Рішення № 14018396, 04.03.2011, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 2-1838/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 року

Ізмаїльській міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Бурнусуса О.О.

при секретарі Горченко Л.Ф.,

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею як спадкоємицею за законом першої черги право власності на 3/20 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, мотивуючи тим, що нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки існує розбіжність у адресах вищевказаного нерухомого майна: у правовстановлюючому документі вказана адреса АДРЕСА_1 а у витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно адреса АДРЕСА_1

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення проводиться в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 3/20 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4, що підтверджено договором дарування частини житлового домоволодіння, посвідченого 10.02.2004 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № НОМЕР_1 від 09.02.2010 року, виданого відділом РАЦС по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 3/20 частин домоволодіння по АДРЕСА_1

За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 25873309 від 18.01.2011 року, згідно якого інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

-мати ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії VІ-УР № НОМЕР_2 від 26.01.1966 року, виданого Ізмаїльським міським бюро ЗАГС;

-дружина ОСОБА_2.

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_3, як спадкоємиця за законом першої черги після смерті ОСОБА_4, у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 22.07.2010 року, тобто вважається такою, яка фактично прийняла спадщину.

ОСОБА_2, як спадкоємиця за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно, а саме 3/20 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.

Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори від 18.01.2011 року за № 85/02-14 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки існує розбіжність у адресах вищевказаного нерухомого майна: у правовстановлюючому документі вказана адреса АДРЕСА_1 а у витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно адреса АДРЕСА_1

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1269 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_3 на 3/20 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 Одеської області.

Припинити право власності на 3/20 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 Одеської області за померлим ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя