Ухвала суду № 140184551, 28.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10949/25

н/п 2/953/596/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р.

Київський районний суд міста Харкові у складі судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

представника позивача Пашкова Ю.Ю.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки Оніщенко Н.О.

розглянув у підготовчому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання відповідача про поновлення строку для подання зустрічного позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Пашкова Ю.Ю. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 .

Суд ухвалою від 27.10.2025 відкрив провадження у справі, призначив справу до розгляду, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування та зобов`язав останній надати висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.11.2025 суд за клопотанням Служб у справах дітей по Київському району замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору з Служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради на Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось, у зв`язку з ненаданням органом опіки та піклування висновку щодо доцільності визначення місця проживання дитини.

10.08.2026 від Департамент служб у справах дітей надійшов висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини від 10.08.2026.

13.09.2026 від відповідачки надійшла зустрічна позовна заява, в якій вона просить визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із її матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . 3. Судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

21.09.2026 від позивача надійшла заява, в якій він просить відмовити у прийнятті зустрічного позову представника відповідача - ОСОБА_4 , який представляє інтереси - ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини. Заява мотивована пропущенням строку звернення з відповідною заявою.

26.09.2026 від представника відповідачки надійшло клопотання, в якому вона просить поновити ОСОБА_1 строк на подання зустрічного позову у цивільній справі № 953/10949/25, прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. Клопотання мотивовано залученням відповідачкою нового представника у вересні 2026 року і тільки з цього моменту узгодження позиції.

28.09.2026 від представника позивача надійшло заперечення на клопотання відповідачки про поновлення строку, яке мотивовано тим, що у відповідачки до цього теж був представник і вона таким правом не скористалась. Прийняття зустрічного позову може спричини затягування строків розгляду справи.

28.09.2026 у судове засідання з`явилися представник позивач, відповідачка та її представник.

Відповідачка та її представник просили поновити строк для подання зустрічного позову та прийняти його до спільного розгляду з первісним позовом. Відповідачка у судовому засіданні вказала, що є юридично не обізнаною щодо ефективного способу захисту, а попередній представник не роз`яснив усіх нюансів справи, а тому просила це врахувати при вирішенні питання про поновлення строку. Представник позивача заперечила проти клопотання вказуючи, що у відповідачки був представник, а прийняття зустрічного позову до розгляду може спричинити затягування судового розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною першою статті 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з частиною другою статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Так, суд враховує, що відповідачка була обізнана про судове провадження (приймала участь у підготовчому провадженні). Тобто строки визначені пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України сплили.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд враховує пояснення відповідачки щодо юридичної не обізнаності та не отримання відповідної правової допомоги від попереднього представника. Також суд вважає за необхідне врахувати предмет спору у цій справі, визначення місця проживання дитини. Тобто у першу чергу у цьому провадженні мають бути враховані якнайкращі інтереси дитини. З матеріалів справи вбачається наявність спору щодо визначення місця проживання дитини.

Частиною третьою статті 2 ЦПК України до основних засад (принципами) цивільного судочинства віднесено верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.

Завдання цивільного судочинства превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).

Частиною третьою статті 193 ЦПК України передбачено, що вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/2345/17).

Суд враховує, що первісні і зустрічні позовні вимоги стосуються правовідносин сторін щодо визнання місця проживання їхньої дитини, що в свою чергу стосується прав самої дитини на забезпечення їй належних умов проживання та догляду. Суд вважає за необхідне у цій справі виходити саме з інтересів дитини, а тому враховуючи зміст спірних правовідносин дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідачці строку для подання зустрічного позову відповідно до статті 127 ЦПК України. Наведене, на переконання суду, забезпечить розумний баланс між повагою до рівності усіх учасників судового процесу, змагальністю, диспозитивністю та розумністю строків розгляду справи судом, ураховуючи якнайкращі інтереси дитини.

Суд, дослідивши зустрічний позов у справі, встановив, що його форма і зміст відповідають вимогам статей 175, 177 ЦПК України. Пред`явлені первісний та зустрічний позови виникають з одних правовідносин, їх спільний розгляд є доцільним. Підстав для неприйняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом немає.

Разом з тим, суд враховує, що з прийняттям зустрічного позову до розгляду, у відповідача за зустрічним позову з`являється право на подання відзиву на таку зустрічну позовну заяву, а тому вважає за необхідне забезпечити таке право, надавши відповідний час.

Щодо відкладення підготовчого засідання

З метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 43 та 49 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.

Щодо врегулювання спору шляхом досягнення угоди між сторонами

З урахуванням приписів пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини сьомої статті 49, статті 142, пункту 2 частини другої статті 197, статті 207, частини п`ятої статті 211 ЦПК України суд роз`яснює сторонам їх право на врегулювання спору шляхом досягнення угоди між ними.

Керуючись статтями 2, 12, 43, 49, 189, 193, 197, 198, 258 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання представника відповідача про поновлення строку задовольнити.

Поновити відповідачці строк на подання зустрічної позовної заяви.

2.Прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання дитини.

3.Визначити відповідачу за зустрічним позовом строк на подання відзиву на зустрічний позов у порядку, передбаченому статті 178 ЦПК України, - 15 днів із дня його отримання.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

4.Позивач за зустрічним позовом має право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому статтею 179 ЦПК України, протягом 5 днів з дня отримання відзиву відповідача на зустрічний позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 29.09.2026.

Суддя Роман ВІТЮК