудинкової системи опалення.

Відповідно до вищевказаної Методики розподілу № 315 з жовтня 2022 року відповідно до п. 8 розділу IV обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби, може бути визначений спрощено як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення 6-10 поверхової будівлі/будинку та становить 20%. Крім того, даний обсяг теплової енергії повинен бути додатково скорегований застосуванням коефіцієнту, що враховує відношення опалювальної площі квартир з альтернативним опаленням до опалювальної площі всіх приміщень будинку, згідно п. 9 розділу IV Методики розподілу №315.

Таким чином для будинку АДРЕСА_2 з жовтня 2022 року по січень 2026 року 24,5 % від загального обсягу споживання теплової енергії витрачено на загальнобудинкові потреби.

У позивача відкрито особовий рахунок даної квартири, оформлений на ім`я відповідачки.

Нарахування за послуги з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення за період з 20.10.2022 по 01.01.2026 здійснено відповідно до вимог Методики розподілу №315.

Послуги з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення відповідачу надаються належної якості, звернень споживача щодо ненадання чи неякісного надання послуг на адресу підприємства протягом 2022-2026 років не надходило.

З 20.10.2022 по 01.01.2026 відповідач не в повному обсязі сплачує за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8 212,80 грн.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 16.02.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 11).

19.03.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю та безпідставністю.

В обґрунтування відзиву зазначила, що договір про надання послуг з постачання теплової енергії до кв. АДРЕСА_3 між нею та КП «Житомиртеплокомуненерго» не укладався, оскільки потреба в цьому відпала ще в 2005 році, коли квартира була облаштована системою індивідуального опалення і складено акт про відключення від мережі центрального теплопостачання. З того часу всі фактичні відносини між нею та позивачем були припинені і не поновлювались.

За постачання теплової енергії відповідач не сплачує з 2005 року. За весь цей час з 2005 року позивач жодного разу не здійснював ніяких дій щодо укладення Договору з відповідачем та не узгоджував будь-яких питань у зв?язку з набранням чинності Наказу № 315, яким введено в дію Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, тобто проявляв повну бездіяльність.

Зазначила, що вважає позов абсолютно необґрунтованим та безпідставним, оскільки позивачем не надано:

- детального опису як здійснюються нарахування;

- не вказана загальна площа будинку;

- не вказана кількість квартир з індивідуальним опаленням та їх площа та кількість квартир, які забезпечуються тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання та їх площа;

- відсутні чи наявні загальнобудинкові вузли розподільного обліку, прилади розподільного обліку теплової енергії, їх номери та місцерозташування, дата встановлення та дати чергових повірок чи нарахування здійснюються іншим розрахунковим методом і яким саме;

- чи були встановлені факти виходу з ладу вузла розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо);

- які формули застосовуються (номер формули згідно Методики);

- чи застосовується кофіцієнт для квартир з індивідуальним опаленням;

- чи враховано відсутність приладів опалення (батарей) на всіх поверхах в 4 під?їзді;

- чи ізольовані труби в підвальних приміщеннях та МЗК для запобігання втрат теплової енергії яка транспортується;

- як здійснюється розподіл загального обсягу спожитої теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) між квартирами з індивідуальним опаленням та квартир, які забезпечуються тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання;

- чи враховано, що стояки в квартирі з індивідуальним опаленням, по яким транспортується теплова енергія, ізольовані;

- не надано інформацію чи проводився енергоаудит будинку АДРЕСА_2 та його результати.

25.03.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, в кому остання зазначила:

- щодо відсутності письмового договору про надання послуг постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення при умові їх фактичного споживання відповідно до п. 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 споживач, приміщення якого обладнано індивідуальною системою опалення або відокремлено (відключено) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання), яке самостійним об?єктом нерухомого майна в багатоквартирному будинку, повинен приймати участь у розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, в тому числі, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення та гарячого водопостачання у відповідності до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду N? 315 від 22.11.2018.

