Рішення № 140180981, 23.09.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 761/17373/26

Номер провадження 2/541/2008/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 вересня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

07 травня 2025 року представник ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, в обґрунтування заначив наступне. 04 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 916451779. На підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, реєстру прав вимоги № 172 від 08 лютого 2022 року право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому на підставі договору факторингу від 23 лютого 2024 року 23/0224-01, реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року право вимоги за кредитним договором від 04 листопада 2021 року № 916451779 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». 15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 48 328,24 грн, з яких: 14 599,21 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 33 729,03 грн - сума заборгованості за відсотками.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав. Надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що нарахування відсотків здійснено на підставі кредитного договору, строк позовної давності позивачем не пропущено (а.с. 7).

Відповідач у судове засідання не з`явився, направив заяву про проведення судового засідання у його відсутність, проти задоволення позовних вимог заперечував (а.с. 35, 36).

Представник відповідача Стахурлов І.І. надав заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав позицію довірителя (а.с. 35).

Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст.ст. 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Встановлено, що 04 листопада 2021 року на підставі заявки на отримання коштів між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 916451779 в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000,00 грн (максимальна сума кредиту) з першим траншем в сумі 100 грн 00 коп. одразу після укладення договору, зі строком 30 днів (дисконтний період) який має бути повернено до 04 грудня 2021 року. Сторони погодились, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 5.3 договору).

Кредитний договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п.п. 5.4 кредитного договору. Кредит надано у національній валюті, сторонами було узгоджено всі умови укладеного договору про надання фінансового кредиту, а саме розмір кредиту, строк, відсотки (п. 5.4 договору).

Відповідно до кредитного договору, паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 916451779 від 04 листопада 2021 року, довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 видано кредит шляхом відкриття кредитної лінії строком на 30 днів від дати отримання кредиту, з дисконтною процентною ставкою 0,79 відсотків в день, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений в п. 1.7 договору, базова процентна ставка становить 1,89 відсотків в день, після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів базовою процентною ставкою в розмірі 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

У відповідності з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується платіжними дорученнями на суму 14 600,00 грн, повідомленням АТ КБ «Приватбанк» від 07 липня 2026 року (а.с. 29-31).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги по сплаті суми боргу за кредитним договором, строк платежу за яким настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3 договору факторингу), зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а факт зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії договору до 28 листопада 2019 року - п.п. 8.2 договору.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову году № 19 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, відповідно до якої продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року.

31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2021 року, предметом договору факторингу № 28/1118-01 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

31 грудня 2021 року додатковою угодою № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2022 року, предметом договору факторингу № 28/1118-01 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Додатковими угодами до договору факторингу № 28/1118-01 від 31 грудня 2022 року № 31, від 31 грудня 2023 року № 32 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2024 року, предметом договору факторингу № 28/1118-01 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 172 від 08 лютого 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 916451779.

23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»укладено договір факторингу 23/0224-01, додаткову угоду, у відповідності до умов якої ТОВ «Таліон плюс» передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 223 лютого 2024 року до договору факторингу від 23 лютого 2024 року 23/0224-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 48 328,24 грн.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 04/08/23-1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Право вимоги за договором кредитування № 916451779 від 04 листопада 2021 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників до договору факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року (п.1.2. договору, а.с. 59-62).

Згідно з реєстром боржників від 15 липня 2025 року до договору факторингу № 04/08/23-1 від 15 липня 2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 48 328,24 грн, з яких 14 599,21 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 33 729,03 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості загальна сума боргу яку просить стягути позивач 48 328,24 грн.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора, тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Отже, позивач має право вимоги до відповідача.

Пред`являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 листопада 2021 року № 916451779, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов`язанні борг не погасив, має невиконані зобов`язання з погашення тіла кредиту, зі сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором від 04 листопада 2021 року № 916451779 матеріали справи не містять.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на застосування строку позовної давності.

Відповідно до п. 19 Перехідних положень Цивільного кодексу України (станом на 03 вересня 2022 року) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом від 14 травня 2025 року №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі Закон №4434) відновлені строки позовної давності з 04 вересня 2025 року.

Таким чином, з огляду на те, що з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон, згідно з яким в Україні запроваджений з 12 березня 2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30 червня 2023 року, а з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, а також на встановлені судом обставини, а саме звернення позивача з даним позовом 07 травня 2026 року, тому трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі позивачем не пропущено.

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 04 листопада 2021 року № 916451779, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правнича допомога позивачу надавалася адвокатським об`єднанням «Соломко та партнери» на підставі договору про надання правової допомоги від 20 серпня 2025 року № 20/08/25-01, додаткової угоди від 01 вересня 2025 року. Вартість послуг згідно з актом прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги) № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, складає 7 000 грн 00 коп. Відповідач не просив зменшити суму витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тому суд дійшов висновку про задоволення витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 354, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № 916451779 від 04 листопада 2021 року в розмірі 48 328 (сорок вісім тисяч триста двадцять вісім) грн 24 коп., судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя: О. М. Вірченко