Рішення № 140180603, 29.09.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2466/26 Провадження № 2/724/1162/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 вересня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ахмедова Р.А.,

за участі секретаря судового засідання: Корневської Є.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Хотин Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

12.08.2026 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 04.01.2026 року укладено Кредитний договір № 103240848, відповідно до умов якого Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 5000,00 грн.

Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі. В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 06.08.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 17721,47 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 4990,00 грн., за відсотками 2771,47 грн., комісія 2960,00 грн., штраф 7000,00 грн.

У подальшому, між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий колектор» укладено Договір факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026 року, відповідно до умов якого до ТОВ «Новий колектор» перейшло право вимоги до боржників, зокрема і до відповідача.

Таким чином, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 103240848 від 04.01.2026 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Враховуючи вище викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 103240848 від 04.01.2026 року у розмірі 17721,47 грн., судовий збір та витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Хотинського районного суду від 09 вересня 2026 року призначено судове засідання з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «Новий Колектор» в судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, причину неявки не повідомила, відзив на позов не подала, з будь-якими заявами і клопотаннями до суду не зверталась, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, але судова повістка не вручена у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ч. 1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 04.01.2026 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №103240848, підписаний одноразовим ідентифікатором «425294».

Відповідно до п. 1.1 Кредитодавець надає Позичальникові грошові кошти в Кредит на умовах визначених цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити нараховані Кредитодавцем комісію та проценти за користування Кредитом. Тип кредиту кредит.

Згідно п. 1.2 сума кредиту 5000,00 грн.

Згідно п. 1.3 кредит надається строком на 360 днів.

Згідно п. 1.4 повернення кредиту 30.12.2026 року.

Відповідно до п. 1.5 загальні витрати за кредитом складають 16206,40 грн. Денна процентна ставка 0,90%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за Кредитом складає 1373,87% річних. Орієнтовна загальна вартість Кредиту для Позичальника складає 21206,40 грн.

Відновідно до п. 1.5.2 комісія за обслуговування кредиту становить 8140,00 грн., що нараховується за ставкою 7,40% від суми кредиту.

Відповідно до п. 1.5.3 проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 3,65% річних.

Відповідно до п. 1.5.4 проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180% річних.

Пунктом 2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 103240848 від 04.01.2026 року є Графік платежів.

Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 103240848 від 04.01.2026 року є Заява на отримання кредиту, якою відповідач просила надати їй кредит для задоволення власних потреб у розмірі 5000,00 грн.

Згідно анкети-заяви на кредит №103240848 погоджено наступні умови кредитування по заяві: 5000,00 грн. замовлена та погоджена сума, 30 днів замовлений та погоджений строк.

Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 238772, де узгоджено істоті умови кредитного договору.

На підтвердження перерахування кредитних коштів позивачем надано платіжне доручення, з якого вбачається, що 04.01.2026 року ТОВ «Мілоан» на ім`я ОСОБА_1 перераховало суму кредиту у розмірі 5000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості складеного ТОВ «Мілоан», заборгованість відповідача становить 17721,47 грн., з яких: 4990,00 грн. тіло кредиту, 2771,47 грн. відсотки (нараховані за період з 05.01.2026 р. по 26.06.2026 р.), 2960,00 грн. комісія за обслуговування кредиту, 7000,00 грн. штраф.

Згідно довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №103240848 від 04.01.2026 року, заборгованість відповідача перед позивачем за період з 04.01.2026 р. по 06.08.2026 р. складає 17721,47 грн., з яких: 4990,00 грн. тіло кредиту, 2771,47 грн. відсотки, 2960,00 грн. комісія за обслуговування кредиту, 7000,00 грн. штраф.

26.06.2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № МТ-260626-1.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 26.06.2026 р., згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 103240848 від 04.01.2026 року на загальну суму заборгованості 17721,47 грн., з яких: 4990,00 грн. тіло кредиту, 2771,47 грн. проценти, 2960,00 грн. - комісія за обслуговування кредиту, 7000,00 грн. штраф, боржником за яким є ОСОБА_1 (порядковий № 2350).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно статті 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, за змістом наведених вище положень закону, заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

Таким чином, судом встановлено, що договір був укладений шляхом його безпосереднього підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Також сторонами було погоджено строки кредитування, суму кредиту, порядок та розмір відсотків за користування кредитом та порядок їх повернення.

Крім того, судом достовірно встановлено, що ТОВ «Новий колектор» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Досліджені судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання відповідачем умов договору. Розрахунок заборгованості підтверджує існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Щодо вимог про стягнення штрафу у сумі 7000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, який триває донині.

Позивачем нарахований штраф у розмірі 7000,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення із ОСОБА_1 штрафу в розмірі 7000,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2960,00 грн. суд зазначає наступне.

Вимога про стягнення боргу з комісією за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки умову про її сплату суд визнає нікчемною з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наданим у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В договорі про споживчий кредит (індивідуальна частина) зазначено, що комісія за обслуговування кредиту становить 8140,00 грн., що нараховується за ставкою 7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду).

Враховуючи, що до обслуговування кредитної заборгованості не можна включати дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а умова договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не диференціює дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», з іншими діями, суд визнає нікчемною умову кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором, необхідно задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 7761,47 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредитом 4990,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами 2771,47 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення штрафу у сумі 7000,00 грн. та комісії за обслуговування кредиту у сумі 2960,00 грн. - відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (43,79%).

При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено всього на суму 17721,47 грн., а задоволено 7761,47 грн., тобто на 43,79% (7761,47 грн. х 100 % /17721,47 = 43,79% ).

А саме, позовні вимоги задоволені на 43,79% - 2 662,40 грн. (ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) х 43,79% = 1165,86 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат, понесених позивачем внаслідок надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 216,18 грн.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження факту надсилання відповідачу позовної заяви з додатками надано опис вкладення до поштової кореспонденції та квитанцію № 2191143 від 10.08.2026 року поштової служби «Е-Пост» на суму 216,18 грн.

Враховуючи наведене, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» необхідно стягнути 216,18 грн. витрат, яких зазнав позивач у зв`язку із надісланням відповідачу позовної заяви з додатками.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (зареєстроване місце знаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, код ЄДРПОУ 43170298, рахунок НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528) суму заборгованості за Кредитним договором №103240848 від 04.01.2026 року у розмірі 7761 (сім тисяч сімсот шістдесят одна) гривня 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (зареєстроване місце знаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, код ЄДРПОУ 43170298, рахунок НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528) судовий збір у розмірі 1165 (одна тисяча сто шістдесят п`ять) гривень 86 копійок та витрати, пов`язані із надісланням відповідачу позовної заяви з додатками у розмірі 216 (двісті шістнадцять) гривень 18 копійок.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення штрафу у сумі 7000,00 грн. та комісії за обслуговування кредиту у сумі 2960,00 грн. відмовити.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», зареєстроване місце знаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 29 вересня 2026 року.

Суддя: Р. А. АХМЕДОВ