Рішення № 140180318, 04.08.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/116/26

Номер провадження 2/676/1936/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Михайловської І.А.

представника позивача Поворозник В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради в особі органу опіки та піклування в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що службою у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради 05 січня 2026 року взято неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік дітей, які залишились без батьківського піклування, оскільки рішенням виконавчого комітету як органом опіки та піклування від 06 січня 2026 р № 02 прийнято рішення про відібрання ОСОБА_1 у батька з умов, які загрожують життю або здоров`ю. Так, 02 січня 2026 р під час візиту до будинку, в якому мешкав ОСОБА_2 , виявлено неповнолітню ОСОБА_1 в умовах, які загрожували життю і здоров`ю дитини: сильне задимлення будинку, холод, відсутність приготовленої їжі та запасу продуктів харчування. Того ж дня неповнолітня дитина була поміщена в Кам`янець-Подільську міську лікарню. Службою у справах дітей було встановлено, що відповідач ніде не працює, що унеможливлює оформити державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї. Єдине джерело доходу це допомога людей, які розуміючи ситуацію, допомагають дитині продуктами харчування та речами. Інколи ОСОБА_2 влаштовувався на роботу, однак через короткий час звільнявся. ОСОБА_1 - дитина з особливими освітніми потребами, потребує правильно вибудованого контакту з дорослими, додаткових розвивальних занять, постійного медичного спостереження і лише чітке виконання рекомендацій фахівців сприяє соціалізації і розвитку дитини. Відповідно до інформації, яка надана адміністрацією Кам`янець-Подільського навчально-реабілітаційного центру, емоційний стан дитини не відповідає віку: її хвилюють дорослі побутові питання, вдома відсутній особистий простір, батько не забезпечив належні і безпечні умови для проживання дитини, навчання та відпочинку. Помешкання, в якому проживав відповідач з донькою, винаймається відповідачем. В помешканні одна кімната, одне ліжко, один стіл, відсутні зручності, опалення пічне. Дитині доводилось спати в одному ліжку з батьком, самостійно готувати їсти з тих продуктів, які приносив батько. Інколи продуктів харчування не було. Батько і дитина мали один мобільний телефон на двох і в телефон періодично завантажувалось відео порнографічного характеру і дитина мала доступ до нього. Дитина постійно спілкується з психологом, ділиться переживаннями через залякування батьком, який погрожував, що якщо вона буде розповідати стороннім особам про їх побут, то його позбавлять батьківських прав, а дитину влаштують в інтернат. Вважає, що наведе достеменно підтверджує злісне і свідоме невиконання батьком своїх батьківських обов`язків. Батько не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, оздоровлення, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини як складову виховання; не спілкується з дочкою в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення; не створює умов для розвитку дитини. Відповідач має низький батьківський потенціал, у його розумінні виховання дитини полягає у застосуванні фізичного та психологічного насилля, через що служба у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради в особі її начальника зверталась до правоохоронних органів з метою притягнення відповідача до відповідальності. З відповідачем постійно проводилась профілактично-роз`яснювальна робота щодо відповідальності за виховання дитини. Відповідачу постійно надавалась гуманітарна допомога, проте результат таких дій тимчасовий. Виходячи із інтересів дитини, ОСОБА_1 , просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення нею повноліття; дитину ОСОБА_1 передати органу опіки та піклування Кам`янець-Подільської міської ради для подальшого влаштування.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.02.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.05.2026 р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в суді позов підтримала, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно судовою повісткою. Будучи присутнім в судовому засіданні, відповідач отримав копію позовної заяви та матеріали до неї, виявив бажання укласти угоду з адвокатом, однак в подальші судові засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 15.05.2018 р.

Відомості про батьківство ОСОБА_2 внесені до актового запису про народження дитини, ОСОБА_1 відповідно до ст. 126 СК України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до ст.ст. 126, 133, 135 СК України № 00055768884 від 07.01.2026 р.

Мати дитини позбавлена батьківських прав рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 06 червня 2018 року.

Після позбавлення батьківських прав дитина була передана батькові, ОСОБА_2 .

Неповнолітня ОСОБА_1 зареєстрована за місцем реєстрації матері: АДРЕСА_1 .

Батько ОСОБА_2 , не має зареєстрованого місця проживання.

Останнє місце проживання ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_1 було АДРЕСА_2 .

