Ухвала суду № 140183935, 28.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38464/26

Провадження № 2/761/16695/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 441 705, 00 грн, що відповідає п`яти посадовим окладам по 88 341 грн. за кожний, виходячи з посадового окладу на момент звільнення.

В обгрунтування заявленої вимоги ОСОБА_1 посилається на статтю 237-1 КЗпП України, згідно з якою, відповідно до змісту позовної заяви, моральна шкода працівнику підлягає відшкодуванню у випадках, коли порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак, у тексті позову положення статті 237-1 КЗпП України наведено не в повному обсязі, без урахування чинної редакції цієї норми, згідно з якою відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Так, законодавець пов`язує виникнення відповідного права у працівника, пов`язаного із порушенням його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), за умови підтвердження такого факту судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відтак, обґрунтування виникнення однієї з позовних вимог на підставі статті 237-1 КЗпП України за відсутності посилання на судове рішення з відповідним предметом доказування є таким, що не підтверджене належними та допустимими доказами, оскільки позивачем не вказано обов`язкової передумови, з якою закон пов`язує застосування зазначеної статті Кодексу законів про працю України.

У разі ж якщо підставою для позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 441 705, 00 грн. визначено загальні засади цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, позивачу необхідно розмежувати нормативне регулювання спірних правовідносин.

Окрім вищезазначеного, суд зауважує, що постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

При цьому, пунктом 4 Постанови від 31 березня 1995 року визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Таким чином, заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи, наприклад, докази причино-наслідкового зв`язку між станом здоров`я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, зокрема, докази витрат на лікування.

Так, позивачем не викладено обставин щодо дійсного настання негативних наслідків немайнового характеру, у зв`язку із чим суд зауважує, що факт оскарження наказу про звільнення не звільняє сторону від необхідності викласти обставини заподіяння немайнових втрат та надати відповідне доказове підтвердження або вказати про неможливість його подання.

Визначення розміру відшкодування виключно шляхом застосування кратності до посадового окладу не ґрунтується на вимогах закону та не містить обґрунтування критеріїв розумності й справедливості щодо співмірності цієї суми глибині перенесених страждань.

У відповідності до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

За приписами ст. 16 ЦПК cторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Суд зауважує, що позивачем не надано відомостей про вжиття заходів, спрямованих на досудове врегулювання спору.

Відповідно до п.7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Однак, позивачем не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Відповідно до п.8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що значна частина доказів, необхідних для встановлення обставин справи, є внутрішніми кадровими, організаційно-розпорядчими, штатними та фінансовими документами АТ «НАЕК «Енергоатом» і перебуває у володінні відповідача, які позивач не має можливості самостійно надати.

Однак, суд зауважує, що до позовної заяви ОСОБА_1 долучено такі додатки (далі - мовою оригіналу): «1. receipt1.pdf. 2. 01_Трудова книжка ОСОБА_1 pdf. 3. 02_Міжнародний сертифікат ОСОБА_1 pdf. 4. 03_Довідка АТ Енергоатом від 12.05.26.jpg. 5. 04_Попередження про звільнення від 07.08.26.jpg. 6. 05_Заява від 13.08.26.jpg. 7. 06_Наказ про звільнення 1269-к від 17.08.26.jpg. 8. 07_Вакансії від 26.08.26.jpg. 9. 08_ Розрахунок при звільненні.jpg. 10. 09_Клопотання_про_витребування_доказів.pdf. 11. Квитанція про надсилання стороні АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" 24584661.pdf.».

Позивачем не вказано, які з наданих доказів є у неї в наявності в оригіналі або в копіях.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Однак, вказані дані позивачем не зазначені у позові.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 441 705, 00 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Дана пільга має чітко визначений імперативний характер і не поширюється на абсолютно всі категорії трудових спорів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/18, а також Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постановах від 15.04.2020 у справі №303/3103/18, від 11.08.2021 у справі №569/13760/20 та від 22.09.2021 у справі №490/6902/19 висловили сталу правову позицію: пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», стосується виключно вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Позовні вимоги працівників про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення (догани), визнання протиправними дій роботодавця, а також вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав, не звільняються від сплати судового збору на підставі цієї норми.

Позовна заява ОСОБА_1 містить взаємопов`язані вимоги немайнового характеру, а саме: визнання незаконним та скасувати наказ АТ «НАЕК «Енергоатом» №1269-к від 17.08.2026 року в частині звільнення ОСОБА_1 ; поновлення ОСОБА_1 на попередній роботі - на посаді головного бухгалтера ВП «Атомкомплект», з якої її було звільнено; стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 27.08.2026 року по день фактичного поновлення на роботі, у розмірі, визначеному судом на підставі належних доказів щодо середнього заробітку позивача та моральної шкоди у розмірі 441 705 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн. (Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік").

З огляду на це, за умови підтвердження та обгрунтування належними та допустимими доказами розміру моральної шкоди, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору з урахуванням положень частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору у разі подання позову в електронній формі через підсистему «Електронний суд».

Таким чином, судовий збір за вимогу майнового характеру (про стягнення моральної шкоди) в розмірі 1% від ціни позову складає 4 417, 00 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 4 417, 00 *0,8 = 3 533,60 гривень.

Таким чином, позивач має здійснити сплату судового збору за заявлені вимоги (р/р UA628999980313151206000026011, код ЄДРПОУ 37995466, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - сплата судового збору за подання позовної заяви, Одержувач - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101, банк одержувач - Казначейство України (ЕАП) та надати оригінал квитанції, або надати докази, які підтверджують звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

У зв`язку з наведеним, позивачу слід надати копії документів які підтверджують виклад обставин у позовній заяві завірені належним чином та читабельні; надати суду відомості щодо вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору; відомості щодо вжиття позивачем заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; позивачу необхідно зазначити які оригінали письмових документів можуть бути надані суду, а які перебувають у інших учасників; вказати попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; надати докази сплати судового збору.

Окремо суд зауважує, що відповідно до ч. 9 ст. 43 ЦПК України, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Таким чином, у разі виправлення недоліків у вказаній частині, докази направлення позовної заяви з додатками сторонам, шляхом направлення в підсистемі «Електронний суд», оскільки судом не було надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: