Ухвала суду № 140182317, 25.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 Справа №607/20878/26 Провадження №1-кс/607/6696/2026

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурораОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025090000000698 від 23.12.2025, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Надеждівка Білозерського району Херсонської області, українки, громадянки України, одруженої, на утриманні одна неповнолітня дитина, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2026 року заступник начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів щодо підозрюваної ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025090000000698 від 23.12.2025 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. З урахуванням викладеного, даних про особу підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрювану ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, тому їй необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу, посилаючись на обґрунтованість пред`явленої підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, а також недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні. Крім того вважає, що стороною обвинувачення не доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, а тому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту, або заставу в мінімальному розмірі з урахуванням майнового стану підозрюваної, перебування її чоловіка на військовій службі та наявності на її утриманні малолітньої дитини.

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025090000000698 від 23.12.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

23.09.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

23.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, на даній стадії свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Зокрема, такими доказами є: витяг з ЄРДР №12025090000000698 від 23.12.2025; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину від 25.05.2026; висновок експерта № СЕ-19/120-25/10226-НЗПРАП від 13.08.2026; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо відео контроль особи від 25.05.2026; протокол огляду веб-сайту «intersolar.in.ua» від 20.05.2026; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 28.07.2026; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваною ОСОБА_4 такого кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

В свою чергу, підозрюваною та стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на її непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, на переконання слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, адже за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення при обґрунтуванні поданого щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК), за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке є тяжким злочином та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. На думку слідчого судді, зазначена обставина, а саме тяжкість передбаченого законом покарання, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків. На переконання слідчого судді, суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , у сукупності із обґрунтованістю повідомленої їй підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Також існує ризик того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, насамперед не відшукані на даний час мобільні телефони, наркотичні засоби, психотропні речовини, грошові кошти, одержані від їх реалізації, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати.

Окрім того, оцінюючи можливість впливу на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом. При цьому органом досудового розслідування встановлено інших осіб, яким повідомлено про підозру та які відомі ОСОБА_4 , тому остання перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може узгоджувати свої показання з показаннями інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, надавати їм поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо її непричетності до вчинення інкримінованого їй правопорушення, тим самим перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Водночас слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки органом досудового розслідування у клопотанні та у судовому засіданні не наведено переконливих обставин, які можуть свідчити про наявність такого ризику.

Разом з тим слідчий, звертаючись із клопотанням, та прокурор у судовому засіданні просили застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 винятковий за своєю суворістю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

За змістом ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На переконання слідчого судді, в судовому засіданні прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, втім, не доведено обставини згідно з п. 3 ч. 1 цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: особу ОСОБА_4 , яка раніше не судима, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, міцність її соціальних зв`язків, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також тяжкість кримінального правопорушення, покарання, яке загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою, вагомість доказів винуватості, процесуальну поведінку підозрюваної, та з урахуванням вищенаведених встановлених ризиків, приходить до переконання, що до підозрюваної можливо застосувати менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Також слідчим суддею взято до уваги те, що чоловік підозрюваної - ОСОБА_8 , який є батьком їх спільної дитини ОСОБА_9 , 2021 р.н., на даний час перебуває на військовій службі та у зв`язку із службовою необхідністю в умовах воєнного стану значну частину часу перебуває за місцем проходження військової служби, що обмежує можливість перебування за місцем проживання. Крім того характер виконуваних ОСОБА_8 службових обов`язків передбачає необхідність оперативного прибуття до військової частини, а за необхідності тривале та цілодобове перебування на території військової частини. Таким чином застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до позбавлення малолітньої дитини батьківського піклування, залишить її без жодного нагляду, що грубо порушує найкращі інтереси дитини та ставить під загрозу її життя і здоров`я.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведені обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, та ризики згідно зі ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваної слід застосувати більш м`який запобіжний захід - у вигляді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, при цьому менш суворі запобіжні заходи, ніж застава, не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

За таких обставин, у задоволенні клопотання захисника підозрюваної про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, а також у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної слід відмовити та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту відмовити.

В задоволенні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за «ОСОБА_4 » у справі №607/20878/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.09.2026.

Звільнити підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду негайно.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає м. Івано-Франківськ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 22 листопада 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту вручення їй копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя ОСОБА_1