Відповідно акту обстеження умов проживання, складеного 29.12.2025 р., складеного на підставі контрольного обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_1 проведено обстеження умов проживання за адресою, АДРЕСА_2 . Дитина проживає в одноповерховому будинку без вигод з пічним опаленням, що складається з веранди і двох кімнат. В помешканні є старі меблі, предмети побуту та дитячий одяг. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: для малолітньої ОСОБА_1 є диван, м`яке крісло, стіл для підготовки до навчання і прийому їжі, тумбочка. За цією адресою проживає без реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, немає постійного місця реєстрації; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениця Кам`янець-Подільського навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради. На час обстеження умов проживання в помешканні перебували ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_1 . В помешканні прибрано, батько показав суп, приготований для дитини, в коморі картоплю та 2 банки домашньої консервації. Зі слів ОСОБА_2 , він не працює, соціальних виплат від держави не отримує, сім`я проживає на гроші, отримані від його тимчасових заробітків. Комісія зробила висновок, що умови проживання задовільні, але помешкання потребує ремонту. ОСОБА_2 попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

ОСОБА_1 є дитиною з особливими освітніми потребами, на підставі висновку інклюзивно-ресурсного центру від 09.09.2022 р., медичного висновку лікаря-психіатра та за заявою ОСОБА_2 24.09.2025 р. була зарахована на навчання до Кам`янець-Подільського навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради.

За період навчання ОСОБА_1 у Центрі батько щодня приводив та збирав доньку, але дівчинка часто запізнювалась на перші уроки, забирали її додому останню, близько 19.00. На батьківські збори батько не з`являвся. За період навчання в центрі дитина засвоїла програму 8 класу на середньому рівні. Зовнішній вигляд дитини був задовільний, одягнута чисто, за розміром, але не завжди одяг відповідав погоднім умовам. Періодично дитина приходила з брудним волоссям та неохайною зачіскою і пояснювала відсутністю умов для здійснення гігієнічних процедур (немає ванни чи іншого місця, де б дитина могла проводити гігієнічні процедури, зі слів дівчинки милась в мисці посеред кімнати). Дирекція Центру неодноразово звертала увагу батька на те, що дитина має мати постійну реєстрацію місця проживання та належні умови побуту в помешканні. Емоційний стан дівчинки завжди викликав занепокоєння (неодноразово ОСОБА_1 повідомляла педагогам про тривожний сон уночі). Ознаки насилля, скарги про домашнє сімейне насилля виявлені не були. Емоційний стан дитини не відповідає віку: дитину хвилюють дорослі побутові питання, з її слів вдома немає особистого простору, не забезпечено її право на умови проживання та відпочинок. ОСОБА_1 часто звертається до шкільного психолога, з її слів батько забороняє ділитися з педагогами переживаннями щодо ситуації в сім`ї, погрожує, що якщо вона буде багато говорити, його позбавлять батьківських прав, а її заберуть в дитячий будинок. Шкільний психолог та соціальний педагог надавали соціально-психологічну підтримку дитині. Проводили інформаційно-роз`яснювальну роботу з батьком щодо покращення умов проживання та налагодження особистих довірливих стосунків між батьком та донькою, що підтверджується інформацією Кам`янець-Подільського навчально-реабілітаційного центру Хмельницької обласної ради № 2/01-18 від 05.01.2026 р.

02 січня 2026 року працівниками служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 .

Під час обстеження встановлено, що дитина брудна, в брудному одязі з неприємним запахом; в помешканні немає умов для здійснення гігієнічних процедур, дитина незабезпечена належним харчуванням, відсутня їжа; помешкання не пристосоване для проживання дитини: в кімнаті суцільне задимлення, що може свідчити про несправну піч; в помешканні холодно. За висновком комісії умови, в яких перебуває дитина, загрожують життю та здоров`ю (акт проведення оцінки рівня безпеки дитини від 02 січня 2026 р.).

Згідно акту влаштування малолітньої дитини від 02.01.2026 р. ОСОБА_1 була вилучена з свого помешкання та поміщена до Кам`янець-Подільського КНП Перинатальний центр Кам`янець-Подільської міської лікарні. Під час медичного огляду лікарем виявлено у дитини підвищення температури.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 01 від 06 січня 2026 року негайно відібрано неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , від батька ОСОБА_2 з умов, які загрожують життю або здоров`ю дитини.

Наказом служби у справах дітей № 4 від 07 січня 2026 р. передано дитину ОСОБА_1 до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_11 з 07 січня 2026 р. по 07 квітня 2026 р.

Відповідно Витягу з протоколу № 01 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 07 січня 2026 р. розглядалось питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 або відібрання неповнолітньої ОСОБА_1 від батька ОСОБА_2 без позбавлення його батьківських прав.

Комісія ухвалила вважати доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_1 .

З протоколу вбачається, що сім`я ОСОБА_2 перебувала під увагою Центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, був певний час, коли батькові надавались соціальні послуги, але вже протягом тривалого часу відповідач за данням соціальних послуг не звертався.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів за період 2024-2025 рр. ОСОБА_2 становили виграші та призи в розмірі, що не відповідають прожитковому мінімуму доходів громадян.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 84 від 14.01.2026 р. затверджений висновок про доцільність позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Норми права, застосовані судом.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню та оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку .

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини (постанова Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21).

Враховуючи усталену судову практику у спірних правовідносинах, яка стосується вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 встановив своє батьківство відносно малолітньої ОСОБА_1 .

В зв`язку з тим, що мати дитини була позбавлена батьківських прав, дитина була передана батькові, ОСОБА_2 .

Зібраними у справі доказами підтверджується, що ОСОБА_2 не виконував свої обов`язки по вихованню та утриманню доньки ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, немає постійного місця роботи та стабільного доходу.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що з 2020 р. до січня 2025 р. проживала разом з ОСОБА_2 однією сім`єю. В січні 2025 р ОСОБА_2 пішов, а ОСОБА_1 залишилась проживати з нею. В березні 2025 р вона повідомила службу у справах дітей Жванецької сільської ради, що в неї залишилась проживати дитина без батьківського піклування. Влітку 2025 р ОСОБА_2 забрав дитину і переїхав в с. Зіньківці. Протягом спільного проживання ОСОБА_2 вживав алкоголь та наркотики. ОСОБА_1 ОСОБА_2 не займався, не працював, не дбав про забезпечення дитини продуктами харчування, одягом, фактично переклав свій обов`язок по вихованню дитини на неї. До ОСОБА_1 відносився не дуже добре, кричав на неї.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що працює в Навчально-реабілітаційному центру Хмельницької обласної ради. ОСОБА_1 навчалася в навчальному закладі з 29.09.2025 р. Батько приводив дитину до школи і забирав. ОСОБА_1 не розповідала про своє життя поза школою, говорила, що батько забороняє розповідати про побут, бо її заберуть в інтернат. Дитина не була підготовлена до навчання, шкільну програму засвоїла на середньому рівні. Дитина не завжди була охайна, в холодну пору року була одягнута не по сезону. Дівчинка скаржилась на відсутність в помешканні окремої кімнати, окремого ліжка, умов для навчання. Висловлювала занепокоєння, що в будинку відсутні продукти харчування. Дівчинка часто спілкувалась з шкільним психологом. Батько не йшов на контакт з вчителями, батьківські збори не відвідував.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що працює психологом в Навчально-реабілітаційному центру. ОСОБА_1 звернулась до неї на консультацію з питання відсутності постійного місця проживання. Батько залякував її, щоб вона не розповідала про те, як живуть, бо її заберуть в дитячий будинок. Дитина розповідала, що немає умов проживати, немає своєї кімнати, немає де помитись. В неї склалось враження, що дитина боїться батька. Батько міг в будь-який час накричати, відібрати телефон для власних потреб. ОСОБА_1 не розповідала про насилля в сім`ї і такі випадки не були встановлені.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що є спеціалістом служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради. ОСОБА_1 перебувала в полі зору служби у справах дітей з 2015 р. Мати дитини разом з донькою була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дитини неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки у зв`язку з чим була позбавлена батьківських прав. Після цього ОСОБА_2 встановив батьківство відносно їх дитини і дитина була передана батькові. ОСОБА_2 співмешкав з іншими жінками, які фактично займались вихованням ОСОБА_1 . Остання співмешканка ОСОБА_2 . ОСОБА_12 тривалий час проживала з ОСОБА_2 . У неї склались добрі стосунки з дитиною, дитина називала її матір`ю. В 2019 році під час перевірки умов проживання було встановлено, що умови проживання були задовільні, був достатній запас продуктів. В цей час ОСОБА_1 навчались в НВК № 13. Будь-яких повідомлень щодо неналежного виховання дитини батьком від НВК не поступало. В вересні 2025 р. ОСОБА_1 була прийнята на навчання до Навчально-реабілітаційному центру Хмельницької обласної ради. З того часу дитина перебувала в полі зору служби у справах дітей. Під час перевірки умов проживання 29.12.2025 р за адресою АДРЕСА_2 було встановлено, що будинок належав приятелю ОСОБА_19 . ОСОБА_2 з донькою проживали в будинку без реєстрації. В будинку була облаштована для проживання одна кімната в якій знаходилась пічка. Під час перевірки в будинку було прибрано, в кімнаті було натоплено, ОСОБА_2 показав місце для відпочинку дитини. Для навчання дитини в кімнаті був стіл. ОСОБА_2 показав приготовлений суп і показав запас продуктів: картоплі та тушонка. Пізніше їй стало відомо, що після перевірки ОСОБА_2 повернув запас продуктів сусідам. ОСОБА_2 ніде не працював, повідомив, що періодично допомагає своїй знайомій в бізнесі і вона розраховується з ним продуктами харчування. Ця знайома забезпечувала дитину одягом. 02 січня 2026 р. службою у справах дітей було проведено обстеження умов проживання дитини. За зазначеною адресою дитина була одна, батька не було. Дитина намагалась розтопити піч самостійно і в кімнаті було задимлено. Продуктів харчування не було. Дитина виглядала хворою. Було прийнято рішення вилучити дитину від батька та поміщено до Кам`янець-Подільської міської лікарні.

