Рішення № 140180610, 28.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/5296/26

Провадження № 2/727/3273/26

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Літвінової О.Г.

за участю секретаря судового засідання: Гавалешко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обгрунтовують тим, що 01.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова домопога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №190156477 на суму 5100,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора XQXE-6693.

Відповідно кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Згідно з умовами кредитного Договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 5 100,00 шляхом перерахування через банк-провайдер.

03.06.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/38 відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру прав вимоги № Б/Н від 03.06.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача.

04.12.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс»та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/1225-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № 1 від 04.12.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «Таліон Плюс»до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18126,42 грн.

Відповідач не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачувала платежі у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість. Оскільки відсотки за вказаним кредитним договором нараховувалися відповідно до його умов та закону, вони не підлягають зменшенню.

ТОВ «Таліон Плюс» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кошти у розмірі 5100 гривень, а останній в свою чергу зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову 28.05.2026 у нього утворилась заборгованість у розмірі 18126 грн. 42 коп., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5100,00 гривень; заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 10170,42 гривень; заборгованості за комісією в розмірі 306,00 гривень; заборгованість за штрафнми санкціями (пеня, штраф) в розмірі 2550,00 грн.

Також позивач звертав увагу на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 15576,42 грн.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №190156477 від 01.04.2025 у розмірі 15576,42., судові витрати пов`язані з розглядом справи, а саме 2662,40 грн. судовий збір та 7000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 17.06.2026 року матеріали справи були передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.07.2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно через поштове повідомлення, про поважні причини неявки суд не повідомив та у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи в загальному провадженні та відзиву на позовну заяву не надав. Однак поштове відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов ТОВ «Юніт Капітал» підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01.04.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №190156477 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця (далі Правила).

Відповідно до п. 2.2. Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 5100,00 грн. Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів.

Відповідно до п. 2.3. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 01.04.2025 (що є датою надання Кредиту). Як убачається з п. 5.1 Договору кожен окремий Транш за цим договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки №4149-60ХХ-ХХХХ-9045, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору. Порядок зазначений у цьому пункті є способом перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 01.05.2025, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 01.05.2030. ( п.7.1, 7.2, 7.3).

Відповідно до п. 7.4 Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтногоо періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язали сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.

Відповідно до п. 7.5 Комісію за надання кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше ніж протягом 30 Договору, а саме 01.05.2025. У випадку отримання протягом Дисконтного періоду кредитування додаткових Траншів, Комісія, що нараховується за видачу таких Траншів, повинна бути сплачена Позичальником в першу після отримання Траншу обов`язкову дату платежу по Договору, але не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування (визначеного на момент укладення відповідної Додаткової угоди з урахуванням можливих Пролонгацій).

Відповідно до довідки від 01.04.2025, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" згідно договору кредитної лінії №190156477 перерахувало грошові кошти в сумі 5100,00 грн на банківську карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що в свою чергу є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.

03.06.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/38 відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру прав вимоги № Б/Н від 03.06.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача.

04.12.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс»та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/1225-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників №1 від 04.12.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «Таліон Плюс»до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18126,42 грн.

ТОВ «Юніт Капітал» прийняло рішення не заявляти вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 15576,42.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього ЦК України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно з ч.2 ст.1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 629, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.

У статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №202/4494/16-ц, викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ "Юніт Капітал" на підставі укладених договорів факторингу є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 відповідно до договору кредитної лінії №190156477 від 01.04.2025.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що договором факторингу визначено умову, яка полягає в тому, що кредитор передає новому кредитору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах боржників. Так, в матеріалах справи міститься витяг з реєстру боржників, в якому зазначена необхідна інформація щодо права вимоги, яке відступається.

Враховуючи викладене, позивач довів своє право вимоги до відповідача щодо сплати заборгованості за договором кредитної лінії №190156477 укладеним 01.04.2025 між відповідачкем та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить становить 15576,42 грн., яка складається з: 5100,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 10170,42 грн. - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал», про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що:

згідно квитанції про сплату №42509 від 27.05.2026 року, позивачем при зверненні даним позовом до суду через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Оскільки позов задоволено повністю, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.133, ч.2 ст.137, ст.141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджені договором про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додатковою угодою № 25771510866 від 21.01.2026 та актом приймання-передачі наданих послуг від 20.01.2026, згідно з якими вартість наданих послуг склала 7 000,00 грн, а саме: складання позовної заяви (2 год.) 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи (2 год.) 1000,00 грн; складання адвокатського запиту (1 год.) 500,00 грн; складання клопотання про витребування доказів (1 год.) 500,00 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Наданий детальний опис виконаних робіт з визначенням витраченого часу та вартості кожної окремої дії дає суду підстави вважати заявлений розмір витрат на правничу допомогу співмірним із складністю справи, обсягом наданих послуг та відповідним критеріям, визначеним частиною третьою статті 141 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає стягненню в повному обсязі.

Враховуючи складність справи, яка є малозначною та однотипною, а також виконані роботи (надані послуги) щодо складання позовної заяви та формування додатків до неї, розмір задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

На підставі ст.ст.2, 15, 526, 530, 536, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за Кредитним договором №190156477 від 01.04.2025 року у розмірі 15576 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ: 43541163), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 7 000 (сім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Літвінова О.Г.