Ухвала суду № 140180607, 29.09.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/178/26 Провадження № 1-кс/724/178/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотин заяву прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_4 про відвід від розгляду справи у кримінальному провадженні № 42024260000000151 судді Хотинського районного суду Чернівецької області ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Хотинського районного суду Чернівецької області ОСОБА_5 перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42024260000000151 від 10.09.2024 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

25.09.2026 року від прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_4 надійшла заява про відвід головуючого у справі - судді ОСОБА_5 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2026 року для розгляду такого відводу було визначено суддю ОСОБА_1 .

Прокурор посилається на те, що в ході судового розгляду встановлені обставини, які об`єктивно викликають сумнів у неупередженості головуючого судді ОСОБА_5 , а саме вказує, що на розгляді в судді Хотинського районного суду Чернівецької області ОСОБА_5 перебував обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12026260000000094 від 27.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України. У зазначеному провадженні (справа №724/2560/26) суддею ОСОБА_5 ухвалено вирок від 24.09.2026 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_6 .

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що суддею ОСОБА_5 встановлено та визнано доведеним, що ОСОБА_6 перебуваючи на посаді генерального директора КНП «Хотинська БЛ», будучи підозрюваною у кримінальному провадженні №42024260000000151, а в подальшому обвинуваченою за ч.4 ст. 191 КК України, в період часу з 22.07.2025 по 09.12.2025, діючи умисно, протиправно, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді звіту аудитора та експертних досліджень, які б вказували на її невинуватість, витратила кошти КНП «Хотинська БЛ» на проведення аудиту ТОВ «Аудиторська фірма «Вест-Аудит» та експертних досліджень судовими експертами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у власних інтересах, на загальну суму 256 500 грн., спричинивши матеріальну шкоду КНП «Хотинська БЛ» на вказану суму.

Тобто, суддею ОСОБА_5 надано оцінку доказам на підтвердження обвинувачення ОСОБА_6 , зокрема аудиторський звіт ТОВ «Аудиторська фірма «Вест-Аудит» від 18.08.2025, висновок експерта ОСОБА_8 №23/10/2025 від 08.10.2025, висновок експерта ОСОБА_9 №789/10-25 від 17.11.2025, висновок експерта ОСОБА_10 №76 від 05.12.2025 та їх результати. Разом з цим, зазначені експертні дослідження є предметом доказування у кримінальному провадженні №42024260000000151, які були долучені стороною захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України, а також на адресу Чернівецької обласної прокуратури надійшло клопотання від 21.01.2026р. про закриття кримінального провадження відносно підозрюваної ОСОБА_6 за ч.4 ст. 191 КК України у зв`язку з відсутністю в її діях ознак кримінального правопорушення,

Таким чином, у сторони обвинувачення виникають об`єктивно обґрунтовані сумніви щодо можливості забезпечення неупередженого сприйняття та оцінки зазначених доказів суддею, яка вже надала їм правову оцінку в іншому кримінальному провадженні та встановила обставини щодо їх походження, мети створення та використання.

При цьому сторона обвинувачення не ставить під сумнів законність чи обґрунтованість вироку від 24.09.2026р. у кримінальному провадженні №12026260000000094 та не оскаржує висновків, зроблених судом у зазначеному судовому рішенні.

Підставою для відводу є не сам факт попереднього розгляду суддею іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , а зміст зроблених у ньому судових висновків та їх безпосередній зв`язок із доказами й обставинами, які підлягають дослідженню та оцінці у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження №42024260000000151, з підстав викладених в заяві.

Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області ОСОБА_5 та інші учасники кримінального провадження, у судове засідання не з`явились.

Від захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_11 на адресу суду надійшли заперечення на заяву прокурора про відвід судді ОСОБА_5 з наступних підстав.

Ухвалення суддею судового рішення, дослідження доказів та надання їм правової оцінки є виконанням безпосередніх професійних обов`язків судді і саме по собі не може розглядатися як доказ упередженості.

У заяві прокурора не зазначено, які саме формулювання вироку від 24.09.2026р. нібито наперед встановлюють винуватість чи невинуватість ОСОБА_6 та/або ОСОБА_7 саме у кримінальному провадженні №42024260000000151. Не наведено конкретного фрагмента вироку, в якому суддя ОСОБА_5 встановила б обставини, що безпосередньо вирішують питання про наявність чи відсутність у діях цих осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

Так, прокурор в заяві посилається переважно на те, що у двох провадженнях використовуються окремі однакові докази аудиторський висновок та експертні висновки.

Проте тотожність або частковий збіг окремих доказів не означає тотожності предмета доказування та не свідчить про те, що суддя наперед вирішила питання, які належить встановити в цьому кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження №12026260000000094, в якому постановлено вирок від 24.09.2026р. та кримінальне провадження №42024260000000151 є різними кримінальними провадженнями, зокрема в першому йшлося про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 364 КК України, тоді як в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються за ч.4 ст. 191 КК України. Відповідно відрізняються кримінально-правова кваліфікація, предмет доказування, коло обставин, які повинен встановити суд, склад учасників та сукупність доказів.