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 09.11.2017 N? 2189 договори про надання послуг з постачання теплової енергії, які надаються відповідно до «Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 є публічними договорами приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Текст Договору про надання послуг з постачання теплової енергії було опубліковано на офіційному веб-сайті КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради www.tke.org.ua 01 жовтня 2021.

На період надання такої послуги в опалювальних сезонах 2022 -2026 року даний договір вважається укладеним і чинним.

Таким чином, твердження Відповідача, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини с помилковим та необґрунтованим.

- щодо нарахування за надання послуг з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення споживачам житлового будинку по АДРЕСА_2 , які мають автономне опалення представник зазначила, що такі нарахування проведено на підставі:

Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119-VIII; Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 09.11.2017 N? 2189; Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 N? 2633; Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019; Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, (далі - Методика розподілу) затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.

Відповідач є споживачем послуги, які надає підприємство в частині розподілу теплової енергії між споживачами послуги в житловому будинку по АДРЕСА_2 в частині:

- відсотку пропорційно опалювальної площі квартири до загальної опалювальної площі будинку при розподілі на загальнобудинкові потреби (розділ 4 п.8 формула 25, 26 Методики).

Згідно Методики розподіл на загальнобудинкові потреби на опалення не залежить від наявності опалювальних приладів в місцях загального користування (розділ 4 п.7 Методики).

- розподіл на опалення від транзитних стояків в квартирах з індивідуальною системою опалення (розділ 2 п.2 формула 3 Методики). Згідно бази даних нарахування за цю величину споживачеві кв. АДРЕСА_3 виставляються як за 7,5 м незаізольованого трубопроводу. Згідно вказаного пункту «Якщо власник приміщення не надав інформацію для проведення відповідних розрахунків за формулою 3, виконавцем розподілу комунальної послуги для розрахунку обсягу теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, приймаються такі вихідні дані: трубопровід вважається не теплоізольованим; довжина транзитного трубопроводу (транз) приймається рівною відстані від входу та виходу трубопроводу в приміщення, за винятком ширини однієї із стін/перегородок (при горизонтальному вході/виході) або висоти одного з перекриттів (при вертикальному вході/виході), а якщо транзитний трубопровід вертикально входить та виходить з приміщення в одній точці - рівною висоті поверху, на якому знаходиться приміщення, або горизонтально входить та виходить з приміщення в одній точці - рівною внутрішньому периметру приміщення, визначеному за аналогічним по плануванню приміщенням у будівлі. Відповідач не звернулася на підприємство з заявою про перевірку кількості і факту ізоляції стояків.

Кількість розподіленої теплової енергії на квартиру (в частці загальнобудинкових потреб на опалення) залежить від кількості спожитої будинком теплової енергії, кількості годин надання послуги в кожному конкретному періоді.

Щодо розподілу теплової енергії на загальнобудинкові потреби:

Згідно Методики розподілу (розділу IV пп.5-12) у разі відсутності встановлених вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії у МЗК та допоміжних приміщеннях обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається відповідно до проекту будівлі/будинку або за результатом енергоаудиту. Рішення про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі/будинку в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги.

У разі, якщо є відсутнім проєкт на будівлю/будинок та є наявним результат енергоаудиту, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається за результатами енергоаудиту. У разі, якщо після проведення енергоаудиту відбулись зміни в системі теплопостачання будівлі/будинку, то результати енергоаудиту не можуть бути застосовані.

У разі відсутності проєкту на будівлю/будинок та результатів енергоаудиту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений розрахунково. У разі відсутності даних щодо загальних площ для розрахунків у відповідності до формули 24 Методики розподілу для типових будівель/будинків можуть бути застосовані площі, визначені на базі проєктних площ відповідної серії будівлі/будинку.

Відповідно до п.8,9 розділу IV Методики розподілу: у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку:

для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %;

для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %;

для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %;

для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проєкту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту Z/відкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Підсумовуючи, розподіл теплової енергії на загальнобудинкові потреби на опалення відбуватися з зазначеними вище способами.