Свідок ОСОБА_20 показала, що є спеціалістом служби у справах дітей Кам`янець-Подільської міської ради. 29.12.2025 р. за адресою АДРЕСА_2 проводилась перевірка умов проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 . Під час перевірки було встановлено, що в помешканні було прибрано, батько показав суп, приготований для дитини, в коморі картоплю та 2 банки домашньої консервації. ОСОБА_2 не працював, стабільного доходу не мав. ОСОБА_2 попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Звертаючись з даним позовом до суду орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради зазначив, що ОСОБА_2 має низький батьківський потенціал у зв`язку з чим періодично з ним проводила бесіди начальник служби у справах дітей Бевз Л.Е. , наголошувала на відповідальне відношенню до батьківських обов`язків.

Однак ОСОБА_2 не змінив своє відношення до виховання дитини.

В судовому засіданні Свідок ОСОБА_11 показав, що є патронатним вихователем, і в його в сім`ю поміщено неповнолітню ОСОБА_1 з 7 січня 2026 р. ОСОБА_1 розповідала, що в неї не було постільної білизни, постійно була голодна, не було достатньо одягу, одягалась в чужі речі. Дитина відстає в навчанні, її рівень освіти знижений. За весь час проживання дитини в сім`ї батько не телефонував, не приходив. Дитина не бажає бачитись з батьком. Дитина розповідала, що батько бив її.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду показала, що ОСОБА_1 , коли прийшла в сім`ю була замкнута, нічого не розповідала і постійно уникала залишатись на одинці з чоловіком. Причини цього страху не пояснювала. Дитина має низький рівень засвоєння освітньої програми. Розповідала, що батько не цікавився її навчанням, успіхами, її життям в школі.

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що працює психологом соціальної служби. Після відібрання дитини спілкувався з ОСОБА_1. ОСОБА_2 на контакт з ним не йшов, звинувачував усіх, що в нього хочуть забрати дитину і він не зможе її повернути.

В судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_1 пояснила, що не хоче повертатись до батька. З батьком проживала в різних місцях. Останнє місце проживання було в будинку, який належить знайомому батька. Певний час вони проживали втрьох. Батько не працював, інколи допомагав своїй знайомій в бізнесі, вона розраховувались з ним продуктами харчування, могла інколи привезти щось поїсти. Деколи робила їй подарунки, подарувала мобільний телефон. Батько свого телефону не мав, тому постійно користувався ним. Батько міг повернутись додому вночі, збудити її щоб приготувати щось поїсти. В будинку в неї не було власної кімнати, не було власного ліжка, не було де помитись. Коли ще з ними проживав знайомий батька, то він спав з нею в одному ліжку, щоб не замерзнути. В такі ночі їй було страшно. Батько не хотів йти на роботу, грошей не було. Батько постійно говорив їй, щоб вона не розповідала як вони живуть, залякував, що її заберуть в інтернат, а його позбавлять батьківських прав.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише за наявності вини в діях батьків.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 150 та 180 СК України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язання виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Вирішуючи питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків з виховання, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки, і такі заходи впливу виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Умовою щодо ухилення від обов`язків з виховання дитини у якості підстави для позбавлення батьківських прав, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачки щодо дитини в матеріалах справи відсутні.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Щодо стягнення аліментів.

Позбавлення відповідача батьківських прав не звільняє його від обов`язку матеріально забезпечувати потреби дитини, в зв`язку з чим орган опіки та піклування просить стягнути аліменти на утримання дитини.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За нормами ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів суд враховує, що відповідач є працездатного віку, не позбавлений можливості самостійно забезпечити свої основні потреби, доказів свого стану здоров`я та матеріального стану відповідач не надав.

Враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на користь та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 09.01.2026 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Висновки суду.

Оцінюючі зібрані у справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що перебування неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком ОСОБА_2 загрожує її життю і здоров`ю. ОСОБА_2 незважаючи на контроль служби у справах дітей за виконанням ним батьківських обов`язків, свідомо ухилявся від їх виконання, не вжив заходів щодо забезпечення належних умов проживання дитини, не працевлаштувався, не оформив соціальну допомогу, за соціальними послугами не звертався. З урахуванням наведеного суд погоджується з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Щодо судових витрат.

За умовами ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 164, 170, 180, 182 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 263, 265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради в особі органу опіки та піклування в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 09.01.2026 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Позивач: Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради в особі органу опіки та піклування, ЄДРПОУ 04060542, юридична адреса: майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.