Рішення № 140183691, 25.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14376/26

2/760/16323/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Сердюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гержової С.О.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - Басараб Н.В.,

свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Басараб Наталія Володимирівна, до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і на час смерті був співвласником частини квартири АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що син хоча й був зареєстрований за іншою адресою у квартирі, де власником є вона, проте з 1996 року і до дня своєї смерті постійно проживав разом із батьками та сестрою у спірній квартирі, оскільки через ішемічну хворобу серця з 1998 року не міг проживати один і потребував піклування та догляду. Оскільки на час відкриття спадщини позивач постійно проживала із спадкодавцем, вона вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Після смерті її чоловіка та батька спадкодавця, ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших спадкоємців за заповітом чи законом немає. Проте нотаріус постановою від 18.09.2024 року відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини та неподання правовстановлюючого документа на квартиру, оскільки оригінали були втрачені. У зв`язку з тим, що квартира 05.02.2026 року зазнала пошкоджень внаслідок військової агресії російської федерації, оформлення права власності є життєво необхідним для отримання відшкодування на проведення ремонтних робіт. Позивач просить суд встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнати за нею в порядку спадкування право власності на частину зазначеної квартири.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву та пояснення, в яких останній звертає увагу не те, що факт постійного проживання зі спадкодавцем на момент його смерті, повинен підтверджуватися належними та допустимими доказами, які підтверджують ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла його ремонті тощо. Посилаючись на частину першу статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, вказує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Просить винести законне і обґрунтоване рішення.

ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання у справі. Крім того, частково задоволено клопотання представника позивача - адвоката Басараб Наталії Володимирівни про звільнення позивачки від сплати судового збору. ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Заявниця та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, підтвердили викладені в позовній заяві обставини, просили позов задовольнити.

Відповідач (Київська міська рада) належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, представник відповідача просив здійснювати розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер. Причина смерті - хронічна ішемічна хвороба серця. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 27 квітня 2015 року Відділом реєстрації смерті у місті Києві, Довідкою про причину смерті (до форми № 106/о № 1176) від 27 квітня 2015 року.

За життя ОСОБА_8 на праві власності належала 1/4 частка об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 28.08.2024 року № 062/14-8691.

18 вересня 2024 року позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори від 18 вересня 2024 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю документу, що посвідчує право власності ОСОБА_6 на частку вищезазначеної квартири.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в рівних долях на підставі Договору купівлі - продажу від 25 квітня 1996, зареєстрованого на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості», реєстраційний номер 1665, зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації м. Києва 18 червня 1996 року і записаного у реєстрову книгу за № 3452.

Як вбачається з Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна від 23 квітня 2026 року, оціночна вартість квартири АДРЕСА_1 , становить 3756065,73 грн.

1/4 частку квартири АДРЕСА_1 після смерті чоловіка позивачки та батька спадкодавця - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , прийняли у спадщину його дружина - ОСОБА_1 та донька - ОСОБА_2 , по 1/2 частці кожна, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 22 березня 2024 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за № 17/216, Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 76324842 від 22.03.2024 року, Витягом з Державного реєстру речових прав № 371080159 від 22.03.2024 року, Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 22 березня 2024 року державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за № 17/217, Витягом з Державного реєстру речових прав № 371079984 від 22.03.2024 року, Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 76324916 від 22.03.2024 року.

Відповідно до інформаційної довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 26.03.2026 року КВ-2026 № 9920, згідно з даними реєстрових книг Бюро, 2/4 частки квартири АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 473570838 від 21.04.2026 року, витягом з Державного реєстру речових прав № 473571065 від 21.04.2026 року.

Відповідно до інформації, наданої Солом`янською районною у м. Києві державною адміністрацією від 20.04.2026 року № 108-108/ОП/Л-1019-1930, за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації та інформацією з архівної картки реєстраційного обліку Ф 16, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , з 08.10.1996 року по 03.11.1998 року.

Після масованої атаки російської федерації, яка сталася 05.02.2026 року квартира АДРЕСА_1 зазнала пошкоджень, що підтверджується довідкою Житлово-експлуатаційної дільниці № 906 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» від 22.04.2026 року № 906-106.

Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_6 хворів, одружений не був, дітей не мав, на момент своєї смерті проживав разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_3 .

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_6 своєї сім`ї не мав, одруженим не був, з 1998 року хворів на ішемічну хворобу серця і потребував піклування, посиленого харчування, вчасного прийняття ліків, за станом здоров`я один проживати не міг, а тому проживав з батьками, хоча і був зареєстрований за іншою адресою.

IV. Норми права, які застосував суд.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень статей 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом статей 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до положень частини 1 статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя йому на праві власності належала 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України у постанові «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та матеріалами справи достовірно підтверджено, що позивачка ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 у спірній квартирі, оскільки останній через стан здоров`я потребував стороннього догляду та піклування. Відсутність постійної реєстрації спадкоємця за адресою спадкодавця сама по собі не спростовує факту їхнього спільного проживання, що підтверджено достатністю інших належних і допустимих доказів.

Отже, судом достовірно встановлено, що позивачка проживала разом зі спадкодавцем на момент його смерті. При цьому матеріали справи не містять доказів наявності заяви позивачки про відмову від прийняття спадщини.

Оскільки позивачка фактично прийняла спадщину у передбачений законом строк, проте через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів та пропуск строку, який в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України для неї не є пропущеним, позбавлена можливості оформити спадкові права в позасудовому порядку, її право на спадкове майно підлягає захисту.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Водночас, відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд також враховує, що квартира, на частку якої позивачка просить визнати право власності, 05.02.2026 року зазнала пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Своєчасне оформлення права власності є необхідним для реалізації законних прав позивачки на отримання компенсації чи відшкодування для проведення ремонтних робіт, що відповідає завданням цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав та інтересів (ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

За таких обставин, вимога про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на 1/4 частку квартири в порядку спадщини є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1268 Цивільного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Басараб Наталія Володимирівна, до Київської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, а саме на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 25.09.2026.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивачки - адвокат Басараб Наталія Володимирівна, адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Київська міська рада, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 22883141.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Головуюча суддя Н.В. Сердюк