Так як співвласники будинку по АДРЕСА_2 та/чи обслуговуюча будинок організація не надали технічні характеристики для використання розрахункового методу, крім того відсутні результати енергоаудиту, розподіл у вказаному будинку відбувається спрощеним методом.

В будинку по АДРЕСА_2 відсутній загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії.

Визначення кількості спожитої теплової енергії в кожному періоді (розрахунковий місяць відбувається за використанням максимального теплового навантаження конкретного будинку, кількості годин надання послуги і середньої температури зовнішнього повітря за конкретний період.

Розрахунок використаної теплової енергії на прикладі грудня 2025.

Вихідні дані:

Максимальне теплове навантаження, розраховане на будинок - 0,799 Гкал

Години надання послуги в 12. 2025 року - 627 год.

Опалювальна площа відключених приміщень - 2628,10 кв.м

Загальна опалювальна площа - 11460,70 кв.м

Середня температура 12. 2025р. (дані Житомирського ЦГМ) - +1 °С

Температура середня за опал. сезон по регіону - +1,9 °С

Найнижча температура для максимального теплового навантаження - -22 °C

Нормативна внутрішня температура в житловому приміщенні - 18 °С.

Згідно формули 10-11 Методики:

Q = 0,799 Гкал* 0,77069* ((18-1.9)/(18-(-22))* 627 год * ((18-1)/18-1.9)) = 164,09025 Гкал (розрахунковим методом вирахувана кількість спожитої теплової енергії будинком за 12.2025), де К відключених (формула 12 Методики) = 1- 2628,10/11460,70 =0,77069.

Розподіл теплової енергії на квартиру АДРЕСА_3 в грудні 2025 р.

Вихідні дані:

Спожито в 12.2025 р. будинком - 164,09025 Гкал, Опалювальна площа будинку - 11460,70 кв.м

Опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням - 2628,10 кв. м

Опалювальна площа квартири - 48,5 кв.м

Розподіл теплової енергії на квартиру споживача на прикладі грудня 2025 р.:

Розподіл теплової енергії на загальнобудинкові потреби на опалення між споживачами послу всередині будинку відбувається за спрощеним методом - розділ 4 п.8-9 (формули 25-26 Методики):

164,09025 кал * 20% (частка від загального обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби на опалення для 9-поверхового будинку) * (1+2628,10/11460,70)= 40,344 Гкал. Частка теплової енергії на загальнобудинкові потреби на кв. 122 : 40,344/11460,70*48,5 кв м (опалювальна площа кв. 122) = 0,17073 Гкал.

Опалення від транзитних стояків, що проходять через приміщення квартири (формула Методики): 0,86*10-6*7,5м (довжина трубопроводу через приміщення квартири)* 14 (коефіцієнт незаізольованих стояків)* 627 (кількість годин надання послуги в лютому) - 0,056618 Гкал.

Таким чином, на частка теплової енергії, що припадає на квартиру АДРЕСА_1 = 0,17073+0,056618=0,227348 Гкал.

До відповіді на відзив долучено належним чином завірену копію типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідач не скористалася свої правом подати заперечення на відповідь на відзив, обставин, викладених представником позивача у відповіді на відзив, не спростувала.

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Квартира АДРЕСА_4 є власністю відповідача, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №452791030 від 19.11.2025 (а.с. 3).

У квартирі відповідача влаштована індивідуальна (автономна) система опалення, відповідач отримує послуги з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення, які надаються позивачем.

Відповідно до довідки обгрунтування коефіцієнта від загального обсягу споживання теплової енергії частка від загального обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби 20% ( на опалення 6-10-поверхових будівель) * (1+2628,10/11460,70)= 24,5862818%( згідно формули 26 Методики )

Згідно розрахунку заборгованості за вказаною адресою, особовий рахунок № НОМЕР_1 , обліковується заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 8212, 80 грн за період з 20.10.2022 по 01.01.2026 (а.с. 4).

Відповідачем вказаний розрахунок не спростовано.

Відповідно до ст. 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Зі змісту статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що до житлово-комунальних послуг, зокрема, належить послуга з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до положення п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за № 830, передбачено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Індивідуальний договір з власником житла вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Текст Договору про надання послуг з постачання теплової енергії було опубліковано на офіційному веб-сайті КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради www.tke.org.ua 01 жовтня 2021.

Згідно з пунктами 1, 2 індивідуального договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу.

Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. Такий договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства.

Факт відсутності фізично підписаного договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року в справі № 6-59цс13 і від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15, та у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16-ц і від 06 листопада 2019 року в справі № 642/2858/16.

Відповідно до п. 5 Індивідуального договору, обсяг спожитої споживачем послуги визначається, як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної як розділеної згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення розділяється також на споживачів, приміщення яких обладнанні індивідуальними системами опалення.

Згідно п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики. Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №311/3489/18 міститься висновок про те, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №703/58/16-ц зазначав, що підтримання температури вище 0° C протягом всього року, особливо в зимовий час, в загальних і технічних приміщеннях будинку є важливим чинником для підтримання належного технічного стану багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, та інженерних споруд, системи водопроводу та каналізації всього будинку, з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур.

Оскільки житло відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, вона зобов`язана нести витрати з утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку, отже, оплачувати послуги згідно з встановленими тарифами.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Відповідно до розділу II Методики №315 загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Згідно з п. 2 розділу І Методики №315 загальнобудинкові потреби на опалення - це витрати на опалення МЗК та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Порядок визначення та розподілу обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення передбачено розділом IV Методики №315.

Відключення від мереж централізованого опалення та можливість встановлення системи індивідуального опалення в багатоквартирних житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), і Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 № 630 (яка діяла до 01.05.2022) було передбачено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до пункту 3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/ будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Частиною шостою статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання».

Пунктом 12 розділу IV Методики, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315, передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень. Згідно пункту 7 розділу IV вказаної Методики розрахунок обсягу теплової енергії, витраченого на загальнобудинкові потреби, проводиться незалежно від наявності опалювальних приладів у МЗК та допоміжних приміщеннях.

Пунктом 38 постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 передбачено, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Абзацом 6 пункту 14 зазначеної постанови КМУ № 830 визначено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики № 315.

Пунктом 24 постанови КМУ № 830 від 21.08.2019 визначено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Підпункт 13 пункту 45 вищевказаної постанови КМУ № 830 передбачає, що індивідуальний споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Об`єктом теплопостачання у цій справі є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку: і житлових, і нежитлових. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.

Обсяг теплової енергії, який витрачається на загально будинкові потреби, зокрема, щодо транзиту теплової енергії по будинку, розподіляється між усіма власниками приміщень будинку пропорційно до їх площ.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про надання позивачем послуг неналежної якості, або ненадання їх взагалі, або що відповідач звертався до позивача з претензіями щодо надання послуг неналежної якості.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач, будучи власником згадуваної квартири, належним чином та в повному обсязі не здійснює оплату наданих послуг, позивачем доведено наявність заборгованості відповідача за надання послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8212, 80 грн.

Незгода відповідача сплачувати за послуги з теплопостачання багатоквартирного будинку, співвласником якого вона є, оскільки їй не зрозуміло яким чином нараховуються послуги, не є підставою для її звільнення від такого обов`язку, передбаченого законом.

При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 3328, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», ст.ст. 12, 13, 77, 81, 140, 141, 280, 259, 263-268, 354, 382 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення за період з 20.10.2022 по 01.01.2026 в розмірі 8212, 80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради судовий збір у розмірі 3328, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Київська, 48; ідентифікаційний код: 35343771.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 30.09.2026.

Суддя Л.М. Чішман