Враховуючи те, що, зі змісту ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід не є обов`язковою, суддя приходить до висновку про можливість здійснення розгляду заяви про відвід за відсутності учасників, які не з`явились, що не є порушенням їх прав.

Дослідивши заяву прокурора ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75 КПК України. Зокрема, зі змісту п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).

Незалежність і об`єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

Розглядаючи заявлені доводи, суддя виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді ОСОБА_5 позиція учасника, який заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Прокурор у своїй заяві про відвід фактично посилається на існування підстав, які, на його думку, виключають участь судді ОСОБА_5 у розгляді судової справи № 724/178/26. Зокрема, вказана суддя вже брала участь у розгляді пов`язаного кримінального провадження за №12026260000000094 від 27 березня 2026 року, у межах якого затвердила угоду про визнання винуватості з обвинуваченою ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 364 КК України та визнала її винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Вказане, на думку прокурора, свідчить про вже сформовану суддею позицію щодо обставин, які є предметом цього кримінального провадження за №42024260000000151 від 10 вересня 2024 року за ч.4 ст. 191 КК України.

Оцінюючи зазначені доводи з точки зору наявності підстав для відводу судді

ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акта у кримінальному проваджені №42024260000000151 від 10 вересня 2024 року за ч.4 ст. 191 КК України, вважаю за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено, що 24.09.2026 року суддею Хотинського районного суду Чернівецької області ОСОБА_5 у справі № 724/2560/26 затверджено угоду про визнання винуватості від 18 серпня 2026 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_12 з однієї сторони та обвинуваченою (підозрюваною на час укладання угоди) ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_13 з другої сторони.

ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України та призначено їй узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік із позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій на строк 1 (один) рік, із штрафом в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень.

Як вбачається з тексту вищезазначеного вироку під час судового провадження на підставі угоди суд, у відповідності до вимог Глави 35 КПК України, не досліджував докази кримінального провадження №12026260000000094 від 27 березня 2026 року, не надавав їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для встановлення винуватості або невинуватості обвинуваченої у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 , чи будь-яких інших осіб, а лише перевірив угоду про визнання винуватості на відповідність її вимогам законодавства. Тобто, як вбачається з тексту вироку від 24 вересня 2026 року, він не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а в ньому лише зазначене формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_6 у порядку, визначеному КПК України, та у межах якого остання визнала свою винуватість.

Слід зазначити, що, у відповідності до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 серпня 2025 року у справі №991/1710/22, правила, які виключають участь судді у розгляді того чи іншого кримінального провадження регламентовано ст. ст. 75, 76 КПК, однак ці статті не виключають участь судді у розгляді кримінального провадження, якщо він брав участь під час постановлення вироку про затвердження угоди про визнання винуватості в іншому кримінальному провадженні.

До того ж, право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності незалежно від невизнання своєї вини іншими особами у кримінальному провадженні.

Також, слід звернути увагу на те, що кримінальне провадження №12026260000000094, в якому постановлено вирок від 24.09.2026р. та кримінальне провадження №42024260000000151 є різними кримінальними провадженнями, зокрема в першому йшлося про обвинувачення ОСОБА_6 за ч.1 ст. 364 КК України, тоді як в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються за ч.4 ст. 191 КК України. Відповідно відрізняються кримінально-правова кваліфікація, предмет доказування, коло обставин, які повинен встановити суд, склад учасників та сукупність доказів.

Оскільки суть обвинувачення, описане у вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості ОСОБА_6 за ч.1 ст. 364 КК України є лише обвинуваченням, висунутим останній, доведеність якого судом не встановлювалася у змагальному судовому процесі, то такі події не можуть свідчити, що суддя вже дала юридичну оцінку конкретним доказам, які безпосередньо є доказами у цьому кримінальному провадженні та висловила думку про винуватість/невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

Так, ЄСПЛ в рішенні від 25 листопада 2021 року у справі «Муча проти Словаччини» зазначив, що принцип презумпції невинуватості буде порушено, якщо судове рішення чи твердження посадової особи щодо обвинуваченого у кримінальному правопорушенні відображає думку про те, що він винний до того, як вина цієї особи встановлена відповідно до закону. Необхідно принципово розрізняти твердження про те, що хтось лише підозрюється чи обвинувачується у скоєнні злочину, і чітку заяву, що особа вчинила відповідний злочин за відсутності остаточного обвинувального вироку.

Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді ОСОБА_5 під час розгляду кримінального провадження №42024260000000151 від 10.09.2024р. з огляду на що підстави для задоволення заяви прокурора ОСОБА_3 про відвід судді відсутні.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 372, 376 КПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви прокурора ОСОБА_4 про відвід від розгляду справи у кримінальному провадженні № 42024260000000151 судді Хотинського районного суду Чернівецької області ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_14